Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідача Верховної Ради України - Долгова Ю.В.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу Верховної Ради України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2018 року (судді Анцупова Т.О., Гриців М.І., Олендер І.Я., Смокович М.І., Юрченко В.П.) та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2019 року (судді Анцупова Т.О., Гриців М.І., Олендер І.Я., Смокович М.І., Юрченко В.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ), третя особа - Вища рада правосуддя (далі - ВРП), про визнання незаконною постанови,

24 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просив:

- визнати незаконною та скасувати Постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1631-VIII "Про звільнення судді" (далі - Постанова № 1631-VIII), якою ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорювана Постанова № 1631-VIII є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки на порушення вимог статей 80, 91 Конституції України , статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI "Про Регламент Верховної Ради України" (далі - Регламент у редакції, чинній на час прийняття оспорюваної Постанови № 1631-VIII), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) відповідачем при прийнятті вказаної постанови було допущено такі порушення:

- позивач був несвоєчасно повідомлений про проведення позачергового пленарного засідання парламенту щодо розгляду питання про його звільнення;

- питання щодо звільнення ОСОБА_1 на засіданні ВРУ вирішувалося за його відсутності, без відповідного обговорення, дослідження обставин справи та підстав звільнення;

- під час голосування за прийняття оскаржуваної постанови окремі депутати здійснювали голосування картками відсутніх депутатів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на статті 9, 19, 43, 75, 126 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року № 1-19/98, рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України".

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 листопада 2016 року відкрив провадження в адміністративній справі.

30 листопада 2016 року від представника ВРУ до суду надійшло заперечення на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову. Заперечення обґрунтовано тим, що, приймаючи оскаржувану постанову на позачерговому засіданні парламенту, яке було скликано на вимогу Президента України, ВРУ було дотримано процедури звільнення позивача з посади судді у зв`язку з порушенням ним вимог щодо несумісності, визначених Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, та Регламентом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та розпочав роботу Верховний Суд.

Підпунктом 5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції зазначеного вище Закону передбачено, що позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9 січня 2018 року вказану адміністративну справу було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Рішенням від 30 листопада 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1. Визнав незаконною та скасував Постанову № 1631-VIII.

Задовольняючи позовні вимоги, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ВРУ допустила порушення принципів та порядку адміністративної процедури, визначених Конституцією України, Законом України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції" (далі - Закон № 22/98-ВР), Законом № 2453-VI та Регламентом, що полягали у вчиненні дій з розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді та прийнятті постанови про його звільнення поза межами закону, необґрунтовано та без забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішень. Порушення відповідачем цих принципів ставить під сумнів висновок про правомірність вирішення ним питання про звільнення позивача з посади судді та законність Постанови № 1631-VIII.

Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ВРУ подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1. На обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду як суд першої інстанції, не дослідив усіх доказів та неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У грудні 2018 року ВРП надіслала заяву про приєднання до апеляційної скарги ВРУ, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, вважаючи, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просить у її задоволені відмовити, оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

25 січня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду додатковим рішенням задовольнив частково заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ВРУ на користь ОСОБА_1 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні стягнення решти суми відмовив.

Не погодившись із зазначеним додатковим судовим рішенням, 28 лютого 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

У квітні 2019 року ВРУ надіслала відзив на вказану вище апеляційну скаргу, в якому зазначає, що додаткове рішення суду законне й обґрунтоване, а тому просить відмовити у її задоволенні.

Дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.

Постановою ВРУ від 14 жовтня 1994 року № 211/94-ВР ОСОБА_1 обраний заступником голови Арбітражного суду Донецької області.

Постановою ВРУ від 12 липня 2001 року № 2669-ІІІ позивача обрано на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду безстроково, а Постановою від 8 липня 2010 року № 2476-VІ - на посаду судді Вищого господарського суду України.

23 грудня 2010 року ОСОБА_1 Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури призначено на посаду члена Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ). Присягу члена ВРЮ позивач склав на пленарному засіданні ВРУ 13 січня 2011 року.

11 квітня 2014 року припинено повноваження ОСОБА_1 як члена ВРЮ на підставі пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII "Про відновлення довіри до судової влади в України".

24 грудня 2015 року ВРЮ, розглянувши матеріали провадження щодо вимог законодавства про несумісність, відкритого за зверненням Міністерства юстиції України стосовно судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1, прийняла рішення про внесення подання до ВРУ про звільнення позивача з посади судді.

19 січня 2016 року ВРЮ було внесено подання до ВРУ № 6/0/12-16 "Про звільнення суддів з посади", у якому, зокрема, пропонувалося звільнити ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України у зв`язку з порушенням ним вимог щодо несумісності.

3 лютого 2016 року сектором реєстрації законопроектів зареєстровано проект Постанови ВРУ № 4011 "Про звільнення судді", внесений Головою ВРУ В.Б. Гройсманом.

14 квітня 2016 року Головою ВРУ обрано Парубія А.В., розпорядженням якого від 27 вересня 2016 року № 352 на вимогу Президента України про скликання позачергового пленарного засідання ВРУ восьмого скликання та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту прийнято рішення про скликання на 29 вересня 2016 року о 10:00 год позачергового пленарного засідання восьмого скликання для розгляду питання про звільнення суддів.

Відповідно до вказаного розпорядження пресслужба Апарату Верховної Ради України 27 вересня 2016 року о 19:15 хв розмістила на офіційному вебсайті ВРУ запрошення для участі у пленарному засіданні для розгляду питання про звільнення суддів, у тому числі ОСОБА_1.

27 вересня 2016 року на адресу Вищого господарського суду України направлено урядову телеграму, якою ОСОБА_1 повідомлялося про розгляд ВРУ 29 вересня 2016 року на позачерговому засіданні подання ВРЮ про його звільнення з посади судді у зв`язку з порушенням вимог щодо несумісності.

Вказана урядова телеграма вручена представнику за дорученням (Куліковій) 28 вересня 2016 року.

При цьому суд першої інстанції установив, що у період з 29 серпня по 23 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці (наказ в. о. голови Вищого господарського суду України від 9 серпня 2016 року № 238-в).

У період з 22 вересня по 5 жовтня 2016 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічній лікарні "Феофанія", що підтверджується наданими представником позивача ОСОБА_5 засвідченими копіями листка непрацездатності від 5 жовтня 2016 року серії АДА № 320267 та довідки від 28 вересня 2016 року № 183.

28 вересня 2016 року у зв`язку з неможливістю з`явитися у призначений час на позачергове засідання ВРУ ОСОБА_1 електронною поштою повідомив про це Голову ВРУ Парубія А.В., Комітет ВРУ з питань правової політики і правосуддя, голову Комітету ВРУ з питань правової політики і правосуддя Князевича Р. П., керівника секретаріату Голови ВРУ Подольську Т.А., першого заступника керівника апарату ВРУ - керуючого справами Бондар П.О. У повідомленні позивач просив відкласти розгляд питання щодо його звільнення на іншу дату.

Постановою ВРУ № 1631-VIII відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України у зв`язку з порушенням ним вимог щодо несумісності.

Не погодившись із таким рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи та надані на противагу їм аргументи, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею вимог щодо несумісності.

На підставі внесеного ВРЮ подання ВРУ приймає постанову про звільнення судді з посади.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття ВРУ оскаржуваної постанови було порушено процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади судді, зокрема щодо неналежного повідомлення його про проведення засідання ВРУ, а також щодо розгляду питання про звільнення позивача з посади судді за його відсутності.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з наведеним висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.

Порядок підготовки і проведення сесій ВРУ, її засідань, формування державних органів, законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій ВРУ визначає Регламент.

Частинами третьою, четвертою статті 216-1 Регламенту передбачено, що ВРЮ вносить подання про звільнення судді, обраного безстроково, до ВРУ. Обговорення питання про звільнення судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні ВРУ починається з оголошення головуючим подання ВРЮ.

Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ.

При звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов`язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання ВРУ, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання ВРУ, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

Кожний народний депутат України має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.

За наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.

Рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою ВРУ. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п`ятої статті 126 Конституції України, - щодо кожного судді окремо.

Отже, оголошення подання про звільнення судді, доповідь, обговорення, виступ судді або/та його представника, запитання до них народних депутатів, неголосування у разі наявності зауважень до подання - це стадії прийняття відповідного рішення парламентом. Задля забезпечення критерію обґрунтованості рішення відповідач має ретельно досліджувати наявні матеріали, може збирати додаткові документи, пояснення осіб тощо.

Крім того, критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. ВРУ як орган державної влади зобов`язана застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо якщо воно матиме несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на їх підтвердження.

Суд установив, що ОСОБА_1 було повідомлено про проведення засідання ВРУ (призначене на 29 вересня 2016 року) урядовою телеграмою від 28 вересня 2016 року, яка була надіслана за місцем роботи позивача та отримана працівником Вищого господарського суду України 28 вересня 2016 року, тобто з порушенням строку, визначеного Регламентом.

При цьому ОСОБА_1 у період з 29 серпня по 23 жовтня 2016 року перебував у щорічній відпустці. Крім того, з 22 вересня по 5 жовтня 2016 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Клінічній лікарні "Феофанія".

Після отримання урядової телеграми 28 вересня 2016 року ОСОБА_1 електронною поштою повідомив Голову ВРУ Парубія А.В., Комітет ВРУ з питань правової політики і правосуддя та його голову Князевича Р.П., керівника секретаріату Голови ВРУ Подольську Т.А., першого заступника керівника апарату ВРУ - керуючого справами Бондар П.О. про неможливість бути присутнім на позачерговому пленарному засіданні ВРУ 29 вересня 2016 року та просив відкласти розгляд питання щодо його звільнення на іншу дату.