На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року N 614 "Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади"

1. Створити спільну робочу групу з організаційного забезпечення виконання Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади і затвердити її склад (додаток 1).

Визначити, що засідання спільної робочої групи проводяться у разі потреби, але не менш ніж двічі на місяць.

3. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення та впровадження в органах виконавчої влади системи управління якістю відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 (додаток 3).

4. Департаменту стратегічного планування та міжнародного співробітництва Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (відповідальний Лехманик І.Я.) і контрольно-інспекційному управлінню Головного управління державної служби України (відповідальний Яременко С.П.), Українській асоціації якості (за згодою) забезпечити розміщення цього наказу на офіційних веб-порталах Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Головного управління державної служби України, Української асоціації якості.

5. Контрольно-інспекційному управлінню Головного управління державної служби України (відповідальний Яременко С.П.) довести цей наказ до центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

6. Керівникам підприємств Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і територіальних управлінь Головного управління державної служби України забезпечити виконання цього наказу.

7. Відповідальність за координацію дій та здійснення моніторингу робіт, визначених у Плані заходів, покласти на заступника Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Віткіна Л.М. та заступника начальника Головного управління державної служби України Ткача В.Д. відповідно до відомчих повноважень.

8. Контроль за виконанням цього наказу залишаємо за собою.

Система управління якістю (СУЯ) за стандартом ДСТУ ISO 9001- 2001 може розроблятися в органах виконавчої влади (ОВВ) з метою:

- підвищення якості послуг ОВВ, що отримують споживачі;

- підвищення ефективності діяльності ОВВ та використання бюджетних коштів;

- підвищення прозорості діяльності ОВВ для споживачів та для керівництва держави;

- покращання іміджу ОВВ та державної влади в цілому;

- збільшення керованості ОВВ, його гнучкості, здатності до спрямування на розв'язання різних завдань, що ставляться перед ОВВ.

Побудова СУЯ повинна розглядатися як пріоритетний проект, спрямований на всебічне поліпшення діяльності ОВВ, який проводиться вищим керівництвом ОВВ. Треба розуміти, що фактично мова йде не про окрему систему управління якістю, а про звичайну систему управління, яка повинна бути зручним робочим інструментом, за допомогою якого керівництво управляє діяльністю ОВВ.

Основними складовими побудови СУЯ в ОВВ є такі:

- організаційне забезпечення побудови СУЯ та розподіл відповідальності;

- визначення споживачів і послуг ОВВ;

- перший етап розроблення - проведення обстеження та визначення структури СУЯ;

- поліпшування системи планування та аналізу діяльності ОВВ;

- навчання та мотивація персоналу при побудові СУЯ;

- розроблення документації СУЯ;

- впровадження СУЯ;

- подальше поліпшування СУЯ.

2.1. Графік розроблення

На початку розроблення систем управління якістю за стандартом ДСТУ ISO 9001-2001 необхідно визначити етапи розроблення та скласти чіткий календарний графік з визначенням відповідальності; визначити відповідального за відстеження виконання цього графіка (це, як правило, уповноважений представник керівництва) та схему його відстеження і актуалізації. В ході виконання робіт цей графік повинен періодично уточнюватися (наприклад, щомісяця), при цьому детальніше плануються роботи на найближчий період і уточнюються терміни виконання робіт на подальших етапах.

2.2. Роль керівника ОВВ

Керівник ОВВ повинен створити та (по можливості) очолити координуючий орган з розроблення та підтримання СУЯ (наприклад: комісію, раду тощо). У будь-якому разі він повинен регулярно розглядати хід розроблення СУЯ, повинна бути забезпечена можливість доступу до нього з боку спеціалістів, що займаються розробленням.

Для створення дієвої системи керівник ОВВ повинен особисто приймати рішення принаймні з таких питань:

- визначення політики та цілей діяльності ОВВ;

- визначення споживачів і послуг ОВВ;

- визначення структури процесів ОВВ і розподіл відповідальності;

- прийняття рішень у випадку конфліктів або неузгодженостей між різними структурними підрозділами ОВВ;

- визначення основних параметрів графіка розроблення, моніторинг його виконання, аналіз причин відхилення.

Також особливо важливо щоб керівник ОВВ особисто проводив роз'яснювальну роботу серед персоналу ОВВ щодо необхідності побудови СУЯ та її цілей. Кожен співробітник ОВВ повинен відчувати, що побудова СУЯ є одним з пріоритетів для керівника ОВВ.

2.3. Уповноважений представник керівництва

Необхідною вимогою стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 є призначення одного з заступників керівника ОВВ уповноваженим представником керівництва з питань СУЯ. На цього керівника незалежно від інших обов'язків повинна бути покладена відповідальність (із наданням необхідних повноважень) за функціонування процесів, необхідних для СУЯ, звітування перед вищим керівництвом про стан СУЯ та необхідність її поліпшування, а також забезпечення розуміння вимог замовника серед персоналу ОВВ. Фактично, уповноважений представник керівництва повинен бути відповідальним за проект з розроблення та впровадження СУЯ, у нього повинні бути повноваження координувати та контролювати діяльність усього персоналу ОВВ (включаючи той, який йому не підпорядкований) з розроблення СУЯ, вимагати від них дотримання умов СУЯ та стандарту ДСТУ ISO 9001-2001.

Уповноваженим представником керівництва може бути перший заступник керівника ОВВ, відповідальний за роботу апарату. Але, вибираючи цю кандидатуру, в першу чергу треба враховувати усвідомлене ставлення до СУЯ, бажання її побудувати, готовність працювати для досягнення цієї мети.

2.4. Уповноважені з СУЯ в структурних підрозділах

Для оперативного виконання прийнятих вищим керівництвом рішень щодо розроблення, впровадження, чіткого функціонування системи управління якістю та інформування персоналу ОВВ доцільно в кожному структурному підрозділі (департаменті або управлінні) призначити уповноважених з розроблення СУЯ. Їх призначення не звільняє керівників структурних підрозділів від відповідальності за побудову СУЯ в межах їх відповідальності. Але вони дають можливість керівникам структурних підрозділів сконцентруватися на прийнятті ключових рішень щодо СУЯ, менше відволікаючись на виконання рутинної роботи (в першу чергу - на документування прийнятих рішень).

Діяльність уповноважених з СУЯ в структурних підрозділах координується уповноваженим представником керівництва.

2.5. Спеціаліст з СУЯ

Доцільно в ОВВ призначити спеціаліста, який би виконував основну масу рутинної роботи з побудови СУЯ та координував би роботу усіх структурних підрозділів з цих питань (розроблення документації СУЯ і відстеження змін в ній; організація моніторингу процесів СУЯ; планування та проведення внутрішніх аудитів та документування їх результатів; організація нарад координуючого органу з побудови СУЯ та ведення протоколів; внутрішнє інформування та навчання персоналу ОВВ з питань СУЯ). Як правило, такий спеціаліст повинен підпорядковуватися уповноваженому представнику керівництва.

Беручи до уваги завантаженість персоналу при виконанні своїх обов'язків в ОВВ, координація функціонування СУЯ повинна бути основною діяльністю такого спеціаліста (особливо в ОВВ з чисельністю персоналу від кількох сотень осіб, де розроблення ефективної СУЯ без наявності спеціаліста, звільненого від виконання інших робіт, не виглядає можливою).

Для забезпечення ефективної роботи такого спеціаліста важливо вжити заходів для підвищення його статусу в ОВВ (участь у заходах керівництва ОВВ, додаткові можливості для зустрічей з керівником тощо).

2.6. Координуючий орган з розроблення та підтримання СУЯ (Координаційна рада з якості/комісія)

Необхідно створити координуючий орган з розроблення та підтримання СУЯ (Координаційна рада з якості/комісія). В Положенні про такий орган слід визначити цілі, завдання та повноваження, склад, періодичність засідань (як правило, не рідше разу на місяць), а також визначити голову та секретаря цього органу. Найчастіше головою такого органу є уповноважений представник керівництва, секретарем - спеціаліст з СУЯ, а членами - уповноважені з СУЯ в структурних підрозділах та/або керівники структурних підрозділів.

Головним завданням координуючого органу є забезпечення виконання календарного графіка побудови СУЯ; на засіданнях органу розглядається хід його виконання, аналізуються проблеми, які виникли, приймаються оперативні рішення щодо принципів побудови та діяльності СУЯ, даються доручення учасникам розроблення. Бажано, щоб рішення такого органу були обов'язковими для виконання усім персоналом ОВВ, залученим до розроблення СУЯ. В іншому разі такі рішення можуть бути основою для розпоряджень керівника ОВВ.

2.7. Апаратні наради

З метою забезпечення керованості СУЯ з боку вищого керівництва ОВВ питання щодо побудови та підтримання СУЯ необхідно періодично розглядати на апаратних нарадах. Доповідачем з цих питань, як правило, є уповноважений представник керівництва. Необхідно визначити мінімальну періодичність розгляду цих питань на апаратних нарадах (як правило, не рідше, ніж раз на місяць) та коло рішень, які приймаються на цьому рівні.

3.1. Визначення послуг

Передумовою для успішного розроблення СУЯ є правильне визначення послуг, які надаються відповідними ОВВ, і на забезпечення якості яких повинна бути спрямована СУЯ. При цьому треба мати на увазі, що не будь-які функціональні обов'язки персоналу можуть кваліфікуватись як послуги. Основною ознакою послуги є те, що вона повинна створювати цінність для споживачів за межами ОВВ та сприйматися ними як послуга.

Для визначення переліку послуг необхідно провести глибокий аналіз того, яким саме чином ОВВ створює цінності для зовнішніх споживачів, а що в його роботі є формальним виконанням певних дій без створення цінностей. Інколи для уточнення переліку послуг доцільно звернутися до споживачів: що вони сприймають як послуги. Особлива увага повинна приділятися масштабу послуг - часто окремі дії або функції ОВВ не сприймаються споживачами як цілісна послуга; при цьому можна визначити послуги, що охоплюють кілька різних дій, спрямованих на створення спільної цінності для споживачів.

У будь-якому випадку треба усвідомлювати, що розроблений перелік не є остаточним та буде коригуватися і уточнюватися в ході подальшого розроблення.

3.2. Аналіз Положення про ОВВ

З метою уточнення переліку послуг, які надаються ОВВ, необхідно провести ретельний аналіз Положення про ОВВ. Для кожної функції ОВВ, визначеної у Положенні, необхідно визначити, через які саме послуги вона реалізується. Особливу увагу треба приділяти таким функціям, як "забезпечення...", "координація...", "сприяння...", "створення умов...". Треба аналізувати, чи реалізуються такі функції через регулярну діяльність персоналу структурних підрозділів ОВВ. Корисно створити матрицю взаємозв'язку між послугами та функціями ОВВ згідно з Положенням.

3.3. Визначення споживачів для послуг

Після визначення переліку послуг для кожної з них треба визначити споживачів/категорії споживачів. У деяких випадках вибір споживачів може бути неочевидним. У цих випадках треба визначити, хто саме за межами ОВВ може сформулювати побажання щодо якості послуги або оцінити якість наданих послуг. Зокрема, при проведенні діяльності з контролю, споживачами послуги найчастіше будуть не об'єкти контролю, а органи влади вищого рівня, які ініціювали проведення контролю та яким доповідаються його результати.

3.4. Визначення характеристик якості послуг

Після складання переліку послуг та визначення їх споживачів для кожної послуги необхідно визначити:

- характеристики якості послуги (вони повинні, за можливості, відображати очікування споживачів і давати достатньо всебічний опис того, яка саме послуга може вважатися якісною);

- порядок перевірки відповідності послуги визначеним характеристикам якості (включаючи відповідальність за перевірку та форму фіксації результатів);

- можливі невідповідності при наданні послуг та дії при виявленні таких невідповідностей (коригування послуги, інформування споживачів тощо).

Відповідна інформація може бути доведена до усього персоналу, пов'язаного з наданням послуг і може використовуватися в роботі ще до повного розроблення СУЯ.

4.1. Проведення обстеження діяльності ОВВ

Згідно з графіком розроблення системи управління якістю на першому етапі необхідно провести обстеження діючої системи управління ОВВ на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001- 2001. Основними завданнями обстеження є такі:

- визначення рівня відповідності/невідповідності поточної діяльності ОВВ вимогам стандарту (по суті, визначається, у яких випадках в документації СУЯ можна відображати поточну схему роботи, а у яких випадках вона вимагає коригування);

- визначення неузгодженостей між діяльністю різних структурних підрозділів, а також між діяльністю структурних підрозділів і стратегією ОВВ;

- уточнення переліку послуг і споживачів, реальної спрямованості діяльності структурних підрозділів на забезпечення задоволеності споживачів.

Для проведення обстеження необхідно розробити програму, яка охоплюватиме усі структурні підрозділи та усіх керівників ОВВ. Для проведення обстеження формується група фахівців з персоналу ОВВ, який пройшов попереднє навчання з питань СУЯ, та/або зовнішніх консультантів.

Результати обстеження оформлюються у вигляді звіту, який містить інформацію про виявлені невідповідності та області для поліпшування. Цей звіт презентується вищому керівництву ОВВ. Також бажано ознайомити з основними положеннями звіту весь персонал ОВВ.

4.2. Інформування персоналу під час обстеження

Крім основної цілі, обстеження доцільно використати для початкового навчання та інформування персоналу структурних підрозділів. Бажано, щоб спеціалісти, які проводять обстеження, використали цю можливість для роз'яснення:

- цілей і завдань побудови СУЯ;

- основних положень стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 та вимог стандарту, які стосуються структурного підрозділу;

- основних кроків, які повинні бути виконані у структурному підрозділі при побудові СУЯ;

- концепції орієнтації на споживачів послуг ОВВ.

Особливу увагу доцільно приділяти проблемам, з якими стикається персонал структурного підрозділу в повсякденній діяльності, і можливостям розв'язання цих проблем за допомогою СУЯ.

4.3. Рішення за підсумками обстеження

За підсумками обстеження повинна бути розроблена програма поліпшування діяльності ОВВ, яка б включала кроки з приведення практичної роботи ОВВ у відповідність до вимог ДСТУ ISO 9001-2001. Реалізація цієї програми повинна забезпечити, що при розробленні документації СУЯ можна буде здебільшого відображати поточну практику роботи. Для цієї програми повинна бути визначена процедура моніторингу її виконання.

Певні дії з поліпшування може бути недоцільно реалізовувати до моменту розроблення та впровадження документації СУЯ. Відповідні дії повинні бути зареєстровані у вигляді вимог, які повинні бути відображені при написанні певних документів СУЯ.

Особливо важливо визначити принаймні кілька удосконалень, важливих для персоналу ОВВ, які будуть реалізовані у найкоротші терміни. Це може бути, наприклад, спрощення системи документообігу, скорочення формальних робіт, які не створюють цінностей, чіткіший розподіл відповідальності. Реалізація таких удосконалень повинна забезпечити позитивне ставлення персоналу до СУЯ, сприйняття її як механізму реального розв'язання проблем.

Важливо, щоб персонал був проінформований про ці поліпшування як складову частину побудови СУЯ.

4.4. Визначення структури процесів

Згідно з вимогами ДСТУ ISO 9001-2001 СУЯ повинна бути представлена у вигляді сукупності взаємодіючих процесів, які забезпечують стабільне надання споживачам послуг належної якості.

При цьому до реалізації процесу можуть залучатися різні структурні підрозділи, що працюють з метою досягнення спільної мети. Такий процес визначає порядок діяльності усіх цих підрозділів та взаємодії між ними для досягнення цієї мети. Наприклад, процес нормотворчої діяльності може визначати діяльність переважної більшості структурних підрозділів ОВВ, які можуть бути залучені до розроблення та погодження проектів нормативних актів. Тому підхід до визначення та побудови процесів відрізняється від традиційного управління через організаційну структуру та положення про структурні підрозділи, коли основна увага зосереджується на роботі всередині підрозділу і менше уваги приділяється організації взаємодії між ними.

На ранньому етапі побудови СУЯ необхідно визначити структуру процесів, їх послідовність та взаємодію. Як правило, процеси ОВВ можуть бути поділені на такі групи:

- управлінські процеси (розроблення стратегії та оперативних планів, моніторинг та аналіз діяльності);

- процеси забезпечення надання послуг (вивчення очікувань споживачів, інформування споживачів, розроблення та впровадження нових послуг);

- процеси надання послуг (нормотворча діяльність, виконання доручень, реагування на звернення громадян тощо);

- процеси управління ресурсами (управління персоналом, інфраструктурою, інформаційними ресурсами, фінансами тощо).

Перелік процесів повинен обговорюватися та затверджуватися вищим керівництвом ОВВ, при цьому треба бути готовими до того, що під час розроблення СУЯ цей перелік буде неодноразово змінюватися та уточнюватися.

4.5. Визначення відповідальності за процеси

Після визначення процесів необхідно призначити господарів процесів - керівників, відповідальних за функціонування, моніторинг та аналіз процесу. Як правило, це заступники керівника ОВВ, начальники управлінь або департаментів, безпосередньо підпорядкованих керівнику ОВВ.

Якщо більша частина робіт в рамках процесу виконується одним структурним підрозділом, то господарем процесу стає керівник цього підрозділу або заступник керівника ОВВ, який курирує його. Якщо до виконання процесу залучені різні структурні підрозділи (наприклад, процес виконання доручень), то повинен бути призначений керівник, який визначатиме загальні правила виконання процесу для усіх структурних підрозділів (включаючи ті, які йому безпосередньо не підпорядковані) та контролюватиме їх дотримання.

Для кращого розуміння процесів доцільно розробити матрицю взаємозв'язку між структурними підрозділами та процесами (матрицю відповідальності), в якій буде вказано, які підрозділи братимуть участь у реалізації кожного процесу.

При подальшому перегляді положень про структурні підрозділи, а також посадових інструкцій персоналу необхідно відобразити в них обов'язки та відповідальність за функціонування процесів СУЯ згідно з матрицею відповідальності.

4.6. Визначення структури документації СУЯ

Важливою складовою першого етапу є визначення структури та обсяг документації СУЯ. Як правило, ця документація складається з таких рівнів: