З метою виконання Указу Президента України від 23 червня 2004 року N 671/2004 "Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість"

1. Затвердити Порядок адміністрування податкових векселів, що видаються платниками податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України (далі - Порядок), що додається.

Порядок адміністрування податкових векселів, що видаються платниками податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні товарів і предметів на митну територію України (далі - Порядок)) розроблено на виконання:

- Указу Президента України від 23 червня 2004 року N 671/2004 "Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість";

- Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), з урахуванням вимог ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27 листопада 2003 року N 1344-IV;

- Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-III);

- Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 року N 1104 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України" (далі - Постанова) з урахуванням внесених змін та доповнень.

Терміни, що використовуються в Порядку, мають таке значення:

платник податку - суб'єкт господарської діяльності - фізична або юридична особа, яка є платником податку на додану вартість;

податковий вексель - простий вексель, що видається платником податку на додану вартість на суму податкового зобов'язання при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію країни;

аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель;

векселедавець - платник податку, який здійснює операції ввезення (пересилання) товарів на митну територію України відповідно до Закону та видає вексель.

1.2. Згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону платник податку за власним бажанням при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України може надавати органу митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання, перший примірник якого орган митного контролю не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя надсилає до податкового органу, в якому зареєстрований платник податку. Право видачі органам митного контролю податкового векселя надається платнику податку при умові, що він:

- має право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, якщо така заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на день видачі податкового векселя не погашена;

- здійснює ввезення товарів за прямими договорами для власних виробничих потреб (які не передбачені для подальшого продажу) або з метою ремонту, обробки, переробки, що визначено окремими рішеннями Уряду.

1.3. Платники податку, які не відповідають хоча б одній з вимог, сплачують податок на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України в установленому порядку без видачі податкового векселя.

Податкові векселі в обов'язковому порядку підлягають забезпеченню (підтвердженню) комерційними банками шляхом авалю.

Не підлягають забезпеченню податкові векселі, видані платниками податку, які відповідають вимогам абзацу восьмого пункту 11.5 статті 11 Закону.

1.4. Для підтвердження відповідності вищезгаданим умовам платнику податку за його письмовим зверненням орган державної податкової служби надає Довідку про стан відшкодування з податку на додану вартість (далі - Довідка 1, форма Довідки наведена у додатку N 1 цього Порядку) та Довідку про відповідність статусу імпортера вимогам Закону (далі - Довідка 2, форма Довідки наведена у додатку N 1 до Постанови.

2.1. З метою використання податкових векселів підприємствами-імпортерами, що мають право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, підрозділ адміністрування векселів органу державної податкової служби надає платнику податку, за його письмовим зверненням, Довідку 1. Зазначена Довідка 1 у день її видачі в обов'язковому порядку підлягає реєстрації в окремому журналі.

2.2. Довідка 1 є дійсною протягом 5 днів з дня її видачі. Для поновлення Довідки 1 платник податку повинен звернутися до державної податкової інспекції з повторним запитом.

2.3. Довідка 1 вважається недійсною до закінчення 5-денного терміну у разі зміни у бік зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню платнику податку.

2.4. Про настання зазначеної обставини податкова інспекція, яка видала таку довідку, оперативно засобами електронного зв'язку надсилає інформацію Державній митній службі України, яка інформує регіональні митниці про визнання довідки недійсною.

3.1. Довідка 2 безоплатно видається підрозділом адміністрування векселів органу державної податкової служби за місцем реєстрації імпортера як платника податку на додану вартість та поновлюється кожні три місяці.

3.2. Відповідно до розділу IV Постанови для отримання Довідки 2 платник податку повинен звернутися з письмовим запитом до органу державної податкової служби.

Податковий орган видає платнику податку довідку у десятиденний термін з дня одержання письмового запиту після перевірки:

- відповідності обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з урахуванням податку на додану вартість, зазначених платником податку в податкових деклараціях за останні до 1-го числа місяця, в якому подано запит, 12 календарних місяців, вимогам Закону;

- відсутності заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із законодавством) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, в якому надається податковий вексель.

3.3. Форма Довідки 2 (додаток N 1 до Порядку) затверджена Постановою. Бланк Довідки 2 є бланком суворої звітності. Облік бланків довідок ведеться в порядку, передбаченому для ведення обліку інших документів цієї категорії.

3.4. У день видачі довідки реєструються в спеціальному журналі, який ведеться за формою згідно з додатком N 2 до Порядку. Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений гербовою печаткою органу державної податкової служби.

3.5. Довідка 2 вважається недійсною до закінчення терміну її дії у разі:

- порушення проти імпортера - платника податку справи про банкрутство - з дня порушення такої справи;

- зупинення платником податку господарської діяльності - через 30 днів з дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації, в якій відсутні дані в розділі 2 "Податкові зобов'язання".

У разі настання однієї з обставин орган державної податкової служби, що видав таку довідку, надсилає відповідне повідомлення органу Державної митної служби України про визнання довідки недійсною.

4.1. Податковий вексель складається на суму податкового зобов'язання, тобто на суму податку на додану вартість, яка нарахована і має бути сплачена при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України. Вексель видається на повну суму податкового зобов'язання, нарахованого за вантажною митною декларацією, і окремо - для кожної вантажної митної декларації. Термін, на який видається податковий вексель, та особливості оформлення податкового векселя визначаються пунктами 8-10 Постанови.

4.2. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість.

4.3. У разі коли податковий вексель забезпечено шляхом авалю, сума векселя при настанні дати платежу стягується органом державної податкової служби - векселедержателем з векселедавця або з банку-аваліста. У разі відмови в погашенні авальованого векселя векселедержатель стягує несплачену суму у претензійно-судовому порядку.

5.1. Облік податкових векселів згідно з розділом VI Постанови здійснюється органами митного контролю та органами державної податкової служби.

5.2. Орган державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, веде облік векселів у журналі за формою згідно з додатком N 3 до Постанови. Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений гербовою печаткою органу державної податкової служби.

Органами державної податкової служби одночасно ведеться електронний Журнал обліку податкових векселів з податку на додану вартість (далі - електронний журнал). Порядок ведення електронного Журналу наведено у розділі 7 Порядку.

6.1. Погашення податкового векселя, виданого при розмитненні, здійснюється шляхом:

- включення до податкових зобов'язань податкової декларації того звітного періоду, на який припадає 30-й календарний день з дня його видачі;

- дострокового перерахування коштів до бюджету;

- зарахування належних сум експортного відшкодування.

6.2. Погашення податкового векселя шляхом включення до складу податкових зобов'язань.

Як визначено абзацом другим пункту 11.5 статті 11 Закону, сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.

Кабінету Міністрів України пунктом 11.5 статті 11 Закону надано право визначати більш довгі строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів.

У податковій декларації з податку на додану вартість сума податкового векселя відображається:

- в декларації за звітний період, в якому вексель видано, у рядку 6 розділу I зі знаком "+" разом з терміном його погашення та одночасно у рядку 19.1 розділу III із знаком "-", тобто в інформативному порядку;

- у рядку 19.2 розділу III із знаком "+" декларації за звітний період, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя до органу митного контролю;

- в декларації за звітний період, наступний за тим, в якому податковий вексель включено до рядка 19.2 із знаком "+", тобто до складу податкових зобов'язань, сума податкового векселя включається до рядка 12.2 розділу II декларації за умови, що цей платник має право на включення сум податку на додану вартість, вказаних у податковому векселі, до складу податкового кредиту.

Якщо платник податку не має вищезгаданого права (наприклад, ввезений товар використовується в звільнених від оподаткування операціях), сума податкового векселя до рядка 12.2 розділу II податкової декларації не включається, а відображається в рядках 13.1.1 або 13.2.1, або 14.2 в залежності від напряму використання ввезених товарів.

При відображенні у податкових деклараціях більше одного векселя до таких декларацій одночасно подаються довідки (перелік) довільної форми, засвідчені підписом бухгалтера та печаткою (або підписом платника податку, якщо платник - фізична особа), у яких обов'язково зазначаються номери, суми податкових векселів, терміни та способи їх погашення.

При застосуванні платником спеціальних режимів оподаткування, що передбачають цільове використання сум податку на додану вартість, які не сплачуються до бюджету (сільське господарство, технопарки тощо), вказані в податковому векселі суми податку на додану вартість включаються до складу податкових зобов'язань платника в податковій звітності, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Включення сум податку на додану вартість, вказаних в податковому векселі, до складу податкового кредиту здійснюється платником податку відповідно до порядку формування податкового кредиту по видах діяльності (розрахунки з бюджетом чи перерахування податку на додану вартість на спецрахунок).

Якщо видача векселя та термін його погашення припадає на один і той же звітний податковий період (місяць), тобто видача 01.05.2004 р., термін погашення - 30.05.2004 р., то у податковій декларації за цей звітний період (травень) сума векселя відображається одночасно у рядках 6, 19.1 та 19.2.

Приклад для відображення декількох векселів, отриманих у різних періодах:

вексель на 20000 тис. грн. видано платником податків 15.01.2004 р.,

термін погашення - 13.02.2004 р.;

вексель на 45000 тис. грн. видано платником податків 10.02.2004 р.,

термін погашення - 10.03.2004 р.;

вексель на 19000 тис. грн. видано платником податків 01.03.2004 р.,

термін погашення - 30.03.2004 р.;

вексель на 25000 тис. грн. видано платником податків 01.04.2004 р.,

термін погашення - 30.04.2004 р.

Відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника податку у тому податковому періоді, в якому відбулося таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань.

Достроково погашена сума нараховується окремо у особовому рахунку платника податку датою такого погашення.

Якщо суми експортного відшкодування недостатньо для погашення податкового векселя (сума податкового векселя - 100 тис. грн., а сума експортного відшкодування - 60 тис. грн.), платник податку для дострокового погашення податкового векселя має право оплатити недостатню частину грошовими коштами.

Не вважається достроковим погашенням включення непогашеної частини податкового векселя до складу податкових зобов'язань того звітного періоду, на який припадає термін погашення векселя.

Наприклад:

1) вексель видано 13.05.2004 р., термін погашення - 12.06.2004 р., оплата або погашення здійснено 01.06.2004 р. (тобто у місяці, наступному після видачі векселя).