З метою удосконалення механізму адміністрування відшкодування податку на додану вартість, налагодження ефективного контролю за станом та порядком організації перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до статей 78, 200 Податкового кодексу України

1. Затвердити:

1.1. Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість (далі - Регламент), що додається;

1.2. Зразок форми довідки у формі висновку (висновку, додатка до акта) про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (додаток 1);

1.3. Зразок форми акта (довідки) документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (додаток 2).

2. Головам ДПС в АР Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, голові Центрального офісу при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість керуватися цим Регламентом.

Регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ), за якими нараховано від'ємне значення податку на додану вартість та/або задекларовано бюджетне відшкодування, передбачає кілька етапів та включає такі процедури:

приймання та обробка декларацій з ПДВ;

опрацювання декларацій із нарахованим від'ємним значенням податку на додану вартість (рядок 19 декларації), за якими бюджетне відшкодування податку на додану вартість не задекларовано (рядок 23 декларації має нульове значення);

проведення камеральних перевірок декларацій із нарахованим від'ємним значенням податку на додану вартість та/або задекларованим бюджетним відшкодуванням;

особливості опрацювання декларацій із заявленими до відшкодування сумами податку на додану вартість (рядок 23 декларації), які підлягають першочерговому відпрацюванню;

організація та проведення документальних позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку);

опрацювання Єдиного реєстру податкових накладних;

порядок забезпечення взаємодії з підрозділами податкової міліції в ході опрацювання декларацій з податку на додану вартість;

організація роботи структурних підрозділів органів державної податкової служби із зведеною інформацією про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

облік результатів перевірок.

1. Податковий кодекс України (далі - Кодекс).

2. Закон УРСР від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509).

3. Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996).

4. Закон України від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (далі - Закон № 327).

5. Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (далі - постанова № 1232).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" (далі - постанова № 1238).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - постанова № 1245).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - постанова № 1246).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 року № 73 "Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію" (далі - постанова № 73).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" (далі - постанова № 39).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" (далі - постанова № 450).

13. Наказ Міністерства фінансів України від 21.09.2011 р. № 1178 "Про затвердження Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2011 р. за № 1172/19910 (далі - наказ № 1178).

14. Наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.10.2011 р. за № 1215/19953 (далі - наказ № 1213).

15. Наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 (далі - наказ № 1379).

16. Наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - наказ № 1394).

17. Наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 (далі - наказ № 1492).

18. Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. за № 391/3684 (далі - наказ № 87).

19. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за № 893/4186 (далі - наказ № 291).

20. Наказ ДПА України від 24.06.2005 р. № 228 "Про введення в дію Регламенту експлуатації АІС ДПА України" (далі - наказ № 228).

21. Наказ ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - наказ № 984).

22. Наказ ДПА України від 22.12.2010 р. № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1440/18735 (далі - наказ № 985).

23. Наказ ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697 (далі - наказ № 1002).

24. Наказ ДПА України від 23.12.2010 р. № 1001 "Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.12.2011 р. за № 10/18748 (далі - наказ № 1001).

25. Наказ ДПА України від 22.04.2011 р. № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", зі змінами (далі - наказ № 236).

26. Наказ ДПА України від 17.05.2010 р. № 336 "Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків" (далі - наказ № 336).

27. Наказ ДПА України від 14.04.2011 р. № 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. № 355" (далі - наказ № 213).

28. Наказ ДПС України від 23.04.2012 р. № 329/ДСК "Про Систему раннього виявлення, комплексного відпрацювання та руйнування тіньового сектору економіки" (далі - наказ № 329/ДСК).

29. Наказ ДПС України від 15.05.2012 р. № 420 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН" (далі - наказ № 420).

30. Наказ ДПА України від 27.08.2009 р. № 462 "Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення" (далі - наказ № 462).

31. Наказ ДПА України та Державного казначейства України від 03.02.2011 р. № 68/23 "Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 199/18937 (далі - наказ № 68/23).

32. Наказ Державної митної служби України від 09.07.97 р. № 307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" (далі - наказ № 307).

33. Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності", прийнятий наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. № 375 (далі - наказ № 375).

34. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" (далі - наказ № 457).

2.1. Підрозділи, що здійснюють приймання та обробку податкової звітності, не пізніше граничного терміну отримання податкової звітності передають:

2.1.1. до підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (окремо юридичних та/або фізичних осіб), у разі відсутності таких підрозділів - працівникам, які виконують ці функції:

реєстри декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (у розрізі наявних даних у рядку 19 декларації та рядках 19 і 23 одночасно);

реєстри декларацій із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ (у розрізі наявних даних у рядках 23.1 та 23.2 декларації);

2.1.2. до підрозділів податкової міліції:

копії реєстрів декларацій, віднесених до I категорії;

копії реєстрів декларацій із заповненим рядком 23.1 декларацій;

2.1.3. до підрозділів оподаткування (юридичних та/або фізичних осіб):

копії реєстрів декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування ПДВ.

2.2. Запис про передачу декларацій та реєстрів декларацій здійснюється у єдиному спеціальному журналі передачі інформації із зазначенням дати та відповідальної особи, яка одержує ці матеріали.

2.3. Відповідальними за ведення єдиного спеціального журналу передачі інформації є підрозділи, що здійснюють приймання та обробку документів податкової звітності.

3.1. Податкові декларації із нарахованим від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації), по яких бюджетне відшкодування податку на додану вартість не задекларовано (рядок 23 має нульове значення) підлягають ретельному опрацюванню за даними інформаційних баз органів державної податкової служби з метою виявлення можливих порушень податкового законодавства (відповідно до наказу № 228).

3.2. Підрозділи, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб) в ході камеральних перевірок декларацій із задекларованими сумами від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, здійснюють оцінку ймовірності недекларування (неповного декларування) суб'єктом господарювання податкових зобов'язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, з метою їх відбору для організації виїзних позапланових документальних перевірок.

За наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки, визначених у статті 78 Кодексу, черговість застосування додаткових контрольно-перевірочних заходів через ймовірність порушень платником вимог чинного законодавства визначається пропорційно кількості орієнтовних ризиків, притаманних суб'єкту господарювання (далі - Ризики), до яких можливо віднести:

суб'єктом господарювання вперше (від дати отримання свідоцтва платника ПДВ) або платником ПДВ за 12 останніх місяців (чотири квартали) нараховано від'ємне значення ПДВ (рядок 19 декларації) у сумі 100 тис. грн. і більше;

існування розбіжностей, що виникли внаслідок завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань упродовж останніх 1095 днів;

наявні уточнюючі розрахунки, якими змінено розмір податкового зобов'язання (у сторону зменшення) або податкового кредиту (у сторону збільшення) за останні шість місяців (два квартали), та податковим органом не використано право на проведення відповідної перевірки, передбачене пунктом 50.3 статті 50 Кодексу;

рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток для сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є нижчим середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

наявність у складі податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, за якими продавцем порушено порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та не подано в установленому порядку відповідну заяву із скаргою на дії такого продавця (додаток 8 до декларації з ПДВ);

наявність розбіжностей у податковій звітності з даними митних органів (інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України) щодо суми експортних операцій, відображеної платником у рядку 2.1 декларації з ПДВ;

використання платником податків непрозорих схем із давальницькою сировиною;

формування від'ємного значення ПДВ за рахунок здійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей (з врахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних);

формування від'ємного значення ПДВ за рахунок придбання або спорудження (будівництва) основних засобів;

відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок та здійснення бюджетного відшкодування за результатами камеральних перевірок;

наявність фактів, що свідчать про необхідність опрацювання схеми постачання суб'єкта господарювання у розрізі ланцюгів постачання (за результатами аналізу всіх постачальників-резидентів, яким сплачено (нараховано) суми ПДВ у складі вартості товарів (послуг) та включено до податкового кредиту (рядки 10.1 та 16 декларації), зокрема:

контрагенти підпадають під критерії, визначені наказом ДПС України від 10.05.2012 р. № 390 "Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок";

податковий кредит сформовано за рахунок підприємств ризикової категорії, що задіяні у формуванні схемного податкового кредиту ("транзитерів", "податкових ям"), у тому числі за ланцюгами поставки.

Результати опрацювання Ризиків з відповідним обґрунтуванням або інформація про їх відсутність відображаються у довідці у формі висновку (висновку).

3.3. У разі встановлення Ризиків, за умови наявності підстав, визначених у статті 78 Кодексу, не пізніше тридцятого календарного дня від граничного терміну отримання декларації по кожному окремому платнику підрозділом, що забезпечує контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних, фізичних осіб), при відсутності таких підрозділів - працівниками, які виконують такі функції, забезпечується складання доповідної записки на ім'я керівника органу державної податкової служби (або посадової особи, яка виконує його обов'язки) із зазначенням підстав для прийняття рішення про проведення позапланової виїзної (невиїзної) перевірки платника.

Рішення про доцільність проведення позапланової документальної виїзної (невиїзної) перевірки платника, яка проводиться з урахуванням рекомендацій, наведених у розділі 7 цього Регламенту, та у терміни, визначені статтею 82 Кодексу, приймається виключно керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, яка виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення.

3.4. У разі якщо за результатами позапланової виїзної (невиїзної) документальної перевірки виявлено порушення чинного законодавства та винесено відповідні повідомлення-рішення, при перевірках податкових декларацій за наступні податкові періоди з'ясовується врахування платником зменшення/збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу, зокрема:

при виявленні факту заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (включення до рядка 24 податкової декларації частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам) та складання податкового повідомлення про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою "В2" згідно з додатком 6 до наказу № 985;

при зменшенні розміру від'ємного значення суми ПДВ та складання податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника за формою "В4" згідно з додатком 8 до наказу № 985.

3.5. Упродовж трьох робочих днів, які настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, підрозділи, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних та/або фізичних осіб), передають до підрозділів адміністрування ПДВ (оподаткування фізичних осіб) відпрацьовані декларації із нарахованим від'ємним значенням ПДВ згідно з реєстром таких декларацій (у разі їх надходження від платників податку до органів державної податкової служби на паперових носіях), а у разі прийняття рішення про проведення позапланових виїзних перевірок відповідними підрозділами - впродовж трьох робочих днів після завершення таких перевірок (у разі відсутності зазначених підрозділів - забезпечується працівниками, які виконують такі функції).

4.1. Зареєстровані у податковій інспекції декларації підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу впродовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ.

Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає детальний аналіз складових податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою з'ясування правомірності нарахування такого від'ємного значення ПДВ та/або бюджетного відшкодування.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ та заповнено рядки 23.1 або 23.2 декларації, включно. Такий період перевірки визначається за даними додатка 2 (Д2) до декларації, у якій задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ.

У разі збереження від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (за даними рядків 18 та 22 декларації), тобто за наслідками наступних податкових періодів не відбулося погашення позитивним значенням (нарахування у рядку 18 декларації відсутні), аналізуються обставини та фактори, що можуть свідчити про відповідність/невідповідність таких звітних даних.

4.2. Основними завданнями камеральної перевірки є опрацювання декларацій платників за такими напрямами:

перевірка щодо наявності арифметичних або логічних помилок у декларації, у тому числі дотримання вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку, затвердженого наказом № 1492, у частині відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) з врахуванням результатів попередніх камеральних чи документальних перевірок, проведених органом державної податкової служби;

аналіз матеріалів перевірок правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за попередні звітні (податкові) періоди;

у разі отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, та заповнення рядка 12.4 декларації слід з'ясовувати наявність відповідних даних у рядку 7 декларації попереднього звітного періоду (з урахуванням вимог статей 186, 208 Кодексу), наявність у такого нерезидента постійного представництва із статусом платника ПДВ;

звірка даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних та з'ясування достовірності здійснення операцій з експорту/імпорту товарів, аналіз даних вантажних митних декларацій (далі - ВМД), у тому числі повноти відображення даних ВМД у деклараціях з ПДВ (рядки 2.1 та 12.1 декларації);

дослідження питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням вимог статті 200 Кодексу, у тому числі достовірності проведених операцій з поставки товарів (послуг), зокрема, за наявності операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у одного і того ж контрагента, фактів виписки податкових накладних на умовне постачання;

вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) у податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення. Одночасно, керуючись пунктом 201.6 статті 201 Кодексу, заданими реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомлення платника про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів (при цьому враховувати, що під час розрахунку відсотка загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої до відшкодування за наказом № 1178, такий показник береться до уваги станом на перше число місяця, наступного за звітним періодом, який сформовано впродовж трьох попередніх звітних періодів (кварталу));

побудова ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів (у разі їх виявлення впродовж терміну, визначеного для проведення камеральної перевірки), які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ або за якими на дату опрацювання наявна інформація про сумнівний податковий кредит, у тому числі за ланцюгами постачання;

4.2.1. складання переліку суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для опрацювання (додаток 5 до Регламенту) із числа контрагентів, щодо яких, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення у будь-якому із цих звітних періодів, за даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (далі - Система співставлення) впродовж строку проведення перевірки виявлено розбіжності у звітності (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) та/або наявна щодо таких контрагентів (з них, серед пов'язаних осіб у визначенні пункту 14.1.159 статті 14 Кодексу) інформація може свідчити про можливість їх залучення для формування ризикового податкового кредиту, з урахуванням суттєвості їх впливу на загальні обсяги ПДВ та з'ясування причин їх виникнення, можливостей усунення.

Перелік має містити інформацію щодо реквізитів контрагента (назва, код ЄДРПОУ/РНОКПП, серія та номер паспорта), суми ПДВ за операцією, суми розбіжностей та її розшифровку тощо.

Обов'язковому аналізу та опрацюванню підлягають всі постачальники, яким сплачено (нараховано) суми ПДВ у складі вартості товарів (послуг) та включено до податкового кредиту (рядок 10.1 декларації).

В аналогічному порядку опрацьовується інформація щодо коригування податкового кредиту у бік збільшення (рядок 16 декларації).

4.2.2. Заходи для проведення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок контрагентів) щодо відібраних для опрацювання контрагентів в ході камеральних перевірок здійснюються за наявності зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (враховуючи обсяг суми ПДВ), а саме:

у ході визначення правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту вживаються заходи щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (зразок запиту наведено у додатку 8 до цього Регламенту) або проведення зустрічних звірок відповідно до статті 73 Кодексу (зразок запиту наведено у додатку до наказу № 236);

в ході визначення правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ вживаються заходи щодо отримання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (зразок запиту наведено у додатку 8 до цього Регламенту).

У разі направлення таких запитів їх реквізити (дата та номер), дані про суми розбіжностей у звітних даних на дату опрацювання тощо зазначаються у переліку суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для відпрацювання (додаток 5 до цього Регламенту);

4.2.3. Заходи для проведення зустрічних звірок вживаються з урахуванням положень постанов № 1232 та № 1245.

4.3. В ході проведення камеральної перевірки аналізується ступінь відповідності Ризикам та обставини, визначені постановою № 1238, наявність яких є достатньою підставою для проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

4.4. У разі відсутності порушень результати камеральної перевірки оформлюються відповідним записом у розділі IV декларації (згідно з пунктом 3 розділу XII Порядку, затвердженого наказом № 1492) та висновком щодо доцільності проведення документальної позапланової виїзної перевірки (згідно з пунктом 6 розділу XII Порядку, затвердженого наказом № 1492).

4.4.1. Висновок складається з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 6 до цього Регламенту, із зазначенням відповідних обставин щодо платників, відібраних для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пункту 78.1.8 статті 78 Кодексу, у томі числі за наявності підстав, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу та постановою № 1238. Висновок щодо необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки призначається для підрозділу згідно з функціональними обов'язками, про що робиться відповідний запис у розділі IV декларації.

Висновок про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки затверджується керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, що виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення не пізніше граничного терміну проведення камеральної перевірки.

Висновок щодо необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки призначається для підрозділу згідно з функціональними обов'язками, про що робиться відповідний запис у розділі IV декларації.

4.4.2. Довідка у формі висновку складається у разі:

відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 1 до Наказу);

відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (у повному обсязі) із зазначенням результатів дослідження обставин, що передували підтвердженню правомірності нарахування такого відшкодування (додаток 1 до Наказу).

4.4.3. Висновок та довідка у формі висновку складаються в одному примірнику, платнику податків для ознайомлення та підписання не надаються.

4.5. Результати камеральної перевірки оформлюються актом у разі:

встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ (частково або на повну суму);

відмови у наданні бюджетного відшкодування сум ПДВ (через недотримання вимог пункту 200.5 статті 200 Кодексу) та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (згідно з вимогами абзацу "а" пункту 200.14 статті 200 Кодексу).

4.5.1. Акт про результати камеральної перевірки оформлюється відповідно до вимог статті 86 Кодексу та складається за формою, наведеною у додатку 3 до наказу № 1492.

4.5.2. У разі виявлення арифметичної та/або методологічної помилки в частині заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, що призвело до часткового заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування, та відсутності порушень щодо нарахування решти суми бюджетного відшкодування ПДВ до акта камеральної перевірки складається додаток за формою довідки у формі висновку (додаток 1 до Наказу). Такий акт з додатком є підставою для прийняття рішення щодо складання Довідки "А2" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної/документальної позапланової виїзної перевірки, наведеної у додатку 2 до Регламенту (далі - "А2").

4.6. У разі якщо за результатами камеральної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Кодексу надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком № 985.

4.7. На підтверджену до відшкодування суму ПДВ (з урахуванням положень Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі декларацій 100 тис. грн. і більше стосовно платників, які мають право на бюджетне відшкодування) за результатами камеральної перевірки підрозділом, відповідальним за проведення перевірки, у двох примірниках складається Довідка "А1" про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки декларації, що підлягає першочерговому відпрацюванню (далі - "А1", додаток 1 до Регламенту) або "А2", що реєструється в окремому журналі реєстрації довідок щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який має містити реквізити такої довідки (номер та дату), суму ПДВ, що підтверджується, реквізити довідки/акта про результати камеральної перевірки (додаток 4 до Регламенту):

4.7.1. перший примірник довідки ("А1", "А2" відповідно) передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності для проведення підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ у картках особових рахунків платників податку у день її складання:

щодо платника, який відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, - "А1";

щодо платника, який не відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, - "А2";

4.7.2. другий примірник довідки ("А1", "А2" відповідно) про підтверджену до бюджетного відшкодування суму ПДВ за результатами камеральної перевірки знаходиться у матеріалах перевірки;

4.7.3. реєстр складених довідок про підтвердження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральних перевірок декларацій, отриманих у попередньому звітному періоді, не пізніше 25 числа кожного місяця передається до підрозділів податкового контролю (підрозділів контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб) для вирішення питання щодо включення таких суб'єктів господарювання до планів-графіків проведення планових виїзних перевірок.

5.1. Суб'єкти господарювання, то подали декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, підлягають аналізу на відповідність критеріям, передбаченим пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, за якими визначається наявність права на автоматичне бюджетне відшкодування.

5.2. Зареєстровані у податковій інспекції декларації з заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться:

відповідно до пункту 200.18 статті 200 Кодексу впродовж 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації платника, який підпадає під критерії, відповідність яким дає право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування;

відповідно до пункту 200.22 статті 200 Кодексу впродовж 5 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації платника, який підпадає під критерії, відповідність яким дає право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування, та має позитивну податкову історію (з 2014 року).

5.3. У терміни, визначені пунктом 200.21 статті 200 Кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про невідповідність критеріям та відсутність права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ шляхом надання повідомлення про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеними пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу (далі - повідомлення), яке формується автоматично із використанням даних АС "Перелік платників податку, які не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ".

Повідомлення може бути врученим керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання або направленим поштою при заповненні відповідних граф.

У структурному підрозділі, яким вручено (направлено) повідомлення, залишається копія та корінець такого повідомлення, які долучаються до справи платника податків.

У разі оскарження платником податку повідомлення про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу, орган державної податкової служби розглядає таку скаргу у порядку, встановленому статтею 56 Кодексу.

5.4. Відмова у отриманні автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ не позбавляє права на отримання відшкодування у загальному порядку.

При з'ясуванні доцільності проведення документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ слід враховувати, що наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Кодексу (за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби), є однією з підстав, визначених у п. 7 Переліку, затвердженого постановою № 1238, для проведення такої перевірки.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби відповідно до підпункту 72.1.2.6 пункту 72.1 статті 72 Кодексу використовується інформація, що надійшла, в тому числі від органів виконавчої влади, про експортні та імпортні операції платників податків.

5.5. У разі відповідності критеріям, передбаченим пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, за якими визначається наявність права на автоматичне бюджетне відшкодування, але відсутнє підтвердження камеральною перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ підрозділом, відповідальним за проведення такої перевірки, платнику податку вручається або надсилається (з повідомленням про вручення):

акт камеральної перевірки для підписання відповідно до пункту 86.2 статті 86 Кодексу (у разі зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ);

лист щодо необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки, складений з урахуванням висновку (у разі виявлення достатніх підстав, що надають право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно з постановою № 1238).

5.6. Щодо декларацій, достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за якими буде визначено в ході документальної позапланової виїзної перевірки (в тому числі з урахуванням вимог постанови № 1238), для відображення в обліку інформації про відповідні рішення не пізніше останнього дня граничного терміну проведення камеральної перевірки копія першої сторінки висновку (з візою керівника податкового органу та розділом 1 "Вступна частина") підрозділом, яким складено документ, передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності.