Відповідно до статті 14 Закону України "Про правові засади цивільного захисту", з метою захисту від біологічного зараження особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при ліквідації ними надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного зараження

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації заходів біологічного захисту особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного зараження (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Начальникам ГУ МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, керівникам аварійно-рятувальних (спеціальних) загонів та спеціальних регіональних центрів швидкого реагування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту організувати вивчення Методичних рекомендацій особовим складом та забезпечити неухильне дотримання їх вимог під час виконання завдань за призначенням.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Болотських М.В.

1.1. Методичні рекомендації щодо організації заходів біологічного захисту особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного зараження (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою збереження життя, здоров'я та працездатності особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - особового складу) під час виконання робіт в осередках біологічного зараження.

1.2. Методичні рекомендації визначають режими робіт у засобах індивідуального захисту особового складу в зонах біологічного зараження.

1.3. Методичне керівництво з організації роботи особового складу в осередках біологічного зараження, контроль за дотриманням ними вимог протиепідемічного режиму та спостереження за станом здоров'я здійснюється Департаментом охорони здоров'я та медико-біологічного захисту, відділами (секторами) охорони здоров'я та медико-біологічного захисту Головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і медичною службою спеціальних регіональних центрів швидкого реагування і спеціальних загонів центрального підпорядкування.

У Методичних рекомендаціях наступні терміни та скорочення мають таке значення:

біологічна аварія - аварія, яка супроводжується розповсюдженням небезпечних біологічних речовин у кількості, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей та тварин, існуванню рослин, наносять збитки навколишньому природному середовищу;

біологічна безпека - стан захисту людей, сільськогосподарських тварин і рослин, навколишнього природного середовища від небезпек, які викликані біологічними чинниками;

біологічний захист - комплекс заходів, спрямованих на захист людини, тварин і рослин від біологічного зараження (ураження) біологічними патогенними агентами;

біологічно небезпечні об'єкти - підприємства фармацевтичної, медичної і мікробіологічної промисловості з наявністю в технологічному циклі так званого біологічного фактора, основними компонентами якого є мікроорганізми, продукти їх метаболічної діяльності і мікробіологічного синтезу;

біологічні патогенні агенти (БПА) - будь-які чинники біотичного походження (пріонної, віроїдної, вірусної, рикетсіозної, бактерійної, грибкової етіології, біохімічної дії, токсини), які здатні спричиняти масові захворювання людей, тварин, рослин, що може призвести до погіршення стану довкілля, заподіяти значних економічних збитків, погіршення умов життєдіяльності населення або обумовити загрозу захворювання і загибелі людей;

біологічний тероризм - використання БПА для завдання шкоди життю та здоров'ю людей з метою досягнення цілей політичного та матеріального характеру;

дезінфекція - процес знищення або видалення збудників інфекційних захворювань в оточуючому середовищі фізичними, хімічними або біологічними методами;

засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - будь-яке спорядження чи обладнання, що використовується працівником для носіння і для запобігання впливу однієї чи кількох видів небезпеки (небезпечного та/чи шкідливого виробничого фактора) на життя чи здоров'я. До переліку засобів індивідуального захисту відносяться засоби захисту органів дихання, очей та шкірних покривів. Засоби індивідуального захисту можуть бути одноразового та багаторазового використання;

зона біологічного зараження - територія або акваторія, у межах яких розповсюджені або занесені небезпечні біологічні речовини, біологічні засоби ураження людей або небезпечні мікроорганізми, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, сільськогосподарських тварин, існування рослин, а також для оточуючого природного середовища;

екстрена профілактика захворювань - комплекс невідкладних заходів, які здійснюються при підозрі на зараження особового складу підрозділу, який знаходився в осередку біологічного зараження. Для екстреної профілактики інфекційних захворювань застосовуються антибіотики, імунобіологічні препарати та інші лікарські засоби. Вона поділяється на загальну екстрену профілактику - безпосередньо від моменту виникнення ризику зараження до визначення збудника інфекційного захворювання (токсину) та на специфічну екстрену профілактику - після визначення збудника інфекційного захворювання (токсину);

синдром - сполучення симптомів (ознак), які характеризують наявність захворювання та складають певну клінічну картину.

3.1. Перед залученням особового складу до участі в локалізації та ліквідації надзвичайної ситуації в осередку біологічного зараження керівник органу управління та підрозділу зобов'язаний за результатами біологічної розвідки:

з'ясувати наявність та характер небезпечних чинників в осередку надзвичайної ситуації, яких не можна уникнути за допомогою організаційних, технічних, технологічних та інших заходів захисту;

з метою ефективного захисту особового складу визначити характеристики, які повинні мати ЗІЗ, та з'ясувати, чи відповідають вони умовам праці рятувальників та біологічним небезпекам, які є в осередку зараження.

3.2. Керівник не повинен допускати до роботи в осередку біологічного зараження працівників без ЗІЗ, а також, якщо ЗІЗ знаходяться в забрудненому, несправному стані або з простроченими термінами експлуатації та періодичних випробувань.

3.3. Керівник зобов'язаний переконатися, що ЗІЗ застосовуються працівниками відповідно до інструкції з їх експлуатації та відсутності в ЗІЗ будь-яких змін, що можуть призвести до зниження їх захисних властивостей.

3.4. Керівник організовує зберігання і належний догляд за ЗІЗ, своєчасну спеціальну обробку, прання, знезараження, ремонт та знищення ЗІЗ за процедурами, визначеними інструкціями з їх експлуатації.

3.5. Під час роботи в ЗІЗ взимку необхідно передбачати заходи з попередження переохолодження та обмороження особового складу (застосування теплої білизни, розгортання пунктів обігріву в зоні зараження, де особовий склад без зняття засобів захисту може відігрітися та продовжити виконання завдань).

4.1. До робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків у зоні біологічного зараження допускається тільки особовий склад, який не має медичних протипоказань і скарг на погіршення стану здоров'я.

4.2. Під час виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках біологічного зараження особовим складом необхідно дотримуватись правил безпеки, спрямованих на запобігання зараженню БПА, як особисто себе, так і інших рятувальників.

4.3. На весь період робіт у зоні біологічного зараження кожен рятувальник забезпечується особистим комплектом (при необхідності декількома комплектами) ЗІЗ.

Рятувальники зобов'язані застосовувати ЗІЗ лише за призначенням згідно з інструкціями щодо їх експлуатації.

Кожен рятувальник щоденно перевіряє справність власного захисного одягу та працездатність засобів індивідуального захисту органів дихання. При необхідності надається взаємодопомога у перевірці справності захисного одягу.

Під час роботи в ЗІЗ ізолюючого типу (комплект Л-1, загальновійськовий захисний комплект (далі - ЗЗК) у вигляді комбінезону) особовий склад повинен суворо дотримуватися фізіологічних термінів перебування в даному типу одягу.

Рятувальникам категорично забороняється знаходитися у спеціальному одязі поза межами зони біологічного зараження, а також зберігати його в побутових приміщеннях не пристосованих для його зберігання, а також у житлових приміщеннях.

4.4. У випадку проявів симптомів інфекційного захворювання у рятувальника, який бере участь у ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків у зоні біологічного зараження спеціальний одяг, взуття та інші ЗІЗ, якими він користувався та приміщення, де вони зберігались, підлягають заключній дезінфекції.

4.5. ЗІЗ одягаються поза осередком біологічного зараження.

4.6. Зняття захисного одягу здійснюється на пункті спеціальної обробки (ПСО), розташованому на межі зони біологічного зараження. Пункт розгортається на рівному, не забрудненому місці або у приміщенні, яке має забезпечує прохід особового складу наскрізь.

Перед прибуттям особового складу для роботи в осередку біологічного зараження спеціально визначені особи підготовлюють необхідні засоби для проведення дезінфекції ЗІЗ та санітарної обробки особового складу.

На весь період знаходження рятувальників в осередку біологічного зараження поблизу ПСО організовується чергування медичного працівника із спеціальною укладкою для надання невідкладної медичної допомоги та проведення загальної екстреної профілактики можливого біологічного зараження.

Після закінчення робіт в осередку біологічного зараження за вказівкою керівника підрозділу рятувальники збираються на ПСО для зняття захисного одягу.

Перед входом до ПСО на межі із зоною зараження обладнується дезінфекційний бар'єр у вигляді великої, але не високої ємності, в яку на товщину 5 - 10 см наливається дезінфікуючий розчин (тип дезінфектанту та його концентрація залежить від виду БПА). Завчасно готуються спеціальні квачі (ганчір'я, закріплене на держаку) для обробки взуття. Кожен рятувальник повинен виходити із зони зараження тільки після обробки взуття у дезінфекційному розчині. Порядок зняття захисного одягу типу Л-1 та ЗЗК здійснюється відповідно до додатка 1.

4.7. При плануванні заходів з ліквідації надзвичайної ситуації, пов'язаної з роботою особового складу в зонах біологічного зараження обов'язково повинно бути вирішено питання про проведення повної санітарної обробки рятувальників. Для цього необхідно передбачити можливість розгортання дезінфекційно-душової техніки (автомобіля, причепа), або використання наявних лазень.

Гігієнічне миття особового складу, залученого до ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків, рекомендовано здійснювати кожен день протягом всього періоду перебування особового складу в зоні біологічного зараження. Зміну верхнього одягу та білизни рекомендовано проводити через кожні 2 дні.

Дезінфекція одягу здійснюється наступним чином:

1 спосіб - майно замочується на 6 - 8 годин у 3% розчині мила із содою, піддається кип'ятінню протягом 15 хв., ополіскується в проточній воді та просушується.

2 спосіб - проведення камерної дезінфекції у ДДУ за режимом відповідно до виду застосованого небезпечного біологічного агенту.

4.8. Для захисту особового складу від біологічного зараження може застосовуватися також захисний одяг одноразового використання. Порядок одягання та зняття захисного одягу одноразового використання здійснюється відповідно до додатка 2.

4.9. Для індивідуального захисту особового складу при ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного зараження при необхідності можуть застосовуватися і протичумні костюми першого типу, якщо не визначено збудник інфекційного захворювання.

Протичумний костюм забезпечує захист рятувальників від зараження БПА в усіх випадках підозри на карантинні та інші особливо небезпечні інфекційні хвороби. Він захищає від зараження при всіх основних механізмах передачі збудників інфекційних захворювань - повітряно-крапельному, контактному та при укусах комах-кровососів. Види протичумних костюмів, порядок їх одягання та зняття викладено в додатку 3.

4.10. При пошкодженні засобів індивідуального захисту під час роботи особового складу в зоні біологічного зараження може виникнути так звана аварійна ситуація, коли на шкіру та/або слизові оболонки очей, рота, носа можуть потрапити БПА і призвести до можливого біологічного зараження та викликати інфекційні захворювання.

У разі пошкодження ЗІЗ рятувальник повинен повідомити про цей випадок керівника аварійно-рятувальних робіт і негайно вийти із зони біологічного зараження, де у встановленому порядку зняти захисний одяг та пройти часткову санітарну обробку. У подальшому здійснюється повна санітарна обробка із зміною верхнього одягу та натільної білизни.

За рішенням медичного працівника та під його безпосереднім керівництвом здійснюється курс загальної екстреної профілактики, відповідно до додатка 4, після чого рятувальник у супроводі медичного працівника направляється до лікувального закладу для консультації.

5.1. Особовий склад, який залучається до ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків в умовах біологічного зараження, повинен бути придатний за станом здоров'я до виконання цих робіт, відповідно до вимог наказу МОЗ України від 21.05.2007 N 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за N 846/14113.

5.2. Перед направленням особового складу в зону біологічного зараження для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків, він повинен бути оглянутий та опитаний медичним фахівцем на предмет відсутності скарг на стан здоров'я.

5.3. Щоденно перед початком робіт в осередку біологічного зараження медичним фахівцем проводиться медичний огляд та опитування особового складу. Дані про стан здоров'я реєструються в журналі щоденного медичного контролю за станом здоров'я особового складу, який працює в осередку біологічного зараження, відповідно до додатка 5.

5.4. Особи, які пред'являють скарги на погіршення самопочуття або у них виявляються загальні симптоми інфекційного захворювання (підняття температури тіла, головний біль, слабкість, нудота тощо) негайно ізолюються і направляються санітарним автотранспортом до лікувального закладу для обстеження та надання необхідної медичної допомоги.

5.5. Фахівець Медичної служби МНС України, який здійснює медичне забезпечення особового складу, що працює в зоні біологічного зараження, з перших днів ліквідації НС повинен вирішити питання щодо територіального лікувального закладу, куди можуть бути госпіталізовані рятувальники у разі виявлення в них проявів інфекційних захворювань.

5.6. Медичний працівник, який є відповідальним за медичне забезпечення аварійно-рятувальних робіт у зоні біологічного зараження, перед виїздом до місця проведення цих робіт повинен підготувати медикаменти та інше медичне майно, необхідне для надання невідкладної медичної допомоги та проведення загальної екстреної профілактики інфекційних захворювань особовому складу відповідно до додатка 6.

5.7. Організовують та проводять загальну екстрену профілактику інфекційних захворювань рятувальникам, які працюють у зоні біологічного зараження фахівці Медичної служби МНС. Ними ведеться журнал проведення загальної екстреної профілактики інфекційних захворювань особам, які підпали ризику зараження при роботі в осередку біологічного зараження, відповідно до додатка 7.

5.8. Особовий склад, який підпав ризику зараження на інфекційні захворювання внаслідок пошкодження ЗІЗ, підлягає направленню на консультацію до лікувального закладу за місцем проведення робіт з метою визначення необхідності проведення йому специфічної екстреної профілактики, лікування та можливості подальшого продовження роботи в осередку біологічного зараження.

5.9. Рятувальники, які брали участь у ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, пов'язаних з небезпечними біологічними чинниками, після повернення з осередку біологічного зараження підлягають медичному спостереженню з боку медичних фахівців Медичної служби МНС на термін максимального інкубаційного періоду відповідного інфекційного захворювання.

Дані про результати щоденного медичного спостереження реєструються у журналі медичного спостереження за особами, які брали участь у ліквідації надзвичайних ситуацій в зоні біологічного зараження, відповідно до додатка 8.

Під час медичного спостереження медичний працівник ретельно перевіряє відсутність синдромів, які характерні для відповідного інфекційного захворювання в особи (осіб), яка брала (брали) участь у ліквідації надзвичайної ситуації в зоні біологічного зараження (додаток 9), а при наявності скарг на погіршення стану здоров'я та появи симптомів інфекційного захворювання, організовує негайну госпіталізацію до інфекційного відділення лікувального закладу.

У направленні на госпіталізацію медичним фахівцем обов'язково повинно бути зазначено про роботу захворілого в зоні біологічного зараження.

Методичні рекомендації щодо організації заходів біологічного захисту особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного зараження розроблено з урахуванням вимог наступних нормативно-правових актів:

Закону України "Про правові засади цивільного захисту";

Закону України "Про охорону праці";

Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб";

наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113;

наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2008 N 882/715 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерства охорони здоров'я України щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, які пов'язані з інфекційними хворобами, отруєннями людей та іншими медико-санітарними наслідками", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2009 року за N 147/16163;

постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 35 "Про затвердження Державних санітарних правил ДСП 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I - II груп патогенності";

постанови Головного державного санітарного лікаря України від 12.05.2003 N 16 "Про затвердження методичних вказівок "Організація та проведення первинних заходів при виявленні хворого (трупа) або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами неясної етіології";

наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 "Про затвердження Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137.

Після виходу з осередку біологічного зараження на майданчик для зняття захисного одягу та дезінфекції взуття рятувальник:

ретельно обробляє дезінфікуючим розчином зовнішню поверхню засобів індивідуального захисту. Для цього можна використовувати розпилювачі дезінфектантів або ганчірки. Потім захисний одяг обробляється 0,3% розчином мила з кальцинованою содою (250 г мила та 50 г кальцинованої соди на 10 л води) та миється чистою водою;

стоячи обличчям за напрямком вітру знімає захисний одяг, не знімаючи засобів захисту органів дихання та рукавичок. Розвішує комплект для висихання. Після висихання захисний одяг переноситься або в приміщення для зберігання, або на майданчик перед входом до зони зараження. Миє руки в дезінфікуючому розчині;

повернувшись спиною до напрямку вітру зачіплює великими пальцями рук засоби захисту органів дихання та рухом вгору знімає їх. Знімає окуляри, якщо працював в респіраторі;

здійснює дезінфекцію протигазу. Зовнішня поверхня протигазової маски обробляється розчином мила з содою, потім ополіскується чистою водою. Внутрішня поверхня протигазової маски дезінфікується шляхом протирання ватно-марлевим тампоном, який змочений 0,5% розчином перманганату калію або 40% - 60% спиртом етиловим. Після обробки протигаз викладається для сушіння. Протигазова коробка після обробки зовні підлягає знищенню;