Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників:

позивача - Димитрієва В.В., Щиголева М.В.,

відповідача 1 - Бельцик І.М., Константинова С.А.,

відповідача 2 - Адам Ю.В., Жменяка Ю.Ю.,

третьої особи 1 - Гребенюк А.В.,

третьої особи 2 - Харабара Т.І.,

третьої особи 3 - Черкасенко А.О.

третьої особи 4 - Опірської М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

до

1. Державної служби України з питань регуляторної

політики та розвитку підприємництва

2. Міністерства юстиції України

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна митна служба України, Українська пакувально-екологічна коаліція (УКРПЕК)

про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовом; засіданні 31 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі - відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення від 30 жовтня 2012 року № 7.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16345/12/2670 до участі у справі залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державну митну службу України та призначено судове засідання на 18 грудня 2012 року.

18 грудня 2012 року судове засідання відкладено до 29 січня 2013 року.

8 січня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернулось Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною з позовом до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна митна служба України (з урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання протиправними дій та скасування рішення від 30 жовтня 2012 року № 7

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2013 року (суддя Кузьменко В.А.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/321/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено на 22 січня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 22 січня 2013 року (суддя Кузьменко В.А.) об'єднано для спільного розгляду адміністративну справу № 826/321/13-а із адміністративною справою № 16345/12/2670 в одну адміністративну справу та присвоєно їй № 16345/12/2670.

23 січня 2013 року Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна митна служба України про визнання протиправним та скасування наказу від 14 січня 2013 року № 101/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2013 року (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/928/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено на 29 січня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 29 січня 2013 року (суддя Погрібніченко І.М.) об'єднано для спільного розгляду адміністративну справу № 826/928/13-а із адміністративною справою № 16345/12/2670 в одну адміністративну справу та присвоєно їй № 16345/12/2670.

29 січня 2013 року у судовому засіданні судом прийнято заяву про зміну позовних вимог та оголошено перерву до 31 січня 2013 року.

31 січня 2013 року протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Українську пакувально-екологічну коаліцію (УКРПЕК).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити, а саме:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 30 жовтня 2012 року № 7 "Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною митною службою України порушення принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 № 1160-ІV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 14 січня 2013 року № 101/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта".

Представники відповідача 1 та 2 проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Представники третьої особи 1, 2 позовні вимоги позивача підтримали та просили їх задовольнити.

Представник третьої особи 3 проти позову не заперечував.

Представник третьої особи 4 проти задоволення позивних вимог заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ:

26 липня 2001 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини".

30.07.2009 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною митною службою України 30.07.2009 року видано наказ № 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах". Згідно вказаного наказу він прийнятий у відповідності до п. "в", "п" ст. 17 Закону України "Про відходи" та постанови Кабінету міністрів України від 26.07.2001 р. № 915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини". Вказаний нормативно-правовий акт пройшов процедуру погодження з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Наказом від 30.07.2009 року № 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах" затверджено Порядок здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах, який розроблено з метою здійснення контролю за тарою і пакувальними матеріалами, у яких на територію України надходять імпортні товари (далі - Порядок).

У подальшому постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009 року за позовом ТОВ "Тетра Пак", СП "Вітмарк Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" визнано незаконним з моменту прийняття спільний наказ Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної митної служби України № 789/414/709 від 30.07.2009 року "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах". Вказана постанова суду була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 року.

05.07.2012 року Вищим адміністративним судом України прийнято постанову, якою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ТОВ "Тетра Пак", СП "Вітмарк Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед" відмовлено.

30.10.2012 року відповідачем 1 прийнято рішення № 7 "Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною митною службою України порушення принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 р. № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", яким запропоновано Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству екології та природних ресурсів України та Державній митній службі України скасувати спільний наказ Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 р. № 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах".

Вказане рішення відповідача 1 щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягало виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення, шляхом підготовки проекту акта про визнання таким, що втратив чинність та його подання не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення до спеціально уповноваженого органу.

У разі невиконання рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" строку, дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.

2 січня 2013 року відповідачем 1 надіслано лист № 1/10/20-13 до відповідача 2 "Про зупинення дії регуляторного акта", а саме, спільного наказу Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України від 30.07.2009 № 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах" та відповідне оголошення до редакції газети "Урядовий кур'єр", яке було опубліковане 10.01.2013 р. у випуску № 5 (4891).

14 січня 2013 року відповідачем 2 прийнято оскаржуваний наказ "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" № 101/5, яким рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства економіки України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної митної служби України від 30 липня 2009 року 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31 липня 2009 року № 717/16733 скасованого відповідно до підпункту "в" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною не погодившись з рішенням № 7 від 30.10.2012 року "Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною митною службою України порушення принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 р. № 1160-1V "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та наказом Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" № 101/5 від 14 січня 2013 звернулось до суду з адміністративним позовом.

Щодо правомірності звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, воно утворене з метою провадження у Україні екологічної діяльності і подання допомоги підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності у сфері збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини, у тому числі у сфері поводження з відходами споживання, запобігання накопичення відходів, а також створення і поліпшення умов запровадження систем збирання, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини, зменшення негативного впливу їх на довкілля.

Відповідно до покладених завдань, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, здійснює відповідно до законодавства співробітництво з міжнародними фінансовими та іншими організаціями, іноземними суб'єктами господарювання з питань, пов'язаних з розвитком виробництва тари (упаковки), збиранням, переробкою та утилізацією тари (упаковки), інших відходів як вторинної сировини, та провадить зовнішньоекономічну діяльність; укладає із заготівельними та іншими підприємствами договори на закупівлю, сортування, переробку, утилізацію і поставку відходів як вторинної сировини та здійснює контроль за їх виконанням, провадить посередницьку діяльність, займається оптовою і роздрібною торгівлею.

Згідно наказу від 30 липня 2009 року № 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах" встановлено, що відповідно до пунктів "в", "п" статті 17 Закону України "Про відходи", постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" (із змінами), зокрема, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України разом із Державною компанією "Укрекокомресурси" наказано здійснити заходи із створення інформаційно-аналітичного центру для здійснення обліку, контролю та аналізу інформації про обсяги імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах.

Також п. 2.2, п. 2.3, п. 2.4, п. 2.5 вказаного наказу, передбачено, що підставою для митного оформлення є наявність у лівому нижньому кутку на зворотному боці аркуша з позначенням 1/6 єдиного адміністративного документа форми МД-2 особистої печатки "Ввіз дозволено" державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища територіальних органів та спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Особиста печатка держекоінспектора поста екологічного контролю на митній території України "Ввіз дозволено" проставляється після складання відомості про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту, за формою, наведеною в додатку 1, згідно з вимогами цього Порядку. Одержувачу (імпортеру) товарів або особі, яка уповноважена на декларування, необхідно скласти Відомість. Відомість складається за наявності договору з організації збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів з Державною компанією "Укрекокомресурси" або за наявності підтверджуючих документів щодо самостійного приймання та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів.

Водночас, рішенням від 30 жовтня 2012 року № 7 "Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною митною службою України порушення принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", відповідачем 1 встановлено, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вищезазначені положення Порядку носять антиконкурентний характер, оскільки органам влади забороняється пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів, тобто як зазначив відповідач 1, вказаним Наказом встановлюється обов'язок імпортерів укладати договір з організації збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів з Державною компанією "Укрекокомресурси", що незаконно усуває конкуренцію на ринку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказаним рішенням від 30 жовтня 2012 року № 7 зачіпаються права та інтереси Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, а тому останній має право на звернення за їх захистом до суду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до постанови від 05.07.2012 року Вищого адміністративного суду України спільний наказ Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної митної служби України від 30.07.2009 № 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах" є чинним, а тому дії відповідача 1 щодо прийняття рішення від 30 жовтня 2012 року № 7 "Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною митною службою України порушення принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 № 1160-ІV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", яким запропоновано Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству екології та природних ресурсів України та Державній митній службі України скасувати спільний наказ від 30.07.2009 р. № 789/414/709 "Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах", що потягнуло за собою прийняття відповідачем 2 наказу від 14 січня 2013 року № 101/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач 1, проти позову заперечував, посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення № 7 від 30.10.2012 року діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Окрім цього, відповідач 1 зазначив, що положення Порядку суперечить нормам Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 30.05.2012 р. № 651, у зв'язку з чим його вимоги не підлягають застосуванню відповідно до ч. 3 прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України.

Відповідач 2, проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 14 січня 2013 року № 101/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" прийнятий в межах повноважень відповідача 2 і відповідно до процедури, передбаченої законодавством. Останній також зазначив, що відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р. № 1160-ІV встановлено обов'язок Міністерства юстиції України у випадку надходження повідомлення Держпідприємництва про зупинення дії регуляторного нормативно-правового акту скасувати своє рішення про державну реєстрацію такого акту. Жодних винятків із цього правила чи умов вказаний Закон не передбачає.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р. № 1160-ІV, Положенням "Про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва", затвердженого Указом Президента України від 30 березня 2012 року № 237/2012 та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення "Про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва", затвердженого Указом Президента України від 30 березня 2012 року № 237/2012 (далі - Положення № 237/2012) Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництво України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основним завданням Держпідприємництва України є реалізація державної політики у сфері розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (п. 3 Положення № 237/2012).

Держпідприємництво України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, проводить відповідно до законодавства експертизу регуляторних актів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, приймає рішення про необхідність усунення виявлених під час експертизи порушень принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, публікує в установленому порядку повідомлення про зупинення дії регуляторних актів або їх окремих положень, а також надсилає повідомлення про це до органів юстиції, які зареєстрували відповідні регуляторні акти.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р. № 1160-ІV (далі - Закон № 1160-ІV) державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.