З метою забезпечення дальшого розвитку здійснюваних у країні глибоких політичних і економічних перетворень, зміцнення конституційного ладу, прав, свобод та безпеки громадян, поліпшення взаємодії найвищих, органів державної влади і управління СРСР З'їзд народних депутатів СРСР постановляє:

I. Заснувати пост Президента Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Встановити, що заснування поста Президента СРСР не змінює правового становища і не тягне за собою обмеження компетенції союзних і автономних республік, закріпленої конституціями союзних і автономних республік та Конституцією СРСР.

II. Внести до Конституції (Основного Закону) СРСР такі зміни і доповнення:

1. З преамбули виключити слова "Зросла керівна роль Комуністичної партії - авангарду всього народу".

2. Статті 6, 7, 10, 11, 12, 13 і 51 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Комуністична партія Радянського Союзу, інші політичні партії, а також профспілкові, молодіжні, інші громадські організації і масові рухи через своїх представників, обраних до Рад народних депутатів, і в інших формах беруть участь у виробленні політики Радянської держави, в управлінні державними і громадськими справами.

Стаття 7. Усі політичні партії, громадські організації і масові рухи, виконуючи функції, передбачені їхніми програмами та статутами, діють у рамках Конституції і радянських законів.

Не допускаються створення і діяльність партій, організацій і рухів, які мають на меті насильствену зміну радянського конституційного ладу і цілісності соціалістичної держави, підрив її безпеки, розпалювання соціальної, національної і релігійної ворожнечі";

"Стаття 10. Економічна система СРСР розвивається на основі власності радянських громадян, колективної і державної власності.

Держава створює умови, необхідні для розвитку різноманітних форм власності, і забезпечує однаковий їх захист.

Земля, її надра, води, рослинний і тваринний світ в їхньому природному стані є невід'ємним надбанням народів, які проживають на даній території, перебувають у віданні Рад народних депутатів і надаються для використання громадянам, підприємствам, установам та організаціям.

Стаття 11. Власність громадянина СРСР є його особистим надбанням і використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб, самостійного ведення господарської та іншої не забороненої законом діяльності.

У власності громадянина може бути будь-яке майно споживчого і виробничого призначення, набуте за рахунок трудових доходів і на інших законних підставах, крім тих видів майна, набуття яких громадянами у власність не допускається.

Для ведення селянського й особистого підсобного господарства та інших цілей, передбачених законом, громадяни вправі мати земельні ділянки в довічному успадковуваному володінні, а також у користуванні.

Право успадкування майна громадянина визнається й охороняється законом.

Стаття 12. Колективною власністю є власність орендних підприємств, колективних підприємств, кооперативів, акціонерних товариств, господарських організацій та інших об'єднань. Колективна власність створюється шляхом перетворення передбаченими законом способами державної власності і добровільного об'єднання майна громадян та організацій.

Стаття 13. Державною власністю є загальносоюзна власність, власність союзних республік, власність автономних республік, автономних областей, автономних округів, країв, областей та інших адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність)";

"Стаття 51. Громадяни СРСР мають право об'єднуватись у політичні партії, громадські організації, брати участь у масових рухах, які сприяють розвиткові політичної активності і самодіяльності, задоволенню їхніх різноманітних інтересів.

Громадським організаціям гарантуються умови для успішного виконання ними своїх статутних завдань".

3. Доповнити Конституцію СРСР новою главою 15-1 такого змісту:

Стаття 127. Главою Радянської держави - Союзу Радянських Соціалістичних Республік є Президент СРСР.

Стаття 127-1. Президентом СРСР може бути обраний громадянин СРСР не молодший тридцяти п'яти і не старший шістдесяти п'яти років. Одна і та ж особа не може бути Президентом СРСР більш як два строки.

Президент СРСР обирається громадянами СРСР на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років. Кількість кандидатів на пост Президента СРСР не обмежується. Вибори Президента СРСР вважаються дійсними, якщо в них взяло участь не менш як п'ятдесят процентів виборців. Обраним вважається кандидат, який одержав більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, в цілому по Союзу РСР і в більшості союзних республік.

Порядок виборів Президента СРСР визначається Законом СРСР.

Президент СРСР не може бути народним депутатом.

Особа, яка є Президентом СРСР, може одержувати заробітну плату тільки за цією посадою.

Стаття 127-2. При вступі на посаду Президент СРСР складає присягу на засіданні З'їзду народних депутатів СРСР.

1) виступає гарантом додержання прав і свобод радянських громадян, Конституції і законів СРСР;

2) вживає необхідних заходів щодо охорони суверенітету Союзу РСР і союзних республік, безпеки і територіальної цілісності країни, щодо реалізації принципів національно-державного устрою СРСР;

3) представляє Союз Радянських Соціалістичних Республік всередині країни і в міжнародних відносинах;

4) забезпечує взаємодію найвищих органів державної влади й управління СРСР;

5) подає З'їздові народних депутатів СРСР щорічні доповіді про становище країни; інформує Верховну Раду СРСР про найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики СРСР;

6) представляє Верховній Раді СРСР кандидатури на пости Голови Ради Міністрів СРСР, Голови Комітету народного контролю СРСР, Голови Верховного Суду СРСР, Генерального прокурора СРСР, Головного державного арбітра СРСР, а потім представляє цих службових осіб З'їздові народних депутатів СРСР на затвердження; входить з поданнями у Верховну Раду СРСР і на З'їзд народних депутатів СРСР про увільнення від обов'язків зазначених службових осіб, за винятком Голови Верховного Суду СРСР;

7) ставить перед Верховною Радою СРСР питання про відставку або про прийняття відставки Ради Міністрів СРСР; за погодженням з Головою Ради Міністрів СРСР увільнює від посади і призначає членів Уряду СРСР з наступним поданням на затвердження Верховної Ради СРСР;

8) підписує закони СРСР; має право не пізніш як у двотижневий строк повернути закон із своїми запереченнями у Верховну Раду СРСР для повторного обговорення і голосування. Якщо Верховна Рада СРСР більшістю у дві третини голосів у кожній з палат підтвердить раніше прийняте нею рішення, Президент СРСР підписує закон;

9) має право припиняти дію постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР;

10) координує діяльність державних органів щодо забезпечення оборони країни; є Верховним Головнокомандуючим Збройними Силами СРСР, призначає і змінює вище командування Збройних Сил СРСР, присвоює вищі військові звання; призначає суддів військових трибуналів;

11) веде переговори і підписує міжнародні договори СРСР; приймає вірчі і відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників іноземних держав; призначає і відкликає дипломатичних представників СРСР в іноземних державах і при міжнародних організаціях; присвоює вищі дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

12) нагороджує орденами і медалями СРСР, присвоює почесні звання СРСР;

13) вирішує питання прийняття до громадянства СРСР, виходу з нього і позбавлення радянського громадянства, надання притулку; здійснює помилування;

14) оголошує загальну або часткову мобілізацію; оголошує стан війни в разі воєнного нападу на СРСР і негайно вносить це питання на розгляд Верховної Ради СРСР; оголошує в інтересах захисту СРСР і безпеки його громадян воєнний стан в окремий місцевостях. Порядок запровадження і режим воєнного стану визначаються законом;

15) в інтересах гарантування безпеки громадян СРСР попереджає про оголошення надзвичайного стану в окремих місцевостях, а при необхідності і запроваджує його на просьбу або за згодою Президії Верховної Ради або найвищого органу державної влади відповідної союзної республіки. При відсутності такої згоди запроваджує надзвичайний стан з негайним внесенням прийнятого рішення на затвердження Верховної Ради СРСР. Постанова Верховної Ради СРСР у цьому питанні приймається більшістю не менше двох третин від загальної кількості її членів.

У випадках, зазначених у частині першій цього пункту, може запроваджувати тимчасове президентське правління при додержанні суверенітету і територіальної цілісності союзної республіки.

Режим надзвичайного стану, а також президентського правління встановлюється законом;

16) у разі незгоди між Радою Союзу і Радою Національностей Верховної Ради СРСР, які не могли бути усунені в порядку, передбаченому статтею 117 Конституції СРСР, Президент СРСР розглядає спірне питання з метою вироблення прийнятного рішення. Якщо досягти згоди не вдається і виникає реальна загроза порушення нормальної діяльності найвищих органів державної влади й управління СРСР, Президент може внести на З'їзд народних депутатів СРСР пропозицію про обрання Верховної Ради СРСР у новому складі.

Стаття 127-4. Президент СРСР очолює Раду Федерації, до складу якої входять найвищі державні службові особи союзних республік. У засіданнях Ради федерації мають право брати участь найвищі державні службові особи автономних республік, автономних областей і автономних округів.

Рада Федерації: розглядає питання додержання Союзного договору; розробляє заходи щодо проведення в життя національної політики Радянської держави; подає Раді Національностей Верховної Ради СРСР рекомендації щодо вирішення спорів і врегулювання конфліктних ситуацій у міжнаціональних відносинах; координує діяльність союзних республік і забезпечує їх участь у вирішенні питань загальносоюзного значення, віднесених до компетенції Президента СРСР.

Питання, що зачіпають інтереси народів, які не мають своїх національно-державних утворень, розглядаються в Раді федерації з участю представників цих народів.

У засіданнях Ради федерації мають право брати участь Голова Верховної Ради СРСР і голови палат.

Стаття 127-5. При Президенті СРСР діє Президентська Рада СРСР, завданням якої є вироблення заходів щодо реалізації основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, гарантування безпеки країни.

Члени Президентської Ради СРСР призначаються Президентом СРСР. Голова Ради Міністрів СРСР входить до складу Президентської Ради СРСР за посадою.

У засіданнях Президентської Ради СРСР має право брати участь Голова Верховної Ради СРСР.

Стаття 127-6. Президент СРСР проводить спільні засідання Ради федерації і Президентської Ради СРСР для розгляду найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики країни.

Стаття 127-7. Президент СРСР на основі і на виконання Конституції СРСР і законів СРСР видає укази, які мають обов'язкову силу на всій території країни.

Стаття 127-8. Президент СРСР користується правом недоторканності і може бути зміщений тільки З'їздом народних депутатів СРСР у разі порушення ним Конституції СРСР і законів СРСР. Таке рішення приймається не менш як двома третинами голосів від загальної кількості депутатів З'їздом народних депутатів СРСР з ініціативи самого З'їзду або Верховної Ради СРСР з урахуванням висновку Комітету конституційного нагляду СРСР.

Стаття 127-9. Президент СРСР може передавати виконання своїх обов'язків, передбачених пунктами 11 і 12 статті 127-3, Голові Верховної Ради СРСР і Голові Ради Міністрів СРСР, а обов'язків, передбачених пунктом 13 статті 127-3, - Голові Верховної Ради СРСР.

Стаття 127-10. Якщо Президент СРСР з тих чи інших причин не може далі виконувати свої обов'язки, до обрання нового Президента СРСР його повноваження переходять до Голови Верховної Ради СРСР, а коли це неможливо - до Голови Ради Міністрів СРСР. Вибори нового Президента СРСР при цьому повинні бути проведені у тримісячний строк".

4. У зв'язку з доповненням Конституції СРСР главою 15-1 "Президент СРСР" внести зміни і доповнення до таких статей Конституції СРСР:

1) частину першу статті 77 викласти в такій редакції:

"Союзна республіка бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання Союзу РСР, на З'їзді народних депутатів СРСР, у Верховній Раді СРСР, Президії Верховної Ради СРСР, Раді Федерації, Уряді СРСР та інших органах Союзу РСР".

2) У статті 108:

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6) обрання Верховної Ради СРСР і Голови Верховної Ради СРСР";

пункти 7 і 8 виключити;

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) обрання Комітету конституційного нагляду СРСР за поданням Голови Верховної Ради СРСР";

пункти 9, 10, 11, 12, 13 вважати відповідно пунктами 7, 8, 9, 10, 11;

з частини четвертої виключити слова "Постанови З'їзду народних депутатів СРСР про відкликання Голови Верховної Ради СРСР або його Першого заступника приймаються більшістю голосів не менше двох третин від загальної кількості народних депутатів СРСР".

3) Частини четверту і п'яту статті 110 викласти в такій редакції: