Відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про охорону праці", пп. 1.3.4, 1.3.8, 1.3.14 Правил безпеки у вугільних шахтах, Типового положення про навчання з питань охорони праці (далі - Типове положення), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.02.99 N 27, галузеві навчальні центри, навчально-курсові комбінати державних підприємств та навчальні пункти шахт проводять безперервне навчання і періодичну перевірку знань керівників, спеціалістів і робітників шахт та підприємств вугільної галузі не в повному обсязі.

Протягом 2001-2003 рр. у цих установах пройшли навчання понад 4,5 тисячі керівників і спеціалістів вугільної промисловості та майже 27 тис. гірників. Підвищення якості знань і набутий досвід сприяли поліпшенню організації технологічного процесу, стану охорони праці та безпеки гірничих робіт, оперативному введенню в дію плану ліквідації аварій у надзвичайних ситуаціях, покращенню організації рятування людей. У 2003 р. загальний та смертельний травматизм зменшився на 10 %, вдалося запобігти аваріям І категорії з груповими нещасними випадками.

Проте, аналіз причин аварій та нещасних випадків показує, що знання вимог нормативних актів з охорони праці, безпечної технології виконання спеціальних гірничих робіт, запобігання аваріям, організація і ведення робіт з ліквідації аварій у шахтах керівниками, спеціалістами і робітниками у початковій стадії, є недостатніми.

Станом на 1 серпня 2004 року близько 25 % керівників вугільних підприємств та спеціалістів, службовими обов'язками яких передбачено організацію безпечного ведення робіт, не пройшли навчання у відповідних закладах згідно з термінами, встановленими чинним законодавством та нормативно-правовими актами. Недостатній рівень кваліфікації робітників загальних робочих професій, спричинений незадовільним станом навчально-курсових комбінатів державних підприємств та навчальних пунктів шахт, технічна база яких застаріла, бракує у достатній кількості досвідчених педагогічних кадрів.

З метою підвищення кваліфікації, навчання працівників з охорони праці, запобігання аваріям та нещасним випадкам на підприємствах вугільної галузі

1. Затвердити Програму навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів підприємств вугільної промисловості (додаток 1).

2. Утворити Центральну постійно діючу комісію Міністерства палива та енергетики з перевірки знань та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів вугільної промисловості з питань охорони праці, безпечної технології ведення гірничих робіт, профілактики аварій і організації робіт з їх ліквідації у шахтах, згідно з додатком (додаток 2).

3. Голові комісії організувати роботу комісії, відповідно до вимог Типового положення.

4. Генеральним директорам державних підприємств, державних холдингових компаній (ДП, ДХК), директорам самостійних шахт, шахтобудівельних і вуглебудівельних об'єднань, трестів та інших підприємств і організацій вугільної промисловості:

4.1. Відновити базу в навчальних пунктах шахт для якісного навчання робітників та підготовки складу викладачів.

4.2. Забезпечити навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів згідно з вимогами чинного законодавства.

4.3. Організувати в навчально-курсових комбінатах вугільних підприємств навчання заступників начальників, помічників начальників і механіків дільниць, гірничих майстрів та інших спеціалістів підприємств усіх видів власності, які не підлягають навчанню в галузевих навчальних центрах, за 40-годинною програмою.

4.4. Забезпечити організаційно-методичне керівництво навчальним процесом згідно з тематичним планом (додаток 3) галузевої Програми навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів підприємств вугільної промисловості, належне оснащення і обладнання аудиторій, якість надання лекційного матеріалу, впровадження сучасних методів навчання.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Ященко Ю.П.

I. Загальна частина "Охорона праці" 30 годин (Тема 1 - тема 9).

II. Спеціальна частина "Безпечна технологія спеціальних робіт" - 10-50 годин (Тема 10 - тема 20).

Поняття охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці. Основні законодавчі акти з охорони праці: Закон України "Про охорону праці"; Кодекс законів України про працю; Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"; Закон України "Про пожежну безпеку"; Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; Гірничий закон України.

Основні положення Закону України "Про охорону праці". Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі погіршення їх здоров'я, відшкодування моральної шкоди.

Обов'язки власника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.

Положення про навчання з питань охорони праці. Перелік посадових осіб, які до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці: види, періодичність, зміст.

Фінансування охорони праці.

Служба охорони праці. Положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.

Додержання вимог щодо охорони праці у процесі проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва. Попередня експертиза (перевірка) проектної документації. Авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з боку проектних організацій. Сертифікація машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів і технологічних процесів. Порядок прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів. Дозвіл на початок роботи підприємства.

Основні вимоги положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства: порядок створення, обов'язки та права комісії.

Інформація та звітність про стан охорони праці.

Добровільні об'єднання громадян з охорони праці.

Стимулювання охорони праці. Заохочення працівників за активну участь у роботі зі створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих через порушення вимог охорони праці.

Штрафні санкції до підприємств, установ і організацій за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці.

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Опрацювання, прийняття та скасування державних нормативних актів. Припинення чинності державних нормативних актів. Забезпечення працівників нормативними актами про охорону праці.

Правила безпеки, Правила технічної експлуатації, Єдині правила безпеки при підривних роботах.

Інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, основні вимоги до них і порядок їх розроблення.

Державне управління охороною праці. Органи державного управління. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці. Повноваження Державного комітету по нагляду за охороною праці України. Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад народних депутатів у галузі охорони праці.

Атестація робочих місць на їх відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці.

Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища: національна, галузеві, регіональні. Комплексні заходи підприємств для досягнення встановлених нормативів з охорони праці.

Організація наукових досліджень з проблем охорони праці. Національний науково-дослідний інститут охорони праці. Галузеві інститути: Державний Макіївський науково-дослідний інститут по безпеці робіт у гірничій промисловості (МакНДІ), НДІГД, ІГМ ім. М.М. Федорова та ін.

Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні обов'язки і права.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці.

Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

Дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок.

Закон України "Про колективні договори". Розробка, укладення та виконання договору (угоди) відповідно до "Спільних рекомендацій державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорона праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)".

Тривалість робочого часу працівників. Скорочена тривалість робочого часу. Заборона роботи в нічний час. Обмеження понаднормових робіт. Заборона залучення до понаднормових робіт.

Забезпечення здорових і безпечних умов праці відповідно до Закону "Про охорону праці".

Праця жінок. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок. Обмеження праці жінок на роботах у нічний час. Гарантії при прийнятті на роботу і заборону звільнення вагітних жінок та жінок, що мають дітей.

Праця інвалідів. Порядок працевлаштування інвалідів (у тому числі по зору та слуху), надання пільг та компенсацій, обмеження використання їх праці у нічний час та на понаднормових роботах.

Праця молоді. Право неповнолітніх у трудових правовідносинах. Вік, з якого допускається прийняття на роботу. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб, молодших за вісімнадцять років. Медичні огляди.

Індивідуальні трудові спори. Органи, що розглядають трудові спори. Строки звертання до комісії з трудових спорів та порядок прийняття заяв. Порядок і строки розгляду трудових спорів.

Відповідальність за порушення законодавства про працю.

Фізіологічна і психологічна основа трудового процесу (безумовні та умовні рефлекси, їх вплив на безпеку праці).

Пристосування людини до навколишніх умов у процесі праці (почуття, сприймання, увага, пам'ять, уява, емоції) та їх вплив на безпеку праці.

Роль трудового колективу в забезпеченні безпеки праці (взаємозв'язок вимог інструкцій з охорони праці з інтересами виробництва та особистими інтересами працівника, необережність, її причини та боротьба з нею).

Психофізіологічні фактори умов праці (промислова естетика, ритм і темп роботи, виробнича гімнастика, кімнати психологічного розвантаження) та їх вплив на безпеку праці.

Зв'язок людина - машина, ергономічні вимоги (відповідність устаткування та упорядження робочого місця до анатомо-фізіологічних можливостей людини).

Алкоголізм, наркоманія і безпека праці (вплив алкоголю і наркотиків на основні психічні процеси, підвищена схильність до скоєння нещасного випадку).

Методи пропаганди й агітації з охороні праці (куточки, стінгазети, радіомовлення, плакати, кінофільми, виставки тощо).

Охорона праці як об'єкт управління. Система управління охороною праці. Мета і завдання управління. Структурно-функціональна схема управління охороною праці.

Система управління охороною праці (СУОП) у вугільній промисловості. Функції системи управління охороною праці. Служба охорони праці шахти, державного підприємства, виробничого підприємства, виробничого об'єднання компанії, корпорації, концерну, комбінату, тресту, Мінпаливенерго. Рекомендації щодо структури і розрахунок чисельності служб охорони праці. Структурні і функціональні особливості служби охорони праці. Економічні методи управління охороною праці в галузі. Автоматизована довідково-інформаційна система нормативних документів з охорони праці на персональних ЕОМ. Розробка та впровадження системи управління виробництвом та охороною праці у вугільній галузі.

Аналіз і прогнозування стану охорони праці, травматизму, професійних та загальних захворювань на виробництві.

Планування роботи з охорони праці: перспективне, поточне та оперативне.

Організація роботи з охорони праці.

Посадові інструкції, встановлення обов'язків, прав і відповідальності виробничо-технічних служб, посадових осіб і спеціалістів за виконання функцій і завдань у системі управління охороною праці, а також вимог з охорони праці.

Оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці.

Матеріальне і моральне стимулювання роботи з охорони праці.

Контроль за ефективністю функціонування системи управління охороною праці, виконанням працівниками своїх обов'язків, правил, норм та інструкцій з охорони праці, за станом охорони праці на робочих місцях.

Вимоги нормативних актів про охорону праці щодо безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Планово-запобіжні ремонти засобів праці. Метрологічне забезпечення охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою та робіт, для яких є потреба у професійному доборі; організація безпеки праці на таких роботах згідно з нормами та правилами.

Прилади контролю безпечних умов праці. Світлова та звукова сигналізація. Запобіжні написи, сигнальне пофарбування. Знаки безпеки.

Засоби колективного захисту працівників. План ліквідації аварій. План евакуації з приміщень у разі аварії.

Стан та динаміка аварійності в світовій індустрії. Аналіз характерних значних промислових (техногенних) аварій, пов'язаних з викидами, вибухами та пожежами хімічних речовин. Загальні закономірності залежності масштабів руйнувань і тяжкості наслідків аварій від кількості, фізико-хімічних властивостей і параметрів пальних речовин, що використовуються у технологічній системі.

Основні положення Конвенції 174 від 22 червня 1993 р. Міжнародної організації праці "Про запобігання великим промисловим аваріям".

Теоретичні основи механізму горіння та вибуху. Ламінарне, дефлаграційне горіння і детонація в різних агрегатних станах: парогазових, дисперсних середовищ, сконденсованих вибухових речовин.

Особливості горіння та вибуху в апаратурі, виробничому приміщенні, неорганізованих газових викидів у незамкнутому просторі. Механізм горіння аерозолів.

Параметри і властивості, що характеризують вибухонебезпеку середовища; фактори, що характеризують небезпеку вибуху, ГОСТ 12.1.010-76 "Взрывобезопасность. Общие требования".

Кількісні показники вибухів, що характеризують масштаби руйнування, тяжкість наслідків. Тротиловий еквівалент; частка участі вибухопожежонебезпечних продуктів у вибуху, приведена маса; енергетичний потенціал вибухонебезпеки, баланс розподілу енергії вибуху.

Основні характеристики вибухонебезпеки хіміко-технологічних процесів; показники рівня руйнування промислових аварій. Установлені визначення: хіміко-технологічна система, технологічний блок, середовище, об'єкт. Значення параметрів: регламентовані, критичні, гранично допустимі; потенційно вибухонебезпечний технологічний об'єкт. Кількісні характеристики гідродинамічних, тепломасообмінних процесів та їх вплив на рівень вибухонебезпеки. Кількісні показники, що складають енергетичний потенціал вибухонебезпеки. Можливі показники вибухів.

Методи стабілізації процесів та оцінка надійності систем. Фізико-хімічні характеристики речовин, що використовуються в технологічній системі, та їх вплив на вибухонебезпеку; оцінка рівня небезпечності процесу; обґрунтованість та надійність способів і засобів контролю припустимої кількості небезпечних речовин; засоби запобігання критичним значенням параметрів.

Оцінка експлуатаційної надійності та безпеки обладнання, трубопроводів, і обґрунтування їх вибору. Поняття про строки служби (ресурс) і безвідмовної роботи обладнання; обґрунтування вибору ущільнень, методів і засобів запобігання перевищенням тиску, ефективних систем аварійного скидання вибухонебезпечних продуктів закритого типу.

Вибір засобів контролю, управління і протиаварійного захисту (ПАЗ). Обґрунтування вибору енергозабезпечення (енергостійкості) систем контролю, управління і ПАЗ з урахуванням характеру технологічного процесу й енергетичного потенціалу об'єкта.

Локалізація аварій, захист персоналу від уражень, будинків і споруд - від руйнування.

Поблочні моделі виникнення і розвитку аварій; технічні засоби і послідовність аварійного відключення технологічних блоків.

Методи і послідовність локалізації аварій за різних схем їх розвитку.

Методи оцінки інтенсивності впливу ударної хвилі на об'єкти в разі можливого вибуху. Основні принципи розрахунку зон за рівнями небезпеки та їх класифікація.

Обґрунтованість розміщення вибухонебезпечних технологічних об'єктів на території підприємства. Стійкість будинків і споруд до дії ударної хвилі. Технічні та організаційні заходи щодо захисту персоналу від дії ударної хвилі та вторинних факторів вибуху.

Основні напрямки в удосконаленні технологічних процесів, розробленні сучасного обладнання, засобів контролю, управління і протиаварійного захисту, швидкодійної та регулювальної апаратури. Підвищення якості сировини, матеріалів та обладнання.

Раціональне планування території підприємства.

Вибір і використання ефективних і надійних, переважно на базі ЕОМ і мікропроцесорної техніки, засобів контролю, регулювання та протиаварійного захисту.

Запобігання аварійній розгерметизації технологічних систем, займанню аварійних викидів.

Вимоги щодо професійного відбору та навчання персоналу для виробництв підвищеної вибухонебезпеки.

Основні нормативні документи, що регламентують роботу із забезпечення пожежної безпеки об'єктів: Закон України "Про пожежну безпеку"; стандарти, будівельні норми і правила; Правила пожежної безпеки, Правила безпеки у вугільних шахтах та ін. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва.

Порядок організації і робота добровільної пожежної дружини. Положення про добровільні пожежні дружини. Обов'язки членів добровільних пожежних дружин щодо запобігання пожежам та їх гасіння. Пільги та заохочення, встановлені для них.

Порядок створення та роботи пожежно-технічної комісії. Типове положення про пожежно-технічну комісію.

Кримінальна, адміністративна, матеріальна та дисциплінарна відповідальність громадян, посадових та юридичних осіб за порушення вимог пожежної безпеки та виникнення пожежі.

Коротка характеристика виробництва та пожежна небезпека технологічного процесу, сировини, готової продукції, агрегатів, установок тощо.

Основні причини пожеж: порушення технологічних регламентів і несправність виробничого обладнання, іскри під час виконання електрогазозварювальних робіт і необережне поводження з вогнем, іскри котельних та інших установок, порушення правил користування інструментами й електронагрівальними приладами. Заходи пожежної безпеки, яких необхідно додержуватись перед початком роботи, під час роботи та по її закінченні з метою запобігання пожежам.

Утримання території підприємства, протипожежні розриви, джерела протипожежного водопостачання, протипожежний режим на об'єкті.

Основні вимоги пожежної безпеки в будинках і приміщеннях, під час експлуатації електрообладнання, опалювальних приладів, систем вентиляції, під час проведення електрогазозварювальних, паяльних та інших вогневих робіт, під час фарбування, знежирювання та миття виробів і обладнання.

Вимоги пожежної безпеки в лабораторіях, архівах, складських приміщеннях, гаражах, на складах зберігання хімічних речовин, пально-мастильних матеріалів, під час роботи з пожежовибухонебезпечними матеріалами, в приміщеннях з масовим перебуванням людей (клубах, поліклініках, їдальнях тощо).

Основні вимоги до утримання шляхів евакуації, автоматичних систем пожежогасіння й автоматичної пожежної сигналізації.

Призначення та місцезнаходження на об'єкті засобів пожежогасіння, протипожежного обладнання та інвентарю (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, бочки з водою, ящики з піском, стаціонарні установки пожежогасіння). Загальні уявлення про спринклерне і дренчерне обладнання, автоматичну пожежну сигналізацію, вуглекислотні, порошкові, газові та інші установки пожежогасіння.

Порядок утримання на об'єкті засобів пожежогасіння влітку та взимку.

Правила використовування вогнегасних засобів, протипожежного інвентарю й устаткування для пожежогасіння.

Засоби зв'язку і сповіщення про пожежу, що наявні на об'єкті, в цеху, місцях розташування телефонів, пристроїв для подачі звукових сигналів пожежної тривоги. Правила використання цих засобів у разі виникнення пожежі.

Дії працівників у разі виявлення в цеху чи на території об'єкта задимлення, загоряння або пожежі.

Порядок повідомлення про пожежу пожежної охорони, газорятувальної та інших аварійних служб, організація зустрічі пожежних частин, команд чи добровільних пожежних дружин. Знеструмлення за необхідності технологічного обладнання, комунікацій, електроустановок та вентиляції. Гасіння пожежі наявними на об'єкті засобами пожежогасіння, порядок знеструмлення стаціонарних установок, евакуації людей і матеріальних цінностей.

Запобігання екзогенним та ендогенним пожежам у гірничих виробках згідно з Правилами безпеки у вугільних шахтах.

Дії працівників після прибуття пожежних підрозділів (надання допомоги в прокладці рукавних ліній, участь в евакуації матеріальних цінностей та виконання інших робіт за розпорядженнями керівника гасіння пожежі).

Статистичні відомості про стан виробничого електротравматизму. Основні причини та шляхи зниження його рівня.

Електричний струм, одиниці вимірювання струму: сили, напруги, потужності, частоти, опору. Постійний та змінний струм, їх шкідлива дія на організм людини. Небезпечні величини електроструму, напруги. Залежність дії електроструму на людину від тривалості його дії, умов середовища, метеорологічних факторів, фізичного стану людини. Поняття напруги кроку та дотику. Статична і наведена напруга. Дія електромагнітних полів, засоби захисту від них.

Будова промислових електроустановок та їх елементи: електричні станції; підстанції; розподільчі пристрої; перетворювачі електроенергії; повітряні та кабельні лінії електропередач вище 1000 В; розподільчі електромережі напругою до 1000 В.

Розподіл електроустановок за класами напруги: 0,4 кВ; 6-10 кВ; 35 кВ; 110-1150 кВ. Особливості будови та сфера застосування.

Охоронні зони електромереж до і вище 1000 В. Допустимі (безпечні) відстані до струмопровідних частин діючого обладнання, що перебувають під напругою.

Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження працівників електричним струмом.

Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках. Порядок їх використання, зберігання та обліку. Періодичність та види випробувань. Плакати та знаки безпеки, що використовуються в електроустановках.

Заземлення та занулення електроустановок, їх захисна дія; найбільш допустимі величини опору, від чого вони залежать.

Заходи безпеки під час роботи з електрифікованим інструментом, зварювальними та понижувальними трансформаторами, переносними світильниками тощо.

Вимоги безпечного застосування машин і механізмів у діючих електроустановках. Особливості виробництв з наявною електротехнологією.

Порядок виконання робіт у діючих електроустановках: організаційні та технічні заходи, наряд-допуск до роботи, інструктаж, групи електробезпеки.

Вимоги до персоналу, що виконує роботи в діючих електроустановках.

Особа, відповідальна за стан електрогосподарства, її статус, кваліфікація, група електробезпеки, обов'язки та відповідальність.

Поняття гігієни праці і виробничої санітарії. Нормативні акти з питань гігієни праці, санітарні норми і правила, гігієнічні нормативи, стандарти тощо.

Принципи, на яких ґрунтуються показники оцінки умов праці на виробництві.

Критерії оцінки умов праці (класи умов і характеру праці) на виробництві.

Аналіз та оцінка захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (в Україні, у галузі, регіоні, на підприємстві).

Організація та здійснення контролю за факторами виробничого середовища і трудового процесу.

Заходи щодо поліпшення умов праці та виробничого середовища.

Взаємодія різних служб підприємства з гігієни праці.

Планування й організація робіт з охорони здоров'я працівників.

Засоби індивідуального та колективного захисту працівників. Порядок забезпечення ними працівників. Класифікація засобів захисту.

Вибір засобів колективного та індивідуального захисту.

Основні шкідливі виробничі фактори (шум, вібрація, інфразвук, ультразвук, іонізуючі та неіонізуючі випромінювання тощо), характерні для даного виробництва, джерела їхнього утворення, класифікації, гранично допустимі рівні, можливий вплив на працівників.

Шкідливі речовини, джерела їх утворення, класифікація, приблизний перелік (з 2 тисяч найменувань навести декілька найбільш поширених у виробництві).

Організація гігієнічної оцінки нових технологічних виробництв, обладнання, хімічних речовин, що впроваджуються у виробництво.

Вибір технологічних процесів: безперервність; замкнутість циклу в герметичній апаратурі з максимальним використанням самопливу; використання технологічних параметрів (тиск, вакуум, низька температура).

Застосування дистанційних автоматичних засобів контролю, управління, протиаварійного захисту тощо.

Опалення, вентиляція, кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції. Проектування, монтаж, приймання та експлуатація вентиляційного устаткування, обслуговування газопиловловлювального обладнання.

Особливості гігієни праці в умовах використання жіночої праці та праці неповнолітніх.

Додержання норм піднімання, переміщення важких речей жінками-робітницями та неповнолітніми.

Організація вивільнення жінок і неповнолітніх із шкідливих та важких робіт відповідно до чинних переліків важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок та праці неповнолітніх. Рекомендації щодо використання праці вагітних.

Забезпечення нагляду за виробничим середовищем. Гігієнічний лабораторний контроль виробничого середовища і основні методи (фотометричний, газохроматографічний, полярографічний). Вимоги до методів вимірювань і досліджень. Організація лабораторного контролю на підприємствах.

Санітарно-побутове забезпечення працівників. Основні нормативні документи. Конкретні приклади недоліків у санітарно-побутовому обслуговуванні.

Медичні огляди - поняття медоглядів, попередні і періодичні. Нормативні акти щодо їх організації та проведення.

Види профзахворювань. Застосування Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій на підприємстві, в установах та організаціях під час розслідування профзахворювань. Реєстрація та облік профзахворювань.

Визначення придатності працівника до даної роботи, потреба переведення на іншу роботу, відновлення працездатності. Оцінка стану здоров'я працівників.

Основні вимоги до складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.

Стислі основи анатомії та фізіології людини.

Поняття першої допомоги і Основні принципи надання першої допомоги і правильність, доцільність дій, швидкість, рішучість, спокій. Перша допомога під час кровотечі. Класифікація кровотечі. Основні види кровотечі, їх ознаки. Перша допомога під час капілярної кровотечі. Перша допомога під час артеріальної і венозної кровотечі. Засоби зупинки кровотечі. Зупинка кровотечі притискуванням пошкодженої судини до підлеглої кістки, максимальним згинанням кінцівки. Зупинка кровотечі за допомогою джгута чи джгута-закрутки.

Способи реанімації, підготовлення потерпілого до реанімації. Штучне дихання способом "з рота в рот" чи "з рота в ніс". Непрямий (закритий) масаж серця. Перша допомога у разі утоплення.

Види електротравм.

Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму. Термічна, електролітична і біологічна дія електричного струму на організм людини. Правила надання першої допомоги потерпілим від ураження електричним струмом.

Перша допомога в разі забиття. Струс головного мозку. Удари в області хребта. Синдром здавлювання. Перша допомога у разі вивихів і розтягання зв'язок.

Перша допомога під час поранень. Визначення та класифікація ран. Види перев'язувального матеріалу. Типи пов'язок. Правила накладання пов'язок.

Перша допомога при переломах. Класифікація переломів. Правила накладання шин.

Перша допомога в разі ушкодження хребта та кісток тазу.

Опіки, їх класифікація. Перша допомога при хімічних і термічних опіках, при опіку очей. Перша допомога при тепловому та сонячному ударах.

Непритомність, травматичний шок. Отруєння. Засоби надання першої допомоги у разі раптових захворювань. Правила транспортування потерпілих. Створення і використання реанімаційно-протишокових груп гірничорятувальників у разі надання невідкладної допомоги.

Великі виробничі аварії, їх типи, причини та наслідки. Вплив техногенних чинників на екологічну безпеку та безпеку життя і здоров'я людей. Приклади великих техногенних аварій і катастроф та їх наслідки. Законодавчі та інші нормативні акти світової спільноти та України щодо контролю та захисту від основних видів виробничих небезпечних чинників. Класифікація виробничих небезпечних чинників (різновиди пожеж, вибухів; вибухи киплячих рідин, що викидають пар; викиди токсичних речовин; порушення цілісності інженерних споруд, будівель тощо).

Ідентифікація небезпечних промислових установок. Роль адміністрації підприємства в системах запобігання аваріям великих виробничих установок. Мета і методика виявлення небезпечних чинників виробничих аварій. Промислові установки - джерело великих аварій за визначенням директиви ЄС "Севізо". Визначення пріоритетів. Прогнозування аварій на виробництві. Методики оцінки можливостей виникнення аварій під час виконання окремих технологічних процесів. Роль адміністрації і керівників підрозділів підприємства у виявленні небезпечного промислового устаткування, проведенні оцінки небезпечних промислових факторів, розробці планів ліквідації аварій і аварійно-рятувальних заходів, розробці заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва, організації навчання і протиаварійних тренувань персоналу. Формування звітів про стан безпеки праці, проведену протиаварійну роботу та про аварії, що сталися.

Роль місцевих органів виконавчої влади у вирішенні питань розміщення небезпечних промислових установок, наданні допомоги підприємствам, проведенні інспекцій, ліквідації наслідків аварій, забезпеченні безпеки населення. Функціональна структура управління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварій. Взаємодія органів місцевої влади та керівників аварійно-небезпечних виробництв щодо запобігання аваріям та ліквідації їх наслідків. Складання переліку промислових установок - джерел загрози великих виробничих аварій. Узгодження місць розташування виробництв. Проведення інспекцій.

Комплекс інженерно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки функціонування потенційно небезпечних об'єктів (ПНО), захист виробничого персоналу і населення, зменшення збитків, втрат і руйнувань у разі аварій, великих пожеж. Розміщення нових виробництв на відстанях, які унеможливлюють ініціювання аварій на сусідніх ПНО. Проектування оптимальних розмірів і виробничих потужностей підприємств, технологічних ліній і окремих установок, які забезпечують їх стійке і безпечне функціонування. Порядок проведення експертиз.

Планування заходів у разі надзвичайних ситуацій на виробництві. Мета планування, оцінка небезпечних чинників та їх розподіл на категорії. Організація аварійних служб та формування планів їх роботи. Управління здійсненням заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Пункти управління. Порядок дії систем аварійної сигналізації та зв'язку, призначення персоналу та визначення його обов'язків. Центри управління та контролю надзвичайних ситуацій. Планування послідовності аварійного відключення обладнання. Проведення "штабних" навчань щодо реалізації планів ліквідації аварій. Оцінка планів та їх модернізація.

Системи запобігання великим аваріям та техногенним катастрофам. Запобігання надзвичайним ситуаціям. Чинники підвищення техногенної безпеки. Основні напрямки профілактичної діяльності в сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та зменшення збитків від них. Особливості системи запобігання надзвичайним ситуаціям. Режими функціонування цієї системи (оперативний режим, режим прогнозування і режим запобігання). Комплекс заходів організаційно-виробничого, інженерно-технічного спрямування та інформаційного характеру. Правова і законодавча база, яка гарантує право об'єктів народного господарства на безпечне існування. Комплекс заходів територіально-організаційного спрямування. Особливості планування запобіжних заходів. Організація контролю роботи небезпечних виробництв та використання отруйних, вибухо-, пожежонебезпечних та інших матеріалів і речовин. Вибір засобів контролю, управління і протиаварійного захисту (ПАЗ). Обгрунтування вибору енергозабезпечення (енергостійкості) системи контролю, управління і ПАЗ з урахуванням характеру технологічного процесу та енергетичного потенціалу об'єкта. Створення й організація роботи групи експертів на підприємстві. Складання та твердження контрольних списків виробничих небезпечних чинників. Надання інформації громадськості.

Вимоги Гірничого закону України щодо запобігання вибухам газу та вугільного пилу, екзогенним і ендогенним пожежам у гірничих виробках, газодинамічним явищам, аваріям від обвалення гірських порід.

Багатогазовість виїмкових дільниць і фактори, що її зумовлюють. Прогноз багатогазовості виїмкової дільниці і шахти. Причини й особливості скупчень метану, традиційні і новітні способи боротьби з ними. Методи розрахунку витрати повітря для провітрювання гірничих виробок шахти і виїмкових дільниць. Перспективи автоматизації розрахунку аерогазового середовища, методи розрахунку витрати повітря на персональних комп'ютерах.

Вибір засобів провітрювання гірничих виробок і методи розрахунку витрати повітря.

Теоретичні основи забезпечення оптимального провітрювання, пилогазового і температурного режимів у гірничих виробках.

Шляхи підвищення стійкості провітрювання шахт і гірничих виробок. Прогресивні схеми провітрювання виїмкових дільниць. Підвищення навантаження на очисний вибій і умови забезпечення безпечної рудникової атмосфери.

Способи і засоби дегазації на вугільних шахтах. Заходи безпеки під час ведення дегазаційних робіт. Підвищення навантаження на очисні вибої за рахунок поліпшення параметрів і режимів дегазації. Дегазація гірничих пород в аварійних ситуаціях.

Способи і засоби розгазування. Заходи безпеки під час розгазування виробок.

Сучасні способи боротьби з високими температурами рудникового повітря. Колективні й індивідуальні засоби кондиціонування.

Способи і засоби газового контролю на шахті. Переносні і стаціонарні автоматичні засоби контролю концентрації метану і діоксиду вуглецю в повітрі.

Розробка і впровадження нових приладів і систем контролю параметрів шахтної атмосфери. Локальні й комплексні системи вибухозахисту.

Радіаційна безпека у вугільних шахтах. Контроль радіаційної обстановки.

Утворення і скупчення пилу у вугільних шахтах. Вугільний і породний пил як причина захворювання пневмоконіозом. Вибуховість вугільного пилу і вибухонебезпечні його концентрації. Організація робіт боротьби з пилом при веденні гірничих робіт. Комплексне знепилювання повітря вугільних шахт. Складання технічної документації із знепилювання повітря та пиловибухозахист шахт.

Способи знепилювання повітря: попереднє зволоження вугілля в масиві, зволоження під час різних виробничих процесів, придушення пилу піною, пиловловлення, очищення вентиляційних штоків. Визначення вибуховості вугільного повітря.

Технологічні схеми способів знепилювання, параметри та ділянка їх застосування. Устаткування і матеріали для ефективного знепилювання повітря. Водопідготовка для комплексного знепилювання повітря.

Пиловибухозахист шахт. Технологічні схеми, область застосування, параметри пиловибухозахисту. Автоматизовані системи пиловибухозахисту. Контроль якості застосовуваних способів і засобів знепилювання повітря і пиловибухозахист; прилади і періодичність контролю. Нові конструкції сланцевих, водяних та інших заслонів.

Прогресивні схеми розкриття шахтних полів. Передові технології очисних і підготовчих гірничих робіт. Способи і засоби виїмки вугілля в очисних вибоях. Комплексна механізація видобутку вугілля. Найбільш травмонебезпечні місця в очисних вибоях і заходи щодо запобігання нещасним випадкам біля комбайнів, на скребкових конвеєрах, у нішах і на сполученнях з підготовчими виробками. Запобігання місцевим скупченням метану і пилоутворенню.

Безпечна технологія проведення підготовчих виробок. Комбайнове проведення горизонтальних, похилих виробок і розрізних печей (монтажних ходків). Безпечні методи і способи буріння шпурів, виїмки вугільного пласта і породи, кріплення привибійного простору, заповнення порожнеч за кріпленням та інші види робіт технологічного циклу.

Міри безпеки під час ремонту гірничих виробок (видалення кріпильних рам, збирання породи, установка тимчасового і постійного кріплення). Забезпечення безпеки робіт з перекріплення у виробках з локомотивною і канатною відкаткою, конвеєрною доставкою людей і вантажів.

Природа гірничого тиску. Мета і задачі при керуванні гірничим тиском (покрівлею).

Закономірності прояву гірничого тиску. Важкокеровані породи покрівлі.

Стійкість і порушення покрівлі в очисних виробках (типи порушень і форми вивалів, їхні параметри). Класифікація пород покрівлі за стійкістю й обвалюваністю.

Способи і засоби керування покрівлею і кріпленням під час виїмки вугілля (повне обвалення, часткове обвалення, часткова закладка, плавне опускання, повна закладка) і перспективи їх застосування. Вибір засобів кріплення, запобігання завалам діючих виробок.

Запобігання обваленню покрівлі в підтримуваному просторі лави (хіманкерування, залишення захисної пачки вугілля, зміна величини захвату комбайна й ін.).

Безпечні схеми керування покрівлею під час переміщення лави від розрізної печі до первинної посадки покрівлі (залишення контрольних стояків у виробленому просторі, зведення бутових смуг, викладення дерев'яних кострів, періодичне ослаблення покрівлі, торпедування, гідророзриви тощо).

Удосконалення організації праці працівників під час керування покрівлею в очисних виробках (зустрічна посадка та ін.).

Розробка паспорта виїмкової дільниці, проведення і кріплення підземних виробок. Типові паспорти, вибір і застосування типових рішень.

Особливості керування гірничим тиском на крутих пластах.

Застосування нових способів і засобів активного керування станом гірничого масиву.

Газодинамічні явища в шахтах та їх види. Категорії шахтопластів за газодинамічними явищами. Вимоги до розробки пластів небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу. Облік і розслідування газодинамічних явищ.

Планування розвитку гірничих робіт на викидо- і ударонебезпечних пластах.

Поточний прогноз викидонебезпеки за початковою швидкістю газовиділення зі шпурів. Прилади поточного прогнозу та їх метрологічне забезпечення. Технологія ведення поточного прогнозу в очисних виробках на небезпечних і загрожуваних пластах. Обробка результатів. Прогнозування викидонебезпеки під час розкриття вугільних пластів.

Порядок застосування комплексу заходів для безпечної та ефективної розробки викидонебезпечних пластів.

Перехід від прогнозування викидонебезпеки до заходів щодо запобігання газодинамічним явищам у виявлених зонах, небезпечних за газодинамічними явищами.

Способи розкриття викидонебезпечних пластів. Гідророзпушування. Гідровіджимання.

Удосконалення технології і систем розробки вугільних пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу.

Регіональні способи запобігання раптовим викидам вугілля та газу на незахищених пластах.

Локальні способи боротьби з раптовими викидами вугілля та газу. Технологія виконання, параметри та вимоги безпеки.

Контроль ефективності способів запобігання викидам вугілля та газу. Розрахунок і побудова меж захисної дії. Оцінка і контроль ефективності захисної дії способів.

Безпечна розробка пластів в особливо небезпечних зонах. Побудова зон підвищеного гірничого тиску.