На чисельні запити, що надходять від банків та суб'єктів господарської діяльності стосовно питань використання векселів у господарському обороті та їх погашенню, Національний банк України роз'яснює.

Згідно з Законом України "Про підприємства в Україні" (ст.24.5) передбачено, що підприємство (юридична особа) може постачати продукцію, виконувати роботи та послуги в кредит, використовуючи для цього векселі.

Згідно з "Положенням про переказний і простий вексель", яке доведене до установ банків в Україні листом Національного банку України від 25.02.1993 р. N 22001/85, індосамент простого векселя здійснюється векселедержателем (індосантом) на зворотній стороні векселя або на додатковому аркуші паперу (аллонж до векселя), якщо не залишилося місця на векселі для передачі вексельних прав іншій юридичній особі шляхом проставлення передаточного надпису (індосаменту). При цьому індосамент, який розміщується першим на додатковому аркуші, повинен починатись на векселі і закінчуватись на додатковому аркуші, а штамп повинен розміщуватися на поєднанні векселя і додаткового аркуша. Передаточний надпис (індосамент) може мати таку редакцію:

"платіть наказу......." або " замість мене/нас сплатіть (заплатіть).....", потім дата, штамп суб'єкта господарської діяльності, власноручний підпис індосанта (підпис особи, що має право на підпис розрахунково-касових документів і є в картці зразків підписів).

Статтями 13 і 14 Положення передбачено використання бланкового індосамету, що означає просто підпис індосанта без вміщення і зазначення юридичної особи, на користь якої він зроблений. Суб'єкти господарської діяльності, здійснюючи бланковий індосамент простого векселя, повинні враховувати надійність ділових взаємовідносин. Для векселедавця, що здійснює платіж за індосованим векселем, не має значення, кому здійснити платіж, а має значення лише те, щоб простий вексель дійшов до останнього векселедержателя шляхом послідовних індосаментів (іменних, бланкових).

Векселедержатель повинен своєчасно звертатися до обслуговуючого банку для проведення операції інкасування з урахуванням нормативу обігу платіжних документів згідно Постанови Верховної Ради України "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" від 25.05.93 р. N 3324-12.

Вексель передається векселедержателем для інкасування з написом про передоручення на ім'я обслуговуючого банку, проставлене на зворотній стороні векселя у вигляді "Сплатіть за наказом ... банку; Валюта на інкасо" і засвідчується підписом векселедержателя. Такий напис тільки уповноважує банк векселедержателя отримати платіж за векселем. Банк векселедержателя, інкасувавши документи, доручає банку платника отримати платіж за векселем, при неоплаті векселя - своєчасно його опротестувати.

Банк векселедержателя зобов'язаний перевірити правильність складання реєстру і реквізитів векселя та своєчасність пред'явлення його до оплати з урахуванням нормативного терміну обігу платіжних документів.

Для здійснення розрахунків векселями між клієнтами різних банків, банк векселедержателя зобов'язаний прийняти від векселедержателя вексель з реєстром і інкасувати його спецзв'язком.

При виставленні векселів на інкасо використовуються позабалансові рахунки:

- 9960 - "Різні цінності і документи";

- 9961 - "Різні цінності і документи, відправлені і видані під звіт".

В доповнення до "Порядку проведення банками операцій з векселями", затвердженим Головою Правлінням Національного банку України 25.02.1993 р. (частина 1, пункт 4), векселі подаються в банк з реєстром встановленої форми (додаток 1) у трьох примірниках, якщо рахунки векселедавця та отримувача коштів ведуться в одній установі банку, і в чотирьох примірниках на кожний банк платника окремо, якщо рахунки векселедержателя і платника ведуться в різних установах банків.

Якщо векселедержатель і платник обслуговуються в одній установі банку, то перший примірник реєстру з векселем з відміткою банку про прийняття документів на інкасо оприбутковуються на позабалансовому рахунку 9960 "Різні цінності і документи".

Другий примірник з відміткою банка повертається векселедержателю, а третій примірник вручається платнику під розписку для ознайомлення на першому примірнику.

Якщо векселедержатель і векселедатель обслуговуються в різних установах банків, то:

- перший примірник разом з відміткою банку про прийняття оприбутковується на позабалансовому рахунку 9961 "Різні цінності і документи, відправлені і видані під звіт";

- другий і третій примірники реєстру та вексель банк векселедержателя надсилає до банку платника спецзв'язком у день його надходження, або на другий день, якщо документи надійшли після операційного часу, з внесенням переліку документів до реєстру ф.1, примірник якого з позначкою дати отримання документів підприємства кур'єрської пошти (спецзв'язком) залишається в банку векселедержателя;

- четвертий примірник з позначкою дати отримання і штампом банку повертається векселедержателю.

Банк платника, отримавши документи від підприємства кур'єрської пошти (спецзв'язку), на підставі примірника реєстру ф.5 з позначкою на ньому дати отримання документів на кожному примірнику реєстра і векселя проставляє дату надходження і штамп банку. Другий примірник реєстру та вексель оприбутковується на позабалансовому рахунку 9960. Третій примірник не пізніше наступного дня після отримання реєстру і векселя вручається платнику під розписку на другому примірнику.

Банк платника при врученні примірника реєстру додатково повідомляє платника про отримання векселя та його реквізити.

Банки векселедержателя та платника повинні слідкувати за строками погашення векселів, які враховані на позабалансових рахунках 9961 і 9960. Після закінчення терміну (20 календарних днів) з моменту настання строку платежу за векселем і неотриманням платежу за цей період банк векселедержателя здійснює запит до банку платника про причини несплати за векселем. Банк платника, отримавши запит не пізніше наступного робочого дня надсилає відповідь про причини неоплати, банк векселедержателя списує з позабалансового рахунку 9961 заборгованість за векселем як нереальну суму для отримання платежу.

У реєстрі має бути відображена така інформація про вексель:

- номер рахунку платника, його ідентифікаційний код Державного реєстру України;

- найменування банку платника та його номер МФО;

- найменування векселедержателя, номер його рахунку та ідентифікаційний код Державного реєстру України;

- найменування банку векселедержателя та його номер МФО;

- сума векселя;

- строк платежу за векселем;

- номер векселя.

Оплата векселя здійснюється платіжним дорученням. На векселі ставиться штамп банку "Погашено", він списується з позабалансового рахунку 9960 і віддається платнику.

Банк кредитора, отримавши платіж за векселем, зараховує суму на розрахунковий рахунок векселедержателя і закриває рахунок 9961.