Цей Закон визначає загальні правові, економічні і соціальні основи організації підприємства при різноманітності форм власності та його діяльності в умовах розвитку товарно-грошових відносин і регульованого ринку.

Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємства, визначає його права й відповідальність у провадженні господарської діяльності, регулює відносини підприємства з іншими підприємствами й організаціями, Радами народних депутатів, органами державного управління, діє у поєднанні з іншими законами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

1. Підприємством є самостійно господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи, який на основі використання трудовим колективом майна виробляє і реалізовує продукцію, виконує роботи, надає послуги. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство незалежно від форм власності на засоби виробництва та інше майно діє на принципах господарського розрахунку.

2. Головними завданнями підприємства є задоволення суспільних потреб у його продукції, роботах, послугах і реалізація на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу й інтересів власника майна підприємства.

3. Підприємство може провадити будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавчими актами Союзу РСР, союзних та автономних республік і відповідають цілям, передбаченим у статуті підприємства.

Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік, підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).

1. Відповідно до форм власності, встановлених Законом СРСР "Про власність в СРСР", можуть діяти підприємства таких видів:

засновані на власності радянських громадян - індивідуальне, сімейне підприємства;

засновані на колективній власності - колективне підприємство; виробничий кооператив, підприємство, що належить кооперативу; підприємство, створене у формі акціонерного товариства та іншого господарського товариства або таке, що належить такому товариству; підприємство громадської організації; підприємство релігійної організації;

засновані на державній власності - державне союзне підприємство; державне республіканське підприємство (союзної республіки); державне підприємство автономної республіки, автономної області, автономного округу; державне комунальне підприємство.

2. Спільне підприємство створюється на основі об'єднання майна його засновників, які користуються правами юридичної особи. Серед засновників спільного підприємства відповідно до законодавства СРСР можуть бути іноземні юридичні особи і громадяни.

3. Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників незалежно від форм власності воно може бути віднесене до малих підприємств, особливості створення і діяльності яких, а також порядок віднесення до цього виду підприємств встановлюється законодавством СРСР.

4. В СРСР можуть діяти й інші види підприємств, у тому числі орендні, створення яких не суперечить законодавчим актам СРСР.

1. Підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватись у спілки, господарські асоціації, концерни та інші об'єднання за галузевим, територіальним чи іншими принципами з метою координації діяльності, забезпечення захисту їхніх прав, репрезентації спільних інтересів у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях. За погодженим рішенням підприємств на об'єднання може бути покладено централізоване виконання окремих виробничо-господарських та інших функцій.

Створення зазначених структур провадиться з урахуванням антимонопольних вимог, встановлених відповідними законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік.

Об'єднання діє на основі статуту, який затверджується його засновниками. Підприємства, що входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають самостійність, права юридичної особи, і на них поширюється дія цього Закону.

2. Реєстрація об'єднання провадиться у порядку, встановленому цим Законом для підприємства. Об'єднання є юридичною особою, має самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

3. Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, що входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).

4. Підприємства, що входять в об'єднання, мають право вийти з його складу із збереженням зобов'язань перед підприємствами, що входять до складу об'єднання, відповідно до укладених договорів.

5. Об'єднання ліквідовується за рішенням підприємств, що входять до нього. Ліквідація об'єднання здійснюється в порядку, встановленому для ліквідації підприємства. Майно, яке лишилося після ліквідації об'єднання, розподіляється між учасниками відповідно до статуту об'єднання.

1. Державні підприємства керуються цим Законом та іншим законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік, а підприємства інших форм власності керуються цим Законом та іншими законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік, а у випадках, передбачених цими актами,- також постановами Ради Міністрів СРСР, Рад Міністрів союзних і автономних республік.

2. Особливості застосування цього Закону для окремих видів державних союзних підприємств, діяльність яких пов'язана з підвищеними вимогами до організації і безпеки робіт, безперервністю технологічних процесів, а також зумовлена необхідністю централізації функцій управління, та перелік таких видів підприємств визначаються Радою Міністрів СРСР.

3. Особливості створення і діяльності спільних підприємств з участю радянських юридичних осіб та іноземних юридичних осіб і громадян встановлюються законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

1. Підприємство може створюватись або за рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства, організації, або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

2. Підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючих підприємств, організації одного або кількох структурних підрозділів з ініціативи колективу трудящих зазначеного підрозділу (підрозділів), якщо на це є згода власника майна підприємства (уповноваженого ним органу, підприємства, організації) і забезпечується виконання раніше взятих підприємством договірних зобов'язань.

3. Підприємство може бути створено на базі структурної одиниці об'єднання за рішенням її трудового колективу із збереженням за даною структурною одиницею зобов'язань перед об'єднанням.

4. У випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні ділянка землі, інші природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - також і первинним природокористувачем за наявності позитивного висновку відповідної екологічної експертизи. Відмову в наданні ділянки землі та інших природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

5. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

1. Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження підприємства, якщо інше не передбачено законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Дані державної реєстрації підприємства в десятиденний строк повідомляються в Міністерство фінансів СРСР для включення до єдиного державного реєстру.

2. Для державної реєстрації підприємства у виконавчий комітет відповідної Ради народних депутатів подаються рішення про його створення, статут та інші документи за переліком, що визначається Радою Міністрів СРСР.

Державна реєстрація підприємства повинна бути проведена не пізніше 30 днів з моменту подачі заяви з доданням необхідних документів у виконавчий комітет відповідної Ради народних депутатів.

3. Відмова в державній реєстрації підприємства може бути викликана мотивами порушення встановленого законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік порядку створення підприємства, а також невідповідності установчих актів (документів) вимогам законодавства. Відмова в державній реєстрації підприємства з мотивів недоцільності його створення не допускається.

Якщо державну реєстрацію підприємства у встановлений строк не проведено або в ній відмовлено з мотивів, які засновник підприємства вважає необгрунтованими, він може звернутися до суду.

4. За державну реєстрацію підприємства з нього справляється плата в розмірах, встановлюваних законодавством союзних і автономних республік. Одержані кошти зараховуються виконавчим комітетом Ради народних депутатів у бюджет району, міста, району в місті за місцем реєстрації підприємства.

1. Підприємство має право створювати дочірні підприємства з правом юридичної особи, а також філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них.

2. Погодження питання про розміщення таких підприємств і підрозділів з відповідними місцевими Радами народних депутатів провадиться в порядку, встановленому для створення підприємства.

Для провадження видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, підприємство зобов'язане одержати необхідну ліцензію в порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, Радами Міністрів союзних і автономних республік.

1. Підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується засновником (засновниками) підприємства.

2. У статуті підприємства визначаються: найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління і контролю, їх компетенція, порядок утворення майна підприємства і розподілу прибутку (доходу), умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

До статуту можуть включатися також інші положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства, які не суперечать законодавству.

1. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

2. Майно підприємства відповідно до законодавчих актів Союзу РСР, союзних і автономних республік, статуту підприємства може належати йому на праві власності або повного господарського відання.

3. Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

інші джерела, не заборонені законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

4. Підприємство має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям і установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безплатно в тимчасове користування або в позичку належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу, якщо інше не передбачено законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік і статутом підприємства.

5. Підприємство має право, якщо інше не передбачено статутом, продавати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, за винятком тих, які відповідно до законодавчих актів Союзу РСР, союзних і автономних республік не можуть бути в їхній власності або користуванні. Безоплатна передача і надання підприємством матеріальних цінностей громадянам здійснюються з дозволу власника або уповноваженого ним органу у випадках, не заборонених законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

1. Володіння і користування землею та іншими природними ресурсами підприємство здійснює у встановленому порядку за плату, а у випадках, передбачених законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік,- на пільгових умовах або безплатно.

2. Підприємство зобов'язане своєчасно здійснювати природоохоронні заходи, спрямовані на зниження і компенсацію негативного впливу його виробництва на природне середовище. Фінансування таких заходів може відбуватися за рахунок власних коштів або інших джерел.

Підприємство відповідно до законодавства Союзу РСР, союзних і автономних республік несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо раціонального використання, відновлення та охорони земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів, а також відшкодовує збитки, завдані в результаті його діяльності.

1. Для залучення додаткових коштів на цілі розширення і вдосконалення виробництва, соціального розвитку трудових колективів підприємство має право випускати і реалізовувати цінні папери.

2. Порядок випуску і реалізації підприємством цінних паперів, їх види і права держателів визначаються законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства його основних фондів, оборотних засобів та іншого використовуваного ним майна не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Збитки, завдані підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються підприємству за рішенням суду або державного арбітражу.

1. Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту на основі поєднання принципів самоврядування трудового колективу і прав власника щодо господарського використання свого майна. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) або іншому органу, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника і трудового колективу.

2. Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника майна підприємства і реалізовується ним безпосередньо, а також через уповноважені ним органи або через ради підприємства, правління чи інші органи, яким делеговано права щодо управління підприємством.

3. Рішення з соціально-економічних питань, які стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління з участю трудового колективу і уповноважених ним органів.

1. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які беруть участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

2. Основною формою здійснення повноважень трудового колективу підприємства є загальні збори (конференція).

Загальні збори (конференція) трудового колективу:

вирішують питання, пов'язані з викупом майна підприємства;

вирішують питання про необхідність укладення з адміністрацією підприємства колективного договору (угоди), розглядають його проект і уповноважують профспілковий комітет або інші органи підписати його від імені трудового колективу;

обирають (відкликають) представників до ради підприємства, заслуховують звіти про їхню діяльність;

можуть при необхідності утворювати раду трудового колективу і визначати її функції.

Колективний договір (угода) може укладатись на всіх видах підприємств і не повинен суперечити чинному законодавству СРСР.

Колективним договором (угодою) регулюються виробничі і трудові відносини на підприємстві, питання охорони праці, соціального розвитку колективу і здоров'я його членів.

При виникненні незгод при укладенні або виконанні колективного договору (угоди) вони розв'язуються в порядку, встановленому законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

1. Рада (правління) підприємства складається з однакової кількості представників, які призначаються власником майна підприємства і обираються його трудовим колективом, якщо інше не передбачено статутом підприємства.

2. Чисельність ради підприємства визначається статутом підприємства. Рада підприємства формується на строк, обумовлений у статуті підприємства.

3. Членів ради підприємства, обраних до її складу від трудового колективу, в період їхніх повноважень не може бути (з ініціативи адміністрації) звільнено з підприємства, або понижено на посаді (в окладі), або переведено на нижчеоплачувану роботу без згоди загальних зборів (конференції) трудового колективу, які їх обрали.

4. Рада підприємства: визначає загальний напрям економічного і соціального розвитку підприємства; визначає порядок розподілу чистого прибутку; за поданням керівника підприємства приймає рішення про випуск цінних паперів підприємства, а також про купівлю цінних паперів інших підприємств та організацій; вирішує питання створення дочірніх підприємств, створення і припинення діяльності філіалів та інших відособлених підрозділів підприємства, входження підприємства в асоціації та об'єднання і виходу з них; приймає рішення, що стосуються основних питань зовнішньоекономічної діяльності підприємства; розглядає конфліктні ситуації, які виникають між адміністрацією підприємства і трудовим колективом, і вживає заходів до їх розв'язання; вирішує інші питання, передбачені статутом підприємства.

Рада підприємства вирішує віднесені до її компетенції питання на своїх засіданнях. Втручання ради в оперативно-розпорядчу діяльність адміністрації не допускається.

Правила прийняття рішень радою підприємства регламентуються статутом підприємства.

5. Голова ради підприємства обирається на засіданні ради підприємства відкритим або таємним голосуванням з числа її членів.

1. При найнятті (призначенні, обранні) керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, обов'язки і відповідальність керівника підприємства, умови його матеріального забезпечення й увільнення з посади, яку він займає, з урахуванням гарантій, передбачених чинним законодавством.

2. Керівник підприємства вирішує самостійно всі питання діяльності підприємства за винятком віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів (конференції) трудового колективу і ради підприємства.

Керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси на всіх вітчизняних та іноземних підприємствах, у фірмах і організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, в тому числі трудові, видає довіреності, відкриває в банках розрахунковий та інші рахунки, користується правом розпорядження коштами, затверджує штати виконавчого апарату дирекції, видає накази і дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників підприємства.

3. Керівника підприємства може бути звільнено з посади, яку він займає, до закінчення строку контракту на підставах, передбачених у контракті або в чинному законодавстві.

1. Заступники керівника підприємства, керівники підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм, інших аналогічних підрозділів підприємства, структурної одиниці об'єднання), а також майстри, старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

2. Бригадири обираються на зборах колективів бригад (таємним або відкритим голосуванням) і затверджуються керівником підрозділу, до складу якого входять ці бригади.

3. Рішення заступників керівника підприємства, керівників структурних підрозділів є обов'язковими для всіх підлеглих їм працівників.

4. В окремих випадках, пов'язаних із специфікою підприємства, статутом підприємства може передбачатися інший порядок призначення заступників керівника підприємства, керівників його структурних підрозділів і бригадирів.

1. На підприємствах усіх видів основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток.