У зв'язку із запитами податкових органів та платників податку на додану вартість щодо порядку розподілу сум податку на додану вартість, сплачених постачальнику природного газу, який споживачем використовується як в технологічному процесі, пов'язаному з транспортуванням природного газу по території Україна, так і при наданні послуг з його транзиту через територію України, Державна податкова адміністрація України для більш детального роз'яснення і в доповнення до листа ДПА Україна від 07.07.00 за N 3810/6/16-1220-26, який було направлено філії "Київтрансгаз", повідомляє наступне.

Право віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту залежить від наявності права на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації до складу валових витрат виробництва (обігу) продукції, а також від використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних чи звільнених від оподаткування операціях. Така залежність встановлена пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Для послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через територію України, пунктом 11.15 статті 11 Закону України від 03.04.97 за N 168 "Про податок на додану вартість" збережено порядок оподаткування податком на додану вартість, який діяв до дати набуття чинності цим Законом. А саме, Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 за N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (літера "а", пункт 1 стаття 5), який діяв до зазначеного Закону, від податку на додану вартість було звільнено послуги транзиту іноземних вантажів, включаючи транзитні послуги, через територію України. При цьому, у разі проведення розрахунків іноземною валютою, суми податку на додану вартість, що сплачені або підлягали сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, відповідно до п.З статті 7 цього Декрету, зараховувалися в рахунок чергових платежів або відшкодовувалися з бюджету. В тих випадках, коли розрахунки за транзитні послуги проводилися національною валютою чи здійснювалися шляхом товарообмінних операцій, суми податку на додану вартість по придбаних роботах, послугах, матеріальних ресурсах, відносилися до валових витрат таких транзитних послуг.