У зв'язку з численними запитами, що надходять від платників податків щодо застосування норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно оподаткування операцій по врахуванню векселя банками Державна податкова адміністрація України разом з Міністерством фінансів України, Національним банком України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює.

Статтею 3 Закону України від 18 червня 1991 року N 1201-XII "Про цінні папери і фондову біржу" (із внесеними змінами та доповненнями) передбачено, що вексель - це цінний папір.

Відповідно до Положення про операції банків з векселями, яке затверджено постановою Правління НБУ від 28.05.99 N 258, врахування векселя - є формою кредитування банком суб'єкта господарської діяльності шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі, а придбання векселя - це одержання векселя у власність через купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або повторну видачу, дарування, спадщину або ж іншу добровільну угоду, яка породжує майнове право на вексель.

Банк враховуючи векселі придбаває їх у попередніх держателів за грошові кошти і фактично становиться їх власником та отримує право розпоряджатися придбаними векселями.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в установах банків України, яке затверджено постановою Правління НБУ від 30.12.98 N 566, передбачено ведення банками бухгалтерського (фінансового) та податкового обліку всіх здійснюваних операцій. Податковий облік має бути відокремлений від фінансового обліку та передбачати можливість внесення змін у будь-які операції, визначені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та іншими законодавчими актами з питань оподаткування, не порушуючи методику фінансового обліку.

Так, з метою оподаткування при розгляді здійснення банком операцій по врахуванню векселя, слід керуватися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 (із внесеними змінами та доповненнями).

Пунктом 1.31 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Враховуючи, що відповідно до пункту 1.6 вказаного Закону товарами є - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, операції, які передбачають передачу прав власності на цінний папір (вексель), крім операцій по їх випуску та погашенню, є операціями по продажу цінних паперів.

Згідно з положеннями вищевказаного Закону під терміном "торгівля цінними паперами" слід розуміти, зокрема будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів торгівцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок, а також будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торгівців цінними паперами (пункт 7.6.2).