В Україні, яка обрала євроінтеграційний шлях розвитку і модернізації, започатковано масштабні реформи практично у всіх сферах суспільного життя: децентралізація влади, судова реформа, реформи у сфері економічних, трудових відносин, пенсійного забезпечення, освіти, медичного забезпечення тощо.

Такі всеохоплюючі перетворення вимагають широкої публічної дискусії і професійного обговорення цілей, завдань і очікуваних результатів для суспільства, пошуку консенсусу при прийнятті відповідальних рішень. У сфері економічних і соціально-трудових відносин таким механізмом має стати конструктивний соціальний діалог влади з профспілками і роботодавцями, які опікуються інтересами понад 10 мільйонів працюючих громадян.

Проте, нерідко в порушення принципів соціального діалогу і норм Генеральної угоди Уряд ініціює зміни в соціально-економічній сфері без обговорення з соціальними партнерами, що призводить подекуди до порушення прав та інтересів громадян, генерує соціальну і економічну дестабілізацію в трудових колективах, конфлікти та провокує протестні дії.

Зокрема,такою зоною соціальної напруги наразі є реформа системи охорони здоров'я, яка стосується як працівників галузі, так і зачіпає інтереси всіх громадян України. Запропоновані реформи не відповідають вимогам статті 49 Конституції України та не забезпечують рівність і доступність до медичних послуг для всіх. Соціальний діалог з профільним міністерством відновлено лише після проведення всеукраїнської акції профспілки працівників охорони здоров'я. Немає єдності з цього важливого для суспільства питання і в Парламенті, де зареєстровано низку законопроектів, що містять альтернативні бачення і підходи до реформи, що свідчить про потребу продовження обговорення і пошуку найбільш прийнятної національної моделі системи охорони здоров'я. Федерація профспілок України підтримала ініціативу громадських організацій щодо проведення ближчим часом національного професійного форуму з питань охорони здоров'я для продовження діалогу влади і суспільства.

Викликає тривогу ситуація із прийняттям Трудового кодексу України. В ході підготовки законопроекту ФПУ вдалося відстояти включення до нього понад 70 правок, що посилюють трудові права працівників та роль профспілок як їх представників. Однак народними депутатами внесено до другого читання чимало поправок протилежної дії, що може призвести до підриву трудових гарантій для працівників та вимагає від профспілок консолідованих дій на захист людини праці.

В ході проведення пенсійної реформи профспілки домоглися скасування1 обмежень виплати пенсій працюючим пенсіонерам, осучаснення пенсійних виплат та значного підвищення їх мінімально гарантованого рівня, що було серед вимог минулорічних всеукраїнських акцій протесту профспілок. Однак низка принципових позицій, зокрема, запровадження стимулюючого коефіцієнту страхового стажу для осіб, що відпрацювали безперервно понад 25 років, не була враховано.

У процесі економічних реформ під гаслами приватизації, дерегуляції і децентралізації продовжують скорочуватись робочі місця в ключових галузях реального сектору економіки і громадського обслуговування. В Уряді досі немає комплексного бачення розвитку та підтримки вітчизняної промисловості, збереження і розвитку трудового потенціалу. В той же час, через фінансово-економічну кризу, анексію Криму та військові дії на Донбасі останніми роками втрачено понад 2 млн робочих місць, мільйони громадян стали трудовими мігрантами, а 3,5 млн працюють в неформальному секторі економіки.

Унаслідок ослаблення державного нагляду та громадського контролю відбувається руйнація організаційно-правового механізму забезпечення конституційних прав працівників у сфері охорони праці, який напрацьовувався десятиліттями. Під приводом осучаснення законодавства Урядом безпідставно скасовуються нормативно-правові акти з питань охорони та безпеки праці, що створює правовий вакуум у відносинах працівника і роботодавця і унеможливлює контроль за дотриманням трудових прав, збільшує ризики виникнення аварій, нещасних випадків і професійних захворювань. Відбувається неаргументоване скорочення прав працівників, що працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці, на пільги.

Визнаючи необхідність проведення реформ, профспілки вимагають неухильного дотримання конституційних прав та соціально-економічних гарантій працівників, і основним інструментом їх фінансового забезпечення є Державний бюджет України. З 1 січня 2017 р. під тиском профспілок було встановлено мінімальну заробітну плату на рівні фактичного прожиткового мінімуму, вперше за 15 років оновлено "споживчий кошик" товарів і послуг для розрахунку прожиткового мінімуму. Проте, у проекті Державного бюджету України на 2018 рік передбачається розмір мінімальної заробітної плати лише на рівні 92 % від фактичного прожиткового мінімуму, відповідно занижено базовий тарифний розряд ЄТС та мінімальну пенсію. Зазначене стало можливим, зокрема, через ухилення Уряду від винесення проекту бюджету на розгляд Національної тристоронньої соціально-економічної ради та неврахування принципових пропозицій профспілок до проекту головного кошторису держави.

Складні умови життя працівників погіршуються й внаслідок постійного зростання суми заборгованості з виплати заробітної плати (2335,9 млн грн станом на 01.09.2017), невпинного зростання цін і тарифів, зокрема через скасування Урядом державного регулювання цін на соціально значущі товари та послуги.

За цих умов профспілкові органи всіх рівнів мають активізувати свою роботу з метою захисту конституційних прав та інтересів працівників, насамперед щодо забезпечення повної і продуктивної зайнятості, створення сучасних безпечних робочих місць з гідною оплатою праці, застосовуючи всі можливі механізми та інструменти, зокрема відстоюючи профспілкові вимоги при прийнятті Трудового кодексу, Державного бюджету, законодавства з питань медичного забезпечення, укладенні Генеральної угоди на новий термін, розробки Стратегії розвитку промисловості тощо.

Враховуючи зазначене, Президія Федерації професійних спілок України

1. Констатувати, що Урядом і Стороною роботодавців не виконуються окремі взяті принципово важливі зобов'язання за чинною Генеральною угодою, вимоги висунуті учасниками всеукраїнських акцій протесту, не забезпечується дотримання принципів конструктивного соціального діалогу під час розв'язання гострих соціально-економічних проблем. Верховною Радою України під час розгляду законопроектів, якими реалізуються реформи в освіті, пенсійному, медичному забезпеченні, трудовому законодавстві, не забезпечується належне врахування конституційних гарантій прав працівників. Не забезпечується належний рівень державних соціальних стандартів і гарантій в проекті Державного бюджету України на 2018 рік, в той час як відбувається постійне підвищення цін і тарифів на соціально значущі товари і послуги для населення.

2. Визнати за необхідне проведення всеукраїнських акцій профспілок при прийнятті Держбюджету-2018 та Трудового кодексу з метою недопущення погіршення існуючих гарантій, передбачених чинним законодавством про працю.

3. Голові ФПУ ініціювати зустріч з Прем'єр-міністром України, Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських фракцій щодо невиконання Генеральної угоди та неврахування вимог профспілок стосовно забезпечення соціально-економічних і трудових прав громадян при прийнятті Законів та нормативно-правових актів.

4. Розпочати підготовку до проведення Всеукраїнської акції у м. Києві та на місцях з єдиними вимогами до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, для чого сформувати робочу групу у складі керівників всеукраїнських профспілок та територіальних профоб'єднань з підготовки вимог до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України та координації роботи з підготовки та проведення акції (додаток 1).

Провести Всеукраїнську акцію профспілок у м. Києві шляхом пікетування Верховної Ради України під час розгляду законопроекту "Про Державний бюджет України на 2018 рік". Дату проведення акції залишити відкритою до прийняття окремого рішення Президії ФПУ, взявши до уваги результати виконання протокольних доручень Прем'єр-міністра України за підсумками зустрічі 07.11.2017 з керівниками всеукраїнських профспілок та профоб'єднань.

5. Членським організаціям до 17 жовтня ц.р. надати робочій групі конкретні пропозиції до зустрічі з Прем'єр-міністром України, Головою Верховної Ради України та керівниками депутатських фракцій.

6. Визнати першочерговими проблемами, які потребують негайного реагування Федерації профспілок України та її членських організацій, у зв'язку з проведенням реформ у сферах оплати праці, трудового законодавства, пенсійного та медичного забезпечення, розвитку вітчизняного виробництва, збереження існуючих та створення нових гідних робочих місць, прийняття соціально спрямованого Державного бюджету України на 2018 рік і Генеральної угоди на 2018-2020 роки.

7. Затвердити План заходів з активізації дій ФПУ та членських організацій на забезпечення соціально-економічних і трудових прав працівників в умовах реформ на жовтень-грудень 2017 року (додаток 2).

8. Керівництву ФПУ, членським організаціям:

8.1. Забезпечити реалізацію Плану в обсязі і в терміни, визначені цим Планом, використовуючи різні засоби впливу.

8.2. Проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо позиції ФПУ стосовно проведення окремих реформ та прийняття законопроектів, зокрема з питань Держбюджету, Трудового кодексу.

9. Контроль за виконанням постанови покласти на Голову Федерації профспілок України Осового Г.В.

Стислий опис проблеми:

Урядом без погодження з профспілковою Стороною НТСЕР та без належного соціального діалогу внесений до Верховної Ради України проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (реєстр. № 7000 від 15.09.2016).

ФПУ не може погодитися із запропонованим Урядом рівнями основних державних соціальних стандартів та гарантій, обсягами фінансування окремих галузей та програм. Проектом не забезпечене належне фінансування галузей, які визначені пріоритетними та які є надважливими для людей (освіта, охорона здоров'я, вугільна промисловість тощо), необхідне для здійснення професійної діяльності та реалізації прав і гарантій працівників, визначених законодавством.

Запропонований Урядом розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 складатиме лише 92% від фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є зниженням рівня державної гарантії проти поточного року (станом на 01.01.2017 розмір мінімальної заробітної плати було встановлено на рівні фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Не виконуються норми Закону України "Про прожитковий мінімум" , міжнародні зобов'язання, визначені ратифікованими Україною Конвенціями МОП № 117 та 102 , щодо встановлення прожиткового мінімуму на основі оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2016 № 780. Прожитковий мінімум пропонується встановити вдвічі меншим за оприлюднений Міністерством соціальної політики фактичний його розмір. Відповідно занижені й розміри базового тарифного розряду ЄТС та мінімальної пенсії.

Загострюється проблема заборгованості з виплати заробітної плати на державних економічно-активних підприємствах, яка станом на 1 серпня 2017 року зросла до 286 млн грн, та в бюджетній сфері. Так за даними Профспілки працівників охорони здоров'я України, заборгованість з виплати заробітної плати у закладах охорони здоров'я, що фінансуються з місцевих бюджетів, станом на 13 вересня ц.р. склала 81 707,1 тис. грн (у т.ч. прострочена - 1 907,9 тис грн). За інформацією Профспілки працівників вугільної промисловості на вугледобувних підприємствах через нестачу обігових коштів заборгованість з виплати заробітної плати за 2015-2017 роки станом на 19.09.2017 становить 488,8 млн. грн., у тому числі за 2017 рік - 370,2 млн. гривень.

Пропозиції / Вимоги:

1. Забезпечити у Державному бюджеті на 2018 рік фінансування видатків бюджетної сфери в обсязі, достатньому для забезпечення реалізації прав та гарантій, визначених законодавством, в т.ч. на оплату праці працівників бюджетної сфери (підвищення 1 тарифного розряду ЄТС, забезпечення диференціації в оплаті праці, здійснення індексації, погашення заборгованості з виплати заробітної плати тощо).

2. Забезпечити у Державному бюджеті на 2018 рік достатнє фінансування галузей промисловості та програм підтримки вітчизняних підприємств, (зокрема вугільної та торфодобувної галузі, лісового і мисливського господарства, рибного господарства) для збереження існуючих та створення гідних робочих місць, справедливого розподілу результатів праці, забезпечення своєчасної виплати зарплати та ліквідації зарплатних боргів на державних підприємствах, фінансування заходів з охорони праці тощо.

3. Встановити у Державному бюджеті на 2018 рік розмір мінімальної заробітної плати не нижче законодавчо визначеного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (4023 грн.) та передбачити її підвищення протягом року з урахуванням прогнозованого індексу інфляції.

4. Забезпечити реалізацію норм Закону України "Про прожитковий мінімум" , міжнародних зобов'язань, визначених ратифікованими Україною Конвенціями МОП № 117 та 102 , та встановити прожитковий мінімум на основі оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2016 № 780.

5. Удосконалити порядок стипендіального забезпечення з метою виплати академічних стипендій не менш як двом третинам студентів кожного курсу відповідно до рейтингу успішності, порядок формування цього рейтингу та забезпечити достатні асигнування з держбюджету на їх виплату.

Дії профспілок:

1. Активізація роботи з Урядом, народними депутатами, комітетами та фракціями ВРУ щодо просування профспілкових пропозицій та зауважень до проекту Держбюджету-2018.

2. Проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи (брифінги, прес-конференції, виступи на ТБ, розміщення інформації в пресі та на веб-сайтах тощо) щодо позиції ФПУ стосовно проекту Державного бюджету України на 2018 рік.

3. У разі ігнорування профспілкових вимог провести Всеукраїнську акцію протесту.

Стислий опис проблеми:

Після стрімкого падіння у 2013-2015 роках реального ВВП (0% у 2013 р., -6,6% у 2014 р., -9,8% у 2015 р.) його зростання у II кварталі 2017 р. лише на 2,3 % (до відповідного кварталу попереднього року) є досить незначним. Водночас, продовжується спад промисловості - у І півріччі ц.р. він становив -0,4 %. Це призвело до значних втрат серед працюючих на ринку праці - понад 2 млн. чол., з яких майже 50%> у промисловості.

За офіційною статистикою, у І кварталі 2017 року рівень безробіття (за методологією МОП) становив 10,1% економічно активного населення (у І кварталі 2016 року - 9,9%), у тому числі серед осіб віком 25-29 років - 13,2%, а серед молоді до 25 років -17,7% економічно активного населення відповідного віку. Високий рівень безробіття серед молоді обумовлений тим, що значна частина молодих людей не має необхідних професійних навичок і досвіду роботи. Серед зайнятого населення 22,3% (або 3,5 млн.) були зайняті у неформальному секторі економіки. Крім того, значна кількість українців вимушені шукати кращого життя закордоном - за різними оцінками, від 3 до 6 млн. громадян України є трудовими мігрантами.

Пропозиції / Вимоги:

З метою забезпечення достатньої кількості робочих місць розробити та запровадити Державну програму створення робочих місць, яка базуватиметься на засадах ефективного прогнозування ринку праці, реформуванні системи підготовки та перепідготовки кадрів, підвищенні рівня витрат на робочу силу.

Дії профспілок:

1. Переговори з укладення Генеральної угоди, галузевих угод, колективних договорів.

2. Підготовка профспілкових пропозицій до Основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, Державної програми створення робочих місць щодо вдосконалення кадрової політики (зокрема, в рамках підготовки Стратегії розвитку промисловості України).

3. Розгляд на засіданні НТСЕР питання щодо збереження та розвитку трудового потенціалу в Україні.

Стислий опис проблеми:

Після ліквідації у 2014 році центрального органу виконавчої влади, що формував та реалізовував державну промислову політику в Україні, подальший розвиток промислового сектору опинився під загрозою. Поглиблення проблеми відбулося в кризові роки.

Ключовими пріоритетними діями Уряду до 2020 року у сфері розвитку економіки є розвиток промислового виробництва та залучення інвестицій, а також управління державною власністю та приватизація.

Проте, на практиці маємо скорочення бюджетних програм у різних галузях, повну або часткову зупинку виробничої діяльності промислових гігантів, затягування процесів реформування галузей та приватизації великих підприємств, відсутність ефективного механізму фінансово-кредитної підтримки промислових підприємств тощо.

Ці та інші проблеми могли б бути вирішені шляхом прийняття Стратегії промислового розвитку України, проект якої має бути підготовлено Національним комітетом з промислового розвитку до 01.10.2017. Наразі неефективна робота Національного комітету з промислового розвитку та незаповнена вакансія заступника міністра економічного розвитку та торгівлі з промислових питань лише поглиблюють існуючі проблеми.

Пропозиції / Вимоги:

1. Прискорити розробку та затвердження Стратегії розвитку промислового комплексу України за участі профспілок.

2. Збільшити бюджетні асигнування на програми підтримки вітчизняних підприємств.

Дії профспілок:

1. Участь у розробці Стратегії розвитку промислового комплексу України.

2. Взаємодія з Урядом, народними депутатами та комітетами ВРУ щодо просування профспілкових пропозицій до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" щодо підтримки національних виробників продукції.

3. Активізація співпраці з роботодавцями.