Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Методику формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".

1.1. Ця Методика визначає механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях (далі - ТЕЦ), теплових електростанціях (далі - ТЕС) та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати).

1.2. Ця Методика застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), тарифів на виробництво теплової енергії для ліцензіатів та поширюється на ліцензіатів під час формування та розрахунку зазначених тарифів.

1.3. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;

виконання статті витрат - стаття вважається виконаною, якщо здійснено оплату за майно/товар/послугу і обома сторонами підписано акт передачі і прийняття робіт, або проведено вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно/товар/послугу. Якщо за майно/товар/послугу здійснено попередню оплату, ліцензіат повинен підтвердити факт проведеного фінансування. Якщо майно/товар/послуга надані у кредит (кредиторська заборгованість), ліцензіат має надати підписаний обома сторонами акт передачі і прийняття робіт, вручений коносамент, або інший товарно-розпорядчий документ, що підтверджує виникнення зобов’язання;

виробнича собівартість - виражені у грошовій формі поточні витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом електричної та (або) теплової енергії;

енергетичне вугілля - імпортоване вугілля та вугілля внутрішнього видобутку, що використовується як паливо для виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії;

заява - письмове звернення ліцензіата встановленої форми до НКРЕКП щодо встановлення або зміни тарифів на виробництво теплової енергії з підтверджуючими документами, передбаченими цією Методикою;

інвестиційна програма - план капітальних інвестицій та капітальних вкладень, сформований та схвалений відповідно до Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2015 року за № 1367/27812 (далі - Порядок формування інвестиційних програм);

ліцензована діяльність - господарська діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках;

нецільове використання коштів - витрати ліцензіата на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу та/або схваленою інвестиційною програмою, а також використання сум коштів, передбачених структурою тарифу на виконання інвестиційної програми, та інших матеріальних витрат на забезпечення провадження ліцензованої діяльності, які були витрачені ліцензіатом на закупівлю товару (товарів), послуги (послуг) без дотримання принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі";

обґрунтування - фактичні дані, підтвердження та посилання на нормативно-правові акти, фінансові, технічні документи та інші документи, що доводять необхідність виконання та фінансування заходів на період регулювання (планований період) для здійснення ліцензованої діяльності;

операційна діяльність (основна діяльність) - діяльність, пов’язана з виробництвом електричної та теплової енергії;

основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

планований період - період тривалістю 12 календарних місяців, на який здійснюється формування, розрахунок та встановлення тарифів;

структура тарифу - структура обґрунтованих витрат ліцензіата (операційних, фінансових витрат та прибутку) на здійснення ліцензованої діяльності, що групуються за економічними елементами, і на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи;

тариф на теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках (далі - тариф на виробництво теплової енергії) - вартість виробленої одиниці (1 Гкал) теплової енергії як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, законах України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про енергетичну ефективність", "Про ринок природного газу".

1.4. Тарифи на виробництво теплової енергії та їх структури формуються на планований період.

1.5. Формування тарифів та їх структури на виробництво теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

1.6. У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії витрати (крім витрат на паливо) розподіляються між видами виробництва пропорційно річним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії.

1.7. Для визначення собівартості відпуску одиниці електричної та (або) виробництва теплової енергії сума витрат ділиться на кількість відпущеної/виробленої енергії кожного виду. Собівартість відпуску електричної енергії визначається в розрахунку на 1 кВт·год без урахування податку на додану вартість, собівартість виробництва теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал без урахування податку на додану вартість.

Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.

1.8. Формування тарифів та їх структури на виробництво теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів виробництва та відпуску електричної та (або) теплової енергії, планованих економічно обґрунтованих витрат, державних, галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді, а також планованого прибутку.

1.9. Тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел ліцензіата.

1.10. За наявності витрат, що спричиняють різну собівартість виробництва теплової енергії для різних груп споживачів, тарифи на виробництво теплової енергії формуються в розрізі груп споживачів.

1.11. Ціни/тарифи на матеріальні ресурси та послуги сторонніх організацій можуть бути прийняті до розрахунку тарифів з урахуванням прогнозів індексу цін виробників промислової продукції на плановий період.

Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.

За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за кількома сценаріями застосовується менше значення індексу.".

Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням витрат за базовий період, прогнозних індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів, прайсів та інших обґрунтовуючих матеріалів.

1.12. Витрати, пов’язані з транспортуванням та постачанням електричної та (або) теплової енергії (у тому числі витрати на підживлення теплової мережі), до розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії не включаються.

У разі виникнення у відповідному виробничому підрозділі, що забезпечує підживлення теплової мережі, витрат, які відносяться до інших видів господарської діяльності, окрім виробництва електричної та (або) теплової енергії, такі витрати розподіляються між видами діяльності пропорційно обсягам води, яка планується до використання для виробництва електричної та (або) теплової енергії та обсягам води, що плануються для використання в інших видах господарської діяльності.

1.13. Перехресне субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших не допускається.

1.14. Ліцензіат інформує НКРЕКП про провадження інших видів господарської діяльності, крім ліцензованої, із зазначенням видів такої діяльності та фінансового результату від її здійснення за період, який передує базовому.

Інші доходи, отримані або що можуть бути отримані в результаті провадження інших видів господарської діяльності (у тому числі доходи від розміщення коштів на депозитах, від здавання майна в оренду, кошти від реалізації цінних паперів, продажу металобрухту, оливи тощо), що є похідними від доходів від основної діяльності, можуть враховуватись НКРЕКП як додаткове джерело фінансування інвестиційної програми або операційних витрат.

2.1. Річні плани виробництва електричної та (або) теплової енергії складаються на підставі фактичних даних та планованих обсягів відпуску електричної енергії та (або) виробництва теплової енергії.

2.2. Плановані обсяги виробництва визначаються з урахуванням показників укладених зі споживачами договорів, на підставі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, та Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України.

2.3. При розрахунках тарифів ціни на паливно-мастильні матеріали, хімреагенти, необхідні комплектуючі матеріали, запчастини, інші матеріали та послуги приймаються на підставі цін, які склалися на ринку України, комерційних пропозицій, договорів та інших підтверджуючих документів, з урахуванням зростання в межах прогнозного індексу цін виробників промислової продукції.

2.4. Для врахування у тарифах коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, а також розрахунки економічного ефекту від впровадження заходів інвестиційної програми (за можливості їх здійснення).

Під час планування заходів інвестиційної програми на прогнозний період ліцензіат першочергово має надавати переваги розвитку ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, використанню високоефективних технологій, виконанню енергоефективних заходів, які зменшують попит на енергію, сприятимуть зменшенню обсягу використання паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної та/або теплової енергії.

Економічний ефект від впроваджених заходів схваленої інвестиційної програми за попередні періоди враховується в розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії на планований період. У разі необґрунтованого невиконання заходів, що передбачені інвестиційною програмою, НКРЕКП може прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на виробництво теплової енергії невикористаних коштів з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.

2.5. При зростанні планованих витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії у порівнянні з базовим періодом більше ніж на величину індексу цін виробників промислової продукції відповідно до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (сценарій 1), схвалених постановою Кабінету Міністрів України, ліцензіат подає обґрунтування такого зростання.

2.6. Планування витрат на оплату праці для включення до структури тарифів здійснюється з урахуванням положень чинного законодавства України та на підставі Порядку визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом, передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, виробництво теплової та виробництво електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2015 року № 2645, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2015 року за № 1431/27876, із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених чинним законодавством України. У разі необхідності збільшення чисельності працівників, оплата праці яких включається до витрат на виробництво електричної та (або) теплової енергії, ліцензіат подає до НКРЕКП для погодження відповідні пояснення та обґрунтування таких змін.

3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості виробництва електричної та (або) теплової енергії, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з виробництва електричної та (або) теплової енергії.

3.2. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, визначаються відповідно до пункту 1.11 глави 1 цієї Методики.

Закупівля товарів та послуг здійснюється ліцензіатом із дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

3.3. До складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються:

1) паливо, а саме:

витрати на придбання палива та його транспортування для виробництва електричної та (або) теплової енергії, які визначаються виходячи з планованого обсягу відпуску/виробництва електричної та (або) теплової енергії відповідно до річного плану виробництва, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених, затверджених та погоджених в установленому порядку, діючих/планованих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси та послуги (витрати) з їх транспортування, тобто з урахуванням усіх планованих логістичних ланцюгів транспортування паливно-енергетичних ресурсів, калорійних еквівалентів, обсягу енергії природного газу, визначених умовами договору, сертифікатами постачальників чи даними базового періоду.

Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва електричної та теплової енергії у комбінований спосіб, надають розроблені (переглянуті) нормативні енергетичні характеристики устаткування електростанції, у тому числі графіки вихідно-нормативних питомих витрат палива, макет розрахунку нормативних питомих витрат і економії палива на відпущену електричну і теплову енергію, які були виконані відповідно до чинних галузевих нормативних документів, а також висновки про проведену кваліфікованими організаціями в галузі енергетики експертизу здійснених розрахунків питомих витрат умовного палива енергетичного об'єкту (електростанції).

У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна на енергетичне вугілля не може бути врахована вищою за середньозважену ціну вугілля, яка розраховується за формулою

Ціна вугілля вітчизняного видобутку розраховується за формулою

Ціна імпортованого вугілля розраховується за формулою

Ціни на енергетичне вугілля коригуються відповідно до показників теплотворної здатності (калорійності), а також з урахуванням якісних характеристик енергетичного вугілля (вмісту сірки, золи, вологи), при цьому базовими характеристиками енергетичного вугілля вважаються: 6000 ккал/кг на робочу масу, вміст сірки - до 1% на робочу масу, вміст золи - до 16% на робочу масу, вміст вологи - до 14% на робочу масу. При використанні енергетичного вугілля з калорійністю, вищою від базової характеристики, або з вмістом сірки, нижчим від базової характеристики, коригування ціни не здійснюється.

У разі відсутності підтверджуючих матеріалів та відповідних обґрунтувань щодо вартості доставки та перевантаження імпортованого вугілля, НКРЕКП не застосовує зазначені витрати для розрахунку ціни вугілля.

Коригування ціни на енергетичне вугілля при використанні вугілля з характеристиками, що відмінні від базових, здійснюється за формулою

Вартість природного газу враховується на підставі моніторингу та аналізу цін на ринку природного газу, який здійснюється НКРЕКП, та з урахуванням індикативної вартості природного газу, а також з урахуванням обсягів та умов виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу".

У розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціна природного газу не може бути врахована вищою за ціну природного газу, визначену на рівні імпортного паритету на 2 наступних квартали, що йдуть за місяцем кварталу, в якому встановлюються тарифи, та розраховану за формулою

У разі закупівлі ліцензіатом природного газу у суб'єктів ринку природного газу, на яких постановою Кабінету Міністрів України покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у розрахунках тарифів на виробництво теплової енергії ціни на природний газ ураховуються на рівні, визначеному відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Вартість транспортування природного газу територією України враховується НКРЕКП згідно зі встановленими тарифами на послуги транспортування природного газу.

Вартість інших видів паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії, враховується відповідно до укладених договорів/контрактів на закупівлю таких паливно-енергетичних ресурсів, калькуляцій вартості зазначених паливно-енергетичних ресурсів, але не вище від цін на них, які склалися на ринку України на дату розрахунку тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії.

У розрахунках тарифів можуть ураховуватися ціни на паливно-енергетичні ресурси та (або) ціни на послуги (витрати) з транспортування паливно-енергетичних ресурсів, що затверджуються, встановлюються чи оприлюднюються державними органами влади відповідно до чинного законодавства України.

За результатами моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, що здійснюється НКРЕКП щоквартально, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни цін на паливно-енергетичні ресурси у структурі тарифів на виробництво теплової енергії.

При формуванні, розрахунку та встановленні тарифів на виробництво теплової енергії витрати на паливо та структура використання палива (у разі використання декількох видів палива при виробництві електричної та теплової енергії) враховуються на підставі аналізу фактичних даних за попередні періоди (як правило за 5 років) виходячи з особливостей роботи генеруючого обладнання та устаткування конкретного ліцензіата, режимів роботи генеруючого обладнання та устаткування, можливості використання паливно-енергетичних ресурсів з найменшою вартістю, технічного стану чи технічної можливості роботи генеруючого обладнання та устаткування (значення максимального та мінімального навантажень котлів і турбін, характер добового графіка зміни навантаження, старіння устаткування, освоєння введеного устаткування, структура і якість спалюваного палива, температура зовнішнього повітря, температура охолоджувальної води на вході в конденсатори турбін тощо), а також інших зовнішніх факторів.

Ліцензіати, які використовують декілька видів палива при виробництві електричної та теплової енергії, при формуванні та розрахунку тарифів надають підтверджуючі матеріали щодо структури використання палива.

При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії структура використання палива між видами виробництва, як правило, розподіляється пропорційно витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії, але з урахуванням усіх обставин та факторів, що викладені у цьому підпункті.

2) виробничі послуги, а саме:

вартість послуг сторонніх організацій, ремонтних підрозділів та інших допоміжних виробництв з ремонту будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів;

вартість транспортних послуг;

оплата послуг централізованого водопостачання та водовідведення;

оплата робіт спеціалізованих пусконалагоджувальних організацій та інших організацій, які виконують роботи з удосконалення технології та організації виробництва, а також роботи, пов’язані з перевіркою готовності до введення в дію (пуску) шляхом комплексних випробувань (під навантаженням) устаткування, блоків, окремих агрегатів, підстанцій, ліній електропередачі, теплопередачі, а також тих об’єктів, що вводяться в дію після розширення та реконструкції;

вартість робіт з вивчення можливостей подальшої експлуатації металоконструкцій, кранів, іншого устаткування та споруд, обстеження стану фундаментів будівель, споруд, обладнання і видачі рекомендацій щодо їх подальшого використання;

витрати на проведення аналізів і досліджень з метою визначення якості використовуваного палива, матеріалів, води, конденсату, кабелів та іншого устаткування;

оплата послуг з очищення стічних вод;

оплата послуг з утилізації екологічно небезпечних відходів;

вартість послуг з метрологічної атестації та повірки приладів;

вартість інших послуг виробничого характеру;

оплата послуг розподілу природного газу;

3) сировина і допоміжні матеріали, а саме:

вартість матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються у процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу, або які витрачаються на випробування устаткування та споруд, поточні перевірки машин і механізмів, технічний огляд, утримання та експлуатацію устаткування, будівель і споруд, транспортних засобів тощо;

вартість матеріалів, які використовуються для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;

вартість покупної води, що використовується на технологічні цілі (для живлення котлів, гідрозоловидалення, гідрозоловловлювання, живлення водопідігрівних установок, для циркуляційного водопостачання, охолодження, іншого устаткування), та витрати на комплексне хімводоочищення;

вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він становить більше одного року в операційній діяльності підприємства, зокрема, вартість інструменту, господарського інвентаря, спеціального оснащення, спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;

вартість допоміжних матеріалів, які витрачаються на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів, золошлаковідвалів тощо), очищення стічних вод тощо;

вартість мастил та масел (мастил для механізмів з обертовими частинами, вартість турбінного масла для доливання в міжремонтний період до регуляторів турбін і котлів, трансформаторного масла для силових трансформаторів) та вартість паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів;

вартість інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням витрат за базовий період, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів виробництва;

4) енергія зі сторони, а саме витрати на придбання електричної енергії, які визначаються на підставі розрахунків, питомих норм споживання та технологічних нормативів, діючих цін (тарифів) на електричну енергію;

5) витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам підприємства, залученим до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії), які визначаються відповідно до вимог Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;

6) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємства, залучених до процесу виробництва електричної та (або) теплової енергії, виходячи з запланованих витрат на оплату праці;

7) амортизаційні відрахування основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.

Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизаційних відрахувань (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);

8) інші витрати, а саме:

загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі. Суми екологічного податку, передбаченого Податковим кодексом України, враховуються НКРЕКП у структурі тарифів на виробництво теплової енергії, виходячи з базових характеристик енергетичного вугілля;

оплата послуг сторонніх організацій за пожежну, сторожову та воєнізовану охорону та послуг Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

витрати на забезпечення санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому чинним законодавством України порядку, утримання санітарних зон;

витрати на забезпечення правил техніки безпеки праці (витрати на обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізації, інших пристроїв некапітального характеру, обладнання робочих місць некапітального характеру);

витрати на охорону праці, що визначаються згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці";

витрати на самостійне зберігання, переробку та захоронення екологічно небезпечних відходів;

транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад (при виконанні робіт вахтовим методом);

витрати, пов’язані з професійною підготовкою, перепідготовкою та підтриманням професійної майстерності працівників ліцензіата за профілем його діяльності безпосередньо в ліцензіата (утримання навчальних класів, тренажерних центрів тощо);

витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників ліцензіата в українських закладах освіти, що мають ліцензію, та у разі закінчення навчання видають спеціальний документ державного зразка. До витрат на підготовку і перепідготовку кадрів належать також витрати на навчання працівників ліцензіата, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де існує необхідність у професійному відборі (такі працівники повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних чинних нормативних актів щодо охорони праці). Перелік таких робіт затверджується Державною службою України з питань праці;

витрати на придбання типографських бланків, канцелярського приладдя, паперу тощо;

витрати на операційну оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);

платежі з обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру;

платежі з обов’язкового страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;

оплата службових відряджень, пов’язаних із виробничою діяльністю, у межах передбачених чинним законодавством України норм;

витрати на медико-санітарне забезпечення персоналу згідно з чинним законодавством України;

витрати на цивільний захист;

оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління, вузлів зв’язку, засобів охоронної сигналізації тощо;

витрати на молоко та лікувально-профілактичне харчування;

оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності ліцензіата;

внески на регулювання, що розраховуються та сплачуються ліцензіатом відповідно до порядку, встановленого НКРЕКП;

витрати на інші потреби, не передбачені попередніми статтями.

3.4. До адміністративних витрат належать витрати на утримання ліцензіатом апарату управління підприємством, задіяного в діяльності з виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії, до якого відноситься керівництво, апарат при керівництві, служби і відділи згідно з діючою номенклатурою ліцензіата. Витрати на утримання включають матеріально-технічне забезпечення, у тому числі транспортне обслуговування, пов’язане з управлінням виробництвом, а також утримання технічних засобів управління (обчислювальної техніки, засобів зв’язку, сигналізації тощо), які знаходяться на балансі підприємства.

При здійсненні ліцензіатом іншої діяльності, крім виробництва електричної та (або) теплової енергії, адміністративні витрати між видами діяльності розподіляються на підставі документа, що визначає методику розподілу витрат на підприємстві.

Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, цін (тарифів) у планованому періоді та умов договорів.

До складу адміністративних витрат включаються:

1) матеріальні витрати:

витрати на утримання і експлуатацію, ремонт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (будівель, споруд, обладнання, машин та інших основних засобів);

вартість матеріалів та МШП;

витрати на утримання і експлуатацію автотранспорту (витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, на паливно-мастильні матеріали тощо), якщо легкові автомобілі використовуються як технологічний транспорт у виробничій діяльності підприємства;

витрати на придбання канцелярського приладдя;

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання будівель і службових приміщень загальногосподарського використання;

2) витрати на оплату праці апарату управління підприємством відповідно до Закону України "Про оплату праці" та з урахуванням пункту 2.6 глави 2 цієї Методики;

3) відрахування до соціальних фондів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством, виходячи із запланованих витрат на оплату праці;

4) амортизаційні відрахування основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, розраховані відповідно до положень Податкового кодексу України.

Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямків використання коштів амортизаційних відрахувань (на виконання заходів інвестиційної програми, проведення ремонтів тощо);

5) інші витрати, а саме:

витрати на оплату службових відряджень (у тому числі апарату управління) у межах норм, передбачених чинним законодавством України;

витрати на оплату послуг зв’язку (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахункове обслуговування;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів, крім витрат, що включаються до виробничої собівартості;

витрати на операційну оренду основних засобів (будівель, приміщень, обладнання тощо);

витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством України;

витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів, що проводяться з метою підвищення професійного рівня працівників апарату управління;

витрати на придбання спеціальної літератури для інформаційного забезпечення, у тому числі з питань чинного законодавства України, і підписку спеціалізованих періодичних видань;

витрати на обслуговування процесу управління (забезпечення охорони об’єктів загальногосподарського призначення тощо);

витрати, пов’язані із супроводженням програмного забезпечення, користуванням інформаційними мережами, програмними продуктами, роялті;

інші витрати, що не знайшли відображення в попередніх статтях.

3.5. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з виробництва електричної та (або) теплової енергії, які не увійшли до складу виробничої собівартості та адміністративних витрат, а саме:

1) на соціальний розвиток:

витрати на утримання приміщень, що надаються безоплатно підприємствам громадського харчування або використовуються ліцензіатом самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з ліцензіатом у трудових відносинах, включаючи амортизаційні відрахування, витрати на проведення поточного ремонту приміщення, на опалення, водопостачання, електропостачання;

кошти, що відраховуються професійним спілкам, які визначаються згідно з вимогами Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";

2) на дослідження та розробку - витрати на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи;

3) інші витрати операційної діяльності:

відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах;

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розрахований за відсотком, фактично сформованим у базовому періоді та уточненим з урахуванням змін у чинному законодавстві України.

3.6. Фінансові витрати включаються до розрахунку тарифів на виробництво теплової енергії лише за кредитними договорами (чи іншими запозиченнями), рішення про укладення яких прийняті Кабінетом Міністрів України, або за запозиченнями, умови яких узгоджені з НКРЕКП, у тому числі для виконання заходів (робіт) інвестиційної програми.

3.7. Планований прибуток, що включається до розрахунку тарифів, складається із нерозподіленого прибутку та податку на прибуток.

Величина нерозподіленого прибутку визначається на підставі розробленого перспективного плану розвитку ТЕЦ з урахуванням місцевих особливостей та наданих пропозицій від ліцензіата. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата.

На підставі рішення НКРЕКП нерозподілений прибуток може бути використаний на фінансування інвестиційної програми, забезпечення погашення кредитів та використаний як обігові кошти.

Для стабільної та беззбиткової роботи ліцензіатів з виробництва електричної та (або) теплової енергії в тарифах на виробництво теплової енергії можуть враховуватись обігові кошти за рахунок нерозподіленого прибутку у розмірі не більше 2 % рентабельності.

Податок на прибуток розраховується відповідно до Податкового кодексу України.

4.1. Для встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ліцензіат подає:

1) заяву за встановленою формою (додаток 1 до цієї Методики);

2) розрахунок тарифів на виробництво теплової енергії (додаток 2 до цієї Методики);

3) пояснювальну записку з детальною інформацією про ліцензіата (встановлена потужність, характеристики обладнання, зміни, що відбулись після останнього перегляду тарифу, форма власності підприємства та інше);

4) затверджені та погоджені в установленому порядку загальновиробничі норми питомих витрат палива, електричної та теплової енергії, а також розрахунки, що надавались для погодження цих загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;

5) розрахунок палива на планований період (у фізичних та грошових одиницях виміру) (додаток 3 до цієї Методики);

6) ліцензіати, які використовують декілька видів палива, надають підтверджуючі матеріали щодо структури використання палива;

7) довідку про чисельність та оплату праці персоналу ліцензіата, задіяного у виробництві електричної та (або) теплової енергії;

8) форму № 1-ПВ (квартальна) "Звіт із праці", затверджену наказом Державної служби статистики України від 12 травня 2022 року № 87, за попередній та базовий період;

9) діючий штатний розпис підприємства на базовий період з інформацією по динаміці чисельності персоналу за категоріями за останні 3 роки;

10) довідку про балансову вартість основних фондів з розбивкою за групами (очікувану) станом на початок року планованого періоду;

11) форму № 2-ОЗ ІНВ (річна) "Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції, затверджену наказом Державної служби статистики України від 10 червня 2022 року № 181, за попередній та базовий період;

12) додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за базовий період;

13) розшифровки статей витрат виробничої собівартості, адміністративних витрат та інших операційних витрат (додаток 4 до цієї Методики);

При заповненні додатка 4 фактичні та планові витрати (крім витрат на паливо) ліцензіатів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії розподіляються між видами виробництва пропорційно річним витратам умовного палива на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергії і повинні відповідати формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) "Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності", затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, за відповідний період. При цьому, фактичні витрати (крім витрат на паливо) ліцензіатів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії починаючи з початку календарного року розподіляються між видами виробництва пропорційно витратам умовного палива, отриманих накопичувально за період звітності, а умовно-постійні витрати за місяць визначаються різницею між накопиченими витратами за звітний період та фактичними витратами за попередні місяці.

14) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 783/27228, за попередній та базовий період;

15) податкову декларацію екологічного податку, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1052/27497, за базовий період;

16) додаток 5 "Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води" до Податкової декларації з рентної плати, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/27496, за попередній та базовий період;

17) перелік заходів та витрат на їх реалізацію, передбачених у планованому періоді (додаток 5 до цієї Методики), які виконуються за рахунок витрат на ремонтні роботи (послуги сторонніх організацій з ремонту у статті "виробничі послуги", придбання матеріалів і комплектуючих виробів та запасних частин, які використовуються для ремонту у статті "сировина та допоміжні матеріали"), амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті "амортизаційні відрахування"), планованого прибутку та інших джерел фінансування. Ліцензіат надає пояснювальну записку з детальною інформацією щодо необхідності виконання запланованих заходів, які передбачається виконати у планованому періоді. Плановані витрати на ремонтні роботи повинні бути підтверджені державними, галузевими нормативами витрат ресурсів, кошторисами, дефектними актами, актами обстеження, висновками експертних комісій та спеціалізованих організацій, комерційними пропозиціями, прайсами, графіками ремонтів, наказами підприємства, відповідними договорами (за наявності) тощо;

У випадку коли ліцензіат не подає до НКРЕКП заяву та розрахунок тарифів на виробництво теплової енергії на плановий період, ліцензіат протягом місяця після початку планового періоду надає до НКРЕКП перелік заходів та обсяг витрат на їх реалізацію, запланованих ліцензіатом на плановий період (додаток 5 до цієї Методики), які виконуються за рахунок відповідних статей виробничої собівартості, амортизації (витрати на ремонт за рахунок статті "амортизаційні відрахування"), планованого прибутку та інших джерел фінансування в розмірі затверджених витрат діючого тарифу.

18) напрямки використання прибутку;

19) копії форми відомчої статистичної звітності № 3-ТЕХ-ТЕС, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 14 жовтня 1999 року № 289, за попередній та базовий період.

20) копію Облікової політики підприємства;

21) розрахунок розподілу на всі види діяльності ліцензіата витрат, які прямо (безпосередньо) не відносяться до господарської діяльності з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках, включаючи ТЕЦ, ТЕС та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії;

22) ліцензіати, які здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії для встановлення тарифу на виробництво теплової енергії відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" подають до НКРЕКП заяву відповідно до додатка 1.1.

23) укладені договори/контракти на закупівлю паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються як джерела енергії;

24) річний план виробництва на плановий період, погоджений місцевими органами влади. При наявності у виробника теплової енергії споживачів, обсяги теплової енергії яких не враховані в погодженому місцевими органами влади річному плані виробництва, такі обсяги теплової енергії необхідно підтвердити договором-постачання теплової енергії та (або) листом від споживачів, в якому зазначено обсяги споживання теплової енергії на плановий період.

4.2. Інформація про фактичне виконання ремонтних робіт надається до НКРЕКП щоквартально наростаючим підсумком та за підсумками року відповідно до додатка 5 "Інформація про фактичне виконання заходів ремонтних робіт та заходів (робіт) з реконструкції та/або модернізації ТЕЦ (у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про тимчасову підтримку)" до форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) "Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності", затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282.

Ліцензіат зобов’язаний неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії. У разі необхідності виконання ремонтних робіт, що не були передбачені встановленою структурою тарифів на виробництво теплової енергії, ліцензіат повинен звернутися до НКРЕКП щодо зміни переліку заходів та витрат на їх реалізацію з наданням відповідних обґрунтувань, але, як правило, не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення періоду, на який здійснено встановлення тарифів та їх структури.

Документи, зазначені в підпунктах 2, 5, 13 та 17 пункту 4.1 цієї глави, подаються до НКРЕКП у паперовому вигляді, розрахунки подаються в електронному вигляді у форматі Excel.

Для підтвердження планованих статей витрат ліцензіат зобов'язаний надати всі необхідні документи, розрахунки та обґрунтування.

На вимогу НКРЕКП надаються інші додаткові матеріали.

4.3. Заява та розрахунки тарифів подаються для реєстрації до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду. Разом з заявою ліцензіат подає проект інвестиційної програми на відповідний рік.

Сторінки документів, що додаються до заяви, нумеруються, прошнуровуються, завіряються підписом керівника ліцензіата (уповноваженої ним особи). Документи, що надаються як обґрунтування витрат, повинні бути підписані керівником ліцензіата (уповноваженою ним особою), їх копії повинні бути належним чином завірені.

Протягом 30 днів з дня подачі заяви ліцензіат має право подавати уточнення та обґрунтування до розрахунків тарифів за окремими їх складовими, якщо за цей період відбулись зміни, які не залежать від ліцензіата і у планованому періоді вплинуть на його витрати (зміна законодавчої бази, оновлення статистичних даних тощо).

4.4. У разі якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цієї Методики, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

4.5. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам цієї Методики НКРЕКП розглядає їх протягом 90 календарних днів з дати реєстрації її в НКРЕКП.

4.6. НКРЕКП має право звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, необхідних для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли під час розгляду заяви щодо встановлення або зміни тарифів.

Якщо ліцензіат не надав додаткових пояснень та обґрунтувань на звернення НКРЕКП у визначений строк, НКРЕКП має право не включати до розрахунків тарифів витрати, щодо яких не отримано додаткових письмових обґрунтувань та пояснень.

4.7. Рішення щодо встановлення (зміни) тарифів, їх структури та окремих її складових приймається НКРЕКП на засіданнях, що проводяться у формі відкритих слухань, із дотриманням вимог Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

У разі відхилення від структури використання палива (у разі використання декількох видів палива при виробництві електричної та теплової енергії), що була врахована при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, НКРЕКП може прийняти рішення щодо зміни витрат на паливо у період регулювання (поточний період, на який здійснено встановлення тарифів).

За результатами аналізу господарської діяльності у період регулювання (поточний період, на який здійснено встановлення тарифів) НКРЕКП може ініціювати зміну тарифів на виробництво теплової енергії у зв’язку з додатково отриманим доходом за рахунок зменшення витрат на паливо, зміною обсягів відпуску електричної та (або) виробництва теплової енергії, зміною структури запланованих витрат установлених тарифів на відпуск електричної та (або) виробництво теплової енергії чи інших факторів.

4.8. Рішення НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури оформлюється постановою. До структури тарифів додаються розрахунки окремих її складових.

При встановленні тарифів на виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" структура тарифів не встановлюється.

4.9. Електронна версія постанови НКРЕКП про встановлення тарифів та їх структури надсилається на електронну адресу суб’єкта господарювання протягом 10 робочих днів з моменту прийняття.

4.10. Ліцензіат зобов’язаний використовувати кошти, отримані від здійснення ліцензованої діяльності, виключно відповідно до встановленої структури тарифів.

4.11. Зміна тарифів може бути ініційована ліцензіатом або НКРЕКП.

4.12. Підставами для звернення ліцензіата до НКРЕКП із заявою про зміну тарифів та їх структури можуть бути обставини, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання:

1) зміна обсягу планованої річної товарної продукції більше ніж на 3 %;

2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;

3) прийняття у встановленому порядку рішень про необхідність залучення інвестицій за рахунок власних джерел для фінансування інвестиційних програм ліцензіата;

4) зміна законодавчої бази, що впливає на розрахунки тарифів.

4.13. Для зміни тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву щодо зміни тарифів (додаток 1 до цієї Методики) та додані до неї відповідні розрахунки та обґрунтування планованих змін, що передбачені вимогами цієї Методики.

4.14. Підставами для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП є:

1) зміна витрат, які впливають на фінансовий стан ліцензіата, якщо це призводить до зміни величини планованої річної товарної продукції більше ніж на 3 %;

2) зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об’єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;

3) нецільове використання коштів ліцензіатом або відхилення від напрямків та/або обсягів витрат, встановлених структурою тарифів, та/або відхилення від обсягів окремих її складових, встановлених додатками до структури тарифів (у разі наявності), більше ніж на 3 %;

4) результати перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії;

5) невиконання ліцензіатом схваленої НКРЕКП в установленому порядку інвестиційної програми з урахуванням результатів перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії;

6) надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації при обґрунтуванні та розрахунку тарифів та форм звітності;

7) наявність перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності ліцензіата;

8) виявлення за результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії додатково отриманого або недоотриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо, зміни обсягів відпуску електричної та (або) виробництва теплової енергії, зміни структури запланованих витрат чи інших факторів.

4.15. НКРЕКП має право відмовити ліцензіату у встановленні (зміні) тарифів на виробництво теплової енергії за таких обставин:

1) якщо не усунені порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії, виявлені за результатами перевірки;

2) якщо зміна величини витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності, призводить до зміни тарифу менше ніж на 3 % від установленого НКРЕКП рівня.