1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Н А К А З
N 289 від 04.05.2001
м.Київ
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної митної служби N 683 від 13.10.2003 )
Про затвердження Порядку проведення митними органами перевірки сертифікатів про походження товару, який увозиться на митну територію України з Литовської, Латвійської чи Естонської Республіки на умовах угод про вільну торгівлю
З метою забезпечення належного контролю за достовірністю сертифікатів про походження товару, який увозиться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, та вдосконалення роботи з перевірки таких сертифікатів
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок проведення митними органами перевірки сертифікатів про походження товару, який увозиться на митну територію України з Литовської, Латвійської чи Естонської Республіки на умовах угод про вільну торгівлю.
2. Управлінню справами (Карпенко В.П.) довести цей наказ до митних органів.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби Дьоміна Ю.М.
Голова Служби Ю.П.Соловков
Затверджено
Наказ Державної митної
служби України
04.05.2001 р. N 289
ПОРЯДОК
проведення митними органами перевірки сертифікатів про походження товару, який увозиться на митну територію України з Литовської, Латвійської чи Естонської Республіки на умовах угод про вільну торгівлю
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблено з метою впорядкування процедури проведення митними органами України перевірки достовірності сертифікатів про походження товару, який увозиться на митну територію України з Литовської, Латвійської та Естонської Республіки на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною з кожною з цих країн (далі - сертифікат).
1.2. Сертифікат подається регіональній митниці (митниці) (далі - митниця) як документ, що підтверджує відповідно до вимог двосторонніх угод про вільну торгівлю, укладених Україною з Литовською Республікою, Латвійською Республікою, Естонською Республікою (далі - угода), походження товару.
1.3. Сертифікат видається та засвідчується органом, уповноваженим на це в Литовській, Латвійській чи Естонській Республіці (далі - уповноважений орган).
1.4. Сертифікат засвідчується вповноваженим органом шляхом унесення до графи 11 відбитка печатки цього органу, підпису його вповноваженої особи, дати та місця видачі сертифіката. У разі засвідчення сертифіката уповноваженим експортером, обов'язковими реквізитами графи 11 є відбиток печатки, дата та місце видачі сертифіката.
1.5. Перелік органів, уповноважених видавати й засвідчувати сертифікати, а також зразки відбитків їх печаток та зразки підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати, інформація про захисні застереження до бланків сертифікатів доводяться митниці Управлінням номенклатури та верифікації Держмитслужби України (далі - Управління).
1.6. Сертифікат подається митниці разом з вантажною митною декларацією (далі - ВМД) або у випадках, передбачених положеннями відповідних угод.
1.7. Термін дії сертифіката становить чотири місяці з дня його видачі вповноваженим органом за винятком випадків, передбачених положеннями відповідних угод.
1.8. Сертифікат видається та завіряється відповідно до вимог, передбачених відповідними протоколами й додатками до угод.
1.9. Сертифікат має містити декларацію експортера про походження товару (графа 12 сертифіката). Обов'язковими реквізитами цієї декларації є дата й місце її засвідчення та підпис уповноваженої особи експортера. Декларація експортера може також містити відбиток печатки експортера.
1.10. Перевірка сертифіката здійснюється митницею на момент його подання, а також при вибіркових перевірках оформлених ВМД. З ініціативи митниці або Управління сертифікат може бути підданий подальшій або повторній перевірці в Управлінні. У такому разі рішення про достовірність такого сертифіката приймається Управлінням.
1.11. Підробленим слід вважати сертифікат, який не видавався вповноваженим органом, так і сертифікат, до якого внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які посвідчуються сертифікатом, а також сертифікат з підробленими відбитками печаток, підписами тощо. Висновок про підробку сертифіката робить Управління. За фактом підробки сертифіката вживаються заходи, установлені наказом Держмитслужби від 24.04.2000 N 228. Про заходи, ужиті митницею, та результати цих заходів митниця обов'язково інформує Управління.
1.12. Сертифікат, виданий та/або засвідчений уповноваженим органом з порушенням вимог, установлених угодами, не може вважатися достовірним. Такий сертифікат не вважається підробленим.
1.13. Тарифні пільги, передбачені угодами, не надаються в разі невизнання митницею достовірності сертифіката.
1.14. Неподання сертифіката, оформленого належним чином, не є підставою для непропуску вантажу на митну територію України.
1.15. Тексти угод про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Литовської Республіки, між Україною та Латвійською Республікою, між Україною та Естонською Республікою з протоколами й додатками до них, які є їх невід'ємними частинами, доводяться митниці Держмитслужбою.
2. Порядок перевірки сертифікатів митницею
2.1. Перевірка сертифіката здійснюється у відділі тарифів та митної вартості митниці (далі - відділ ТМВ) або в іншому підрозділі митниці, якщо це передбачено керівними документами Держмитслужби або митниці.
2.2. При перевірці сертифіката з'ясовується:
а) відповідність бланка сертифіката встановленим зразкам і вимогам, доведеним митниці;
б) термін дії сертифіката;
в) відповідність реквізитів засвідчення сертифіката (графа 11) зразкам і вимогам, доведеним митниці;
г) відповідність заповнення граф сертифіката, у т.ч. декларації експортера (графа 12), вимогам угод;
ґ) відповідність товару, який зазначено в сертифікаті, пред'явленому товарові.
2.3. Якщо сертифікат за результатами розгляду в іншому підрозділі митниці не визнаний достовірним, то він обов'язково подається до відділу ТМВ у порядку, установленому наказом Держмитслужби від 02.12.99 N 782, а також у таких випадках:
а) невідповідності товару, зазначеного в сертифікаті, пред'явленому товарові;
б) невідповідності бланка сертифіката зразкам і вимогам, доведеним до митниці;
в) пошкодження сертифіката, що не дає можливості однозначно тлумачити інформацію в ньому;
г) бракує зазначених у сертифікаті відомостей про товар, для його ідентифікації з пред'явленим товаром;
ґ) нечіткого відбитку печатки, що не дає можливості ідентифікувати такий відбиток;
д) засвідчення сертифіката завірено печаткою або підписом, зразки яких митниці не доведено;
е) наявності сумніву в походженні товару, зазначеного в сертифікаті, у т.ч. у разі розбіжності інформації про походження товару, зазначеної в сертифікаті, та тієї, що міститься в товаросупровідних документах чи маркуванні товару;
є) відсутності засвідчення експортером графи 12 сертифіката (декларація експортера);
ж) в інших випадках, установлених Управлінням.
2.4. Перевірка сертифіката у відділі ТМВ здійснюється за умови подання до відділу ТМВ оригіналу сертифіката.
2.5. При перевірці сертифіката митниця може використовувати інформацію вповноваженого органу, додатково надану для підтвердження достовірності сертифіката, а саме:
а) факту видачі сертифіката вповноваженим органом;
б) засвідчення сертифіката вповноваженою особою, підпис якої на сертифікаті викликав сумнів;
в) засвідчення сертифіката печаткою вповноваженого органу, відтиск якої на сертифікаті викликав сумнів;
г) визнання технічної помилки, допущеної при оформленні сертифіката;
ґ) інформації, зазначеної в графах сертифіката.
Інформація вповноваженого органу має бути засвідчена його печаткою й може бути надіслана митниці листом або факсом.
2.6. Відділ ТМВ може без погодження з Управлінням використовувати інформацію експортера на підтвердження даних графи 12 сертифіката (декларації експортера).
Допускається отримання інформації експортера листом або факсом. При цьому інформація має бути засвідчена печаткою експортера.
2.7. До компетенції митниці не входить звернення до вповноваженого органу або експортера щодо надання додаткової інформації.
2.8. Якщо сертифікат засвідчено печаткою вповноваженого органу та/або підписом уповноваженої особи іншими, ніж ті, що доведені митниці, а також у разі засвідчення сертифіката органом, повноваження якого не підтверджені Управлінням, такий сертифікат не може визнаватися митницею достовірним і подається до Управління.
2.9. Якщо наявної та додатково наданої інформації недостатньо для прийняття відділом ТМВ рішення про достовірність сертифіката або якщо питання встановлення достовірності сертифіката відділ ТМВ не може розв'язати через його складність, то митниця подає сертифікат до Управління для подальшої перевірки й прийняття рішення щодо достовірності сертифіката.
2.10. Якщо сертифікат подається митниці після завершення митного оформлення товару, то достовірність такого сертифіката має бути підтверджена Управлінням.
2.11. Відділ ТМВ здійснює перевірку сертифіката протягом 10 днів. За результатами перевірки сертифіката відділ ТМВ приймає одне з таких рішень (крім випадків, визначених у пунктах 2.9, 2.10):
- про визнання сертифіката достовірним;
- про визнання сертифіката недостовірним.
Рішення, прийняте відділом ТМВ, оформлюється за формою, установленою наказом Держмитслужби від 02.12.99 N 782 і є обовіязковим для виконання при митному оформленні товару.

................
Перейти до повного тексту