З метою розвитку виробництва та формування ринку зерна на період до 2010 року, а також своєчасного проведення збирання зернових культур, стабілізації продовольчого ринку, впровадження ефективних механізмів державного регулювання ринку зерна урожаю 2004 року

1. Затвердити Програму "Зерно України 2005-2010", якою передбачено поступове збільшення виробництва зерна з 38 млн. тонн у 2005 році до 42 млн. тонн у 2010 році, та подати її на розгляд Кабінету Міністрів України (додається).

2. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації:

2.1. Вжити заходів щодо забезпечення фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів, власних обігових коштів регіональних операторів та інших джерел для закупівлі продовольчого зерна урожаю 2004 року з метою формування регіональних ресурсів у визначених обсягах.

2.2. Починаючи з липня і до кінця поточного року, кожного місяця до 20 числа подавати Міністерству аграрної політики баланс виробництва зерна та його використання.

3. Департаменту науково-технічної політики (Саченко В.І.), Міністру агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, начальнику управління сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації:

3.1. Забезпечити укладання договорів із суб'єктами господарювання усіх форм власності по додатковому залученню вітчизняних і високопродуктивних зернозбиральних комбайнів іноземного виробництва та ефективне їх маневрування у складі збиральних загонів згідно з потребою регіонів.

3.2. Встановити контроль за станом постачання дизельного палива сільгосптоваровиробникам на умовах Меморандуму між Урядом і керівниками українських нафтових компаній щодо узгодження дій з метою стабілізації, розвитку і регулювання ринку нафтопродуктів від 4 червня 2004 року.

4. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва (Лаврик О.М.), Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації забезпечити повернення заборгованості Державному резервному насіннєвому фонду України за отримане насіння у позичку з відстроченням платежу до одного господарського року, відпущене сільгосптоваровиробникам під урожай 2004 року. Про виконання доповісти в термін до 1 листопада 2004 року.

5. Департаменту формування та функціонування аграрного ринку (Розгон А.В.), Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольської міської державно) адміністрації забезпечити проведення щотижневого моніторингу ринку зерна на 2004-2005 маркетинговий рік, стану закупівель продовольчого зерна до регіональних ресурсів, державного резерву, здійснення заставних і інтервенційних операцій, обсягів біржових торгів та експорту - імпорту зерна.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сергеєва В.В.

Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави.

Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Разом з тим, подальший розвиток галузі вимагає ґрунтовної економічної оцінки, перегляду цілого ряду позицій щодо технічно-технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування всього комплексу.

На зниження урожайності та виробництва зерна в останні роки суттєво вплинули складні погодно-кліматичні умови та недостатнє матеріально-технічне забезпечення, тому виникла необхідність у прийнятті ряду нормативно-правових актів, якими визначені основні напрямки розвитку сільського господарства та державного контролю за наповненням і функціонуванням вітчизняного ринку зерна, а саме:

Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні", який визначає державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України. Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентноспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експертного потенціалу.

Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна" гарантує цивілізований рух зерна, прозору ринкову інфраструктуру, зниження негативних наслідків сезонних і кон'юктурних коливань цін на зерно, підвищення рівня рентабельності та стимулювання його виробництва.

Прийнято інші законодавчі акти з метою стимулювання розвитку та ефективності аграрного ринку.

З боку Уряду надається підтримка сільськогосподарським товаровиробникам на виплату часткової компенсації витрат з посіву озимих культур, ярої пшениці, закупівлі мінеральних добрив вітчизняного виробництва. Виконання Програми "Зерно України - 2001-2004", схваленої постановою Кабінету Міністра України від 27 листопада 2000 р. N 1739, дало змогу удосконалити структуру площ вирощування зернових культур та стимулювати збільшення виробництва зерна.

Мета і завдання Програми "Зерно України 2005-2010" полягає у тому, щоб у наступні роки збільшити валове виробництво зерна та покращити його якість, підтримати розвиток інших галузей аграрного сектору економіки, сприяти подальшому підвищенню культури землеробства.

Прогнозовані обсяги виробництва по всіх категоріях господарств наведені у додатку 1.

З прийняттям Програми "Зерно України 2005-2010" передбачається розробка і впровадження низки підзаконних актів:

- про державну і регіональну програми цільового розвитку комплексу зернового господарства;

- про встановлення паритетності цін на зерно та матеріально-технічні ресурси для зернового господарства;

- про стимулювання якості зерна та впровадження нових прогресивних технологічних процесів у вирощуванні, зберіганні, переробці і використанні зерна;

- про вдосконалення порядку декларування суб'єктами підприємницької діяльності обсягів зерна та його зберігання.

Український зерновий лан має всі можливості бути високопродуктивним, а ринок - достатнім і стабільним.

Інтенсифікація розвитку зернового господарства та збільшення обсягів виробництва зерна досягається завдяки таким основним чинникам, як підвищення урожайності шляхом удосконалення землекористування, структури посівів, попередників, обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив і проведення хімічної меліорації ґрунтів, захисту рослин, розвиток насінництва, підвищення якості зерна, науково-методичне забезпечення, розвиток ринку зерна.

Україна має повернути втрачені позиції обсягів виробництва шляхом інтенсивного ведення галузі зерновиробництва, оснащення господарств технікою, впровадження ресурсозаощадних технологій, більш раціонального використання біокліматичного потенціалу і зональних природно-кліматичних умов, стосовно до вирощування окремих зернових культур.

В сучасному землеробстві країни нараховується 32544 тис.га ріллі, яка займає 78 відсотків всіх сільськогосподарських угідь (41800 тис.га). Серед земель, які використовуються в активному обробітку, майже 10 млн.га низькопродуктивні, кислі, засолені, пісчані, які не дають належної віддачі на вкладені в них матеріальні та енергетичні ресурси. Щорічно на них розміщується більше 1,0 млн.га зернових культур, за рахунок низької родючості втрачається 1 - 1,2 млн. тонн зерна.

За таких умов назріла необхідність проведення оптимізації агроландшафтів, зниження недопустимої розораності грунтів з тим, щоб вилучені землі використати більш раціонально, створити на них луки та пасовища, а найбідніші - заліснити.

Виходячи з науковообгрунтованих розрахунків, економічної, господарської та екологічної доцільності, необхідно зменшити обсяги ріллі на 8,0 - 8,5 млн.га, що дасть можливість інтенсивніше використовувати продуктивніші землі.

Посівні площі зернових культур мають становити близько 15 млн.га, у тому числі озимої пшениці - не менше ніж 40 відсотків зернового клину, площі кукурудзи -1,5- 2 млн.га, ярого ячменю - 3,2 млн. гектарів. Площі посіву проса і гречки близько - 0,7 - 0,8 млн.га, а гороху, як основної зернобобової культури, до 1,3 - 1,4 млн. гектарів.

В польових сівозмінах зернові культури повинні займати в господарствах: степової зони 55-60% ріллі, лісостепової - 50-55 і поліської зони - 40-45 відсотків. В степовій зоні буде надаватись пріоритет озимій пшениці і кукурудзі, в лісостеповій, крім того, ярому ячменю і зернобобовим культурам, а на Поліссі - озимому житу, ярим зерновим колосовим і круп'яним культурам.

Виробництво зерна на цих площах за середньої урожайності 27-28 ц/га становитиме 42 млн. тонн.

Важливим заходом отримання достатніх валових зборів зерна є розміщення зернових культур. Набутий багаторічний досвід показує, що за рахунок покращання попередників розміщення зернових культур можливе збільшення виробництва зерна до 9 відсотків.

Традиційними попередниками, особливо для озимих зернових, залишаються чисті, зайняті пари, багаторічні та однорічні трави.

Виходячи з того, що насиченість зерновими культурами складає 52% - 53% усіх посівів, необхідно більш ретельно виконувати весь комплекс агротехнічних заходів з обробітку грунту, удобрювання, сівби та їх захисту, що потребує додаткових матеріальних і фінансових витрат.

В комплексі заходів щодо підвищення врожаю озимих важливого значення набуває обробіток ґрунту. Тільки при правильно вибраному способі його проведення і внесення відповідних норм і видів добрив можливо суттєво покращити роль попередників, а гірші - підняти до рівня кращих.

В умовах забур'янення посівних площ, розповсюдження хвороб та шкідників слід надавати перевагу полицевій оранці, яка забезпечує кращий фітосанітарний стан грунту, поліпшує умови вирощування культур, підвищує їх врожайність за менших витрат засобів захисту рослин. Поряд з цим на незасмічених багаторічними бур'янами площах незаперечним є використання традиційного поверхневого обробітку грунту під озимі після гороху, кукурудзи на силос та інших попередників.

У разі запровадження прийомів мінімалізації обробітку грунту, особливо під кукурудзу та інші просапні культури, слід брати до уваги можливість скорочення рекомендованих операцій в одній з ланок системи обробітку: основного, передпосівного чи по догляду за посівами.

Під час підготовки грунту під озимі культури слід дотримуватись встановлених і перевірених практичних заходів: проведення лущення поля без розриву у часі із збиранням попередника, доведення поля до посівного стану в комплексі з основним його обробітком, проведення передпосівного обробітку грунту в єдиному комплексі з сівбою.

Одержання запланованого урожаю зернових культур можна досягти за умов дотримання чіткої системи удобрення. Згідно з розрахунками тільки під озиму пшеницю необхідно вносити на 1 га посіву азоту біля 80 кг, фосфору - 60 кг, калію - 50 кг поживних речовин. В цілому під урожай зернових щорічно необхідно вносити 1,1 млн. тонн поживних речовин, в тому числі під озимі зернові - 700 тис. тонн.

Високоефективне застосування мінеральних добрив можливе при наявності сучасної спеціалізованої техніки для їх внесення, перш за все, комбінованих сівалок для рядкового внесення добрив при сівбі, підживлювачів для прикореневого та позакореневого підживлення.

Враховуючи те, що фосфорні добрива найінтенсивніше засвоюються рослинами в перший період їх вегетації, під час сівби в рядки слід обов'язково внести 10-15 кг фосфору на 1 гектар посіву. Належної ефективності азоту на посівах озимих можливо досягти за умов збалансованої наявності в грунті фосфору і калію.

Норми внесення мінеральних добрив слід оптимізувати згідно з результатами матеріалів агрохімічного обстеження грунтів та рослинної діагностики на площі 8 млн.га. щорічно.

Щорічна мінімальна потреба в мінеральних добривах під зернові культури наведена у додатку 2.

Потрібно повніше використати органічні добрива, особливо гній. Але, враховуючи значне зменшення виробництва гною, необхідно максимально використати альтернативні види органічних добрив. При такому дефіциті органіки доцільно сповна використати на добриво вторинну продукцію рослинництва (солому, стебла кукурудзи, соняшнику, гичку буряків) та повніше використовувати сидерати.

Важливим резервом органічних добрив є торф, озерні сапропелі, які найбільш ефективні.

Необхідно підвищити рівень застосування мікродобрив, відновити їх виробництво, в першу чергу, включаючи мікроелементи до складу простих чи складних макродобрив.

У сучасних умовах слід ширше впроваджувати регулятори росту рослин, зокрема емістим С, агростимулін, зеастимулін, марс тощо. Прибуток від одержання додаткового урожаю при використанні цих препаратів, який для зернових становить 2-3 центнера з гектара, у 5-10 разів перевищує витрати, пов'язані з їх застосуванням.

Важливим заходом, який покращує фізико-хімічні властивості грунтів та підвищує ефективність добрив, є хімічна меліорація грунтів. Як показують результати останнього агрохімобстеження, площі кислих та солонцюватих грунтів збільшуються. В цьому випадку хімічну меліорацію необхідно щорічно проводити на площах не менше ніж 1,1 млн. га, в тому числі вапнування кислих грунтів - 0,85 млн. га, гіпсування солончаків та солонців - 0,25 млн. гектарів.

Фітосанітарний стан посівів зернових культур, і особливо озимої пшениці, складний. В останні роки значно поширився септоріоз листя і колосу, сажкові захворювання, кореневі гнилі, іржасті плямистості та спалахи розмноження шкідників і особливо клопа шкідливої черепашки, злакових мух, підгризаючих совок, хлібного туруна, мишовидних гризунів.

Практичним досвідом і даними наукових установ встановлено, що втрати врожаю від них можуть досягати 30 і більше відсотків.

Для забезпечення одержання сталих врожаїв високої якості передбачається впровадження системи захисту зернових культур, яка базується на раціональному використанні організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних, біологічних та інших заходів.

Особлива увага буде приділятися агротехнічним і організаційно-господарським прийомам, що дасть змогу попередити масове розмноження шкідливих організмів, зменшити використання хімічних засобів та забезпечити більш ефективне їх використання.

Для проведення хімічних заходів потрібно щорічно біля 10,7 тис. тонн засобів захисту. Захист зернових культур дасть можливість сільгосптоваровиробникам зберегти від шкідників, хвороб і бур'янів зерна на суму біля 2 млрд. гривень. Кожна гривня, затрачена на захист, скуповується в 3-4 рази.

Як свідчать багаторічні дані Інституту захисту рослин, УААН особливо гостро стоятиме проблема захисту озимини в осінній період на тих посівах, де не в повній мірі витримується технологія вирощування. Це перш за все поля з ранніми і надранніми строками посіву та стерньовими попередниками, а також там де не витримується система обробітку ґрунту і внесення добрив. Обсяги застосування засобів захисту приведені в додатку 3.

Процес інтенсифікації сільськогосподарського виробництва тісно пов'язаний із використанням у землеробстві новітніх досягнень у галузі селекції і насінництва.

Впровадження нових продуктивніших, стійкіших до несприятливих погодно-кліматичних умов і хвороб сортів, оновлення асортименту насіння високих репродукцій дає змогу збільшити врожайність та виробництво зерна на 20-25 відсотків.

Для забезпечення посіву прогнозованих площ, виконання Програми "Зерно України - 2005-2010" необхідно мати щорічно до 4,0 млн. тонн високоякісного насіння зернових культур, в тому числі озимих 1,8-1,9 млн. тонн та 1,2 млн. тонн ярих зернових (таблиці додаються).

Українська академія аграрних наук, Національна академія наук, України та їх науково-дослідні установи, учбові господарства вищих сільськогосподарських навчальних закладів Міністерства аграрної політики України, які виробляють насіння еліти, повністю забезпечують потребу товаровиробників у такому насінні відповідно до прийнятої схеми насінництва.

Згідно Закону "Про насіння і садивний матеріал" в Україні організовується поновлення насіння еліти та її репродукування за схемою.

Первинне насінництво за всіма правилами ведеться безпосередньо оригінатором сорту, установою або власником сорту. В окремих випадках цим можуть займатись і інші науково-дослідні установи, але обов'язково тільки за згодою й методикою автора - оригінатора сорту та під його контролем, що відображається у відповідному договорі. Реалізація насіння вищих категорій (розсадники, розмноження, супереліта) не оригінаторами сортів забороняється. Первинне насінництво складається з добору вихідного матеріалу кращих типових рослин, їхньої оцінки за потомством та попереднього розмноження.

Елітне насінництво, як правило, ведеться науково-дослідними установами та їх дослідними господарствами, окремими учбовими господарствами сільськогосподарських навчальних закладів та деякими іншими суб'єктами господарювання, яким за результатами атестації надано право на виробництво й реалізацію такого насіння.

Репродукційне насінництво ведуть у спеціалізованих та товарних господарствах, які пройшли відповідну атестацію й отримали паспорт на виробництво та реалізацію насіння репродукцій для забезпечення товарних посівів.

Виробники насіння зазначених категорій заносяться до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

В даний час в науково-дослідних установах виробляється близько 140 тис. тонн елітного насіння, в тому числі 100 тис. тонн озимих культур.

Поряд з використанням власного насіння на посів прогнозованих площ зернових культур у 2005-2010 роках в регіонах, які не забезпечують себе власним насінням або мають обмежені можливості його виробництва, а також у випадках знищення або пошкодження насінницьких посівів у наслідок стихійного лиха, або у разі інших надзвичайних ситуацій, забезпечення сортовідновлення і сортозаміни передбачати в державному бюджеті кошти для закупівлі насіння до державного резервного насіннєвого фонду країни.

Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності буде проводитись високоякісним насінням зернових згідно "Умов відпуску насіння озимих, ярих зернових, зернобобових, олійних рослин та кукурудзи", затверджених Мінагрополітики, зберігання якого забезпечать підприємства та організації за дорученням Мінагрополітики за рахунок Державного бюджету України.

З метою прискореного впровадження у виробництво завершених наукових розробок у різних грунтово-кліматичних і виробничих умовах господарювання та подальшого впровадження високоурожайних сортів і гібридів, державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України" при формуванні резервного насіннєвого фонду використовувати мережу базових господарств, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

Заготівлю насіння до державного резервного насіннєвого фонду проводити за цінами, що складаються на біржовому ринку України за спотовими та форвардними контрактами на момент його придбання з урахуванням сортових надбавок та податку на додану вартість згідно з Порядком використання бюджетних коштів для формування державного резервного насіннєвого фонду.

Державним резервним насіннєвим фондом - державним підприємством Мінагрополітики створена мережа базових господарств зонального спрямування, діяльність яких спрямована на вирощування, зберігання та реалізацію насіння.

У межах щорічно виділених коштів державного бюджетного фінансування державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" забезпечуватиметься виконання постанови Кабінету Міністрів України про обсяги формування державного резервного насіннєвого фонду. Передбачається створення у державному резервному насіннєвому фонді перехідних і страхових запасів насіння озимих та ярих культур для засіву площ у 2005-2010 роках.

З метою ефективного використання бюджетних коштів та координації дій з Міністерством агропромислового комплексу АР Крим, головними управліннями сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій передбачається створення в регіонах представництва державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України".

Продовжуватиметься робота з реформування та становленню галузі насінництва і розвитку ринку насіння, а саме по:

- забезпеченню товаровиробників рослинницької продукції високоякісним насінням перспективних сортів та гібридів, занесених до Реєстру сортів рослин на 2004 рік та наступні роки будь-яких родів і видів сільськогосподарських рослин для сортопоновлення і сортозаміни, формування Державного резервного насіннєвого фонду та створення виробниками насіння власних насіннєвих страхових та перехідних фондів;

- прискоренню впровадження у виробництво сортів і гібридів нового покоління, адаптованих щодо агроекологічних умов вирощування з цінними господарськими властивостями;

- використанню на посів насіння, що відповідає вимогам державного стандарту за сортовими та посівними показниками;

- прискоренню виходу України з насінницькою продукцією на європейський та світовий ринок, неухильному виконанню прийнятих зобов'язань щодо міждержавних поставок насіння зернових культур;

- переходу на контрактну основу виробництва та реалізації елітного насіння за ліцензійними угодами;

- проведенню обов'язкової сертифікації насіння зернових культур;

- нарощуванню фінансування програми підтримки селекції та насінництва, кошти яких спрямовуються на закупівлю оригінального та елітного насіння сільськогосподарських рослин та фінансування цільових селекційно-генетичних програм.

Спільним наказом Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук. Міністерства фінансів України від 22.03.04 року N 94/23/210 затверджений Порядок використання коштів Державного бюджету України на виконання Державної програми селекції в рослинництві, зареєстрований у Міністерстві юстиції 25 березня 2004 року за N 371/8970. Порядком передбачається:

- часткове відшкодування витрат селекції сільськогосподарських рослин у ланках первинного насінництва;

- часткове відшкодування розмірів сортових надбавок за придбане суперелітне, елітне, насіння, живці, саджанці, батьківські форми гібридів, високорепродукційне насіння перспективних сортів;

Для забезпечення прозорого та ефективного використання коштів з державного бюджету по фінансуванню програм селекції в рослинництві кошти виділяються виконавцям програми Міністерством аграрної політики України на умовах конкурсу.

На Україні вирішальне значення в збільшенні виробництва зерна в Програмі "Зерно України 2005-2010" будуть і надалі мати зернові культури: пшениця, жито, ячмінь, овес, горох, гречка, просо, кукурудза.

Сорт є одним із важливих засобів у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур.

Оптимізація прийняття правильного рішення грунтується на сортах, які успішно пройшли державне випробування і занесені до Державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення.

В залежності від ресурсного забезпечення господарства рекомендується для виробників всіх форм власності сорти озимої пшениці за рівнем інтенсивності:

1. Високоінтенсивні та інтенсивні сорти, які мають високий потенціал врожайності, але найбільш чутливі до сортової агротехніки, вимагають дотримання оптимальних строків сівби:

а) високоінтенсивні

Одеська 162, Смуглянка, Колумбія, Кірія, Ятрань 60, Леся, Лада одеська, Миронівська 30, Ремеслівна.

б) інтенсивні

Коломак 3, Подолянка, Струмок, Київська, Харус, Одеська 257, Ніконія, Селянка, Куяльник, Повага, Дріада 1, Переяславка, Пошана.

в) пластичні

Миронівська 61, Перлина Лісостепу, Вікторія одеська, Веста, Крижинка, Миронівська 65, Українка одеська, Харківська 105, Білоцерківська н/к, Сніжана.

Важливе значення при виборі сортів озимої пшениці і визначення для них оптимальної зони вирощування відіграють генетичне обумовлені високі хлібопекарські характеристики.

Перш за все це сорти, віднесені до категорії сильних - Дріада 1, Кірія, Одеська 162, Повага, Київська 8, Знахідка одеська, Леля, Ніконія, Панна, Селянка, Коломак 3, Ятрань 60, Українка полтавська, Одеська 267, Лада Одеська. Пошана, Переяславка, Ремеслівна, Смуглянка, Подолянка.

та цінних - Білоцерківська н/к, Олеся, Українка одеська. Перлина Лісостепу, Веста, Елегія, Миронівська 66, Херсонська безоста. Циганка, Харус пшениць, які за умови повного ресурсного забезпечення гарантують отримання зерна з високими якісними показниками.

Мають високий потенціал по урожайності нові сорти озимого жита - Верхняцьке 94, Ірина, Інтенсивне 99, Клич, Матадор, Хасто та сорти озимого ячменю - Восход, Дністер, Козир, Михайло, Огоньковський, Секрет.

Доцільно розширити площі під новими сортами тритикале - АДМ-9, АДМ-11, Амфідиплоїд 51, Буяна, Поліський 7, Славетне, Сувенір.

В зоні Степу стабілізуючим фактором зростання урожайності ярого ячменю відіграють сорти з підвищеною стійкістю до посухи - Донецький 14, Донецький 15, Екзотік, Адапт, Південний, Сталкер.

Сорти інтенсивного типу - Аскольд, Аннабель, Данута, Невада, Пеяс, Табора, Вакула.

Найбільш стабільні по пивоварених властивостях сорти Оболонь, Гетьман, Асторія, Варіант, Престиж, Корона, Княжий, Носівський 21, Пасадена, Скарлєт, Чарівний.

Оптимальне співвідношення цих груп сортів в структурі посівних площ ярого ячменю забезпечує оптимальний вихід продукції при мінімальних затратах.

Вирощування гороху не тільки вирішує проблему рослинницького білку, але й сприяє підвищенню родючості грунту.

При цьому, основна увага повинна приділятись використанню нових, різних за групами стиглості 3-4 сортів неосипаючого типу, придатних до механізованого збирання, з рівнем врожайності 4-6 т/га.

Тільки за їх рахунок можна отримати більше 40% приросту врожаю. Це сорти Ароніс, Банан, Комет, Комбайновий 1, Луганський, Менгір, Плутон, Універ, Схід, Мадонна, Харді.

Із круп'яних зернових культур заслуговують на увагу нові сорти гречки Антарія, Роксолана, Степова, Українка; проса - Веселоподолянське 16, Золотисте, Київське 96, Слобожанське.

Всі ці сорти поряд з високою врожайністю мають добрі технологічні та кулінарні якості.

В останні роки до Державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення включені сорти вівса, придатні для дитячого харчування -Ранньостиглий, Абель, Славутич, Райдужний, Деснянський.

Значно покращені сортові ресурси ярої пшениці. Нові сорти із врожайністю 4-5 т/га можуть значно наростити врожай цієї надзвичайно цінної культури.

Універсалізація використання - від виробництва унікальних за своїми характеристиками круп та макаронів (сорти твердої пшениці - Букурія, Дарина, Ізольда, Чадо, Харківська 27), до сортів з високими якісними показниками, здатних забезпечувати виробництво борошна найвищих гатунків Ч сорти Вітка, Колективна 3, Печерянка, Скороспілка 99, Трізо, Харківська 28, Елегія миронівська, Краса Полісся.

Кукурудза і надалі залишатиметься однією з найважливіших зернових культур.

У підвищенні її врожайності велике значення має впровадження у виробництво нових високоврожайних гібридів різних груп стиглості.

Нове покоління гібридів кукурудзи відрізняється підвищеною холодостійкістю у весняний період, швидким стартовим ростом і потребує більш ранніх строків посіву, що в свою чергу забезпечує оптимізацію вегетаційного періоду та гарантоване дозрівання зерна у всіх природно-кліматичних зонах.

Ранньостиглі гібриди - Борисфен 191 MB, Дніпровський 181 СВ, Дніпровський 196 СВ, Катеринин 176 СВ, Петрівський 169 СВ, Прем'єр MB, Сурський 197 MB, Поліський 177 MB.

Середньоранні гібриди - Агро 200 СВ, Абонданс, Борисфен 250 MB, Еліта, Кадр 217 MB, Нептун СВ, Капітан ЛГ 2306.

Середньостиглі гібриди - Комета MB, Маїс 350 MB, Одеський 375 MB, Долар, ПР38Д89, ДК 440.

Середньопізні гібриди - Кадр 443 СВ, Маїс 400 MB, Борисфен 600 СВ, Одеський 480 MB, Євро 401 СВ, Дніпровський 453 СВ.

В кожній області, районі потрібно зосередити та сконцентрувати роботу із своєчасного проведення сортозаміни та сортопоновлення.

Для вибору конкретних сортів, гібридів певної культури необхідно максимально використати досягнення територіальне розміщених науково-дослідних установ, обласних державних центрів експертизи сортів рослин та сортодослідних станцій.

Своєчасна заміна старих сортів зернових, зернобобових, круп'яних та кукурудзи на нові додатково дасть можливість виробникам України отримувати щорічно 2,5-3,0 млн. тонн зерна.

Одним з основних напрямків, завдяки якому реально підвищиться стан господарської діяльності зернозаготівельних господарств, є впровадження заходів, що сприяють підвищенню якості зерна. Це можливо за умови дотримання новітніх технологій вирощування зернових культур. Нарощування обсягів виробництва зерна та підвищення його якості нерозривно пов'язано з впровадженням організаційних заходів, спрямованих на підвищення технічного рівня зерновиробництва та забезпечення сучасними приладами і методами визначення якісних показників зерна, підвищення вимог до збереження хлібопродуктів на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, а також на вдосконалення діючої нормативно-технічної документації. В зв'язку з цим будуть проведені наступні заходи:

- обов'язкове ліцензування господарської діяльності хлібо-приймальних і зернопереробних підприємств щодо приймання, зберігання, переробки, реалізації зерна та продуктів його переробки шляхом внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства;

- вноситись зміни і доповнення до діючих стандартів з метою їх вдосконалення та адаптації державних стандартів України на основні сільськогосподарські культури до стандартів Європейського Союзу.

Найближчим часом будуть визначені декілька міжрегіональних лабораторій з арбітражного визначення якості зерна.

Вже підготовлено до затвердження проект Положення про апеляційну комісію з розгляду спірних питань щодо оцінки кількісно-якісних показників зерна та продуктів його переробки.

Буде посилено державний контроль за використанням матеріально-технічної бази приватних хлібоприймальних підприємств.

Будуть створені загальногалузеві комп'ютерні мережі для регулювання заготівель і закупівлі зерна, виробництва борошна, круп, хліба.

Продовжуватиметься технічне переоснащення кукурудзо-калібрувальних заводів з впровадженням досконалішої технології обробки насіння кукурудзи і з використанням для калібрування зерна вітчизняних вібросепараторів та інших досягнень.

В процесі обробки і зберігання насіння застосовуватимуться енергозберігаючі маловитратні технології на основі наукових розробок.

Буде посилено інтеграцію хлібоприймальних і зернозбиральних підприємств з приватними сільськогосподарськими підприємствами, птахофабриками, тваринницькими комплексами, рибними та іншими господарствами.

Для заготівлі високоякісного насіння кукурудзи та сертифікації насіннєвого матеріалу зернових культур залучатимуться провідні науково-дослідні установи УААН.

Актуальним напрямком роботи є забезпечення проведення сертифікацій зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна. Кабінет Міністрів України поставив завдання провести сертифікацію в максимально короткі терміни, по можливості до початку масового збирання врожаю.

Міністерством розроблено та затверджено Технічний регламент зернового складу, яким встановлені вимоги до зернового складу, регламентовано послуги, які можуть надаватися, перелік складських документів та порядку їх обігу, вимоги до проведення зачистки зерносховищ та порядок проведення сертифікації зернових складів.

Організація та проведення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки покладена на Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, яка створена за рішенням Уряду як урядовий орган державного управління, що діє у складі Мінагрополітики.

Для виробництва запланованого валового збору зерна в сільськогосподарських підприємствах налічується 250,7 тис. тракторів, при технологічній потребі 423,0 тис., 53,4 тис. зернозбиральних комбайнів при технологічній потребі 114,0 тис. од., 90,0 тис. плугів при технологічній потребі 151,0 тис. од., 124,0 тис. культиваторів при технологічній потребі 210,0 тис. од., 68,5 тис. зернових сівалок при технологічній потребі 102,5 тис. од., 25 тис. зерноочисних машин при технологічній потребі 50,8 тис. од. та інші технічні засоби, що складає менше половини від технологічної потреби. До того ж із зазначеної техніки понад 80 відсотків відпрацювала амортизаційні строки, через що значно зростають обсяги ремонтних робіт та потреба в новій техніці.

Виконання механізованих польових робіт в агротехнічні строки буде забезпечуватись за рахунок відновлення наявної техніки, закупівлі нової та ефективного її використання.

Організація проведення ремонтних робіт буде здійснюватися Асоціацією виробників та ремонтників сільськогосподарської техніки та державним підприємством "Агроремтехзабезпечення".

Забезпечення запасними частинами зазначених ремпідприємств покладено на Державне виробничо-обслуговуюче підприємство "Агроремтехзабезпечення".

Наявними ремонтними потужностями Асоціації, майстерень ремонтно-транспортних підприємств та господарств буде ремонтуватись кожен рік більше 200 тис. тракторів, відновлюватись вузловим методом до 20 тис. повнокомплектних зношених зернозбиральних комбайнів "Дон-1500", "Нива", "Єнісей", 16,0 тис. зерноочисних машин, 10 тис. протруювачів насіння, 72,5 тис. зернових сівалок та інша техніка.

Відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" придбання сільськогосподарської техніки в 2005-2010 роках передбачається за рахунок:

- часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;

- державного лізингового фонду;

- довгострокових кредитів, а також за рахунок кредитів комерційних банків та власні кошти.

На село надійдуть нові енергонасичені трактори виробництва ВАТ "Харківський тракторний завод", ВО "Південний машинобудівний завод", трактори МТЗ, виготовлені спільно з Мінським тракторним заводом на Київському заводі "Ленінська кузня", вітчизняні зернозбиральні комбайни "Херсонського комбайнового заводу", заводу ім. Малишева, комбайни "Дон-1500" та СК-5-1 "Нива", виготовлені спільно з "Ростсільмашем" на СП "Дон-Лан", "Єнісей" Лозівського комбайнового заводу, плуги, ґрунтообробні агрегати, сівалки та інші машини виробництва вітчизняних сільськогосподарських машинобудівників.

Значна частина ґрунтообробної техніки різних модифікацій і типів, для виконання всього спектру польових робіт, буде виготовлена і поставлена сільгосптоваровиробникам спеціалізованими ремонтними підприємствами і РТП системи Мінагрополітики.

Основною організаційною формою використання техніки на збиранні зернових культур будуть збирально-транспортні загони, оснащені засобами для технічного обслуговування.

Ефективному використанню тракторів, зернозбиральної техніки, підтриманню їх в роботоздатному стані сприятимуть створені в регіонах фірмові технічні центри з їх технічного обслуговування.

Для забезпечення вирощування та збирання сільськогосподарських культур в обсягах, передбачених програмою, необхідно не менше 2300 тис. тонн дизпалива та 550 тис. тонн автобензину в рік.

Виконання завдань програми "Зерно України - 2005-2010" буде здійснюватись за рахунок використання досягнень науково-технічного прогресу, серед яких провідна роль належить освоєнню господарствами високоефективних розробок вітчизняних наукових установ. Особлива увага буде приділена створенню та прискореному запровадженню у виробництво нових сортів та гібридів зернових культур, що може забезпечити 30-35% приросту валового збору зерна. Щорічно виробництву буде рекомендуватись понад 50 нових сортів і гібридів української та зарубіжної селекції. Нові сорти добре адаптовані до різних грунтово-кліматичних зон, мають високий потенціал урожайності, стійкі до стресових умов, ураження хворобами, з високою якістю продукції, придатні до вирощування за інтенсивними технологіями, різних напрямків використання. В селекції озимих культур буде посилено дослідження щодо підвищення рівня зимостійкості, стійкості до ураження борошнистою росою, кореневими гнилими, бурою іржею, сажковими та іншими хворобами. Нові сорти озимої пшениці будуть реєструватись лише за умови високої якості їх зерна. В дослідженнях з кукурудзою селекційні роботи будуть зосереджені на створенні і впровадження у виробництво більш скоростиглих високопродуктивних гібридів з низькою збиральною вологістю зерна, а також створення гібридів харчового напрямку (цукрова, розпусна, кремениста кукурудза) з високими смаковими якостями. У створенні сортів гороху, сої, квасолі, та інших зернобобових культур, поряд з високою продуктивністю, основна увага буде приділена підвищеній азотфіксації, придатності до однофазового збирання, стійкості до вилягання та грибкових хвороб. Нові вітчизняні сорти і гібриди зернових культур, які будуть вирощуватись в 2005-2010 роках є цілком конкурентоздатними з зарубіжними, а по багатьох ознаках перевищують їх.

Програма передбачає істотно підвищити науково-методичний рівень насінництва зернових культур та прискорити впровадження нових сортів у виробництво, з тим, щоб повніше реалізувати потенціал їх продуктивності. Науковими установами та насінницькими господарствами здійснюватимуться заходи щодо скорочення терміну широкого розмноження нових сортів і гібридів з 6-7 років до 3-4 років. За рахунок освоєння сучасних методів насінництва будуть істотно підвищені генетичні та посівні якості оригінального та елітного насіння, а також насіння батьківських форм гібридів. Одержить подальший розвиток створення корпоративних структур на базі наукових установ та комерційних насінницьких формувань по виробництву високоякісного насіння на взаємовигідній основі. Будуть розроблені та запроваджені в насінницький процес нові біотехнологічні та молекулярно-генетичні методи насіннєвого контролю, зокрема з визначення сортової чистоти, ідентифікації сорту, ступеня гібридності, рівня стерильності та інші.

Науковими установами апробуються і запроваджуються у виробництво сучасні конкурентоспроможні інтенсивні технології вирощування зернових культур з урожайністю зерна озимої пшениці 50-60 ц/га, ярого ячменю - 40-45 ц/га, гороху - 35-40 ц/га, кукурудзи - 60-70 ц/га. В цих технологіях поряд із застосуванням традиційних добрив будуть застосовані технологічні процеси використання побічної продукції попередників в якості органічних добрив, шляхом її розсіювання під час збирання урожаю по поверхні поля і послідуючого заорювання, а також широкого використання сидеральних добрив. При обробітку грунту будуть використовуватись наукові розробки з мінімалізації, вологозбереження, суміщення операцій шляхом застосування комбінованих агрегатів. Виробництву будуть запропоновані удосконалені системи удобрень і захисту рослин з оптимальним використанням нових видів добрив, пестицидів, регуляторів росту, а також сільськогосподарської техніки нового покоління. Водночас для забезпечення оптимального фітосанітарного стану посівів будуть запропоновані інтегровані системи захисту посівів зернових культур від хвороб, шкідників та бур'янів, які поєднують агротехнічні, біологічні та хімічні методи боротьби з шкідливими організмами.

Освоєння наукових розробок в господарствах буде здійснюватись під науково-методичним керівництвом галузевих та зональних інститутів, а також 25 регіональних центрів наукового забезпечення. В рамках виконання програми науковими установами буде здійснюватись комплексне науково-інформаційне її супроводження. Будуть проводитись науково-практичні семінари, конференції, організовані навчання спеціалістів і керівників господарств, в регіонах функціонуватимуть постійно-діючі тренінги, щодо оволодівання фахівцями новітніх технологій, науково-технологічні демонстраційні полігони з розкриттям сучасних інновацій в зерновому господарстві.

Після прийняття Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та впровадження певної нормативно-правової бази ситуація на біржовому ринку стала різко змінюватися. Обсяги торгівлі зерном на біржовому ринку значно зросли, в тому числі, і проданого безпосередньо товаровиробниками.

На сьогодні заходи державного регулювання біржового ринку зосереджені на тому, щоб система публічних торгів змогла витіснити невигідну для виробника схему скуповування продукції трейдерами за демпінговими цінами. Більшість сільськогосподарських підприємств в умовах дефіциту обігових коштів та кредиторської заборгованості змушені фактично закладати майбутній врожай за поставлені матеріально-технічні ресурси або банківські кредити. Напрацьований механізм укладання форвардних контрактів дозволяє позитивно вирішувати цю ситуацію, але ще недостатньо використовується.

З метою підтримки вітчизняного сільгосптоваровиробника, захисту їх інтересів на ринку, посилення конкурентної боротьби, впливу на ціни та залучення до формування прозорого аграрного ринку міністерством ініціюється створення кооперативних інфраструктур. За станом на 1 червня 2004 року в Україні створено 418 агроторгових домів, з яких 128 кооперативних, 1080 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, з них 170-заготівельно-збутових, 73-переробних, 27-постачальницьких. Разом з тим, ще недостатній розвиток і підтримка їх діяльності з боку місцевих органів влади, нерівномірності розміщення цих структур по регіонах.

Вдосконалення цінової політики є однією із найважливіших проблем в сучасних умовах. З цією метою вживається ряд заходів, які б у повній мірі забезпечували економічну ефективність сільськогосподарського виробництва та сприяли регулюванню цін на внутрішньому ринку.

Стабілізація цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство здійснюється шляхом запровадження:

- фінансових та товарних інтервенцій щодо продовольчої пшениці, насіння соняшнику, ячменю, зерна кукурудзи, цукру, масла вершкового, згущеного та сухого молока;

- заставних операцій із продовольчою пшеницею, ячменем, зерном кукурудзи, насінням соняшнику, цукром;

- дотацій та мінімальних цін на окремі стратегічні види сільськогосподарської продукції і продовольства;

- фінансової підтримки окремих програм, які мають стратегічне значення для гарантування продовольчої безпеки держави.

З метою підвищення зацікавленості сільськогосподарських підприємств в нарощуванні обсягів виробництва і реалізації продовольчого зерна та впровадження ефективного механізму його регулювання постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2004 року N 532 "Про закупівлю продовольчого зерна врожаю 2004 року" рекомендовано забезпечити організацію закупівлі до 15 жовтня 2004 року продовольчого зерна врожаю поточного року до регіональних ресурсів виключно через акредитовані товарні біржі в обсягах тримісячної потреби - 1681 тис. тонн. Державному комітетові з державного матеріального резерву забезпечити закупівлю 1 млн. тонн продовольчого зерна до державного резерву протягом липня-жовтня 2004 року.

З метою державного регулювання ринку зерна та продуктів його переробки на початку 2003 року були розроблені механізми захисту вітчизняного товаровиробника та подолання негативних сезонних коливань цін за рахунок здійснення заставних та інтервенційних закупок зерна.

Так, прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо проведення заставних операцій із зерном урожаю 2004 року", якою передбачається закупити по заставних закупках та до інтервенційного фонду 0,5 млн. тонн продовольчого зерна.

Сприятиме регулюванню ринку зерна і створена Українська ф'ючерсна біржа, яка буде здійснювати торгівлю ф'ючерсними контрактами, що дасть змогу збільшити обсяги торгівлі через біржу, стабілізувати ціни, спростити доступ сільськогосподарських товаровиробників до фінансових ресурсів.

Дані ресурси слід сформувати як за рахунок коштів державного бюджету, так із використанням коштів місцевих бюджетів та кредитних ресурсів.