Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керуючись пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, та з метою забезпечення єдиних методологічних принципів ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах

1. Затвердити спеціалізовані форми регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств та Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, що додаються.

2. Управлінню бухгалтерського обліку, звітності та ревізійної роботи (Гаврилюк В.М.) забезпечити опублікування наказу на офіційному сайті міністерства та довести його до відома сільськогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 07.03.2001 N 49 "Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу".

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Супіханова Б.К.

1.1. Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств (далі - Методичні рекомендації) розроблені Міністерством аграрної політики України відповідно до вимог:

Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 892/4185 (далі - План рахунків);

Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 893/4185 (далі - Інструкція);

Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО);

Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 N 356;

1.2. Ці Методичні рекомендації спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності (далі - сільськогосподарські підприємства), на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.

1.3. Облікові регістри призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що містяться у прийнятих до обліку первинних документах і які повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву сільськогосподарського підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильне її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво сільськогосподарським підприємством) відповідно до чинного законодавства України та установчих документів.

1.4. Облікові регістри сільськогосподарського підприємства складаються щомісяця; підписуються виконавцем та головним бухгалтером або особою на яку покладено ведення бухгалтерського обліку сільськогосподарського підприємства.

1.5. Ведення облікових регістрів сільськогосподарського підприємства та контролювання документів первинного обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу рахунків і коду синтетичного рахунка.

1.6. Формування аналітичних даних сільськогосподарського підприємства здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Розріз (деталізація) аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку сільськогосподарським підприємством може розширюватися та/або змінюватися.

У випадках, коли потрібну аналітичну деталізацію показників за об'єктами обліку на окремих рахунках сільськогосподарського підприємства (запасів, витрат, доходів тощо) безпосередньо у журналах забезпечити неможливо, то попередньо дані первинних документів у потрібному аналітичному розрізі групуються (накопичуються) у допоміжних відомостях (аркушах-розшифровках), підсумки з яких записуються до відповідних журналів.

1.7. Аналітичні дані в облікових регістрах сільськогосподарського підприємства мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

1.8. Господарські операції сільськогосподарського підприємства відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.

Підсумкові записи у відповідних журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями.

1.9. Журнально-ордерна форма обліку передбачає використання таких найважливіших принципів:

- здійснення записів в журналах-ордерах в порядку реєстрації операцій тільки з кредиту рахунку в кореспонденції з дебетом інших рахунків;

- об'єднання, як правило, в єдиній системі записів синтетичного і аналітичного обліку;

- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу і складання бухгалтерської звітності;

- застосування журналів-ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;

- побудова облікових регістрів з заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків і показниками, які необхідні для складання бухгалтерської звітності;

- застосування місячних, а в деяких випадках квартальних і річних журналів-ордерів з використанням необхідної кількості вкладних листків.

1.10. Основними регістрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери, які побудовані за кредитовою ознакою, та відомості, де відображають дебетові обороти. Записи в цих регістрах здійснюють на підставі первинних документів з зазначенням кореспондуючих рахунків. Синтетичний та аналітичний облік здійснюється в журналах-ордерах і відомостях, як правило, в єдиній системі записів.

1.11. За синтетичними рахунками, які мають велику номенклатуру об'єктів обліку, та значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть в допоміжних відомостях і виробничих звітах, підсумки яких потім переносять в журнали-ордери.

1.12. В кінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів сільськогосподарського підприємства з журналів-ордерів переносять в Головну книгу.

Дебетові обороти відповідного синтетичного рахунку підраховують після закінчення реєстрації записів в Головній книзі.

1.13. В журналах-ордерах передбачена типова кореспонденція за кредитом рахунків бухгалтерського обліку. Дані регістрів приведено у відповідність до показників періодичної та річної звітності.

1.14. Записи в облікових регістрах здійснюють в міру надходження документів або підсумками за місяць. На документах, дані яких включені в журнали-ордери, відомості, реєстри і аркуші-розшифровки, зазначають номери відповідних регістрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). За документами, які відображені в регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який прикріпляється до зброшурованих документів.

1.15. Суми, що відносяться в дебет рахунків, аналітичний облік за якими ведуть в інших журналах-ордерах, відомостях тощо при потребі групують в необхідному розрізі в аркушах-розшифровках. Записи в них здійснюють за даними документів, підсумками за день або більш тривалий період, а в необхідних випадках - на підставі окремих документів з коротким поясненням змісту операції.

По закінченні звітного місяця, заповнені аркуші-розшифровки передають працівнику, який веде відповідні журнали-ордери або відомості.

1.16. Помилки, виявлені в регістрах до підведення підсумків, виправляють коректурним способом, а після підведення підсумків, але до внесення їх в Головну книгу, виправляють на підставі бухгалтерської довідки з відображенням у вільних рядках або графах. Після запису підсумків журналів-ордерів в Головну книгу, виправлення в них за поточний місяць не допускаються, а необхідні записи оформляють бухгалтерською довідкою і заносять в Головну книгу в наступному місяці.

Зазначені довідки зберігають при відповідному обліковому регістрі, в якому зроблено виправлення.

1.17. В Головній книзі відображають залишки і обороти в розрізі синтетичних рахунків. Дані в розрізі субрахунків і аналітичних рахунків накопичують у відповідних регістрах.

1.18. Перевірку правильності записів в Головній книзі здійснюють шляхом підсумку оборотів і залишків за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів і залишків повинні бути відповідно однаковими.

Головну книгу відкривають на рік: на кожний синтетичний рахунок відводять окрему сторінку, а при потребі - декілька.

1.19. Сільськогосподарські підприємства можуть для ведення синтетичного обліку використовувати шахову оборотну відомість (шаховий баланс).

1.20. Ці Методичні рекомендації передбачають застосування таких регістрів журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку:

2.1. Облік касових операцій сільськогосподарського підприємства

2.1.1. Приймання, зберігання та видача грошових коштів, оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів та інших документів, ведення касової книги, контроль за дотриманням касової дисципліни здійснюють відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (зі змінами).

2.1.2. Для обліку касових операцій на рахунку 30 "Каса" ведеться Журнал-ордер N 1 с.-г. та відомість 1.1 с.-г. Записи до Журналу-ордера та Відомості здійснюються на підставі звітів касира в яких проти кожної суми проставляють номер кореспондуючого рахунка. Операції з однаковою кореспонденцією рахунків об'єднують і записують в Журнал-ордер однією сумою. В колонці "Дата звіту касира" записують дату або початкові і кінцеві числа звіту, наприклад, за 01-03 тощо.

2.1.3. Кожному касовому звіту відводиться окремий рядок. Кількість рядків в Журналі-ордері N 1 с.-г. повинна відповідати кількості касових звітів за даний місяць з 1 по 31 число. Для зручності звірки рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" рекомендується робити окремі записи з погашення заборгованості за минулий місяць і по проміжним виплатам (аванс, відпускні, кінцевий розрахунок).

2.1.4. На суми, що відображені в Журналі-ордері N 1 с.-г., з кредиту рахунку 30 "Каса" в дебет рахунків 23, 91, 92, 93 й інших складають аркуші-розшифровки. На суми, що відображені по дебету рахунку 30 "Каса" з кредиту рахунків 67, 70, 71, 72, 73, 74 також складають аркуші-розшифровки (для занесення їх в інші журнали-ордери).

2.1.5. По закінченні місяця підводять підсумки за дебетом і кредитом рахунку 30 "Каса" і звіряють з оборотами кореспондуючих з ним рахунків, що відображені в інших журналах-ордерах та відомостях.

Після цього кредитові обороти по касі за місяць із Журналу-ордера N 1 с.-г. переносять в Головну книгу. Обороти за дебетом каси в Головну книгу будуть занесені при розносці інших журналів-ордерів N 1 с.-г., 2 с.-г., 3 А с.-г, 3 Б с.-г, 3 В с.-г, 3 Г с.-г , 4 Б с.-г., 5 Б с.-г., 6 с.-г., 7 с.-г. та інших з кредиту відповідних рахунків.

2.1.6. Залишок грошових коштів на кінець місяця, що вказаний у відомості до Журналу-ордера N 1 с.-г., повинен відповідати залишку останнього в даному місяці касовому звіту касира і даним Головної книги.

2.1.7. Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, використовується Журнал-ордер N 1 с.-г. і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал-ордер N 1 с.-г. і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться в гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.

2.2. Облік операцій на рахунках в банку та вкладень

2.2.1. Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій, призначено рахунок 31 "Рахунки в банках". Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі сільськогосподарського підприємства (поштових марок, сплачених путівок до санаторіїв) та про кошти в дорозі, призначений рахунок 33 "Інші кошти".

2.2.2. Облік операцій за рахунками 31 "Рахунки в банках" та 33 "Інші кошти" ведуть в Журналі-ордері N 1 с.-г. та відомостях N 1.2 с.-г., 1.3 с.-г.. Записи в Журналі-ордері та відомостях здійснюють по мірі надходження виписок банку після їх перевірки з документами. У виписках і перевірених документах проти кожної суми зазначають номер кореспондуючого рахунку. Суми з кожної опрацьованої виписки записують у Журнал-ордер та відомість підсумками з деталізацією сум за кореспондуючими рахунками. Ведення відомості поряд з журналом-ордером обумовлено доцільністю спільного збереження всіх розрахунково-платіжних документів, що підтверджують записи у виписках банку.

2.2.3. В кінці звітного періоду в Журналі-ордері N 1 с.-г. та відомостях підраховують підсумки оборотів в кореспонденції з іншими рахунками і визначають залишки на перше число наступного за звітним місяця, що повинен відповідати наведеному у виписці банку за останній день місяця.

2.2.4. Обороти за кредитом субрахунків 311 "Поточні рахунки в національній валюті" і 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" Журналу-ордера N 1 с.-г. переносять в Головну книгу в колонку "Оборот за кредитом" відповідних субрахунків 311 та 313. Одночасно суми, що складають цей оборот, записують за дебетом відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі в розділ "Обороти за дебетом".

2.2.5. На суми, що відображені в Журналі-ордері N 1 с.-г., з кредиту субрахунків 311 та 313 в дебет рахунків 14, 15, 23, 67, 68, 69, 92 та інших складають аркуші-розшифровки. Суми, що відображені у відомостях до Журналу-ордера N 1 с.-г., за дебетом субрахунків 311 та 313 з кредиту рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75 також складають аркуші-розшифровки (для занесення їх в Журнал-ордер N 6 с.-г.).

В тих випадках, коли аркуші-розшифровки не складаються, при занесенні сум з відомостей до Журналу-ордера N 1 с.-г. в кінці журналу-ордера за належністю необхідно вказати, що підстава знаходиться при Журналі-ордері N 1 с.-г. за ______ місяць 200__ р.

2.2.6. Залишок коштів на поточному рахунку в національній валюті та інших рахунках в банку в національній валюті (особовий рахунок за розрахунковими чековими книжками, спеціальний рахунок за капітальними вкладеннями та ін.) повинні дорівнювати даним останньої за місяць виписки банку і Головній книзі.

2.2.7. Облік операцій по субрахунках 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" ведеться згідно з Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

2.2.8. Відображення в бухгалтерському обліку руху коштів здійснюється в гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України.

2.2.9. Суми за кредитом субрахунків 312 і 314 з кожної опрацьованої виписки банку записують в окремому Журналі-ордері N 1 с.-г. за кожним видом валют. Аналогічно записують дебетові обороти. При записах на кожний кореспондуючий рахунок в чисельнику наводять суму в іноземній валюті, а в знаменнику в національній валюті.

2.2.10. Для обліку грошових документів та грошей в дорозі, які обліковуються відповідно на субрахунках:

331 "Грошові документи в національній валюті";

332 "Грошові документи в іноземній валюті";

333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті";

334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті",

використовується окремий розворот Журналу-ордера N 1 с.-г. та Відомість по дебету вказаних субрахунків (ф. N 1.3 с.-г.).

2.2.11. Для обліку поточних фінансових інвестицій використовується рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції".

2.2.12. Аналітичний облік як довгострокових, так і поточних фінансових інвестицій необхідно вести за видами фінансових вкладень та об'єктами інвестування: в картках аналітичного обліку ощадних сертифікатів придбаних підприємством; картках аналітичного обліку акцій не власної емісії, придбаних з метою перепродажу; картках аналітичного обліку короткострокових облігацій, придбаних підприємством.

2.2.13. Для обліку операцій за рахунком 35 "Поточні фінансові інвестиції" призначений Журнал-ордер N 1 с.-г. та відомість N 1.4 с.-г.

Облік здійснюється в розрізі окремих аналітичних рахунків і субрахунків із зазначенням залишку на початок місяця, обороту за дебетом і кредитом, залишку на кінець місяця.

2.3. Облік кредитів банків

2.3.1. Взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з установами банку по кредитах регулюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими нормативними документами.

2.3.2. Облік господарських операцій, що відображаються на рахунках 50 "Довгострокові позики" та 60 "Короткострокові позики", здійснюють у Журналі-ордері N 2 с.-г., який відкривають на місяць. Для кожного рахунку виділяють окремі розділи.

2.3.3. Підставою для запису господарських операцій протягом місяця у цей регістр є виписки банку з позикового рахунку і додані до них первинні документи.

2.3.4. Аналітичний облік за видами позик ведуть в спеціальних таблицях - "Аналітичні дані до рахунку", дані яких використовують при складанні звітності. Залишок на кінець місяця за рахунками позик, визначених в аналітичних даних, підсумовують і порівнюють із залишками в Головній книзі.

2.3.5. В кінці місяця кредитові обороти рахунків 50, 60 з Журналу-ордера N 2 с.-г. переносять в Головну книгу.

Облік розрахунків здійснюється у відповідності до П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", П(С)БО 11 "Зобов'язання", Плану рахунків та Інструкції про його застосування.

Розподіл рахунків для обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами має дещо умовний характер. До рахунків для обліку розрахунків, що мають переважно дебетове сальдо належать рахунки: 18 "Довгострокова заборгованість та інші необоротні активи", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

До рахунків, що мають переважно кредитове сальдо відносяться рахунки: 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки за виплатами працівникам", 67 "Розрахунки з учасниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями".

Деякі з наведених рахунків можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо та будуть відображені в балансі розгорнуто: в активі та пасиві відповідно.

Для обліку розрахунків з дебіторами призначено Журнали-ордери N 3 А с.-г., N 3 Б с.-г., N 6 с.-г. і відповідні відомості.

Для обліку розрахунків за зобов'язаннями призначені Журнали-ордери N 3 В с.-г., N 3 Г с.-г. і відповідні відомості.

3.1. Облік розрахунків з підзвітними особами

3.1.1. Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть в Журналі-ордері N 3 А с.-г.. Аналітичний облік в цьому регістрі ведуть за кожною окремо виданою в підзвіт сумою лінійно-позиційним методом записів.

3.1.2. При відкритті журналу-ордера з попереднього регістру записують перехідні залишки на початок місяця з зазначенням дати виникнення дебіторської заборгованості.

3.1.3. При записах операцій поточного місяця в окремому рядку відображають дату і суму виданого авансу (графи 4-7), відшкодування перевитрат проти виданого авансу (графи 8-10), відшкодовану або утриману суму невикористаного авансу (графи 11-14) і суми витрат за поданим і затвердженим звітом про використання коштів наданих на відрядження, або під звіт (графи 15-26).

3.1.4. У випадках, якщо підзвітній особі, що знаходиться у тривалому відрядженні, направляють додатковий аванс, або один і той же працівник повторно за місяць одержує аванс, то суму і дату видачі (перерахування) авансу відображають у вільних графах: 6 і 7 по тому ж рядку (в дебет субрахунку 372 з кредиту відповідних кореспондуючих рахунків).

При поданні одним працівником за поточний місяць двох звітів відповідні суми відображають записом в одній графі за одним і тим ж рядком.

З метою одержання підсумкових (синтетичних) даних з субрахунку 372 суми витрат за звітами і повернення невикористаних коштів показують в Журналі-ордері N 3 А с.-г. в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

3.1.5. Якщо підзвітна особа відповідає за реалізацію продукції або матеріалів (продавець магазину або іншого торгового місця тощо), то отриману від реалізації виручку відображають за дебетом субрахунку 372 (з кредиту рахунку 701), використовуючи одну з вільних граф (6 чи 7), а суму, внесену до каси підприємства (організації), на поточний рахунок або відправлену поштовим переказом, записують у графах 11 - 14. Дані цих граф повинні відповідати сумам, що відображені у відповідних журналах-ордерах (N 1 с.-г.,6 с.-г. тощо).

3.1.6. Після закінчення записів всіх операцій за рахунками з підзвітними особами за звітний місяць у Журналі-ордері N 3 А с.-г. підраховують підсумки за всіма графами і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

3.2. Облік розрахунків за дебіторською заборгованістю

3.2.1. Для обліку розрахунків за дебіторською заборгованістю (крім розрахунків з покупцями та замовниками і розрахунків з підзвітними особами) застосовується окремий бланк Журналу-ордера N 3 Б с.-г.. Тут знаходять відображення розрахункові операції за рахунками:

18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи";

34 "Короткострокові векселі одержані";

37 "Розрахунки з різними дебіторами" (крім субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами");

38 "Резерв сумнівних боргів";

51 "Довгострокові векселі видані";

62 "Короткострокові векселі видані".

3.2.2. За рахунком 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи" в Журналі-ордері N 3 Б с.-г. та відомості N 3.2 с.-г. відображається виникнення (збільшення) дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення (списання). Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості в журналі-ордері ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості і термінами її виникнення й погашення.

3.2.3. На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані", 51 "Довгострокові векселі видані", 62 "Короткострокові векселі видані" в Журналі-ордері N 3 Б с.-г. та відомості N 3.1 с.-г. ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги та одержану продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги постачальниками та підрядниками, які забезпечені векселями. Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем, для чого в журналі-ордері та відомості відводиться окремий рядок.

3.2.4. На рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" в Журналі-ордері N 3 Б с.-г. та відомості N 3.2 с.-г. ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Аналітичний облік здійснюється за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення і погашення в відомості N 3.2 с.-г.

3.2.5. На рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" в Журналі-ордері N 3 Б с.-г. та відомості N 3.2 с.-г. ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення.

3.3. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

3.3.1. Для обліку розрахунків, відображених на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" призначений Журнал-ордер N 3 В с.-г. та Реєстр операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками) N 3.3 с.-г.

3.3.2. Облік розрахунків в регістрах журнально-ордерної форми здійснюють незалежно від величини суми рахунку-фактури і форми розрахунків.

3.3.3. Матеріальні цінності оплачені, але не одержані на склад до кінця місяця, сільськогосподарські підприємства оприбутковують в міру надходження, відмічаючи їх вартість за кредитом рахунку 63 в кореспонденції з дебетом рахунків за обліком цих цінностей.

Якщо при прийманні виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, окремо показують суму виявленої нестачі. В такому ж порядку фіксують суми претензій щодо сортності, комплектності, невідповідності цін, тощо, які виявлені при прийманні або при перевірці товарно-транспортних накладних і розрахункових документів.

Якщо частина оплаченого вантажу знаходиться в дорозі або не вивезена до кінця звітного місяця зі складу постачальника, то в розділі "Відмітка про оплату" записують суму, що відноситься до цієї частини оплаченого вантажу без відображення її по кредиту рахунку 63, цю суму обліковують як дебіторську заборгованість.

Суми за розрахунковими документами за цінності, що знаходяться на кінець місяця в дорозі або не вивезені зі складу постачальника, переносять в наступному місяці в графу "Залишок на початок місяця", а в графі "Б" "Найменування постачальника (підрядника)" зазначають найменування постачальника, від якого не надійшов вантаж.

В міру фактичного надходження матеріальних цінностей у Журналі-ордері N 3 В с.-г. в графі "В" записують номер складу або прибуткового документа і роблять відповідну відмітку про оприбуткування (з дебету рахунків з обліку матеріальних цінностей та кредиту рахунку 63).

3.3.4. При значній кількості розрахункових операцій дані попередньо накопичують в "Реєстрі операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками)" ф. N 3.3 с.-г., який відкривається на кожного постачальника або підрядника.

Записи з кредиту рахунку 63, що належать за товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги виконують на підставі розрахункових документів, а за невідфактурованими поставками - згідно супровідних вантажних документів та приймальних актів. Надходження матеріальних цінностей повинно бути підтверджене відповідними прибутковими документами, підписаними матеріально-відповідальними особами або їх відмітками (надписами чи штампом) на документах постачальника.

3.3.5. Щомісяця обороти із реєстрів переносять у Журнал-ордер N 3 В с.-г.

3.3.6. Записи в Журналі-ордері N 3 В с.-г. і реєстрі N 3.3 с.-г. про виконані підрядником роботи і надані послуги проводять на підставі розрахункових документів в міру їх приймання.

Заборговані підрядником суми показують в кореспонденції з дебетом рахунків, на які повинні бути віднесені відповідні витрати. Суми заліків, що виникли після акцепту розрахункових документів, записують в окремих графах в кореспонденції з дебетом рахунків, на яких відображають ці розрахунки, а оплату з каси і різного роду списання відображають в графах 19, 20 "З інших рахунків", з зазначенням кореспондуючого рахунку і суми.

3.3.7. Кредитові обороти з Журналу-ордера N 3 В с.-г. переносять в Головну книгу.

3.4. Облік розрахунків за іншими зобов'язаннями

3.4.1. Для обліку розрахунків за зобов'язаннями (крім розрахунків з постачальниками та векселями виданими) призначено окремий бланк Журналу-ордера N 3 Г с.-г. та відомості аналітичного обліку N 3.4 с.-г. "Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями", N 3.5 с.-г. "Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом". Тут знаходять відображення розрахункові операції за рахунками:

17 "Відстрочені податкові активи";

52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";

53 "Довгострокові зобов'язання з оренди";

54 "Відстрочені податкові зобов'язання";

55 "Інші довгострокові зобов'язання";

61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями";

64 "Розрахунки за податками й платежами";

65 "Розрахунки за страхуванням":;

654 "За індивідуальним страхуванням";

655 "За страхуванням майна";

67 "Розрахунки з учасниками";

68 "Розрахунки за іншими операціями";

69 "Доходи майбутніх періодів".

3.4.2. По рахунку 53 в Журналі-ордері N 3 Г с.-г. узагальнюється інформація про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди. Окремими аналітичними позиціями за даним журналом-ордером будуть розрахунки з кожним орендодавцем.

3.4.3. По рахунку 61 в Журналі-ордері N 3 Г с.-г. узагальнюється інформація про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових зобов'язань, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

3.4.4. По рахунку 64 в Журналі-ордері N 3 Г с.-г. та відомості N 3.5 с.-г. узагальнюється інформація про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податок з доходів фізичних осіб. За кредитом рахунку 64 відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться у Відомості 3.5 с.-г., де зобов'язання записують за їх видами за місяць і з початку року (податок з доходів фізичних осіб акцизний збір, плата за землю, податок на прибуток, податок на додану вартість, плата за використання природних ресурсів, плата за воду, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори тощо). У відомості на кожний вид платежів відводять окремий рядок (за місяць і з початку року). Якщо з якогось виду податків передбачено кілька платежів протягом місяця, використовують кілька рядків.

Підсумки відомості заносять в Журнал-ордер N 3 Г с.-г., з якого загальний підсумок переносять в Головну книгу.

3.4.5. По рахунку 65 в Журналі-ордері N 3 Г с.-г. та відомості 3.4 с.-г. ведеться облік тільки розрахунків за індивідуальним страхуванням і страхуванням майна.

3.4.6. По рахунку 67 в Журналі-ордері N 3 Г с.-г. та відомості 3.4 с.-г. узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом прибутку. Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат.

4.1. Облік необоротних активів

4.1.1. Аналітичний облік основних засобів здійснюють в інвентарних картках ( типова форма N ОЗ-6) . Інвентарні картки містять інформацію про технічні особливості об'єкта, їх інвентарний номер, первісну вартість, норму амортизації та ін. Записи в інвентарних картках здійснюють за даними первинних документів, технічних паспортів. Картки, як правило, можуть складатися в одному примірнику і зберігатися в бухгалтерії у картотеці. Але може існувати варіант побудови аналітичного обліку з веденням двох примірників цих форм.

Якщо облік основних засобів у місцях експлуатації не ведуть в інвентарних списках основних засобів ( типова форма N 0З-9) , а ведуть в інвентарних картках, то в цих випадках інвентарні картки складають у двох примірниках: один - у бухгалтерії, другий - у місцях експлуатації основних засобів.

4.1.2. Заповнені інвентарні картки реєструють в описах інвентарних карток з обліку основних засобів ( типова форма N 0З-7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів") . Опис інвентарних карток ведуть за класифікаційними групами об'єктів основних засобів та інших необоротних активів. При вибутті основних засобів роблять помітки в описі, а відповідну картку прикладають до акту на списання основних засобів.

Зміни у вартості основних засобів, інших необоротних активів та суму зносу при переоцінці відображають у вищеназваних реєстрах.

4.1.3. Інвентарні картки на основні засоби та інші необоротні активи, що надійшли або вибули протягом місяця зберігають в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють Картку обліку руху основних засобів ( типова форма N 0З-8) . На підставі даних карток руху основних засобів складають Аналітичні дані до рахунків 10, 11, які містяться в відомості N 4.1 с.-г. аналітичного обліку по рахунках: 10 "Основні засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні активи". По рахунку 12 "Нематеріальні активи" аналітичний облік ведеться в відомості N 4.3 с.-г. аналітичного обліку по рахунках: 12 "Нематеріальні активи"; 19 "Гудвіл".

В аналітичних даних відображають за кожним рахунком і в розрізі субрахунків залишок на початок місяця, обороти по дебету і кредиту і залишок на кінець місяця. Підсумок по кожному рахунку звіряють з даними синтетичного обліку рахунків 10, 11, 12 в Головній книзі.

4.1.4. В місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально-відповідальними особами ведуть "Інвентарний список основних засобів" ( типова форма N 0З-9) . Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.

4.1.5. Діючий порядок аналітичного обліку основних засобів розповсюджується і на облік інших необоротних активів.

4.1.6. Синтетичний облік за рахунками 10, 11, 12, 13, 16, 19 ведуть в Журналі-ордері N 4 А с.-г. Записи по кредиту рахунків 10, 11, 12 здійснюють на підставі первинних документів (ф. N ОЗСГ-3 "Акт на списання основних засобів", N ОЗСГ-4 "Акт на списання автотранспортних засобів", затверджені наказом Мінагрополітики від 27.09.2007 N 701) , бухгалтерських довідок. В кінці місяця кредитові обороти рахунків з Журналу-ордера N 4 А с.-г. переносять в Головну книгу.

4.1.7. В Журналі-ордері N 4 А с.-г. для кожного балансового рахунку виділено окремий розділ, в якому відображаються кредитові обороти.

За рахунками 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи" з кредиту записують вибуття основних засобів та нематеріальних необоротних активів внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, передачі необоротних активів, як внесок до статутного капіталу іншого підприємства, списання нестач або псування. Кореспондуючими рахунками при вибутті основних засобів виступають: рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" - на суму зносу, нараховану за час експлуатації; 976 "Списання необоротних активів" - на залишкову вартість необоротних активів, які вибули; 972 - "Собівартість реалізованих необоротних активів" - при реалізації необоротних активів, 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" - на залишкову вартість переданих необоротних активів до статутного капіталу інших підприємств.

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні активи, 12 "Нематеріальні активи" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) необоротних активів, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо).

4.1.8. Для нарахування амортизації необоротних активів складають розрахунок (відомість N 4.4 с.-г.) нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом на початок року. Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 1 січня. Необоротні активи групують за групами та видами об'єктів, а також передбачають розподіл амортизації за об'єктами обліку.

4.1.9. В наступні звітні періоди суму амортизації необоротних активів за січень коригують, враховуючи зміни в їх складі за попередній місяць. При цьому щомісячно складають Відомість N 4.5 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули. В цій відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками, суму амортизації по об'єктах, що надійшли і вибули. По об'єктах, що надійшли, сума амортизації донараховується до попереднього місяця, а по тім, що вибули - вираховується.

4.1.10. На підставі розрахунку (відомість N 4.4 с.-г.), нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом та Відомості N 4.5 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули, складають Відомість N 4.6 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів. В ній записують розподіл амортизації по об'єктах обліку, нараховану суму амортизації за минулий місяць, зміни суми амортизації по об'єктах, що надійшли й вибули, та суму амортизації, нарахованої в поточному місяці.

4.1.11. Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, здійснюють у Відомості N 4.7 с.-г. нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, яка відкривається на рік. У цій відомості за класифікаційними групами основних засобів і їх видами, роками введення в експлуатацію щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об'єктами обліку (субрахунками і аналітичними рахунками).

4.1.12. Синтетичний облік за рахунком 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" ведеться в Журналі-ордері N 4 А с.-г. Записи за кредитом цього рахунку здійснюють на підставі Відомості N 4.6 с.-г. або N 4.7 с.-г. Кредитовий оборот за рахунком 13 переносять в Головну книгу.

4.1.13. Узагальнення інформації про гудвіл і негативний гудвіл що виникають при придбанні, здійснюється відповідно до П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" та до Плану рахунків і Інструкції про його застосування.

Рахунок 19 "Гудвіл" має такі субрахунки:

191 "Гудвіл при придбанні";

192 "Негативний гудвіл";

193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)"

На вартість позитивного гудвілу, який виник при придбанні підприємства дебетують субрахунок 191 "Гудвіл при придбанні" і кредитують субрахунки 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" або 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

На вартість негативного гудвілу дебетують субрахунки 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" або 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" і кредитують субрахунок 192 "Негативний гудвіл".

На суму нарахованої амортизації по позитивному гудвілу дебетують субрахунок 977 "Інші витрати звичайної діяльності" і кредитують субрахунок 191 "Гудвіл при придбанні".

На суму нарахованої амортизації негативного гудвілу при прогнозуванні беззбиткової діяльності дебетують субрахунок 192 "Негативний гудвіл" і кредитують субрахунок 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

При списанні в кінці року вартості позитивного гудвілу, який не відповідає визнанню активу, дебетують субрахунок 977 "Інші витрати звичайної діяльності" і кредитують субрахунки 191 "Гудвіл при придбанні".

4.1.14. Синтетичний облік за рахунком 19 "Гудвіл" ведеться в Журналі-ордері 4 А с.-г.

4.2. Облік довгострокових біологічних активів

4.2.1. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові біологічні активи, про одержані від їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію визначаються П(С)БО 30 "Біологічні активи".

4.2.2. Первинними документами на приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) є Акт приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію ф. ДБАСГ-1, затверджений наказом Мінагрополітики від 21.02.2008 N 73. Формування основного стада тварин - Акт приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада) ф. ДБАСГ-2, затверджений наказом Мінагрополітики від 21.02.2008 N 73. Списання довгострокових біологічних активів здійснюється на підставі первинних документів: Акт на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) ф. ДБАСГ-3, Акт списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) ф. ДБАСГ-4, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.2008 N 73.

4.2.3. Для організації аналітичного обліку довгострокових біологічних активів та формування інформації для складання приміток до фінансової звітності ведуть Відомість N 4.2 с.-г. аналітичного обліку довгострокових біологічних активів.

4.2.4. Для обліку довгострокових біологічних активів рослинництва на субрахунках 161 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", 162 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю" необхідно додатково виділити субрахунки другого порядку 1611, 1621 "Багаторічні насадження", по яких відкривають аналітичні рахунки "Сад яблуневий", "Сад сливовий" тощо.

4.2.5. Для обліку довгострокових біологічних активів тваринництва на субрахунках 163 "Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю", 164 "Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю" необхідно виділити субрахунки другого порядку 1631, 1641 - Продуктивна худоба за їх видами, 1632, 1642 - Робоча худоба.

За дебетом рахунка 16 "Довгострокові біологічні активи" відображається надходження довгострокових біологічних активів в кореспонденції з кредитом рахунків 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів" - на вартість зарахованої худоби до складу довгострокових біологічних активів, 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" - на вартість безоплатно отриманих довгострокових біологічних активів.

4.2.6. Оприбуткована вартість молодих насаджень до складу довгострокових біологічних активів відображається по дебету субрахунку 166 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінені за первісною вартістю" і кредиту субрахунку 155 "Придбання (виготовлення) довгострокових біологічних активів".

4.2.7. За кредитом рахунка 16 "Довгострокові біологічні активи" відображають їх вибуття в кореспонденції рахунків 213 "Поточні біологічні активи, які оцінені за первісною вартістю", 90 "Собівартість реалізації" - на собівартість реалізованих довгострокових біологічних активів, які оцінені за справедливою вартістю, 972 "Собівартість реалізації необоротних активів" - на собівартість реалізованих довгострокових біологічних активів, які оцінені за первісною вартістю, 976 "Списання необоротних активів" - на суму залишкової вартості списаних активів, 134 "Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів" - на суму зносу по ліквідованих довгострокових активах.

4.2.8. Синтетичний облік довгострокових біологічних активів по рахунку 16 ведуть в Журналі-ордері N 4 А с.-г. Записи по кредиту рахунку 16 здійснюють на підставі первинних документів: Акт на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічні насадження) ( ф. ДБАСГ-3) ; Акт на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) (ф. ДБАСГ-4). В кінці місяця кредитові обороти по рахунку 16 з Журналу-ордеру N 4 А с.-г. переносять в Головну книгу.

4.3. Облік фінансових та капітальних інвестицій

4.3.1. Для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери та статутний капітал інших підприємств ведеться рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

4.3.2. Порядок обліку фінансових інвестицій і розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності визначається П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції".

4.3.3. Інвестиція, яку передбачається тримати на підприємстві більше року (довше операційного циклу) відноситься до довгострокової інвестиції і обліковується на рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції". Крім акцій на цьому рахунку узагальнюється інформація про наявність і рух довгострокових інвестицій у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств.