Відповідно до змін, внесених до статті 31 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Законом України від 25.02.94 р. N 4033-12 клієнт банку відкриває розрахунковий, поточний, валютний рахунки в одному із самостійно вибраних ним банків і має право користуватись іншими послугами інших банків.

Проте, вказані вимоги належним чином не виконувались. Склалася практика, коли суб'єкти господарської діяльності мають розрахунковий і валютний рахунки в різних банках.

У новій редакції Інструкції N 3 та в листі НБУ від 04.07.96 р. N 18-111/927 наголошено на необхідності дотримання зазначених вимог закону.

У той же час, конкретні строки приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вказаними документами встановлені не були.

Практичне виконання цих документів на місцях у стислі строки призведе до тимчасової дезорганізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств та непланових змін у ліквідності багатьох банків України і буде означати для них серйозні фінансові проблеми.

У доповнення до листа Національного банку України від 04.07.96 р. N 18-111/927 повідомляємо, що комерційним банкам необхідно вжити заходів для приведення у відповідність з вимогами законодавства щодо порядку відкриття розрахункових і валютних рахунків в одному із самостійно вибраних клієнтом банків в строк до 31 грудня 1996 року.

З настанням вказаного строку клієнти повинні мати валютні рахунки у банках, де знаходяться їх карбованцеві рахунки, за виключенням випадків, коли банк, де відкрито карбованцевий рахунок не має ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.