Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

1. Затвердити Методику розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов’язаних із ліцензованою діяльністю, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2008 року № 1522 "Про затвердження Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов’язаних із ліцензованою діяльністю" (із змінами).

3. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".

1.1. Ця Методика встановлює єдиний порядок розрахунку вартості виконання додаткових робіт (послуг), пов’язаних з діяльністю з розподілу електричної енергії або з передачі електричної енергії.

1.2. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

виконавець - ліцензіат з розподілу електричної енергії або з передачі електричної енергії;

додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

додаткові роботи (послуги) - роботи (послуги), визначені цією Методикою, які надаються ліцензіатами з розподілу електричної енергії або з передачі електричної енергії, та пов’язані з їх ліцензованою діяльністю;

замовник - фізична або юридична особа, або фізична особа-підприємець, яка замовляє додаткові роботи (послуги);

основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку обслуговування, посадові обов’язки).

1.3. Перелік додаткових робіт (послуг) наведено в додатку 1 до цієї Методики.

2.1. Розрахунок вартості додаткових робіт (послуг) здійснюється за формами, наведеними в додатку 2 до цієї Методики.

2.2. При розрахунках вартості додаткових робіт (послуг) застосовуються норми витрат робочого часу, затверджені відповідними нормативними документами згідно з переліком, зазначеним у додатку 3 до цієї Методики, з урахуванням такого:

1) за відсутності норм витрат робочого часу на виконання відповідних додаткових робіт (послуг) для розрахунків вартості виконання додаткових робіт (послуг) застосовуються норми, установлені шляхом хронометражних спостережень. Результати хронометражних спостережень оформляються відповідними актами за формою, наведеною в додатку 4 до цієї Методики;

2) норми часу установлюються для бригади чи індивідуального виконавця в нормо-годинах;

3) за умови впливу факторів, що знижують продуктивність праці та несуть у собі ризик (зимові та відмінні від нормативних умови тощо), до норм витрат робочого часу застосовуються корегуючі коефіцієнти відповідно до положень нормативних документів (додаток 3 до Методики).

2.3. Вартість виконання окремих додаткових робіт (послуг) включає прямі витрати на оплату праці, загальновиробничі витрати та норму прибутку. Розрахунок вартості виконання окремих додаткових робіт і послуг здійснюється з урахуванням такого:

1) до складу прямих витрат на оплату праці працівників включаються витрати на оплату праці, визначені виходячи з норм витрат робочого часу на виконання визначеної номенклатури робіт та основної і додаткової заробітної плати відповідної категорії працівників. Нарахування єдиного внеску на соціальне страхування визначається згідно з чинним законодавством;

2) відсоток загальновиробничих витрат (відношення загальновиробничих витрат з розподілу або передачі електричної енергії до прямих витрат на оплату праці з розподілу або передачі електричної енергії) враховується на рівні розрахунку компанії, але не більше 95%. Сума загальновиробничих витрат визначається як добуток прямих витрат на оплату праці (без урахування єдиного внеску на соціальне страхування) та відсотка загальновиробничих витрат;

3) норма прибутку для додаткових робіт (послуг) визначається у розмірі не більше 10% від суми витрат, що включаються у вартість виконання робіт (надання послуг);

4) на вартість виконання додаткових робіт (послуг) згідно із законодавством нараховується податок на додану вартість.

2.4. Вартість додаткових робіт (послуг) визначається відповідними підрозділами виконавця за формою № 1 додатка 2, затверджується уповноваженою особою виконавця та погоджується відповідним територіальним органом НКРЕКП.

2.5. Виконавець має право здійснювати перегляд вартості додаткових робіт (послуг) у разі зміни рівня заробітної плати у структурі тарифів, або зміни ставки єдиного внеску на соціальне страхування.