Верховна Рада СРСР постановляє:

1. Ввести в дію Закон СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР"* в такі строки:

з 1 жовтня 1990 року - в частині пенсій для інвалідів війни та інших учасників війни;

з 1 січня 1991 року - у частині мінімальних розмірів пенсій для інших категорій пенсіонерів, соціальних пенсій, пенсій по інвалідності з дитинства внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, пов'язаних з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни або з їх наслідками, пенсій дітям - круглим сиротам, матерям, які мають дітей-інвалідів (інвалідів з дитинства I і II груп), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також у частині норм, що не стосуються розмірів пенсій. Одночасно підвищити на 5-40 карбованців пенсії, призначені до введення в дію Закону, залежно від тривалості перебування на пенсії, передбаченого пунктом 3 цієї Постанови;

з 1 січня 1992 року - для новопризначуваних пенсій і перерахунку інших пенсій, призначених до введення в дію Закону (за стажем, заробітком та з інших підстав, передбачених Законом, із зарахуванням підвищення з 1 січня 1991 року). При цьому пенсії, обчислені відповідно до цього Закону в розмірі понад 160 карбованців виплачуються: у період до 1 липня 1993 року - в межах до 160 карбованців, але не нижче розмірів, встанолених з 1 січня 1991 року з підвищенням на 5-40 карбованців, з 1 липня 1993 року - повною сумою.

Проте у період до 1 липня 1993 року в усіх випадках пенсії виплачуються в розмірах, не нижчих від передбачених законодавством до введення в дію Закону.

2. Скасувати з 1 січня 1991 року, обмеження у праві на пенсію по старості у підвищених максимальних розмірах, встановлених статтею 13 Закону СРСР "Про державні пенсії" для робітників і службовців вугільної, металургійної та інших галузей промисловості і будівництва, які залишили роботу, що дає право на зазначену пенсію, до запровадження підвищених максимальних розмірів пенсій цим категоріям працівників.

Для робітників і службовців, яким установлено зазначені підвищені максимальні розміри пенсій, ввести в дію Закон з 1 січня 1991 року з виплатою пенсій до 1 січня 1992 року у межах до 210 карбованців, з 1 січня 1992 року - повною сумою.

3. Пенсії, призначені до введення в дію Закону, в тому числі мінімальні, при перерахунку підвищуються до розмірів, установлених Законом, з нарахуванням відповідних надбавок, але не менш як на 5 карбованців на місяць у випадках перебування на пенсії до 5 років включно, на 10 карбованців - від 5 до 10 років, на 15 карбованців - від 10 до 15 років, на 20 карбованців - від 15 до 20 років, на 30 карбованців - від 20 до 25 років, на 40 карбованців - 25 і більше років (для інвалідів війни та інших учасників війни - без урахування підвищення, передбаченого статтями 22 і 35 Закону). Пенсії по інвалідності з дитинства внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, пов'язаних з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни або з їх наслідками, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника інвалідам з дитинства внаслідок зазначених причин підвищуються зверх того на 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

При подальшому збільшенні мінімального розміру пенсії у зв'язку із зростанням мінімальної заробітної плати перерахунок пенсій провадиться без урахування зазначеного підвищення пенсій на 5-40 карбованців.

4. Встановити, що незалежно від положень статті 67 Закону час роботи після призначення пенсії у період до введення в дію Закону враховується при збільшенні розміру пенсії (стаття 20 Закону).

5. Зберегти порядок, що діяв до введення в дію Закону:

призначення і виплати пенсій космонавтам, пенсій за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я, спортсменам (з урахуванням права вибору пенсії відповідно до статті 6 Закону);

включення до трудового стажу часу перебування на окупованій частині території СРСР та інших держав у період Великої Вітчизняної війни;

включення до трудового стажу часу перебування за кордоном дружин працівників радянських установ та міжнародних організацій;

виплати пенсій громадянам, які виїжджають за кордон, якщо цей порядок передбачає більш пільгові умови ніж це встановлено Законом;

нарахування надбавки до пенсії за віком за кожний рік роботи після досягнення пенсійного віку (але не довше ніж до 1 січня 1991 року) у межах розмірів, обчислених відповідно до статей 20 і 76 Закону при відповідному стажі роботи з десятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

6. Раді Міністрів СРСР, Радам Міністрів союзних і автономних республік, виконкомам крайових, обласних, міських, районних Рад народних депутатів для забезпечення своєчасного перерахунку, призначення і виплати пенсій відповідно до Закону розробити і здійснити невідкладні заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази системи органів соціального забезпечення, якнайповнішого оснащення їх сучасними засобами обчислювальної техніки, зв'язку і транспорту, укомплектування кваліфікованими кадрами, вдосконалення матеріального стимулювання праці працівників цих органів.

Раді Міністрів СРСР у строк до 1 листопада 1990 року:

прийняти необхідні нормативні акти щодо застосування Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" у питаннях, віднесених Законом до компетенції Ради Міністрів СРСР;

затвердити спільно з ВЦРПС Положення про Пенсійний фонд СРСР, а також умови і порядок сплати громадянами обов'язкових страхових внесків у цей фонд, державного соціального страхування осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, в тому числі на умовах індивідуальної (групової) оренди або в особистому селянському господарстві;

з участю ВЦРПС завершити формування списків виробництв, цехів, професій, посад та показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, списків виробництв і професій, які дають право на пенсію за вислугу років, розглянувши при цьому висловлені в ході нинішньої сесії пропозиції народних депутатів СРСР, які стосуються зазначених списків;

подати у Верховну Раду СРСР пропозиції про порядок і строки підвищення пенсій у зв'язку із зміною індексу вартості життя і зростанням заробітної плати (стаття 124 Закону) одночасно з проектом Закону про індексацію доходів населення;

при встановленні порядку підтвердження трудового стажу (стаття 74 Закону) передбачити можливість підтвердження за свідченнями стажу роботи для збільшення розміру пенсії відповідно до статті 20 Закону;

вирішити питання про пільгове пенсійне забезпечення медичних і фармацевтичних працівників, які заразилися при виконанні службових обов'язків вірусом імунодефіциту людини;

розглянути питання про зарахування до стажу у подвійному розмірі часу роботи в лікувальних закладах на територіях з радіаційним забрудненням, в інфекційних закладах для лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів:

подати у Верховну Раду СРСР пропозиції про внесення до чинного законодавства змін і доповнень, які випливають із Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР", в тому числі про зміну законодавства про пільги щодо обчислення трудового стажу за період роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів.