Стратегія розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги базується на принципі єдності здоров'я матері та дитини. Реформування діяльності галузі охорони здоров'я визначається переорієнтацією на первинну медико-санітарну допомогу вагітним, жінкам, дівчаткам, яка має пріоритетне значення.

Основними принципами амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги залишаються: систематичний, кваліфікований, в рівній мірі доступний в селах і містах лікарський, фельдшерський профілактичний нагляд за жінками, своєчасна діагностика і лікування акушерської та гінекологічної патології, широка інформаційно-просвітницька робота з питань репродуктивного здоров'я, планування сім'ї, підготовки вагітних до пологів. В той же час медична допомога жінкам потребує удосконалення.

Для поліпшення якості акушерсько-гінекологічної допомоги на догоспітальному етапі розроблено державні стандарти профілактичних, лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів. Потребують доопрацювання і нормативного врегулювання технологічні моделі клінічних лікарень, науково-дослідних установ та підвищення ролі науковців у вирішенні проблем репродуктивного здоров'я.

З метою подальшого удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню

1. Затвердити:

1.1. Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги (додаються).

1.2. Примірне положення про акушерку фельдшерсько-акушерського пункту (додається).

1.3. Примірне положення про жіночий оглядовий кабінет лікувально-профілактичного закладу (додається).

1.4. Примірне положення про жіночу консультацію (додається).

1.5. Примірне положення про завідувача жіночої консультації (додається).

1.6. Примірне положення про лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації (додається).

1.7. Примірне положення про старшу акушерку жіночої консультації (додається).

1.8. Примірне положення про акушерку жіночої консультації (додається).

1.9. Примірне положення про центр планування сім'ї та репродукції людини (додається).

1.10. Примірне положення про обласну жіночу консультацію (додається).

1.11. Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міських державних адміністрацій:

2.1. Забезпечити виконання цього наказу, визначивши пріоритетні та першочергові заходи щодо поліпшення фінансування та матеріально-технічного забезпечення амбулаторної акушерсько-гінекологічної служби.

2.2. На підставі затверджених цим наказом примірних положень розробити та затвердити локальні положення про структурні підрозділи та посадові інструкції спеціалістів.

2.3. Впровадити та забезпечити дотримання Нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікарняних закладів.

2.4. Організувати тиражування цього наказу та довести його положення до відома всіх підпорядкованих лікувально-профілактичних закладів.

2.5. Привести стан кадрового та матеріально-технічного забезпечення амбулаторної ланки акушерсько-гінекологічної служби у відповідність до чинних галузевих нормативів.

2.6. Забезпечити доступність жіночого населення до надання лікувально-діагностичної допомоги з питань репродуктивного здоров'я, пренатальної діагностики, медико-генетичного консультування, планування сім'ї.

2.7. Не відокремлювати жіночі консультації від пологових будинків.

2.8. Забезпечити своєчасне систематичне підвищення кваліфікації фахівців з питань надання амбулаторно-поліклінічної допомоги.

2.9. Забезпечити оснащення амбулаторно-поліклінічної ланки акушерсько-гінекологічної служби лікувально-діагностичним обладнанням, особливо фетальними моніторами, апаратами ультразвукової діагностики, кольпоскопами, реактивами та їх раціональне використання.

2.10. Удосконалити систему організації проведення профілактичних оглядів жіночого населення.

2.11. Забезпечити з метою своєчасного оздоровлення гінекологічних захворювань взаємодію оглядових кабінетів багатопрофільних поліклінік та жіночих консультацій (гінекологічних кабінетів).

2.12. Розширити мережу денних стаціонарів при жіночих консультаціях.

3. Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям Головного управління організації медичної допомоги населенню (Моісеєнко Р.О.):

3.1. Організувати проведення науково-практичних конференцій з питань збереження та зміцнення репродуктивного і статевого здоров'я, планування сім'ї, діагностики та лікування акушерсько-гінекологічної патології.

3.2. Здійснювати періодичні перевірки областей щодо виконання цього наказу, результати заслуховувати на колегіях, апаратних нарадах.

5. Вважати такими, що не застосовуються на території України, накази МОЗ СРСР: від 08.04.80 N 360 "Об утверждении положений о медицинских работниках родильных домов и женских консультаций (отделений) (додатки N 5, 8, 12, 13)", від 22.04.81 N 430 "Об утверждении инструктивно-методических указаний по организации работы женской консультации".

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Н.Г.Гойду.

1.1. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється в жіночих консультаціях, гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторіях, амбулаторіях загальної практики/сімейної медицини, фельдшерсько-акушерських пунктах, центрах планування сім'ї, оглядових кабінетах поліклінік.

1.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога населенню включає: заходи щодо збереження репродуктивного здоров'я населення, диспансеризацію вагітних, антенатальну охорону плода, профілактику та лікування акушерсько-гінекологічної патології, планування сім'ї.

1.3. Штатні посади медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) з надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги, встановлюються згідно з чинними штатними нормативами (наказ МОЗ України від 23.02.2000 N 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я").

В основі забезпечення концепції безпечного материнства, профілактики захворювань матері та дитини є організація медичної допомоги вагітним. Суть профілактики виникнення ускладнень вагітності полягає у забезпеченні вагітних лікувально-профілактичною допомогою, наданні їм вичерпної інформації щодо безпечної репродуктивної поведінки та сприянні створенню для вагітних соціально-гігієнічних умов.

2.1. При нагляді за вагітною в амбулаторних умовах лікарю-акушеру-гінекологу необхідно дотримуватись схеми ведення вагітних (додаток 1).

2.2. Перший допологовий візит вагітної (до 12 тижнів) до лікаря-акушера-гінеколога - найбільш відповідальний і тривалий за часом (20 хвилин), оскільки лікарем збирається основна інформація за даними анамнезу та акушерського обстеження, заповнюється медична документація, визначається обсяг лабораторного обстеження, за згодою, вагітна самостійно заповнює анкету (додаток 2).

При першому зверненні лікарем-акушером-гінекологом заповнюється "Індивідуальна карта вагітної і породіллі" (форма N 111/о) та обмінна карта (форма N 113/о). Обмінна карта видається вагітній з моменту встановлення на облік.

2.3. Додаткова інформація про статевий розвиток жінки, становлення репродуктивної функції, особливості сімейного стану, а також інша інформація надається дільничним терапевтом або сімейним лікарем (додаток 3).

2.4. В зв'язку із різким зростанням захворюваності на туберкульоз в останні роки необхідно виділяти групу вагітних з підвищеним ризиком інфікування та захворюваності на цю інфекцію (додаток 4).

2.5. З метою організації перинатальної охорони плода необхідно уточнити вік, стан здоров'я чоловіка, його групу крові та резус-належність, а також наявність шкідливих факторів, пов'язаних із професією, і шкідливих звичок у подружжя.

2.6. При наявних шкідливих або тяжких умовах праці жінки при першому зверненні їй видається довідка про необхідність звільнення від шкідливих та тяжких умов праці (додаток 5).

2.7. При загальному огляді вагітної здійснюють:

- вимірювання маси тіла жінки;

- визначають кров'яний тиск на обох руках;

- визначають колір шкіри та слизових оболонок;

- проводять аускультацію серця, легень;

- пальпаторне обстеження щитовидної та молочних залоз з метою діагностики патологічних змін, оцінюють форму сосків молочних залоз.

2.8. Після загального огляду проводять акушерське обстеження із вимірюванням основних розмірів таза, вагінальне обстеження із визначенням діагональної кон'югати і наступним обчисленням істинної кон'югати.

При обстеженні розмірів таза виміряють попереково-крижовий ромб, що дозволить уточнити форму таза вагітної. За умови зменшення хоча б одного з основних розмірів таза на 1,5-2 см необхідно виміряти допоміжні розміри та уточнити форму і ступінь звуження таза.

При вагінальному дослідженні обов'язковим є огляд шийки матки і стінок піхви в дзеркалах. У жінок з фізіологічним перебігом вагітності та при відсутності змін в ділянці шийки матки і піхви внутрішнє акушерське обстеження здійснюється 2 рази (при взятті на облік та в терміні вагітності 30 тижнів). Частоту наступних внутрішніх акушерських обстежень визначають за показаннями.

2.9. Першочерговий комплекс лабораторного обстеження вагітної включає клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, визначення групи крові і резус-фактора, аналіз крові на сифіліс, ВІЛ (за згодою), бактеріоскопічне дослідження мазків з піхви, цервікального каналу, уретри (рубрика В). Дільничним лікарем-акушером-гінекологом проводиться до- та післятестове консультування вагітної щодо обстеження на ВІЛ.

2.10. За умови належності вагітної до групи ризику щодо розвитку гестаційного діабету їй необхідно провести скринінговий тест толерантності до глюкози (додаток 6).

2.11. При наявності показань вагітну слід скерувати в подальшому для дообстеження: дослідження крові на гепатит В і С, дослідження на інфекції перинатального періоду (токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус, герпес) (рубрика I (1), біохімічні дослідження крові, гемостазіограму та інші.

2.11.1. Показання для обстеження на інфекції перинатального періоду:

- хронічні запальні захворювання геніталій;

- гострі респіраторні вірусні інфекції під час цієї вагітності;

- самовільні викидні в анамнезі;

- мертвонародження в анамнезі;

- багатоводдя, маловоддя під час цієї вагітності;

- патологічні зміни шийки матки (ерозія шийки матки, дисплазія шийки, т.ін.);

- безпліддя в анамнезі.

2.12. З метою профілактики та ранньої діагностики спадкової і вродженої патології плода вагітну згідно з показаннями необхідно скеровувати на медико-генетичне обстеження (додаток 7).

2.14. Повторне відвідування дільничного лікаря-акушера-гінеколога здійснюється вагітною через 7-10 днів, протягом яких проводиться лабораторне обстеження та консультації суміжних спеціалістів.

Під час другого візиту до жіночої консультації необхідно визначити у вагітної групу акушерського та перинатального ризику із визначенням бальної оцінки (додаток 8). Ступінь акушерського та перинатального ризику може динамічно змінюватись протягом перебігу вагітності, тому його слід оцінювати: при першому зверненні вагітної у жіночу консультацію, у термінах вагітності - 20-21 та 32 - 36 тижнів вагітності.

Спостереження за ВІЛ-інфікованими вагітними проводиться згідно з наказом МОЗ України від 25.05.2000 N 120 "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД" та від 15.12.2000 N 344 "Про затвердження методичних рекомендацій удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".

2.15. Після проведеного обстеження, визначення групи акушерського та перинатального ризику, висновків терапевта, інших профільних спеціалістів (за показаннями) вирішується питання про можливість виношування вагітності.

2.16. Перше ультразвукове обстеження проводиться у терміні вагітності 9-11 тижнів з обов'язковим визначенням розміру шийної складки, куприкотім'ячкового розміру (КТР), стану внутрішнього вічка (додаток 9).

Друге ультразвукове обстеження проводиться у терміні вагітності 16-21 тижнів.

У терміні 32-36 тижнів проводиться третє ультразвукове обстеження за наступними показаннями: синдром затримки розвитку плода, хронічна фетоплацентарна недостатність, патологічні зміни на кардіотокограмі (КТГ), тяжка акушерська та екстрагенітальна патологія з метою визначення біофізичного профілю плода (додаток 10).

2.17. Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями, крім спостереження лікарем-акушером-гінекологом, підлягають динамічному спостереженню лікаря-терапевта. Перелік екстрагенітальних захворювань, що потребують динамічного спостереження лікаря-терапевта, визначено у додатку 11.

Головним принципом динамічного спостереження вагітних є диференційоване їх обслуговування, яке включає медичний контроль за станом соматичного здоров'я жінки, перебігом вагітності, розвитком плода, надання профілактичної і лікувальної допомоги як матері, так і внутрішньоутробному плоду. Визначають належність вагітної до тієї чи іншої групи динамічного спостереження після клінічного і лабораторно-діагностичного обстеження (додаток 12).

2.18. Усі дані анамнезу, результати клінічного, лабораторного обстеження, УЗД заносять у "Індивідуальну карту вагітної і породіллі" та обмінну карту із зазначенням відповідних призначень, дати наступного відвідування, підписом лікаря та вагітної.

2.19. Оптимальна кількість відвідувань лікаря вагітною жінкою за період спостереження на допологовому етапі становить в середньому 10-12 разів.

При подальшому спостереженні і за умови неускладненого перебігу вагітності частота відвідувань жіночої консультації у терміні до 30 тижнів становить - 1 раз на місяць, а після 30 тижнів - 1 раз у два тижні.

При виникненні ускладнень перебігу вагітності частота відвідувань визначається лікарем за показаннями. З кожною вагітною лікар-акушер-гінеколог або акушерка здійснюють консультування щодо необхідності регулярних відвідувань лікаря та виконання усіх порад і призначень.

2.20. При позитивному вирішенні питання про збереження вагітності у жінок з високим ступенем акушерського та перинатального ризику кожна вагітна потребує диференційованого підходу до ведення вагітної, включаючи спеціальні методи моніторингового спостереження стану плода. Для кожної вагітної розробляється індивідуальний план спостереження, який заноситься в "Індивідуальну карту вагітної".

2.21. Особливу увагу при спостереженні за вагітною слід звертати на стан розвитку плода: його положення, передлежання, серцебиття, характер рухів, а також очікувану масу тіла. У комплексній оцінці внутрішньоутробного стану плода доцільно використовувати тест рухів плода (ТРП), який є простим скринінговим методом і проводиться самою вагітною. Рекомендується видавати кожній вагітній листок з поясненням техніки проведення ТРП (додаток 13), а при виникненні відхилень - обов'язково звертатися до лікаря-акушера-гінеколога.

2.22. У разі виникнення акушерських ускладнень вагітна госпіталізується для обстеження і лікування у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку (відділення) або спеціалізованого акушерського стаціонару.

За умови необхідності лікування екстрагенітальної патології або її ускладнення вагітна госпіталізується до 20 тижнів вагітності у терапевтичне відділення за профілем захворювання або у відділення екстрагенітальної патології вагітних багатопрофільного стаціонару.

2.23. При жіночих консультаціях створюються денні стаціонари. Перелік показань до направлення вагітних для лікування в денні стаціонари представлено в додатку 14.

2.24. При оформленні відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами лікар-акушер-гінеколог керується порядком видачі листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами (наказ МОЗ України від 13.11.2001 р. N 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян").

2.25. У жіночих консультаціях організовуються "Школи відповідального батьківства", в яких майбутніх батьків навчають правилам особистої гігієни та готують до майбутнього батьківства. Робота проводиться з використанням демонстраційних матеріалів, технічних засобів і предметів догляду за дитиною.

Фізіопсихопрофілактична підготовка вагітних до пологів проводиться дільничним лікарем або одним з лікарів жіночої консультації, спеціально підготовленою акушеркою. Заняття з жінками у "Школах відповідального батьківства" починають з моменту взяття на облік по вагітності (додаток 15).

2.26. Беручи до уваги велике значення для народження здорової дитини сімейно-побутових умов, санітарного стану житла вагітної, дуже важливо здійснювати допологовий і післяпологовий патронажі. Допологовий патронаж здійснює дільнична акушерка/медсестра сімейного лікаря/лікаря загальної практики протягом 2 тижнів з моменту взяття жінки на облік з приводу вагітності.

Під час проведення допологового патронажу з'ясовується: загальний та психоемоційний стан вагітної та її скарги, ступінь бажаності існуючої вагітності, побутові умови та санітарний стан житла вагітної, характер взаємовідносин у родині, наявність дітей у родині і стан їх психічного та фізичного здоров'я, наявність у квартирі домашніх тварин.

2.26.1. Під час здійснення допологових патронажів акушерка/медсестра сімейного лікаря/лікаря загальної практики повинна провести медичне обстеження:

- визначити АТ на обох руках, підрахувати пульс і визначити його характер;

- зовнішніми методами обстеження визначити тонус матки, вислухати серцебиття плода;

- проводити санітарно-просвітницьку роботу: інформувати вагітну та членів її родини щодо особливостей правил особистої гігієни під час вагітності та необхідність їх дотримання, раціональне харчування і необхідність регулярного відвідування лікаря-акушера-гінеколога.

Післяпологовий патронаж здійснюється у перші 7 діб після виписки породіллі з пологового будинку (відділення) з метою попередження або ранньої діагностики післяпологових ускладнень та захворювань новонароджених. Післяпологовий патронаж має на меті з'ясувати:

- самопочуття та скарги породіллі;

- стан молочних залоз і характер лактації;

- характер виділень з піхви;

- дотримання жінкою правил особистої гігієни в післяпологовому періоді;

- надання консультації з питань грудного вигодовування та планування сім'ї.

2.27. При виявленні відхилення від нормального перебігу післяпологового періоду породілля скеровується на прийом до дільничного лікаря-акушера-гінеколога або інших спеціалістів згідно показань.

2.28. Результати патронажного відвідування акушерка доповідає лікареві і записує в медичну документацію.

3.1. Організація амбулаторної гінекологічної допомоги передбачає проведення заходів з питань профілактики виникнення гінекологічних захворювань, раннього їх виявлення та надання лікувальної та реабілітаційної допомоги.

3.2. Гінекологічні захворювання виявляють під час звернення жінок у жіночу консультацію або гінекологічні кабінети багатопрофільної поліклініки, а також під час проведення профілактичних оглядів (у жіночій консультації, оглядових кабінетах поліклінік, лікарських амбулаторіях, ФАПах, стаціонарах).

3.3. Профілактичними оглядами в оглядових кабінетах забезпечуються всі жінки (за їх поінформованою згодою), які звернулися вперше в поточному році в поліклініку. Діагноз, який встановлюється в оглядовому кабінеті акушеркою, є орієнтовним. Остаточний діагноз захворювання встановлює лікар-акушер-гінеколог на підставі даних гінекологічного огляду та подальшого обстеження. В роботі адміністративно-територіальних жіночих консультацій і багатопрофільних поліклінік необхідно дотримуватись взаємодії у виявленні та оздоровленні пацієнтів.

3.4. При проведенні профілактичних оглядів жінок проводять пальпацію молочних залоз, огляд шийки матки в дзеркалах, забір вагінальних мазків для онкоцитологічного і бактеріоскопічного дослідження, пробу Шиллєра, бімануальне обстеження, пальцеве ректальне обстеження. Ультразвукове сканування виконують за показаннями. Під час оглядів проводиться консультування з питань планування сім'ї та профілактики ІПСШ, ВІЛ/СНІДу.

3.5. За результатами проведених профілактичних гінекологічних оглядів використовуються наступні критерії для визначення груп здоров'я:

- "здорова" - в анамнезі відсутні скарги, порушення менструальної функції з моменту її становлення і гінекологічні захворювання;

- "практично здорова" - в анамнезі є свідчення про гінекологічні захворювання, оперативні втручання, в тому числі аборти, порушення ритму і характеру менструації; скарги на момент обстеження відсутні. При об'єктивному обстеженні можуть мати місце анатомічні зміни, які не викликають порушення функції репродуктивної системи і не знижують працездатність жінки;

- "хвора" - якщо при об'єктивному обстеженні жінки виявлено гінекологічне захворювання.

Результати профілактичного гінекологічного огляду заносяться в амбулаторну картку.

Огляд "здорових" жінок передбачає збереження здоров'я шляхом інформування щодо здорового способу життя та періодичного профілактичного обстеження. Ця група жінок може проходити огляд 1 раз на рік.

У "практично здорових" жінок огляди мають за мету проведення профілактичних заходів, які зменшують дію факторів ризику гінекологічного захворювання і зміцнюють захисні сили організму. Ця група жінок може проходити профілактичний огляд 1 раз на рік.

Завданнями динамічного контролю "хворих" жінок є вивчення та вибір можливостей усунення причин, які викликають захворювання органів репродуктивної системи, раннє виявлення захворювань, ефективне їх лікування та реабілітація згідно Нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.

3.6. На кожну жінку, яка вперше звернулася у жіночу консультацію у зв'язку із скаргами або за направленням інших спеціалістів, а також для профілактичного огляду заповнюють "Медичну карту амбулаторного хворого" (ф. 025/о) із детальним описом анамнезу, скарг, результатів аналізів і даних гінекологічного обстеження.

3.7. Після збору анамнезу проводиться загальне та спеціальне обстеження жінок. Загальний огляд включає пальпацію молочних залоз з оцінкою їх стану, визначення типу і характеру оволосіння, огляд за органами та системами. При огляді шийки матки в дзеркалах слід здійснити забір матеріалу із 3-ох точок на онкоцитологічне дослідження та провести пробу Шиллєра. Жіночі консультації повинні бути обладнані мікроскопом для термінового виконання деяких простих аналізів.

3.8. Після першого огляду на другій сторінці амбулаторної карти хворого в "Листку запису заключних уточнених діагнозів" проставляють дату огляду, заключний (уточнений) діагноз записують в день його встановлення. При виявленні у однієї жінки двох і більше гінекологічних захворювань статистичний талон заповнюють на кожне остаточно встановлене захворювання.

3.9. Обсяг та кількість відвідувань вагітною для динамічного спостереження, обстеження і лікування гінекологічних хворих здійснюється згідно з Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.

На кожну жінку, яка підлягає диспансерному нагляду, заповнюється "Контрольна карта диспансерного спостереження" форма 30), де вказують діагноз захворювання, з приводу якого вона поставлена на облік, частоту оглядів, методи обстеження та лікування.

3.10. Чітка взаємодія та наступність у роботі амбулаторних і стаціонарних закладів підвищує якість медичної допомоги, яка полягає в організації механізму інформації щодо етапності проведеного амбулаторного або стаціонарного лікування та реабілітації, а також здійсненні періодичного контролю органами охорони здоров'я.

4.1. Спеціалізована лікувально-профілактична допомога - це вид медичної допомоги, що надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консультування, діагностику та лікування, ніж лікарі загальної практики.

Спеціалізована лікувально-профілактична допомога надається в умовах спеціально призначених для цієї мети лікарняних закладах із застосуванням сучасної лікувально-діагностичної апаратури, інструментарію та обладнання.

4.2. Спеціалізована амбулаторно-поліклінічна акушерсько-гінекологічна допомога може надаватись в умовах:

- жіночої консультації, в якій є 8 та більше акушерських дільниць;

- діагностичного центру планування сім'ї та репродукції людини;

- консультативної поліклініки.

Такий підхід до надання акушерсько-гінекологічної допомоги водночас з диференціацією медичної допомоги дає можливість розвивати процес інтеграції, тобто використовувати весь лабораторно-діагностичний і лікарський потенціал цих установ для окремих контингентів хворих жінок.

4.3. Спеціалізована допомога надається при:

- невиношуванні вагітності;

- гінекологічних ендокринних порушеннях;

- патології шийки матки;

- неплідді;

- плануванні сім'ї;

- патології перименопаузального періоду.

4.4. З урахуванням необхідності забезпечення лікарем-акушером-гінекологом, який здійснює спеціалізований прийом додаткових методів обстеження, час на прийом однієї пацієнтки може збільшуватись до 20 хвилин.

4.5. Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога, її форми та обсяг можуть змінюватись в процесі розвитку системи охорони здоров'я в цілому і в окремих регіонах шляхом визначення видів патології, які є ведучими в структурі гінекологічної, а також материнської та перинатальної захворюваності й смертності.

4.6. Високоспеціалізована лікувально-профілактична допомога надається лікарем або групою лікарів, які мають відповідну підготовку у галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко зустрічаються.

5.1. Головними напрямками розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості є створення єдиної системи медичної допомоги населенню шляхом максимального наближення лікарської допомоги до мешканок села, удосконалення не тільки форм, методів профілактичної роботи, динамічного спостереження, а і медико-соціальної допомоги.

5.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога надається у жіночих консультаціях або акушерсько-гінекологічних кабінетах поліклінік районних, центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАП).

5.3. Консультативну допомогу сільському жіночому населенню забезпечують міські жіночі консультації, акушерсько-гінекологічні кабінети обласних, республіканських поліклінік, консультативні поліклініки (додаток 16).

5.4. В організації гінекологічної допомоги сільському населенню є ряд особливостей та загальних положень. Так само, як і в містах, велике значення для виявлення гінекологічних захворювань у жінок мають профілактичні огляди. Профілактичним гінекологічним оглядам підлягають жінки старші 18 років, які проживають або працюють на промислових підприємствах, сільськогосподарських підприємствах та інших установах району обслуговування. Кожну жінку доцільно оглядати 1 раз протягом року.

5.5. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється згідно з визначеною етапністю:

На I етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, у лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях (без лікаря-акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на I етапі, в основному, має профілактичний характер з метою попередження ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Практично здорові молоді жінки із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням акушерок, відвідуючи лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації РЛ, ЦРЛ або виїзної лікарської бригади приблизно 6-8 разів за весь термін вагітності.

На II етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал сільської амбулаторії та ДЛ, лікар-акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ. В ЛПЗ II етапу спостерігаються вагітні без ускладненого перебігу вагітності. Вони також повинні бути оглянуті лікарем-акушером-гінекологом не менше 6-8 разів на допологовому етапі. Вагітні із середнім та високими ступенем акушерського та перинатального ризику постійно спостерігаються лікарем-акушером-гінекологом РЛ і ЦРЛ із збереженням нагляду за ними медичного персоналу ЛПЗ I етапу.

На III етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ III етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. При необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох етапів. Вагітні високого ступеня акушерського та перинатального ризику знаходяться під динамічним спостереженням спеціалістів III етапу, які в необхідних випадках вирішують питання про доцільність збереження вагітності.

5.6. Сільському населенню комплексну лікарську акушерсько-гінекологічну допомогу також надають виїзні бригади, до складу яких входять лікар-акушер-гінеколог, лікар-педіатр, лікар-терапевт, лікар-стоматолог, лікар-лаборант.

Виїзні бригади здійснюють свою діяльність у відповідності до затвердженого графіка, який передбачає дату кожного виїзду, його тривалість, місце виїзду, складу бригади, який затверджується головним лікарем ЛПЗ та доводиться до відома керівників господарств, які несуть відповідальність за створення умов роботи виїзної бригади (забезпечення транспортом, доставку жінок і дітей до місця роботи спеціалістів).

Графік виїзду бригади медичних працівників також доводять до відома головних лікарів ДЛ, завідувачів фельдшерськими і фельдшерсько-акушерськими пунктами.

Фельдшер і акушерка повинні мати список (реєстр) жінок своєї дільниці, які підлягають профілактичним періодичним оглядам. Згідно графіка акушерка дільниці інформує населення щодо приїзду виїзної бригади.

5.7. Лікар-акушер-гінеколог, який входить до складу виїзної бригади, зобов'язаний:

- провести профілактичний огляд жінок із необхідним обсягом обстеження;

- здійснити обстеження вагітних і гінекологічних хворих;

- провести консультування з питань планування сім'ї;

- надати при необхідності медичну допомогу;

- провести серед населення інформаційно-просвітницьку (лекції, бесіди, консультування та ін.) роботу з питань збереження репродуктивного здоров'я.

5.8. Свою діяльність лікар-акушер-гінеколог виїзної бригади повинен відображувати в документації того закладу, де він працює. Виявлених хворих з гінекологічною патологією за показаннями необхідно взяти на облік із наступними заходами оздоровлення. При повторному виїзді лікар-акушер-гінеколог перевіряє виконання акушеркою ФАПу призначень та рекомендацій.

I. Підвищений ризик інфікування

1. Хворі на хронічний алкоголізм та наркотичну залежність.

2. Особи, що перебували у місцях позбавлення волі.

3. Медичні працівники (жінки), що контактують з пацієнтами, хворими на туберкульоз.

4. Мігруючі робітниці та члени їх сімей.

II. Підвищений ризик захворювання

1. Пацієнтки, що приймають імуносупресивні препарати.

2. Особи з недостатнім харчуванням.

3. Жінки, що страждають тяжкими екстрагенітальними захворюваннями (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка та ін.).

III. Високий ризик захворювання

1. Жінки, які перенесли це захворювання раніше.

2. Особи, контактні з хворими на активний туберкульоз легень.

3. Жінки, що страждають довготривалими хронічними запальними захворюваннями органів дихання.

4. Особи, які водночас ВІЛ-інфіковані.

Вагітними із III групи ризику: обов'язкове виконання тесту Манту, огляд фтизіатра з ранніх термінів вагітності та застосування допоміжних методів діагностики (бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження харкотиння, рентгенографія легень та інші) за показами.

Вирішується питання про можливість виношування вагітності при встановленому діагнозі активного туберкульозу легень та проведенні терапії протитуберкульозними препаратами.

Слід пам'ятати, що вагітність і пологи можуть загострювати перебіг туберкульозного процесу (до 12 тижнів, 36-40 тижнів, пологи та післяпологовий період), а туберкульоз може ускладнювати перебіг вагітності (загроза переривання вагітності, передчасні пологи, кровотечі та ін.).

У критичні терміни вагітності та післяпологовий період, коли можливе загострення туберкульозного процесу, необхідно вирішити питання про доцільність проведення лікувально-профілактичних курсів протитуберкульозними препаратами в умовах спеціалізованого акушерського стаціонару або обсерваційного відділення.

Скринінг необхідно проводити тільки серед групи вагітних жінок високого ризику за розвитком гестаційного цукрового діабету. Належність вагітної до групи високого ризику лікар визначає під час першого пренатального візиту. Перелік показань, що дають змогу віднести вагітну до групи високого ризику, наступний:

1. Цукровий діабет в анамнезі у батьків та найближчих родичів.

2. Гестаційний діабет під час попередніх вагітностей.

3. Ожиріння - маса тіла, що перевищує на 30 % від нормальної.

4. Глюкозурія, що повторюється.

5. Макросомія в попередніх пологах (народження дітей з масою тіла понад 4000,0 г).

6. Мертвонародження в попередніх пологах.

7. Полігідроамніон.

Вагітних з вищевказаними ознаками необхідно в найближчий час (в перші 2 тижні після першого відвідування жіночої консультації) обстежити на гестаційний діабет. Визначають показники глюкозурії та глікемії натщесерце. Якщо позитивний тест на глюкозурію, а рівень глікемії у плазмі крові перевищує 7 ммоль/л необхідне проведення тесту толерантності до глюкози (ТТГ).

Обов'язкове повторне тестування з проведенням тригодинного перорального ТТГ у вагітних із групи високого ризику в термінах 24-30 тижнів.

Визначають рівень глікемії натщесерце, а потім проводять навантаження глюкозою. Для цього 75 г глюкози розчиняють у 400 мл води, яку жінка випиває протягом 5 хвилин. Через одну, дві та три години досліджують рівень глюкози у плазмі крові.

Показники вмісту глюкози в цільній крові та плазмі венозної крові при проведенні перорального ТТГ у здорових вагітних жінок (ммоль/л)

ТТГ вважається позитивним, якщо два і більше показників перевищують нормальні показники глікемії. При підвищенні тільки одного показника тест вважається сумнівним і його необхідно повторити в 30 тижнів гестації. У разі позитивного ТТГ необхідне консультування і спостереження вагітної і породіллі ендокринологом, а новонародженого неонатологом.

1. Вік вагітної 35 років і більше. Вік чоловіка 40 років і більше.

2. Наявність у одного з подружжя хромосомної перебудови або вади розвитку.

3. Наявність в анамнезі дітей з:

- спадковими хворобами обміну;

- спадковими хворобами, пов'язаними зі статтю;

- вродженою гіперплазією кори наднирників;

- вродженими вадами розвитку - ізольованими або множинними;

- хромосомними захворюваннями;

- розумовою відсталістю;

- мертвонародженням.

4. Наявність вищезазначеної патології серед родичів.

5. Кровнородинний шлюб.

6. Звичне невиношування вагітності невстановленого генезу.

7. Несприятливі впливи у ранні терміни вагітності (захворювання, діагностичні або лікувальні процедури, прийом медикаментів).

8. Ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання з раннього терміну, яка не піддається терапії, багатоводдя і маловоддя).

9. Патологія плода, виявлена при ультразвуковому дослідженні.

10. Зміна показників скринінгових факторів: альфа-фетопротеїну, хоріонічного гонадотропіну, естріолу.

11. Наявність у подружжя шкідливих факторів, пов'язаних із професією.

12. Первинна аменорея, порушення менструального циклу не встановленого генезу.

13. Сім'ї з непліддям.

Медико-генетичну консультацію бажано проводити поза вагітністю або в її ранні терміни (6-8 тижнів) з детальною випискою про перебіг попередніх вагітностей, пологів, стану новонародженого, результатів обстеження, даних патолого-анатомічного дослідження.

1. Вагітні, які хворі на екстрагенітальні захворювання, повинні знаходитися на особливому обліку у терапевта, для чого може бути використана облікова форма N 30 ("Контрольна карта").

2. До таких хворих відносяться жінки, які страждають на наступні захворювання:

- ревматичні вади серця;

- вроджені вади серця;

- гіпертонічна хвороба;

- гломерулонефрит;

- пієлонефрит;

- аномалії розвитку сечових шляхів;

- анемія;

- геморагічні діатези;

- хронічні захворювання печінки та шлунково-кишкового тракту;

- цукровий діабет;

- тіреотоксикоз, гіпотиреоз;

- захворювання наднирників;

- хронічна пневмонія;

- хронічні захворювання органів дихання, туберкульоз, бронхіальна астма;

- системні захворювання сполучної тканини;

- міастенія.

Критеріями оцінки здоров'я вагітної є:

- наявність або відсутність акушерської та екстрагенітальної патології;

- належність її до тієї чи іншої групи ризику перинатальної патології;

- фізичний розвиток вагітної;

- функціональний стан основних систем її організму;

- фізичний і функціональний стан плода.

I групу динамічного спостереження (Д1 - здорові) складають вагітні, у яких відсутні екстрагенітальні та гінекологічні захворювання, які доношують вагітність до терміну 38-42 тижні за відсутності факторів ризику перинатальної патології, а функціональні порушення окремих органів або систем не викликають будь-яких ускладнень протягом усього терміну вагітності.

II групу - (Д2 - практично здорові) складають вагітні без екстрагенітальних і гінекологічних захворювань. Сумарна оцінка виявлених у них факторів ризику відповідає низькому ступеню перинатальної патології, а функціональні порушення окремих органів або систем не викликають будь-яких ускладнень протягом усього періоду вагітності.

III групу - (Д3 - хворі) складають вагітні із встановленим діагнозом екстрагенітального захворювання або акушерської патології.

1. Анемія вагітних (рівень гемоглобіну не нижче 90 г/л).

2. Блювота вагітних легкого ступеня тяжкості без кетонурії.

3. Резус-імунізація для обстеження та проведення неспецифічної десенсибілізуючої та вітамінотерапії.

4. Невиношування вагітності в анамнезі без ознак істміко-цервікальної недостатності (або після хірургічної корекції ІЦН).

5. Загроза переривання вагітності без кров'янистих виділень із статевих шляхів.

6. Загроза переривання вагітності після продовження стаціонарного лікування.

7. Хронічна фетоплацентарна недостатність в стадії компенсації (без порушень функціонального стану плода).

8. Набряки вагітних I ст. без наявності гемодинамічних порушень.

9. Компенсовані форми хронічної екстрагенітальної патології, що не потребують цілодобового нагляду (обстеження профільними фахівцями та лікування).

10. Для визначення функціонального стану плода (проведення КТГ, біофізичного профілю плода, т.ін.).

1. Хронічні запальні захворювання геніталій - для проведення комплексного обстеження, терапії та реабілітаційних заходів.

2. Фонові захворювання шийки матки (дисплазія шийки матки, ектропіон, поліпи цервікального каналу) - для комплексного одночасного обстеження та лікування.

3. Безпліддя - для комплексного обстеження (гістеросальпінгографія, УЗД, кольпоцитограма, гормональне обстеження, краніографія та ін.) та лікування.

4. Ендомтетріоз - для попереднього обстеження, симптоматичної терапії та реабілітаційних заходів.

5. Пацієнтки, що перенесли гінекологічні операції з розтином черевної стінки, - для проведення комплексу реабілітаційних заходів.

6. Пацієнтки, що перенесли ускладнений аборт, - для проведення комплексу відновного лікування.

1. Вакуум-аспірація в малих термінах вагітності (до 20 днів затримки менструації).

2. Взяття аспірату з порожнини матки.

3. Кріодеструкції та лазеротерапії шийки матки.

4. Діатермоконізації шийки матки.

5. Видалення поліпа зовнішніх статевих органів, цервікального каналу.

6. Введення та вилучення внутрішньоматкових контрацептивів.

7. Гістеросальпінгографія.

1. Харчування

- Повноцінне харчування під час вагітності. Калорійність раціону має складати біля 2400 ккал/добу. В раціон необхідно включати біля 60-80 г білка, продукти харчування, в яких велика кількість клітковини, молоко та молочнокислі продукти.

- Обмежити вживання жирів та вуглеводів.

- Рекомендується щоденно вживати овочі, фрукти, фруктові соки.

- При ожирінні рекомендується білково-рослинна дієта, проведення розвантажувальних днів.

2. Відпочинок та фізичне навантаження

- Не допускати фізичного навантаження, яке пов'язане із підніманням важких предметів, тривалого знаходження у вертикальному положенні.

- Уникати перевтоми.

- За умови відсутності акушерських ускладнень рекомендуються фізичні вправи, спеціальні курси аеробіки.

3. Вітамінні та інші добавки в період вагітності

- Фолієва кислота

Дефіцит фолієвої кислоти здебільшого розвивається під час вагітності. Добова потреба фолієвої кислоти 400 мг, яка збільшується вдвічі під час вагітності та в період лактації. Фолієва кислота поступає в організм з продуктами харчування. Найбільша кількість її міститься в фруктах, овочах, шпинаті, спаржі, салаті, брокколі, динях, бананах.

При дефіциті фолієвої кислоти розвивається фолієводефіцитна анемія та вади розвитку центральної нервової системи плода.

Рекомендується щоденний прийом 400 мг фолієвої кислоти до настання вагітності та в ранні строки до 16 тижнів вагітності для профілактики вад розвитку центральної нервової системи плода.

- Полівітаміни (поєднання вітаміну A, рибофлавіну, цинку, магнію, кальцію, йоду) - перед заплідненням та в ранні строки вагітності попереджує розвиток вад розвитку у плода та поліпшує стан матері.

Школа підготовки сім'ї до пологів

Мета: підготовка сімейної пари до відповідального батьківства, народження здорової дитини та збереження здоров'я матері шляхом консультативної адаптації до вагітності, підготовки до пологів.

Підготовка проводиться в жіночій консультації.

Завдання:

1. Психопрофілактична підготовка вагітної до пологів.

2. Адаптація вагітної до вагітності, пологів.

3. Підготовка чоловіка до участі в пологах, усвідомлення своєї ролі в процесі вагітності та пологів.

4. Вироблення теоретичних та практичних навичок поведінки під час вагітності, пологів та післяпологового періоду.

5. Навчання майбутніх батьків правилам догляду за новонародженим.

Заняття проводять лікарі: акушери-гінекологи, психолог; кваліфіковані акушерки.

Кабінети бажано обладнати аудіо- та відеоапаратурою (з набором аудіо- та відеокасет), літературою, інформаційним роздатковим матеріалом, наглядними посібниками.

Під час першого відвідування жіночої консультації вагітну інформують про роботу "Школи відповідального батьківства", можливість відвідувати її разом з чоловіком або партнером (друг, мати, сестра), розклад занять, час та місце їх проведення. Також пропонують, за бажанням жінки, провести тестування у психолога (додаток). Заняття проводяться згідно із завчасно складеним розкладом щодня, окрім суботи та неділі, в дві зміни. Початок занять в 9.00 та 15.00.

Для вагітних, що знаходяться на стаціонарному лікуванні у відділені патології вагітності, заняття починаються в 11.00.

Кожне заняття супроводжується показом тематичного відеофільму.

Теми занять:

1. Внутрішньоутробний розвиток плода.

2. Гігієна вагітної жінки. Режим праці та відпочинку. Раціональне харчування.

3. Ознаки початку пологової діяльності. Перебіг нормальних пологів (періоди, типи дихання, прийоми знеболення).

4. Післяпологовий період. Профілактика непланованої вагітності.

5. Грудне вигодовування - 10 принципів.

6. Психопрофілактична роль партнерської підтримки під час пологів.

7. Сімейні пологи - "народжуємо разом".

1. Рішення про направлення хворого на консультацію приймається лікуючим лікарем.

2. Лікуючим лікарем оформлюється направлення, в якому вказуються:

- П.І.Б. та вік жінки;

- діагноз основного та супутнього захворювань, а також ускладнення основного захворювання;

- мета консультації;

- П.І.Б. та підпис лікуючого лікаря та завідувача жіночої консультації.

3. До направлення додається особиста картка амбулаторного хворого з даними обстеження та попереднього лікування.

Показання:

1. Уточнення діагнозу.

2. Корекція лікування при його неефективності на етапі ПМСД.

3. Плановий вибір на стаціонарне лікування у спеціалізовані міські відділення.

4. Призначення спеціального дослідження та лікування.

5. Вирішення конфліктів.

6. Уточнення діагнозу при первинному направленні до МСЕКу.

7. Організація планового оперативного лікування в спеціалізованих міських центрах та відділеннях.

8. Вирішення питань направлення хворих на консультації та лікування за межі міста (району).

9. Вирішення питань про можливість переривання вагітності великих термінів за медичними та соціальними показниками.

Порядок направлення в обласні діагностичні центри

В лікарні ведеться журнал реєстрації направлень хворих до обласних діагностичних центрів.

Хворі направляються тільки на ті обстеження, які не проводяться в ЛПЗ міста (району), але необхідні для встановлення діагнозу або контролю за динамікою процесу.

Виконання даного розділу роботи щоквартально аналізується заступником головного лікаря та розглядається на засіданнях медичної Ради або оперативних нарадах.

Порядок направлення на консультацію до обласних спеціалістів

1. При скеруванні хворого на консультацію оформляється направлення, в якому вказується:

- ЛПЗ, який направляє жінку на консультацію;

- П. І. Б. жінки, вік;

- Діагноз основного захворювання та його ускладнень, супутніх захворювань;

- Мета консультації;

- П.І.Б. та підписи міського (районного) спеціаліста, лікуючого лікаря та завідувача жіночої консультації;

- Спосіб транспортування хворої на консультацію (самостійно або санітарним транспортом в супроводі медпрацівника).

2. До направлення додається докладна виписка з індивідуальної картки та сама карта амбулаторного хворого або з зазначенням:

- скарг хворого;

- докладного анамнезу: хвороби; життя; експертного (кількість випадків та кількість днів непрацездатності протягом останнього року);

- результати лабораторних, функціональних (інструментальних), рентгенологічних досліджень згідно стандартів дослідження хворих з вказівкою дати обстеження;

- лікування, що проводиться, для повторних направлень - дані про виконання рекомендацій консультантів;

- динаміка стану хворого в результаті проведеного лікування.

Загальні цілі консультацій хворих обласним лікарем-акушером-гінекологом

1. Встановлення та уточнення діагнозу захворювання, встановлення якого на більш низькому рівні надання медичної допомоги викликає труднощі.

2. Корекція лікування при його неефективності або недостатньої ефективності.

3. Визначення показників для проведення складних методів обстежень, можливих тільки на обласних рівнях надання медичної допомоги.

4. Госпіталізація хворих для лікування в спеціалізованих відділеннях обласних лікарень.

5. Організація оперативного лікування із застосуванням спеціальних методів в обласних спеціалізованих лікарнях.

6. Вирішення питань про направлення на лікування на наступний рівень надання медичної допомоги.

7. Підтвердження, уточнення діагнозу при направленні до МСЕК у конфліктних випадках або за вимогою МСЕК.

8. Вирішення конфліктних або складних експертних питань.

Порядок направлення на третій рівень надання медичної допомоги (НДІ, клініки, республіканські лікарні)

1. При направленні проводиться обстеження жінки у відповідності до стандартів медичних технологій із занесенням результатів обстеження в направлення.

2. Загальними показаннями для направлення є:

- встановлення та уточнення діагнозу захворювання, встановлення якого на більш низькому рівні ускладнене;

- корекція лікування при його неефективності на більш низькому рівні;

- рішення питання направлення на лікування за кордон;

- проведення спеціального обстеження та лікування;

- вирішення конфліктних питань.

I. Профілактичні заходи:

1. Проведення санітарно-освітньої роботи з питань здорового способу життя, статевого виховання, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом.

2. Організація та забезпечення контролю своєчасності і повноти профілактичних оглядів жіночого населення.

3. Оцінка соціальних та екологічних факторів, які впливають на стан репродуктивного здоров'я прикріпленого контингенту людей.

4. Виявлення і диспансеризація дівчаток, дівчат та жінок з факторами репродуктивного ризику.

5. Організація і проведення навчання сімей сучасним методам планування сім'ї.

6. Своєчасне виявлення вагітних жінок та проведення динамічного нагляду за ними.

7. Навчання вагітних раціональному режиму дня, харчування, підготовці до пологів, проведення психопрофілактики під час вагітності.

8. Навчання та консультування по методах, які забезпечують гармонію в шлюбі.

9. Проведення заходів по профілактиці ускладнень в післяпологовому періоді.

II. Діагностичні заходи:

1. Визначення ступеня статевого розвитку.

2. Діагностика соматичних захворювань, захворювань жіночих статевих органів, молочної залози, хвороб, що передаються статевим шляхом.

3. Діагностика вагітності з визначенням її терміну, оцінка перебігу вагітності, виявлення ускладнень та екстрагенітальної патології.

4. Оцінка стану плода.

5. Динамічний нагляд породіль в післяпологовому періоді, діагностика ускладнень.

6. Діагностика невідкладних станів: маткової кровотечі, в т. ч. під час вагітності, "гострого" живота, травм статевих органів.

7. Організація та забезпечення консультації профільних спеціалістів.

8. Визначення показань для консультації профільних спеціалістів.

9. Проведення маніпуляцій: зовнішнє акушерсько-гінекологічне обстеження; бімануальне обстеження органів малого таза (вагінальне, ректовагінальне).

10. Визначення показань для невідкладної госпіталізації.

III. Лікувальні заходи (в межах первинної медико-санітарної допомоги):

1. Первинна лікарська допомога при травмах зовнішніх статевих органів з наступною госпіталізацією.

2. Забезпечення термінової госпіталізації при маткових кровотечах, в т.ч. під час вагітності, гострих запальних захворюваннях статевих органів та інших невідкладних станах.

3. Первинна лікарська допомога та динамічний нагляд при легких формах запальних захворювань статевих органів у дівчаток, дівчат та жінок з обов'язковою консультацією профільних спеціалістів.

4. Динамічний нагляд та лікування патологічного клімаксу згідно рекомендацій профільних спеціалістів.

5. Динамічний нагляд та лікування згідно рекомендацій спеціалістів вагітних після виписки із профільного стаціонару при наступних станах:

- невиношування вагітності;

- екстрагенітальна патологія та патологія вагітності;

- ускладнення перебігу вагітності;

- з ускладненим акушерсько-гінекологічним анамнезом.

I рівень - ЦРЛ і міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних з "низьким" ризиком розвитку перинатальних ускладнень, надання ургентної гінекологічної допомоги. Водночас вони повинні мати:

- налагоджену систему визначення пацієнток високого ризику і скерування їх до установи вищого рівня;

- можливості діагностувати і забезпечити підтримуюче лікування непередбачених проблем матері і плода, що виникли під час пологів;

- можливості розпочати операцію кесаревого розтину протягом 30 хв. після визначення її потреби;

- постійний запас препаратів крові та медикаментів для надання ургентної акушерсько-гінекологічної і неонатологічної допомоги;

- можливості надання анестезіологічної допомоги, а також проведення ультразвукового і початкового (невідкладного) лабораторного обстеження цілодобово;

- можливості забезпечити надання медичної допомоги і догляд за здоровими доношеними новонародженими;

- можливості надати повну первинну реанімаційну допомогу, проводити кисневу терапію і стабілізувати життєві функції усіх немовлят, які народились в установі, до моменту їх переведення у лікарню вищого рівня.

I група динамічного спостереження (вагітні "низького" ступеня ризику).

II рівень - ЦРЛ і акушерсько-гінекологічні відділення міських лікарень, міські пологові будинки, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних "низького" і "високого" (за сукупністю факторів) ступеня ризику, а також виконують всі функції установ I рівня. Надають стаціонарну допомогу жінкам з гінекологічною патологією, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги.

Установи II рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла > 1800 г (термін гестації > 34 тиж.), які мають неважкі форми захворювань без значних порушень життєвих функцій.

I і II групи динамічного спостереження (вагітні "низького" і "високого" ступенів ризику).

III рівень - обласний, міський пологові будинки і перинатальні центри, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівнів акредитації, а також обласні пологові будинки за відсутності вузів, які мають у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених; НДІ ПАГ АМН України.

Установи цього рівня забезпечують розродження вагітних "вкрай високого" та "високого" ступенів ризику розвитку перинатальних та материнських ускладнень з важкою акушерською й екстрагенітальною патологією, а також виконують всі функції установ I-II рівнів. Надають спеціалізовану гінекологічну допомогу (ендокринна, онко-, підліткового віку, гнійно-септична гінекологія) із застосуванням сучасних методів діагностики та лікування.

Установи III рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла <= 1800 г і терміном гестації <= 34 тиж. незалежно від наявної патології, а також усім новонародженим з важкими формами захворювань або будь-якими порушеннями життєвих функцій.

Усі групи динамічного спостереження (вагітні "низького", "високого" і "вкрай високого" ризику розвитку перинатальних та материнських ускладнень).

- До 22 тижня допомога вагітним надається у профільних соматичних відділеннях або у гінекологічних відділеннях багатопрофільних лікарень, а після 22 тижня у відділеннях екстрагенітальної патології:

1. Хвороби серцево-судинної системи:

- ревматизм, активна та неактивна фази;

- вроджені та набуті вади серця;

- опероване серце;

- порушення серцевого ритму і провідності;

- гіпертонічна хвороба;

- гіпотонія вагітних;

- міокардити, кардіоміопатії, бактеріальний ендокардит.

2. Патологія нирок:

- піелонефріти гострі та хронічні;

- гломерулонефріти.

3. Ендокринопатії:

- цукровий діабет (субкомпенсований);

- хвороби надниркових залоз;

- захворювання щитоподібної залози середнього та важкого ступенів перебігу.

4. Хронічні та гострі захворювання легень:

- пневмонії;

- хронічні бронхіти, обструктивні;

- бронхоектатична хвороба;

- бронхіальна астма (особливо при наявності декомпенсації), оперовані легені, хвороба Аерца.

5. Гострі та загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту:

- цироз печінки будь-якої етіології;

- гостра жирова дистрофія печінки;

- вагітні, що хворіли на гострий інфекційний гепатит більше як 3 роки тому;

- хронічний персистуючий гепатит неінфекційної етіології;

- хвороба Вільсона;

- холестаз вагітних;

- синдром Бадда-Кіарі (тромбоз вен печінки);

- спадкова гіпербілірубінемія;

- ускладнений калькульозний холецистит;

- післяхолецистектомічний синдром;

- хронічний панкреатит із загостренням під час вагітності;

- виразкова хвороба із загостренням під час вагітності;

- синдром оперованого шлунка;

- оперована кишкова непрохідність під час вагітності;

- неспецифічний виразковий ентероколіт із загостренням під час вагітності;

- ехінококоз печінки;

- діафрагмальна кила;

- хвороба Крона;

- злоякісні новоутворення шлунково-кишкового тракту.

6. Захворювання опорно-рухального апарату:

- анкілоз кульшових суглобів

- артрити любої етіології

- вроджений вивих кульшового суглоба (одно- та двобічний)

- міастенія

- міопатія

- переломи кісток таза та хребта в анамнезі

- пухлини кісток таза

- сколіоз III-IV ступенів

- спондиліт анкілозуючий

- хондродисплазії

- хондропатії

- остеомієліт.

7. Системні хвороби сполучної тканини.

8. Анемії (залізодефіцитні, гемолітичні, апластичні і т.д.).

9. Нейроциркуляторні дистонії (по гіпертонічному, гіпотонічному, кардіальному змішаному типах).

10. Недостатність фетоплацентарного комплексу.

I триместр вагітності (для дообстеження, вироблення тактики ведення вагітності):

- Вагітні з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом (звичне невиношування, завмерла вагітність, антенатальна загибель плода) за умови виявлення змін УЗД:

- відставання розмірів плідного яйця від гестаційного терміну;

- ділянок відшарування хоріону.

II триместр вагітності (для дообстеження, першого етапу лікування та вироблення плану ведення вагітної):

- Вагітні з діагностованим синдромом затримки розвитку плода (за даними антропометрії вагітної та УЗД);

- Вагітні з екстрагенітальною та акушерською патологією, що мають клінічні ознаки фетоплацентарної недостатності (синдром затримки розвитку плода - симетрична та асиметрична форма, маловоддя, багатоводдя, загроза невиношування, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода).

III триместр вагітності (для корекції стану фетоплацентарного комплексу та розродження):

- Вагітні з діагностованим синдромом затримки розвитку плода;

- Вагітні з екстрагенітальною та акушерською патологією, що мають клінічні ознаки фетоплацентарної недостатності (синдром затримки розвитку плода, маловоддя, багатоводдя, загроза невиношування, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода).

11. Акушерсько-гінекологічна патологія:

- ABO- та Rh-імуноконфлікт;

- звичне невиношування вагітності;

- вагітні з оперованою маткою;

- вагітність на тлі пухлин матки чи додатків;

- гестози (всі види поєднаних гестозів, прееклампсія середнього та важкого ступенів тяжкості);

- вагітні з аномаліями розвитку геніталій;

- вагітні після реконструктивно-пластичних операцій на промежині, шийці матки в анамнезі;

- вагітні зі злоякісними захворюваннями молочних залоз;

- вагітні із тяжкою дисплазією шийки матки;

- вагітність після застосування допоміжних репродуктивних технологій;

Породіллі, які мають вищезгадану патологію та інфекційні ускладнення, госпіталізуються до обсерваційного відділення або до інфекційного акушерського відділення.

III. Гінекологічне відділення:

- запальні пухлини додатків матки в разі неефективного лікування в умовах ЦРЛ;

- хворі, що підлягають оперативному лікуванню, при наявності в них екстрагенітальної патології;

- повторні оперативні втручання;

- хворі, оперативне лікування яких потребує участі профільних спеціалістів;

- проблеми дитячої гінекології;

- переривання вагітності за медичними чи соціальними показаннями у разі наявності екстрагенітальної патології;

- переривання вагітності у зв'язку з фізіологічною незрілістю організму;

- звичне невиношування вагітності.

Гінекологічна ендокринологія:

- розлади менструальної функції у різні вікові періоди;

- питання підбору раціональних методів контрацепції;

- передменструальний синдром;

- дисгормональні захворювання молочної залози, поєднані із гінекологічною патологією;

- синдром склеро-, полікістозних яєчників. Гірсутний синдром;

- ендокринне безпліддя та ендокринні форми невиношування вагітності;

- патологія ендокринної патології у вагітних (до 20 тижнів);

- питання консервативного та оперативного лікування гормонозалежних пухлин та передпухлинних станів (склеро-, полікістоз, кісти яєчників, лейоміома матки, ендометріоз тощо);

- вегетативно-судинні порушення у жінок в пери- та постменопаузі;

- депресивні стани та інші психоемоційні розлади у жінок в пери- та постменопаузі;

- трофічні постменопаузальні розлади;

- рання менопауза (хірургічна, хіміо- та радіотерапевтична, передчасне виснаження яєчників та інше);

- екстрагенітальні захворювання, що вперше виникли в період пери- та постменопаузи і потребують залучення гінеколога-ендокринолога поряд із профільними спеціалістами.

- Відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку:

- еклампсія середнього та важкого ступеня;

- геморагічний шок та ДВЗ-синдром;

- захворювання крові;

- перитоніт;

- бронхіальна астма;

- гостра ниркова недостатність, печінкова, легенева недостатність;

- алергічні реакції: набряк Квінке, анафілактичний шок, сироваткова хвороба;

- різновиди коми, епілепсія, епістатус, стан після клінічної смерті;

- синдром "шокової легені", аспіраційний синдром, набряк легень;

- гостра серцево-судинна недостатність;

- гостра недостатність надниркової залози;

- набряк головного мозку;

- тромбоемболія легеневої артерії;

- емболія навколоплідними водами;

- післяопераційні хвороби з гострим порушенням діяльності серця, судин, легень; нирок, печінки;

- післяопераційні хворі у I добу після операції.

1. Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є амбулаторно-поліклінічним закладом первинної ланки з надання долікарняної медико-санітарної допомоги сільському населенню і відіграє важливу роль у лікувально-профілактичному обслуговуванні, проведенні комплексу профілактичних і оздоровчих заходів, а також санітарно-просвітницькій та протиепідемічній роботі.

2. На посаду акушерки ФАПу призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який закінчив вищий медичний навчальний заклад і отримав кваліфікацію акушерки, фельдшера-акушерки або фельдшера.

3. Акушерка безпосередньо підпорядкована завідувачу ФАПу. Методичне керівництво її роботою здійснює лікар лікувально-профілактичного закладу, відповідальний за надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території діяльності ФАПу.

4. Функції акушерки ФАПу:

4.1. Забезпечення надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим за призначенням лікаря-акушера-гінеколога.

4.2. Санітарно-просвітницьку роботу з питань охорони материнства і дитинства, планування сім'ї та відповідального батьківства.

4.3. Ведення амбулаторного прийому на ФАПі.

4.4. Здійснення патронажу вагітних, породілей та новонароджених удома.

4.5. Здійснення екстреної акушерської і гінекологічної допомоги з подальшим направленням жінок у відповідні лікувально-профілактичні заклади, супроводжуючи їх при необхідності.

4.6. Надання першої невідкладної медичної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках (поранення, кровотечі, отруєння та ін.) з подальшим викликом лікаря, організацію госпіталізації пацієнтки у відповідний найближчий лікувально-профілактичний заклад незалежно від відомчої підпорядкованості, супроводжуючи хвору в необхідних випадках.

4.7. Направлення вчасно вагітних у стаціонари відповідних лікувально-профілактичних закладів.

4.8. Проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до встановлених термінів.

4.9. Виконання лікарських призначень.

4.10. Підготовка робочого місця для прийому вагітних і гінекологічних хворих лікарем на ФАПі.

4.11. Проведення найпростіших лабораторних досліджень, пов'язаних з наданням екстреної лікувально-профілактичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим.

4.12. Здійснення фізіотерапевтичних процедур.

4.13. Ведення документації у встановлену порядку за своїм розділом роботи.

5. Акушерка ФАПу зобов'язана:

5.1. Керуватись у своїй роботі цим Положенням, наказами, інструкціями, методичними та іншими вказівками органів охорони здоров'я, а також розпорядженнями і вказівками відповідних посадових осіб.

5.2. Видавати довідки й інші документи медичного характеру згідно з чинними нормативними актами МОЗ України.

6. Акушерка ФАПу має право:

6.1. Проводити у межах компетенції і професійних прав обстеження, встановлювати діагноз, термін вагітності, виконувати медичні маніпуляції і здійснювати профілактичну роботу.

6.2. Подавати завідувачу ФАПу пропозиції щодо удосконалення організації акушерсько-гінекологічної допомоги.

6.3. Спостерігати за станом здоров'я і розвитком дітей першого року життя у разі відсутності в штаті ФАПу посади патронажної медичної сестри.

6.4. Підвищити свої професійні знання.

1. Жіночий оглядовий кабінет створюється у складі відділення профілактики, у разі відсутності відділення діє як структурний підрозділ поліклініки (центральної міської, центральної районної лікарні), дільничної лікарні, поліклінічного відділення лікарні.

2. Посаду акушерки жіночого оглядового кабінету може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки і має стаж роботи акушеркою не менш 5 років.

3. Завідуючий відділенням профілактики керує та контролює діяльність жіночого оглядового кабінету, а також рівень фахової підготовки акушерки.

4. Методичне керівництво роботою кабінету завідувач територіальною жіночою консультацією.

5. Акушерка жіночого оглядового кабінету здійснює:

5.1. Огляд жінок (за їх поінформованою згодою), що вперше протягом року звернулися до лікувально-профілактичного закладу, незалежно від віку і хвороби, з метою раннього виявлення гінекологічних та онкологічних захворювань, що включає:

- опитування про порушення функції статевої сфери та діяльності товстого кишківника;

- огляд шкіри та видимих слизових оболонок;

- огляд і пальпацію молочних залоз, периферійних лімфатичних вузлів;

- огляд за допомогою дзеркал піхви і шийки матки, бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів, взяття онкоцитологічних мазків.

5.2. Обстеження прямої кишки жінкам від 30 років, а при наявності скарг - незалежно від віку.

5.3. Навчання жінок самообстеженню молочних залоз.

5.4. Скерування осіб з виявленою патологією до відповідних спеціалістів, а також організацію зворотного зв'язку з цими спеціалістами.

5.5. Санітарно-просвітницьку та роз'яснювальну роботу серед жінок та молоді, які відвідали поліклініку.

5.6. Облік і реєстрація виконаних профілактичних оглядів та результатів цитологічних досліджень.

6. Жіночий оглядовий кабінет розміщується в окремій кімнаті з достатнім освітленням ( "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001")

7. Оснащення жіночого оглядового кабінету медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та відповідним обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів в установленому порядку.

1. Жіноча консультація - є амбулаторно-поліклінічним закладом та створюється для надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

2. Жіноча консультація може бути структурним підрозділом пологового будинку або триторіального лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ).

3. Перелік приміщень, що пропонується для жіночої консультації:

- кабінет завідувача жіночою консультацією;

- кабінет старшої акушерки;

- кабінети лікарів-акушерів-гінекологів;

- кабінети спеціалізованих прийомів: планування сім'ї, невиношування вагітності, гінекологічної ендокринології, гінекології дитячого та підліткового віку, функціональної та пренатальної діагностики;

- кабінети інших спеціалістів: терапевта, стоматолога (зубного лікаря), психотерапевта (медичного психолога), юриста;

- фізіотерапевтичний кабінет;

- кабінет лікувальної фізкультури;

- кабінет підготовки вагітних до пологів;

- мала операційна;

- операційна;

- кімната тимчасового перебування після операції;

- процедурний кабінет;

- лабораторія;

- стерилізаційна;

- денний стаціонар;

- реєстратура.

4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення жіночих консультацій медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів в установленому порядку.

5. Керівництво роботою жіночої консультації здійснюється завідувачем жіночою консультацією.

6. Персонал жіночої консультації в своїй роботі керується діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, інструкціями та іншими чинними нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

7. Розрахункова площа приміщень жіночої консультації повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ( "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

8. Основними завданнями жіночої консультації є:

8.1. Організація і проведення комплексу профілактичних заходів щодо збереження репродуктивного здоров'я населення.

8.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань на основі сучасних досягнень науки і практики.

8.3. Раннє виявлення вагітних жінок (до 12 тижнів вагітності) та їх диспансерний нагляд. Проведення клінічного, функціонального, УЗ - та лабораторного обстеження вагітної із застосуванням сучасних засобів для визначення ступеня та групи перинатального ризику з метою профілактики акушерських та перинатальних ускладнень.

8.4. Своєчасне виявлення захворювань у вагітних жінок та скерування на госпіталізацію у відділення патології вагітності пологового будинку або в інші лікувально-профілактичні установи за профілем захворювання.

8.5. Скерування вагітних жінок, які потребують лікування в стаціонарі денного перебування.

8.6. Забезпечення наступності з пологовими будинками, станцією швидкої медичної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, спеціалізованими ЛПЗ (дерматовенерологічні лікарні, протитуберкульозний диспансер та ін.).

8.7. Впровадження в практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.

8.8. Забезпечення необхідним обсягом функціонального та лабораторного обстеження вагітних жінок.

8.9. Організація підготовки вагітних до пологів і залучення сім'ї до навчання у "Школі відповідального батьківства".

8.10. Організація і проведення профілактичних гінекологічних оглядів жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування гінекологічних захворювань.

8.11. Організація та проведення консультування сімей з питань планування сім'ї.

8.12. Диспансеризація гінекологічних хворих згідно з Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.

8.13. Забезпечення правового захисту жінок згідно з діючим законодавством, при необхідності - за участю юрисконсульта.

8.14. Своєчасне надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами згідно з чинним законодавством, лікарняного листа у випадках тимчасової непрацездатності жінки, направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно з установленим порядком.

8.15. Організація медико-генетичного консультування подружжя, молоді, що збирається до шлюбу, та сімей, в яких є ризик народження (або які мають) дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.

8.16. Забезпечення складання статистичних звітів за встановленими зразками, на основі яких проводити систематичний аналіз своєї діяльності.

8.17. Фахівцями жіночої консультації здійснюється методичне керівництво оглядовими кабінетами в багатопрофільних поліклініках за територіальним принципом.

1. На посаду завідувача жіночою консультацією призначається кваліфікований спеціаліст, який пройшов спеціалізацію, має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство і гінекологія, досвід лікувальної та організаційної роботи за фахом не менш 5 років та не нижче II кваліфікаційної категорії.

2. Завідувач жіночою консультацією призначається та звільняється головним лікарем лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), в складі якого знаходиться жіноча консультація.

3. Завідувач жіночою консультацією безпосередньо підпорядковується головному лікарю ЛПЗ (заступнику по медичній частині).

4. Завідувач жіночою консультацією в своїй роботі керується чинними нормативними актами, положенням про жіночу консультацію, посадовою інструкцією.

5. Основними завданнями завідувача жіночою консультацією є організація надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

6. Завідувач жіночою консультацією забезпечує:

6.1. Умови діяльності медичного персоналу жіночої консультації.

6.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань.

6.3. Впровадження в практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування ускладнення вагітності і гінекологічних захворювань, сучасних форм та методів амбулаторно-акушерської допомоги.

6.4. Розширення обсягу та вдосконалення диспансерного методу обслуговування вагітних, породіль та хворих з гінекологічними захворюваннями.

6.5. Надання консультативної допомоги.

6.6. Взаємозв'язок із ЛПЗ вищого рівня в обстеженні та лікуванні вагітних та хворих з гінекологічними захворюваннями (пологовими будинками, станцією швидкої невідкладної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, а також з іншими лікувально-профілактичними установами (протитуберкульозним, шкірно-венеричним, онкологічним диспансерами)).

6.7. Забезпечення акушерсько-гінекологічною допомогою жінок, які працюють на промислових підприємствах, у господарствах, розташованих в районі діяльності жіночої консультації, визначення медичних показань тим, хто потребує переведення на іншу роботу.

6.8. Виявлення та скерування хворих з гінекологічними захворюваннями на санітарно-курортне лікування.

6.9. Участь в розробці та здійсненні заходів щодо організації охорони праці та здоров'я жінок спільно з власником або уповноваженим органом підприємств.

6.10. Впровадження методів планування сім'ї.

6.11. Організацію та проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення.

6.12. Ведення облікової медичної документації за формами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України.

6.13. Контроль за якістю лікувально-профілактичної роботи, трудової дисципліни медичного персоналу жіночої консультації.

6.14. Організацію та проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації медичного персоналу, а також виховання в нього почуття професійного обов'язку та відповідальності.

6.15. Раціональне використання ресурсів (існуючої медичної техніки, обладнання, коштів).

6.16. Аналіз своєчасності видачі листків непрацездатності по вагітності та пологах; тимчасовій непрацездатності, направлення в установленому порядку осіб з втратою працездатності на ЛКК і МСЕК.

6.17. Забезпечення зберігання, обліку й видачі лікарняних листів.

6.18. Забезпечення надійного санітарного гігієнічного режиму.

7. Завідувач жіночою консультацією зобов'язаний:

7.1. Своєчасно доводити до відома медичного персоналу накази, розпорядження, інструктивно-методичні вказівки вищих організацій, посадових осіб та забезпечувати їх виконання.

7.2. Складати графік роботи лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу, а також розклад роботи всіх кабінетів жіночої консультації.

7.3. Надавати консультативну допомогу лікарям-акушерам-гінекологам консультації, а також іншим фахівцям лікувально-профілактичного закладу.

7.4. Аналізувати основні показники діяльності жіночої консультації та впроваджувати заходи з поліпшення її роботи.

7.5. Розробляти плани роботи жіночої консультації.

7.6. Проводити оперативні наради, конференції із залученням наукових фахівців та розробок, розборів тяжких випадків захворювань та перинатальної смертності новонароджених.

8. Завідувач жіночою консультацією має право:

8.1. Брати участь в роботі з підбору кадрів жіночої консультації;

8.2. Вносити пропозиції або вирішувати питання щодо заохочення найкращих працівників або накладення дисциплінарних стягнень за умови порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;

8.3. Перевіряти ведення лікарями облікової медичної документації, лікувальний та діагностичний процес в жіночій консультації;

8.4. Підвищувати професійну кваліфікацію;

8.5. Бути присутнім на амбулаторному прийомі лікарів-акушерів-гінекологів з наступним проведенням аналізу їх роботи.

9. Завідуючий жіночою консультацією використовує в своїй роботі законодавство України, нормативні акти МОЗ України, органів охорони здоров'я, рішення медичних нарад, методичні рекомендації тощо.

1. На посаду лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації призначається спеціаліст з вищою медичною освітою, який має первинну спеціалізацію та сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство та гінекологія.

2. На посаду лікар-акушер-гінеколог жіночої консультації призначається головним лікарем згідно з існуючим законодавством.

3. Лікар-акушер-гінеколог в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідуючому жіночою консультацією та головному лікарю.

4. В своїй діяльності лікар-акушер-гінеколог керується цим Положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров'я, посадовою інструкцією.

5. Лікарю-акушеру-гінекологу жіночої консультації безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.

6. Оцінка діяльності лікаря-акушера-гінеколога проводиться на основі аналізу проведення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів, показників жіночого здоров'я, а також здійснення оздоровчих методів жінкам з групи диспансерного нагляду.

7. Лікар-акушер-гінеколог зобов'язаний:

7.1. Здійснювати прийом жінок у жіночій консультації.

7.2. Відвідувати хворих і вагітних на дому за викликом.

7.3. Виконувати активний акушерський патронаж вдома.

7.4. Проводити активну санітарно-просвітницьку діяльність щодо здорового способу життя, безпечного материнства, планування сім'ї тощо.

7.5. Вести профілактичну роботу з виявлення ускладнень вагітності, а також факторів ризику, що загрожують фізіологічному виношуванню вагітності.

7.6. Здійснювати динамічне спостереження за станом здоров'я вагітних жінок, забезпечувати взяття на диспансерний нагляд вагітних в ранні строки вагітності (до 12 тижнів).

7.7. Забезпечувати повне та систематичне обстеження вагітних із застосуванням клінічних, функціональних, лабораторних та ультразвукових методів дослідження з метою раннього виявлення материнської та перинатальної патології, вибору акушерської тактики в залежності від факторів акушерського та перинатального ризику та розробки плану ведення вагітності та пологів, забезпечення безпечного материнства.

7.8. Виявляти своєчасно вагітних, які потребують лікування в акушерських та спеціалізованих стаціонарах, в денних стаціонарах жіночих консультацій, та направляти їх на лікування у відповідні заклади охорони здоров'я.

7.9. Підтримувати постійний зв'язок з пологовими будинками, лікарями-спеціалістами поліклініки (терапевтами, педіатрами та лікарями інших спеціальностей), спеціалізованими (дерматовенерологічними лікарнями, протитуберкульозними та іншими).

7.10. Проводити заняття з вагітними до пологів в "Школі відповідального батьківства".

7.11. Проводити профілактичні гінекологічні огляди жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування гінекологічних захворювань.

7.12. Здійснювати огляд молочних залоз, навчати жінок методам самообстеження молочних залоз.

7.13. Проводити консультування жінок з питань планування сім'ї.

7.14. Проводити диспансеризацію гінекологічних хворих згідно Нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.

7.15. Забезпечувати правовий захист жінок згідно з діючим законодавством, при необхідності - за участю юрисконсульта.

7.16. Забезпечувати надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які працюють на підприємствах та в установах району обслуговування.

7.17. Своєчасно надавати відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами згідно діючого законодавства, видавати лікарняні листи у випадках тимчасової непрацездатності та направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно з встановленим порядком.

7.18. Своєчасно скеровувати на медико-генетичне консультування подружжя, молодь, що збирається до шлюбу, сім'ї з ризиком народження та тих, що мають дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.

8. Лікар-акушер-гінеколог має право:

8.1. Вимагати від дільничної акушерки виконання дорученого завдання.

8.2. Брати участь в нарадах, на яких розглядаються питання, що відносяться до роботи лікаря.

8.3. Вносити пропозиції щодо поліпшення якості роботи.

8.4. Подавати завідуючому жіночою консультацією пропозиції про накладення стягнень або заохочення на осіб, підлеглих лікарю.

1. Посаду старшої акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки, має досвід практичної і організаційної роботи і стаж роботи акушеркою не менш 5 років.

2. Старша акушерка жіночої консультації приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить жіноча консультація, або завідувачем жіночої консультації.

3. Старша акушерка жіночої консультації знаходиться в підпорядкуванні завідуючого жіночою консультацією.

4. У своїй роботі старша акушерка жіночої консультації керується положенням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні старшої акушерки жіночої консультації знаходиться середній і молодший медичний персонал консультації.

6. Основним завданням старшої акушерки жіночої консультації є правильна організація праці середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення своєчасного виконання ними лікарських призначень вагітним і гінекологічним хворим.

7. Відповідно до основних завдань старша акушерка жіночої консультації забезпечує:

7.1. Ознайомлення середнього і молодшого медичного персоналу з їх обов'язками.

7.2. Контроль за своєчасним і кваліфікованим виконанням акушерками лікувальних і діагностичних призначень лікарів у жіночій консультації та вдома; ведення ними облікової медичної документації відповідно до форм, затверджених МОЗ України; дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.

7.3. Проведення заходів щодо раціональної організації праці середнього і молодшого персоналу.

7.4. Раціональне розподілення та використання кадрів середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.

7.5. Своєчасність заміщення акушерок і молодшого персоналу, які не вийшли на роботу.

7.6. Належний санітарно-гігієнічний стан жіночої консультації.

7.7. Поповнення, правильне збереження і витрати медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та предметів господарського призначення для потреб жіночої консультації.

7.8. Правильне збереження та облік отрутних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів.

7.9. Своєчасний обмін медичної документації між жіночою консультацією та пологовим будинком (відділенням).

7.10. Складання графіків роботи середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.

7.11. Розробку і проведення заходів щодо підвищення кваліфікації середнього, молодшого медичного персоналу по вихованню їх в дусі сумлінного відношення до праці та високої культури обслуговування населення.

8. Старша акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй середнім і молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

1. Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки.

2. Акушерка приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу.

3. Акушерка знаходиться в підпорядкуванні лікаря-акушера-гінеколога, завідуючого жіночої консультації та старшої акушерки.

4. У своїй роботі акушерка керується положенням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. Основним завданням акушерки являється проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи в області акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.

6. У відповідності до основних завдань акушерка здійснює:

6.1. Підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар.

6.2. Ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації.

6.3. Допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій.

6.4. Проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів жінок на закріплених дільницях.

6.5. Санітарно-просвітницьку роботу в області акушерства та гінекології, в т.ч. випуск санітарних бюлетенів.

6.6. Контроль за роботою молодшого медичного персоналу.

6.7. Контроль за відвідуванням вагітних та хворих, які підлягають диспансерному обліку.

7. Акушерка жіночої консультації зобов'язана:

7.1. Виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилізувати, обробляти та зберігати перев'язувальний матеріал та інструменти медичного призначення.

7.2. Вести медичну облікову документацію.

7.3. Виконувати при необхідності обов'язки операційної сестри.

7.4. Надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах з послідуючим викликом лікаря.

7.5. Звітувати завідуючому відділенням, за його відсутності - черговому лікарю про всі тяжкі ускладнення або хвороби у вагітних чи гінекологічних хворих.

7.6. Виконувати акушерський патронаж.

7.7. Проводити санітарно-просвітницьку роботу вагітних, членів їх сімей про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхідність регулярного відвідування лікаря.

7.8. При виявленні відхилень від нормального стану скерувати на прийом до лікаря-акушера-гінеколога.

7.9. Результати патронажу акушерка звітує лікарю та записує в патронажний журнал.

8. Акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Вносити пропозиції завідуючому відділення по раціональному розподіленню роботи.

8.2. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.3. Давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

8.4. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.1. Центр планування сім'ї та репродукції людини (обласний, міський) створюється як самостійний або в структурі акушерсько-гінекологічних лікувально-профілактичних закладів (далі - Центр).

1.2. Керівник Центру призначається власником або уповноваженим органу охорони здоров'я, або головним лікарем лікувально-профілактичного закладу, в структурі якого він створений, і підпорядковується головному лікарю або його заступнику з лікувальної роботи.

1.3. На посаду керівника Центру призначається лікар, який має досвід роботи та пройшов підготовку з питань планування сім'ї.

1.4. Штатний розклад Центру складається згідно з наказом МОЗ України від 23.02.2000 N 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджується наказом головного лікаря.

1.5. Керівник Центру несе персональну відповідальність за дотримання виробничої, трудової і виконавської дисципліни співробітниками центру, якість та рівень лікувально-діагностичного процесу та консультативної допомоги, достовірність показників роботи Центру, облік матеріальних цінностей, облік і звітність щодо проведеної роботи.

1.6. Центр у своїй діяльності керується чинними нормативними актами, положенням про Центр.

1.7. Центр здійснює в своїй роботі взаємодію з різними установами охорони здоров'я, а також з кафедрами ВМНЗ, відділами науково-дослідних інститутів, з державними та громадськими організаціями та відомствами.

1.8. Режим роботи Центру встановлюється з урахуванням максимальної зручності для населення міст і районів області, а також розділення різних потоків пацієнтів: підлітків, жінок репродуктивного і пізнього репродуктивного віку, сімейних пар та інших.

2. Основні завдання Центру:

2.1. Надання амбулаторної консультативної і лікувально-діагностичної допомоги з питань, пов'язаних з охороною репродуктивного здоров'я сімей:

2.1.1. Планування сім'ї.

2.1.2. Профілактика вродженої та спадкової патології.

2.1.3. Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ).

2.1.4. Надання андрологічної допомоги населенню.

2.1.5. Лікування та профілактики неплідності.

2.2. Організаційно-методична робота служби планування сім'ї та інших лікувально-профілактичних акушерсько-гінекологічних лікувальних закладів.

2.3. Організація санітарно-просвітницької і навчальної роботи серед медичних фахівців, соціальних працівників, психологів та педагогів основам планування сім'ї, дитячої гінекології, сексології, андрології.

2.4. Організація статевого виховання школярів, молоді і дорослого населення, спрямованого на пропаганду здорового способу життя, формування відповідального батьківства і зміцнення сімейно-шлюбних відносин.

3. Функції та обов'язки Центру:

3.1. Аналіз демографічної ситуації, стану репродуктивного здоров'я населення, поширеності спадкової та генетичної патології і розробка комплексу заходів, а також конкретних рекомендацій щодо вирішення проблем планування сім'ї та репродукції людини на основі сучасних досягнень медичної науки і практики.

3.2. Вивчення епідеміології репродуктивних втрат та медичних факторів, що порушують репродуктивне здоров'я населення.

3.3. Впровадження сучасних методів профілактики, діагностики лікування розладів і порушень репродуктивної функції та хвороб, що впливають на генофонд населення.

3.4. Надання лікувально-діагностичної та консультативної допомоги населенню з питань, пов'язаних з плануванням сім'ї, репродукцією людини, медико-генетичним консультуванням.

3.5. Надання організаційно-методичної допомоги лікувально-профілактичним закладам області з питань планування сім'ї, репродукції людини та медико-генетичного консультування.

3.6. Підвищення кваліфікації лікарів різних спеціальностей та середніх медичних працівників з даних проблем.

3.7. Виховання у населення високої культури сімейних та статевих відносин, свідомого і відповідального відношення до питань планування сім'ї та дітонародження, збереження генофонду нації.

3.8. Проведення моніторингу за станом здоров'я вагітних груп ризику, генетичного моніторингу репродуктивного здоров'я населення, ведення відповідних реєстрів. Розробка комп'ютерних програм щодо їх забезпечення згідно державних програм та наказів МОЗ України.

3.9. Проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення з питань, пов'язаних з плануванням сім'ї.

3.10. Співпраця з обласними центрами здоров'я, засобами масової інформації з питань санітарно-освітньої роботи серед населення.

3.11. Формування відповідної дітородної, безпечної поведінки населення. Консультації осіб, що вступають до шлюбу, або подружжя з питань гігієни та культури статевого життя, сімейної психології.

3.12. Здійснення консультацій з психологічних та медичних питань по "Телефону довіри".

3.13. Проведення організаційно-методичної роботи; аналіз та узагальнення статистичної інформації з усіх питань планування сім'ї, репродуктивного здоров'я населення, дітонародження, медико-генетичного консультування, підготовка рекомендацій щодо їх поліпшення, розробка відповідних заходів і комплексних програм.

3.14. Інтеграція роботи із іншими службами охорони здоров'я області, зокрема: акушерсько-гінекологічною, педіатричною, підлітковою, терапевтичною, ендокринологічною та іншими з медичних проблем планування сім'ї, медико-генетичного консультування, сексології, андрології. Координація роботи цих служб із зазначених проблем.

3.15. Співпраця із органами місцевої влади, соціального захисту населення, службою сім'ї та молоді, органами освіти, державними органами реєстрації актів цивільного стану, правоохоронними та іншими органами, засобами масової інформації, організаціями, релігійними конфесіями з питань медико-соціального захисту інтересів і прав сімей та їх членів, репродуктивного здоров'я населення.

3.16. Визначення потреб населення області в різних засобах та методах контрацепції.

4. Структура Центру:

4.1. Центр включає наступні функціональні підрозділи:

4.1.1. Лікувально-діагностичний відділ з кабінетами:

- дитячої та підліткової гінекології і статевого виховання підлітків;

- гінекологічної патології періоду репродукції;

- патології клімактеричного періоду;

- невиношування вагітності;

- безплідного шлюбу;

- акушерського прийому, пренатальної діагностики;

- ультразвукової діагностики;

- контрацепції.

4.1.2. Медико-генетична консультація з кабінетами:

- лікаря-генетика;

- медико-генетичною лабораторією.

4.1.3. Відділ лікарсько-психологічного сімейного консультування з кабінетами:

- лікаря-сексопатолога;

- лікаря-андролога;

- психолога;

- юриста.

4.1.4. Денний стаціонар. Відділення ендоскопічної діагностики і терапії.

4.1.5. Організаційно-методичний кабінет.

4.1.6. Лабораторія.

5. Центр має право:

5.1. Встановлювати зв'язки з навчальними закладами, науковими установами зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами та ін.;

5.2. Брати участь у навчанні, стажуванні і підвищенні кваліфікації працівників Центру за кордоном;

5.3. Організовувати обмін досвідом із зарубіжними спеціалістами установами медичного профілю, недержавними медичними організаціями.

1. Жіноча консультація створюється при поліклінічному відділенні обласної або міської лікарні.

2. Жіноча консультація при обласній лікарні здійснює свою діяльність під керівництвом головного лікаря обласної лікарні, який призначає завідувача консультативною жіночою консультацією.

3. Жіноча консультація при обласній лікарні є консультативно-діагностичним центром із необхідним сучасним обладнанням та медичною апаратурою, що дозволяє в короткі строки провести повне та кваліфіковане обстеження вагітної жінки або хворої на гінекологічну патологію.

4. Штатний розклад обласної жіночої консультації встановлює головний лікар ЛПЗ згідно з діючими нормативами, а також з урахуванням необхідності консультативної допомоги з питань зміцнення репродуктивного здоров'я населення області.

5. Обласна жіноча консультація залучає до роботи висококваліфікованих спеціалістів лікарні та інших закладів охорони здоров'я, працівників вищих медичних закладів освіти II-IV рівнів акредитації та післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів.

6. Обласна жіноча консультація розробляє порядок та показання для направлення хворих на консультацію із районів області.

7. Функції обласної жіночої консультації можуть виконувати центри здоров'я жінки при обласних лікарнях.

8. Обласна жіноча консультація забезпечує:

8.1. Висококваліфіковану консультативну лікарську допомогу жіночому населенню з питань діагностики, уточнення діагнозу та лікування акушерсько-гінекологічної патології.

8.2. Медичні висновки пацієнтам, яким була надана консультативна допомога. У висновку зазначається встановлений діагноз, проведене обстеження та рекомендації лікування, реабілітації та подальшого спостереження.

8.3. Відбір вагітних з патологічним перебігом вагітності, хворих на гінекологічну патологію в обласну лікарню або спеціалізований акушерсько-гінекологічний стаціонар.

8.4. Консультування населення з проблем репродуктивного здоров'я та планування сім'ї.

8.5. Роботу фахівців спеціалізованого прийому: невиношування вагітності, безпліддя, гінекологічної ендокринології, дитячої та підліткової гінекології та патології клімаксу.

8.6. Організаційно-методичну допомогу лікарям-акушерам-гінекологам області з питань удосконалення медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим.

8.7. Вивчення і аналіз динаміки показників акушерсько-гінекологічної служби області з метою надання рекомендацій по вирішенню проблем здоров'я.

8.8. Санітарно-просвітницьку роботу серед пацієнтів, населення області та медичного персоналу.

Національна програма "Репродуктивне здоров'я 2001-2005", Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації на 2002-2011 роки", запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування в Україні вимагають розробки нових для України інструментів забезпечення якісної лікувально-профілактичної допомоги.

Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів розроблені авторським колективом фахівців в сфері репродуктивного здоров'я під егідою Міністерства охорони здоров'я України за технічного сприяння Проекту ПОЛІСІ з метою забезпечення надання якісної акушерсько-гінекологічної допомоги на амбулаторно-поліклінічному рівні.

При складанні даного переліку була використана Міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду (МКХ-10) з питань надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги.

Щоб уникнути повторень деяких діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур в структурі стандартів, окремо виділені рубрики А, Б, В, Г і Д, які узагальнюють основні процедури і маніпуляції. Ці рубрики наступні:

- Загальні профілактичні заходи попередження акушерсько-гінекологічної патології (рубрика А)

- Загальні профілактичні заходи ускладнення вагітності (рубрика Б)

- Обов'язкове обстеження жінок під час вагітності (рубрика В)

- Обов'язкове обстеження хворих з гінекологічною патологією (Г)

- Передопераційне обстеження гінекологічних хворих (рубрика Д)

- Принципи обстеження на інфекції перинатального періоду та ІПСШ (рубрика І).

Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів є по суті стандартом надання амбулаторно-акушерської допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах і мають два розділи (Акушерство - допологова допомога та Гінекологія), які в свою чергу для зручності користування мають підрозділи: чотири - з акушерства та п'ять - з гінекології.

У структурі стандарту виділено 8 колонок, в яких вказані: нозологічна форма, шифр за МКХ-10, профілактичні заходи, діагностичні та лікувально-реабілітаційні заходи, покази до госпіталізації, критерії ефективності лікування та тривалість диспансерного нагляду.

Користування цими стандартами не становить труднощів для лікаря-акушера-гінеколога амбулаторної ланки - досить знайти в стандартах розділ, підрозділ, нозологічну форму і відповідний їй обсяг заходів, маніпуляцій та процедур, що в обов'язковому порядку повинні бути надані пацієнту. На відміну від попередніх подібних документів при розробці даних стандартів робоча група авторів намагалася максимально використати принципи "доказової медицини" з питань репродуктивного здоров'я, які розроблені в даний час.

Враховуючи постійний швидкий розвиток науки, в тому числі і в сфері репродуктивного здоров'я, даний перелік з часом буде обов'язково вдосконалюватися і поновлюватися.

Z34-34.9 - Спостереження за перебігом нормальної вагітності

О10-O16 - Гестози вагітних

O20 - Кровотеча в ранні терміни вагітності

O22-O22.9 - Венозні ускладнення під час вагітності

O00-O07 - Анормальні продукти запліднення і аборти

O30-O33.7 - Багатоплідна вагітність та неправильні положення плоду

O34-O34.9 - Аномалії кісткового таза та статевих органів

O43-O45.9 - Плацентарні розлади, ХФПН

O48 - Переношена вагітність

O25 - Недостатність харчування при вагітності

Z35-Z35.9 - Спостереження за вагітністю з обтяжливим акушерським та гінекологічним анамнезом

O08-O08.9 - Ускладнення аборту

N96 - Звичайний викидень

O24-O24.9 - Цукровий діабет і вагітність

O23-O23.4 - Інфекції нирок при вагітності

O26 - Звичайне невиношування (допомога при вагітності, герпес вагітних, ВМК при вагітності, гіпотензивний синдром, ураження печінки)

O28-O28.9 - Патологічні зміни під час вагітності (гематологічні, біохімічні, хромосомні, гінетичні та ін.)

O32-O32.9 - Неправильні положення та передлежання плода

O36-O36.9 - Патологічні стани плода (гіпоксія, АБО, резус-конфлікт, СЗРП, крупний плід, інші імуноконфлікти)

O35-O35.9 - Допомога матері при відомій або передбачуваній аномалії та ушкодженні плода

Z36-Z36.2 - Хромосомні аномалії під час вагітності

N70-N77 - Запальні хвороби органів малого таза

N70 - Сальпінгіт та оофорит

N71 - Запальна хвороба матки, за винятком шийки матки

N72 - Запальна хвороба шийки матки

N73 - Інші запальні хвороби органів малого таза у жінок

N74 - Запальні ураження органів малого таза у жінок при

хворобах, класифікованих в інших рубриках

N75 - Хвороби бартолінової залози

N76 - Інше запалення піхви та вульви

N77 - Вульвовагінальні виразки та запалення при хворобах,

класифікованих в інших рубриках

A56 - Інші, спричинені хламідіями хвороби, що передаються статевим шляхом

A59 - Трихомоноз

A60 - Аногенітальні герпесвірусні інфекції

B37 - Кандидоз

N80-N80.9 - Ендометріоз

N84 - Поліпи

D25-28 - Лейоміома матки та доброякісні новоутворення статевих органів

N91-N92.6 - Порушення менструальної функції

N85,0-N90,8 - Незапальні хвороби статевих органів

N81 - Випадання статевих органів у жінок

N82 - Свищ статевих органів у жінок

N86-90 - Ерозія та дисплазія шийки матки та піхви, вульви

N95 - Порушення менопаузи та інші розлади в періоді перед менопаузою

Z30-32.1 - Методи контрацепції і спостереження за контрацепцією

N97 - Безпліддя

N70-N77 - Запальні хвороби органів малого таза

N70 - Сальпінгіт та оофорит

N71 - Запальна хвороба матки, за винятком шийки матки

N75 - Хвороби бартолінової залози

N76 - Інше запалення

N84 - Поліпи

D27 - Доброякісне новоутворення яєчника

N91-N92.6 - Порушення менструальної функції

E28.2 - Синдром полікістозних яєчників

E30.0 - Затримка статевого дозрівання

E30.1 - Передчасне статеве дозрівання

N83.0 - Фолікулярна кіста яєчника

N83.1 - Кіста жовтого тіла

N90.4 - Лейкоплакія вульви. Дистрофія вульви. Крауроз вульви

N94.4 - Первинна дисменорея

N94.5 - Вторинна дисменорея

Q52.1 - Подвоєння піхви

Q52.3 - Дівоча перетинка, що повністю закриває вхід у піхву

Q52.5 - Зрощення соромітних губ

S30.2 - Удар зовнішніх статевих органів (Травма зовнішніх статевих органів)

S31.4 - Відкрита рана піхви та вульви

T19.2 - Стороннє тіло у вульві та піхві

АФП - альфа-фетопротеїн

БДВ - без додаткового визначення

БПП - біофізичний профіль плода

ВВР - вроджені вади розвитку

ВІЛ - вірус імунодефіциту людини

ВПГ - вірус простого герпесу

ГБТ - графік базальної температури

ГХ - гемолітична хвороба

ДВЗ-синдром - синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові

ЕКГ - електрокардіограма

ЗПСШ - захворювання, що передаються статевим шляхом

ІПСШ - інфекції, що передаються статевим шляхом

ІФА - імуноферментний аналіз (реакція)

КОС - кислотно-основний стан

КР - кесарів розтин

КТГ - кардіотокограма

ЛГ - лютеїнізуючий гормон

МБТ - мікобактерія туберкульозу

ПГД - патолого-гістологічне дослідження

ПІФ - пряма імунофлюоресценція

ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція

РЗК - реакція зв'язування компліменту

СЗРП - синдром затримки розвитку плода

ТФД - тести функціональної діагностики

ТРП - тест рухів плода

УЗД - ультразвукове дослідження

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

ХГ - хоріонічний гонадотропін

ЦВТ - центральний венозний тиск

CMV - цитомегаловірус

HSV - вірус простого герпесу

HbS - австралійський антиген

RG - рентгенографія

RW - реакція Васермана

R-азот - залишковий азот

Рубрики:

А - загальні заходи попередження акушерської та гінекологічної патології

Б - профілактичні заходи ускладнення вагітності

В - обстеження жінок під час вагітності

Г - обстеження хворих з гінекологічною патологією

Д - передопераційне обстеження хворих

І - обстеження на інфекції перинатального періоду та ІПСШ

1. Рекомендації щодо формування здорового способу життя.

2. Рекомендації щодо планування сім'ї.

3. Рекомендації щодо профілактики ІПСШ.

4. Профілактика онкогінекологічних захворювань та раку молочної залози.

1. Рубрика А.

2. Раннє взяття на облік у жіночій консультації (до 12 тижнів).

3. Рекомендації щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.

4. Психопрофілактична підготовка вагітної та членів її сім'ї до пологів та материнства.

5. Рекомендації щодо працевлаштування на період вагітності.

6. Школа відповідального батьківства в жіночій консультації.

1. Анамнез (при постановці на облік, в динаміці спостереження).

2. Загальне фізикальне обстеження по органах і системах (при постановці на облік, в динаміці спостереження).

3. Визначення маси тіла (під час кожного візиту).

4. Обстеження за допомогою дзеркал (при вагінальному огляді).

5. Бімануальне гінекологічне обстеження (при постановці на облік, за показаннями).

6. Вимірювання АТ, ЧСС (під час кожного відвідування).

7. Визначення групи крові та резус-фактора вагітної (при постановці на облік).

8. Аналіз крові загальний (при постановці на облік, 30 тиж., за показаннями).

9. Аналіз сечі загальний (при взятті на облік, за показаннями, після 30 тижнів вагітності - при кожному відвідуванні).

10. Бактеріоскопічний аналіз виділень із 3-х точок (піхви, цервікального каналу, уретри) - при постановці на облік, 30 тиж., за показаннями.

11. Зовнішнє акушерське обстеження (при кожному відвідуванні).

12. Дослідження крові на сифіліс, HbS-а/г (при постановці на облік), сифіліс (2-е дослідження) - 28-30 тиж.

13. Дослідження крові на ВІЛ (при взятті на облік та перед пологами).

14. Скринінг-тест на альфа-фетопротеїн, хоріонічний гонадотропін, естріол (16-18 тиж.) - за показаннями.

15. Клінічне обстеження молочних залоз (при постановці на облік та за показаннями).

16. Ультразвукове дослідження (9-11 тиж.; 16-21 тиж.); 32-36 тиж. - за показаннями до проведення БПП.

17. Онкоцитологічне дослідження (при постановці на облік - за показаннями).

18. Кольпоскопія за показаннями.

1. Анамнез.

2. Загальне фізикальне обстеження.

3. Обстеження за допомогою дзеркал.

4. Кольпоскопія (у разі відсутності кольпоскопа - проба Шиллєра).

5. Бімануальне гінекологічне обстеження.

6. Онкоцитологічне дослідження мазків.

7. Клінічне обстеження молочних залоз.

8. Ректальне обстеження та глибока пальпація живота.

9. Дослідження крові на сифіліс, ВІЛ.

10. Бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви, цервікального каналу, уретри.

1. Анамнез.

2. Загальне фізикальне обстеження.

3. Бімануальне ректоабдомінальне обстеження.

4. Клінічне обстеження молочних залоз.

5. Загальний аналіз крові.

6. Загальний аналіз сечі.

7. Цукор крові.

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із піхви.

9. Аналіз калу на яйця глистів.

10. Консультація педіатра.

11. Консультація отоларинголога.

12. УЗД органів малого таза.

1. Загальне фізикальне обстеження.

2. Група крові та Rh-фактор.

3. Дослідження крові на сифіліс, ВІЛ, Hbs-а/г.

4. Загальний аналіз крові.

5. Загальний аналіз сечі.

6. Цукор крові.

7. Бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви, цервікального каналу, уретри.

8. Біохімічні аналізи крові (загальний білок, креатінін, білірубін, печінкові проби, коагулограма).

9. Електрокардіограма.

10. Огляд терапевта.

11. Огляд профільними спеціалістами за показаннями.

12. Рентгенографія органів грудної клітини.

13. Онкоцитологічне дослідження або результат патогістологічного дослідження (ПГД).

14. Ультразвукове дослідження органів малого таза (УЗД органів малого таза).

15. Кольпоскопія.

1. Група крові та Rh-фактор.

2. Дослідження крові на сифіліс, ВІЛ, Hbs-а/г.

3. Онкоцитологічне дослідження.

4. Бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви, цервікального каналу, уретри.

1. Загальне фізикальне обстеження.

2. Група крові та Rh-фактор.

3. Аналіз крові.

4. Огляд анестезіолога.

5. Огляд профільними спеціалістами за показаннями.

Стандартне обстеження на інфекції перинатального періоду (рубрика I1)

1. Визначення IgM до CMV, HSV, хламідій, токсоплазм у сироватці крові.

2. Визначення IgG до CMV, HSV, хламідій, токсоплазм (дослідження парних сироваток з інтервалом 2 тижні).

3. Визначення антигенів CMV, HSV, хламідій у матеріалі з цервікального каналу або уретри методом ІФА або ПЛР.

Стандартне обстеження на ІПСШ (рубрика I2)

1. Визначення pH піхвового вмісту.

2. Проба з 10 % розчином КОН ("амінотест").

3. Бактеріоскопічне дослідження мазків з уретри, цервікального каналу, прямої кишки на трихомонади, гонококи, кандіда.

4. Визначення антигенів HSV, хламідій у зішкрябному матеріалі з цервікального каналу або уретри методом ІФА або ПЛР.

5. Визначення IgM до HSV, IgA до хламідій у сироватці крові.

6. Визначення IgG до HSV, хламідій (дослідження парних сироваток з інтервалом 2 тижні).

1. Операції на шийці матки:

- видалення цервікального поліпа;

- біопсія шийки матки;

- електрокоагуляція;

- конізація шийки матки;

- кріотерапія.

2. Біопсія ендометрія.

3. Діагностичне фракційне вишкрібання матки.

4. Діагностична гістероскопія.

5. Дослідження прохідності маткових труб:

- пертубація;

- гістеросальпінгографія.

6. Видалення кісти бартолінієвої залози.

7. Операції на дівочій пліві.