Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою подальшого вдосконалення методології державних статистичних спостережень у галузі тваринництва

1. Затвердити схвалену методичною комісією Держкомстату Методику проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій (далі - Методика проведення розрахунків), що додається.

2. Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О.М.):

2.1. Здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці зазначеної методики.

2.2. Направити Методику проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій, затверджену цим наказом, територіальним органам державної статистики для використання в роботі.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держкомстату України від 08.02.2005 р. N 49 "Про затвердження Методики проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Остапчука Ю.М.

Методика проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій (далі - Методика) розроблена з метою визначення річних та поточних обсягів виробництва, чисельності поголів'я, продуктивності сільськогосподарських тварин у розрізі категорій товаровиробників на регіональному та державному рівнях. Також у Методиці наведено порядок розрахунку основних показників статистики тваринництва.

Методика призначена для використання працівниками органів державної статистики, а також може бути корисна для фахівців наукових організацій та установ, що проводять дослідження у галузі тваринництва, інших зацікавлених користувачів.

Методика підготовлена департаментом статистики сільського господарства та навколишнього середовища Державного комітету статистики України та затверджена наказом Держкомстату України від 05.08.2008 N 270.

Процес реформування відносин власності у сільському господарстві як галузі зумовив значні структурні зміни в колі товаровиробників сільськогосподарської продукції. Основними виробниками багатьох видів продукції тваринництва є господарства населення, частка яких становить близько 60% у загальному обсязі виробництва.

Методика проведення розрахунків обсягів виробництва продукції тваринництва містить систему показників, що безпосередньо характеризують стан тваринництва у господарствах усіх категорій: як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення. Як складові частини, Методика включає в себе порядок розрахунку основних показників статистики тваринництва, методику проведення річних розрахунків та методику проведення поточних розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва.

Методика проведення річних розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій включає такі частини:

* розрахунок обороту поголів'я сільськогосподарських тварин;

* розрахунок виробництва (вирощування) продуктивних сільськогосподарських тварин;

* розрахунок виробництва м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів (реалізація худоби на забій);

* розрахунок виробництва шкур;

* розрахунок обсягів виробництва продукції тваринництва, яка не пов'язана із забоєм худоби (виробництво молока, вовни, продукції кролівництва, птахівництва, бджільництва);

* розрахунок виробництва основних видів продукції тваринництва на 100 гектарів сільськогосподарських угідь та на одну особу;

* розподіл обсягів виробництва основних видів продукції тваринництва за адміністративними районами.

Методика проведення поточних розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій включає в себе:

* розрахунок чисельності сільськогосподарських тварин;

* розрахунок обсягів виробництва основних видів продукції тваринництва;

* розподіл чисельності поголів'я та обсягів виробництва основних видів продукції тваринництва за адміністративними районами.

II.1. Визначення термінів (для цілей цієї Методики)

Тваринництво - це сукупність споріднених галузей сільського господарства, що займаються розведенням сільськогосподарських свійських тварин для виробництва продуктів харчування (молока, м'яса, яєць, меду та ін.) і сировини для обробної промисловості (м'яса, вовни, шкіри, пуху тощо). Тваринництво дає живу тяглову силу (коней, волів та ін.) і основне органічне добриво (гній).

Основні види сільськогосподарських тварин: велика рогата худоба, свині, вівці, кози та коні. До сільськогосподарських тварин належать також кролі, птиця, хутрові звірі, бджоли.

Сільськогосподарські підприємства - юридичні особи, їхні відокремлені підрозділи, що займаються сільськогосподарським виробництвом, незалежно від підпорядкування, організаційно-правової форми господарювання та основного виду діяльності. До цієї категорії товаровиробників відносяться державні підприємства, господарські товариства, кооперативи, фермерські господарства, приватні та інші підприємства, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

Господарства населення - домогосподарства, що здійснюють сільськогосподарську діяльність як з метою самозабезпечення продуктами харчування, так і з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції. До цієї категорії виробників віднесено також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять свою діяльність у галузі сільського господарства.

Домогосподарство - сукупність осіб (або одна особа), які спільно проживають в одному житловому приміщенні (або його частині), ведуть спільне господарство, мають спільні витрати на утримання житла, харчування тощо.

Вибіркове обстеження - науково обґрунтований вид несуцільного статистичного спостереження, що передбачає облік певної частини одиниць сукупності із застосуванням статистико-математичних методів розповсюдження отриманих характеристик на всю сукупність.

Генеральна сукупність - домогосподарства, які постійно проживають у сільській місцевості (по тих місцевих радах, де ведеться погосподарський облік) та мають у своєму постійному користуванні або володінні землю під присадибні ділянки і/або для ведення особистого селянського господарства чи товарного виробництва сільськогосподарської продукції.

Вибіркова сукупність (вибірка) - сукупність одиниць спостереження, відібраних із генеральної сукупності за певними правилами, які забезпечують репрезентативність вибірки.

Сільськогосподарські угіддя - земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. До їхнього складу входять рілля (включаючи чисті пари), перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.

Рілля - земельні ділянки, які систематично обробляються та використовуються під посіви сільськогосподарських культур, уключаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників та теплиць. До площі ріллі не належать сіножаті та пасовища, які розорано з метою їх докорінного поліпшення та які використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Площа, з якої зібрано зернові культури - площа, на якій скошено зернові культури та проведено їх обмолот.

II.2. Джерела інформації для проведення розрахунків

Інформаційною базою для проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва є дані:

* державних статистичних спостережень за формами:

- N 24 (річна) "Стан тваринництва";

- N 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_ р.";

- N 01-СГН "Запитальник базового інтерв'ю" (розділ II);

- N 02-СГН "Запитальник щомісячного інтерв'ю" (розділ II);

- N 6-сільрада "Окремі показники розвитку сільських, селищних, міських рад у галузі сільського господарства на 1 січня 200_ р.";

* форми N 7 "Районні підсумки обліку худоби на 1 січня 200_ р.";

* перепису (обліку) худоби у господарствах населення сільської місцевості та міських населених пунктів;

* вибіркового обстеження умов життя домогосподарств;

* демографічної статистики щодо чисельності наявного населення;

* адміністративної звітності за формою N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності".

Стан та розвиток тваринництва значною мірою визначається складом та кількістю худоби, птиці, інших сільськогосподарських тварин, характеристиками процесу їх відтворення та продуктивності, розмірами виробництва окремих видів продукції тваринництва у розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь, на одну особу тощо.

Для розрахунку цих показників у статистичній практиці використовується метод, який є єдиним для всіх регіонів і не залежить від умов утримання та годівлі худоби. Саме тому він дозволяє проводити співставлення показників у часі та в адміністративно-територіальному розрізі.

Розрахунок зазначених показників для сільськогосподарських підприємств здійснюється на підставі державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна, місячна) "Стан тваринництва" (формули наведено для одиниць виміру, в яких форма заповнюється сільськогосподарським підприємством). Показники по господарствах населення розраховуються аналогічно порядку, наведеному для сільськогосподарських підприємств.

III.1. Показники відтворення стада

Під відтворенням стада розуміють процес постійного відновлення поголів'я тварин шляхом одержання приплоду та вирощування молодняку, заміни тварин, що вибули, ремонтним молодняком. Відтворення стада включає одержання приплоду, переведення приплоду в ремонтні групи або групи відгодівлі, переведення молодняку в основне стадо, вибракування тварин, падіж та загибель, забій на м'ясо, продаж, купівлю тощо.

Серед спеціальних показників, які характеризують стадії процесу відтворення, основними є такі:

III.1.1. Показник розплоду - це відсоткове відношення кількості маток, що розплодилися, до загальної кількості маток на початок року, що призначені для одержання приплоду. Цей показник показує, яка частка наявного поголів'я маток дала приплід.

До кількості маток, що розплодилися, включаються матки, які дали живий приплід повністю або частково, наприклад, коли при опоросі було одержано хоча б одне живе порося. Якщо матка розплодилася два рази у звітному році, то вона двічі включається до цього показника. У випадку аборту або мертвонародженого приплоду матка до числа маток, що розплодилися, не включається. Кількість маток, що розплодилися, встановлюється за даними ряд. 42 ф. N 24 (річна) за відповідним видом худоби.

До маток, що призначені для одержання приплоду, належать: за великою рогатою худобою - корови (без корів на відгодівлі чи нагулі), всі телиці від 2-х років і старші, осіменені телиці від 1-го до 2-х років; за свинями - свиноматки основні та ті, що перевіряються; за вівцями та козами - матки та ярки старші 1-го року; за конями - кобили старші 3-х років.

Наявність маток, що призначені для одержання приплоду, на початок звітного року встановлюється за даними ф. N 24 (річна) за попередній звітному рік:

* за великою рогатою худобою: ряд. 75 гр. 2 + (ряд. 80 + ряд. 81 + ряд. 82) гр. 1

* за свинями: (ряд. 89 + ряд. 90) гр. 1

* за вівцями та козами: (ряд. 94 + ряд. 98) гр. 1

* за конями: ряд. 100 гр. 1.

III.1.2. Показник виходу приплоду в розрахунку на 100 маток обчислюють двома способами:

1) як відношення кількості одержаного живого приплоду до кількості маток, що призначені для одержання приплоду;

2) як відношення кількості одержаного живого приплоду до кількості маток основного стада (корів, основних свиноматок, вівцематок та ін.).

При розрахунку першого показника у кількість живого приплоду включається живий приплід, одержаний від усіх маток на початок року, що призначені для одержання приплоду, а при визначенні другого показника - живий приплід, одержаний від маток тільки основного стада на початок року. Найбільш поширеним є розрахунок виходу приплоду на 100 маток основного стада, зокрема телят у розрахунку на 100 корів, поросят - на 100 основних свиноматок, ягнят та козенят - на 100 вівце/козематок.

Для визначення виходу приплоду молодняку на 100 маток на підставі показників державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) проводиться такий розрахунок (у кожній з наведених формул знаменник береться за попередній звітному рік):

* телят на 100 корів = ряд. 45 гр. 1 * 100 / ряд. 75 гр. 2

* поросят на 100 свиноматок = ряд. 45 гр. 3 * 100 / ряд. 89 гр. 1

* ягнят та козенят на 100 маток = ряд. 44 гр. 4 * 100 / (ряд. 94 гр. 1 + ряд. 98 гр. 1)

* лошат на 100 кобил = ряд. 44 гр. 6 * 100 / ряд. 100 гр. 1

Також обчислюють показник виходу ділового приплоду в розрахунку на одну або 100 маток як відношення одержаного живого приплоду, крім загиблого молодняку народження поточного року, до кількості маток на початок року, що призначені для одержання приплоду.

III.1.3. Для багатоплідних скороспілих тварин (свиней, овець, кролів) визначають також показник плодючості маток, який характеризує кількість приплоду від однієї матки за один розплід та обчислюється як відношення кількості одержаного живого приплоду за рік до числа розплодів, та коефіцієнт обороту маток - як відношення кількості розплодів до кількості маток, що розплодилися у звітному році.

Наприклад, для свиней розраховується вихід поросят на один опорос та оборотність однієї основної свиноматки за формулами:

- вихід поросят на один опорос від:

* основних свиноматок = ряд. 45 гр. 3 / (ряд. 42 гр. 3 - ряд. 43 гр. 3)

* свиноматок, що перевіряються = (ряд. 44 гр. 3 - ряд. 45 гр. 3) / ряд. 43 гр. 3

- оборотність однієї основної свиноматки = (ряд. 42 гр. 3 - ряд. 43 гр. 3) за звітний рік / ряд. 89 гр. 1 за попередній звітному рік.

III.1.4. Показник яловості корів - це відсоткове відношення кількості корів, які не дали приплоду, до загальної кількості корів на початок звітного року, що призначені для одержання приплоду. Цей показник можна також обчислити як різницю між 100 % та показником виходу телят на 100 корів.

III.1.5. Показник забезпеченості стада ремонтним молодняком характеризує можливості розвитку тваринництва за рахунок поповнення продуктивного стада ремонтним молодняком. Ремонтний молодняк - це молодняк старшого віку, який призначений для поповнення власного основного продуктивного стада або продажу іншим підприємствам для подальшого виробничого використання.

Показник забезпеченості стада ремонтним молодняком обчислюється як співвідношення кількості ремонтного молодняку до чисельності дорослого поголів'я певного виду худоби відповідно на початок та кінець року. Показник забезпеченості стада ремонтним молодняком визначається:

* за великою рогатою худобою - кількістю нетелів, телиць віком старше 2-х років та телиць від 1-го до 2-х років у розрахунку на 100 корів;

* за свинями - кількістю свиноматок, що перевіряються, і ремонтних свинок віком старше 4 місяців у розрахунку на 100 основних свиноматок;

* за вівцями - кількістю ярок старше 1-го року в розрахунку на 100 вівцематок.

III.1.6. Показник вибракування тварин. Під вибракуванням розуміють реалізацію худоби на забій (на м'ясо) та худобу, забиту у своєму господарстві. Показник вибракування тварин характеризує частку поголів'я худоби, яка використана для забою на м'ясо. До вибракування не відносять продаж худоби на плем'я та продаж молодняку для подальшого вирощування.

Кількість вибракуваних тварин визначається за даними ряд. 56 державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна), а також за даними обороту стада як чисельність тварин на початок року плюс надходження протягом року та мінус падіж, кількість проданих тварин для подальшого вирощування та поголів'я тварин на кінець року.

Відносний показник вибракування тварин обчислюють як відсоткове відношення кількості вибракуваних тварин до їх загальної чисельності в обороті, тобто до поголів'я в обороті. Під поголів'ям в обороті розуміють поголів'я тварин на початок року плюс одержаний приплід та надходження худоби протягом року зі сторони.

III.1.7. Показник падежу тварин. Падіж тварин - це втрата тварин, уключаючи всі випадки їх загибелі від хвороби, у зв'язку зі старістю, внаслідок стихійного лиха, пожежі, нападу хижаків, нещасних випадків, а також вимушеного забою тварин, м'ясо яких не було використане в їжу, а використане тільки на годівлю худоби (але не звірям).

Відносний показник падежу тварин обчислюється як співвідношення кількості тварин, що пали та загинули, до поголів'я в обороті або до середньорічного поголів'я. Зокрема, відсоток падежу великої рогатої худоби обраховується як співвідношення:

Падіж корів, як правило, обчислюється у відсотках до їх середньорічного поголів'я.

Показники вибракування та падежу визначають як загалом по всьому стаду, так і за окремими статево-віковими групами. При визначенні зазначеного показника за окремими статево-віковими групами до поголів'я в обороті включають також тварин, переведених з інших груп. При цьому, коли тварини у групі перебувають менше року, наприклад, для молодняку свиней від 4 до 9 місяців, ці показники обчислюють за формулою:

де: M - чисельність вибракуваних тварин або тих, що пали;

n - число місяців перебування у групі;

S - поголів'я на початок року або середньорічне поголів'я тварин даної групи.

III.1.8. Показник збереження тварин обчислюють як різницю між 100% та показником падежу тварин.

Для оцінки стану розвитку тваринництва особливе значення мають показники збереження молодняку народження поточного року. Ці показники обчислюються як за всім поголів'ям молодняку народження поточного року, включаючи молодняк, який придбано зі сторони, так і за молодняком, одержаним від маток, які знаходяться у господарстві. Показник збереження молодняку розраховується як різниця між 100% та відсотковим відношенням кількості палого та загиблого приплоду до кількості одержаного приплоду.

III.2. Показники інтенсивності вирощування тварин

III.2.1. Виробництво (вирощування) сільськогосподарських тварин у живій масі складається із ваги одержаного за рік приплоду, приросту ваги молодняку і сільськогосподарських тварин дорослої на відгодівлі та нагулі за мінусом падежу молодняку і худоби на відгодівлі. Виробництво (вирощування) сільськогосподарських тварин показується в натурі (у масі) і розраховується за основними видами продуктивної худоби: велика рогата худоба, свині, вівці та кози, а також загалом по птиці всіх видів. Обсяги вирощування кролів та коней умовно приймаються на рівні обсягів реалізації на забій у живій масі цих видів тварин.

Приплід включає живу масу (вагу) при народженні молодняку, одержаного від маток, які знаходяться у господарстві.

Приріст живої маси молодняку включає:

* за великою рогатою худобою - приріст телят, телиць неосіменених, осіменених телиць до переведення їх у групу корів, волів та воликів до переведення їх у групу робочих волів або досягнення трирічного віку, бичків до переведення їх у групу бугаїв-плідників або досягнення трирічного віку;

* за свинями - приріст молодняку до переведення у доросле виробниче стадо;

* за вівцями та козами - приріст молодняку до 1 року і переведення у доросле стадо;

* за птицею - приріст птиці дорослої.

III.2.2. Основним показником інтенсивності вирощування тварин є середньодобовий приріст великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз на вирощуванні, відгодівлі та нагулі. Середньодобові прирости відповідного виду худоби визначаються як співвідношення загального обсягу одержаного приросту від вирощування, відгодівлі та нагулу за рік (період) до числа кормоднів відгодівлі за цей рік (період).

У числі кормоднів на вирощуванні, відгодівлі та нагулі враховується кількість кормоднів худоби, від якої був одержаний приріст на вирощуванні, відгодівлі та нагулі. У загальну кількість кормоднів включаються також кормодні палого молодняку. У загальне число кормоднів не включаються кормодні поросят до відлучки та ягнят до відбивки від маток.

Дні постановки та зняття худоби з відгодівлі вважаються за один день.

Число кормоднів з початку року визначається як сума кормоднів худоби на відгодівлі та нагулі за кожний місяць. Якщо, наприклад, протягом квітня у підприємстві на відгодівлі знаходилось 100 голів, то число кормоднів складе 3000 (100 x 30). Якщо протягом місяця із цієї кількості, наприклад, 50 голів було знято з відгодівлі 20 квітня, то число кормоднів визначається так:

Середньодобові прирости розраховуються як співвідношення:

* за великою рогатою худобою = ряд. 31 гр. 1 * 100000 / ряд. 34 гр. 1

* за свинями = (ряд. 31 гр. 2 - ряд. 32 гр. 2) * 100000 / ряд. 34 гр. 2.

Аналогічно розраховуються середньодобові прирости овець та кіз (за даними гр. 3).

III.2.3. Для характеристики продуктивності вирощування тварин визначаються такі показники, як середня вага однієї голови великої рогатої худоби, свиней, що продані переробним підприємствам сільськогосподарськими господарствами; виробництво (вирощування) м'яса всіх видів на одну умовну голову великої худоби, що була в наявності на початок року; виробництво (вирощування) яловичини та телятини на одну голову великої рогатої худоби, що була на початок року; виробництво (вирощування) свинини на одну голову поголів'я свиней, що були на початок року.

III.2.4. Важливим показником характеристики стану тваринництва є співвідношення вирощування сільськогосподарських тварин до обсягу їх реалізації на забій (на м'ясо). При інтенсивному господарюванні рівень цього показника перевищує 1,0.

III.3. Показники продуктивності тварин

III.3.1. Поряд з такими показниками, як валовий надій молока, валовий настриг вовни, валовий збір яєць тощо, які характеризують розміри (обсяги) виробництва окремих видів продукції тваринництва, визначають показник продуктивності тварин - середній вихід продукції у розрахунку на одну тварину. Цей показник характеризує якісний стан тваринництва.

Показник продуктивності тварин, як і показники, що характеризують обсяги виробництва різних видів продукції тваринництва, визначають за певний період часу (день, місяць, рік) за окремими видами тварин, фермами, підприємствами, категоріями господарств, економічними районами, природноекономічними зонами та адміністративно-територіальними одиницями, загалом по країні.

III.3.2. Продуктивність корів. Молочна продуктивність корів характеризується середньою удійністю корів. Обчислюють два показники: середній надій на одну дійну корову та середній надій від однієї корови молочного стада. Середній надій на одну дійну корову характеризує середній рівень молочної продуктивності корів. Середній надій молока від однієї корови молочного стада визначає одночасно ступінь використання корів для виробництва молока та рівень їх молочної продуктивності.

Середній надій на дійну корову можна обчислити двома способами: як відношення валового надою до середньої чисельності корів або як відношення валового надою до середньогрупової чисельності дійних корів.

До дійних корів належать корови, що дали приплід та доїлися у звітному році (періоді). Ялові корови, що доїлися, до дійних не відносяться. Середня чисельність дійних корів за звітний період розраховується як відношення загального числа кормоднів дійних корів до календарної тривалості звітного періоду. Середньогрупову чисельність дійних корів визначають діленням кількості кормоднів дійних корів на 305 днів (тривалість лактаційного періоду - період, протягом якого корови дають молоко).

Основним показником продуктивності корів є середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада. Цей показник також розраховується двома способами: як співвідношення річного валового надою молока від корів молочного стада до середньорічного поголів'я корів молочного стада або до поголів'я корів молочного стада, що було в наявності на початок року, незалежно від того, доїлися чи ні корови на цю дату.

Валовий надій коров'ячого молока - це все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного та м'ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць, які знаходяться у господарстві, уключаючи надоєне молоко, яке було використане на випоювання телят, поросят та курчат. Молоко, висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, у валовий надій не включається.

Окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада (без урахування молока, яке надоєне від корів м'ясного стада).

Якщо молоко обліковується у літрах, то для перерахунку в кілограми ці дані потрібно помножити на коефіцієнт 1,03.

Середнє поголів'я корів визначають кількома способами, залежно від характеру даних про їх чисельність. Якщо є відомості про чисельність тварин за кожний день, то середнє поголів'я за певний період (місяць, квартал, рік) обчислюється як співвідношення загальної кількості кормоднів за певний період до числа календарних днів у періоді, що вивчається. Кормодень - це перебування у господарстві однієї голови худоби протягом доби. Загальна кількість кормоднів визначається як добуток кількості голів худоби та числа днів її перебування у господарстві.

У разі відсутності обліку кормоднів, середнє поголів'я корів за рік (період) можна розрахувати за формулою середньої хронологічної моментного динамічного ряду:

До поголів'я корів молочного стада не включають корів, що знаходяться на відгодівлі, корів молочного стада, що виділені для групового підсосного вирощування телят (при одночасному припиненні доїння), а також корів м'ясного стада: (ряд. 75 гр. 2 - ряд. 83 гр. 1 - ряд. 87 гр. 1) ф. N 24 (річна).

Основні показники середнього надою на одну корову, що застосовуються у статистичній практиці, розраховуються за формулами:

* на одну корову, що була в наявності на початок року: ряд. 12 гр. 1 * 100 за звітний рік / (ряд. 75 гр. 2 - ряд. 83 гр. 1 - ряд. 87 гр. 1) за попередній звітному рік

* на середню корову: ряд. 12 гр. 1 * 100 / ряд. 88 гр. 1 за звітний рік.

При вивченні резервів збільшення виробництва молока визначають показник використання молочного стада як співвідношення середньорічної чисельності дійних корів до середньорічного поголів'я всіх молочних корів або як відношення кормоднів дійних корів до загальної кількості кормоднів усіх молочних корів за звітний період. Середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада дорівнює середньому надою від однієї дійної корови, помноженому на показник використання молочного стада.

III.3.3. Продуктивність птиці. Продуктивність птиці упродовж року характеризується середнім виходом яєць від однієї курки-несучки, який визначається як співвідношення виробництва курячих яєць (включаючи яйця від молодняку) до середнього поголів'я курей-несучок за звітний період (місяць, квартал): ряд. 17 гр. 1 / ряд. 103 гр. 1 ф. N 24 (річна).

Середній вихід яєць від однієї курки-несучки в цілому за рік визначається як співвідношення виробництва яєць за рік тільки від дорослих курей-несучок до середньорічного поголів'я курей-несучок: ряд. 18 гр. 1 / ряд. 103 гр. 1 ф. N 24 (річна).

Обсяги виробництва яєць визначаються за двома показниками: валове виробництво яєць та валове виробництво яєць курячих. Валове виробництво яєць - уся кількість яєць, зібраних від усіх видів птиці (курей, качок, гусок, індичок та ін.), уключаючи втрати яєць (бій, псування тощо), а також яйця, витрачені на вивід курчат, каченят, гусенят та індичат квочками або в інкубаторі. Валове виробництво яєць курячих визначають диференційовано для дорослого поголів'я та молодняку. До молодняку відносять курей яйценесучих порід у віці до 150 днів і м'ясних та м'ясо-яєчних порід - у віці до 180 днів.

Середнє поголів'я курей-несучок визначається як співвідношення кількості кормоднів курей-несучок до кількості днів у звітному періоді. Якщо упродовж звітного періоду якийсь час птиця була відсутня (була ліквідована тощо) і кормодні за цей період не було враховано, то при обчисленні середнього поголів'я курей-несучок ця кількість днів виключається із загальної кількості календарних днів звітного періоду.

При відсутності обліку кормоднів середнє поголів'я курей-несучок за рік (період) можна розрахувати за формулою (2) середньої хронологічної моментного динамічного ряду (як середнє поголів'я корів у п. III.3.2).

III.3.4. Інкубація яєць. Відсоток виведення молодняку сільськогосподарської птиці всіх видів при інкубації розраховується як співвідношення чисельності виведеного здорового молодняку птиці до кількості яєць, що були проінкубовані.

III.3.5. Середній настриг вовни. Для характеристики продуктивності овець визначають такі показники середнього настригу вовни: на одну стрижену вівцю за рік; на одну вівцю за кожну стрижку та середньорічний настриг вовни на одну вівцю, що знаходилась у господарстві на початок року.

Основним є середній настриг вовни на одну вівцю на початок року, який визначається як співвідношення валового настригу вовни до поголів'я овець на початок року: ряд. 21 гр. 1 за звітний рік / ряд. 93 гр. 1 за попередній звітному рік.

Валовий настриг овечої вовни - це вся фактично настрижена з живих овець вовна, уключаючи вовну, використану на внутрішньогосподарські потреби господарства. Сюди ж включається і вовна-линька, козячий пух і вовна повторної стрижки. Кисла вовна (вовна із загиблих та забитих овець) та вовна, одержана з шубних овчин при промисловій переробці їх на шкіру, в обсяг виробництва не включається.

Для розрахунку середнього настригу вовни поголів'я овець приймається станом на початок звітного року, оскільки стрижка овець має сезонний характер і все наявне поголів'я на початок року повинно дати вовну.

Середній настриг вовни на одну стрижену вівцю визначається в зоотехнічній практиці лише на окремих підприємствах.

Показник використання овець для одержання вовни визначають як співвідношення кількості стрижених овець до їх загальної чисельності на початок року.

Середній настриг вовни на одну вівцю на початок року можна отримати і так:

У зв'язку з тим, що продуктивність молодняку та дорослих овець істотно відрізняється, настриг вовни доцільно обчислювати окремо за віковими групами тварин.

III.4. Визначення умовного поголів'я худоби

III.4.1. Для загальної характеристики стану та розвитку тваринництва виникає потреба визначити поголів'я різних видів тварин єдиним показником. Оскільки тварини окремих видів та груп істотно відрізняються між собою за різними ознаками, то пряме підсумовування їх чисельності не має сенсу. Тому визначають так зване умовне поголів'я тварин.

За умовну голову прийнято вважати голову дорослої великої рогатої худоби. Для обчислення умовного поголів'я використовують коефіцієнти переведення в умовне поголів'я великої худоби, які визначаються виходячи із співвідношення кількості використаних у стійловий період кормів різними видами та статево-віковими групами тварин, тобто за кормовими (або фуражними) коефіцієнтами.

III.4.2. Умовне поголів'я визначається як добуток чисельності сільськогосподарських тварин в натурі (у фізичних головах) на відповідні кормові (фуражні) коефіцієнти, які наведено в таблиці:

Приклад розрахунку умовного поголів'я.

Середньорічне поголів'я сільськогосподарських тварин становило: великої рогатої худоби (всього) - 6083 голів, у т.ч. корів - 4581 та бугаїв-плідників - 6, свиней - 9047, овець та кіз - 927, коней - 520, птиці всіх видів - 11253 голови. Умовне поголів'я складе: (4581 + 6 + 520) x 1,0 + (6083 - 4581 - 6) x 0,6 + (9047 x 0,3) + (927 x 0,1) + (11253 x 0,02) = 9037 голів.

III.5. Показники щільності тварин та виробництва продукції тваринництва на 100 гектарів площ та на одну особу

III.5.1. При аналізі стану тваринництва та його продуктивності важливе значення мають показники щільності тварин за їх видами та виробництва продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь та на одну особу. Такі показники характеризують рівень динаміки тваринництва, ступінь використання земельних угідь для його розвитку.

III.5.2. Показники щільності тварин на 100 га обчислюють як співвідношення чисельності певного виду тварин на кінець звітного року до відповідної площі на початок звітного року та множенням знайдених величин на 100. Показники щільності визначаються:

* за поголів'ям великої рогатої худоби, овець та кіз - на 100 га сільськогосподарських угідь;

* за поголів'ям свиней - на 100 га ріллі;

* за поголів'ям птиці - на 100 га площі, з якої зібрано зернові культури, при цьому площа приймається під урожай попереднього звітному року. Для розрахунку показника щільності птиці її переводять в умовне поголів'я, без урахування поголів'я молодняку птиці, а саме: курей - віком до 5 місяців, качок - до 3, гусей та індиків - до 6 місяців.

III.5.3. Аналогічно обчислюються і показники виробництва продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь та на одну особу. При цьому:

1) на 100 га сільськогосподарських угідь визначаються такі показники: вирощування сільськогосподарських тварин (у живій масі); реалізація на забій сільськогосподарських тварин (у живій та забійній масі); виробництво молока та вовни;

2) на 100 га ріллі: вирощування свиней у живій масі; реалізація на забій свиней (у живій та забійній масі);

3) на 100 га площі, з якої зібрано зернові культури, розраховується виробництво яєць.

На одну особу визначається виробництво м'яса (у забійній масі), молока, вовни та яєць шляхом співвідношення обсягу їхнього виробництва до середньорічної чисельності наявного населення за звітний рік.

III.6. Перерахунок живої ваги сільськогосподарських тварин у забійну вагу

III.6.1. Загальний обсяг виробництва м'яса визначається у живій та забійній масі. Під живою масою тварин розуміють вагу живої тварини, а під забійною масою - вагу туші забитої тварини (без голови, шкури, хвоста, внутрішніх органів та їх вмісту). Виходом м'яса називається відсоткове відношення забійної маси тварин до їх живої маси. Цей показник залежить від виду тварин, їх породи та вгодованості. Для розрахунку виробництва м'яса у забійній вазі використовуються коефіцієнти виходу м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів, які розраховуються як середньорічні дані за останні 3 роки на підставі даних м'ясокомбінатів, птахофабрик, інших переробних підприємств, власних переробних цехів.

Річні розрахунки обсягів виробництва продукції тваринництва, чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин проводяться за такими категоріями розробки:

* Господарства усіх категорій

у тому числі

* Сільськогосподарські підприємства - всього

з них

державні сільськогосподарські підприємства

недержавні сільськогосподарські підприємства

у т.ч. фермерські господарства

* Господарства населення.

При проведенні річних розрахунків обсягів виробництва продукції тваринництва, чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин у господарствах усіх категорій слід дотримуватися таких методологічних підходів:

1) річні розрахунки здійснюються у цілому по регіону (області, республіці) з подальшим розподілом за адміністративними районами;

2) після проведення розрахунків слід провести аналіз отриманих результатів, зокрема, порівняти їх з попередніми даними за звітний рік та відповідними заключними показниками за попередні роки;

3) з метою уникнення невиправданого завищення чи заниження середніх показників (продуктивності худоби, виходу продукції на 1 голову) при їх визначенні необхідно виключити із загальної сукупності спеціалізовані господарства (як сільгосппідприємства, так і домогосподарства), тваринницькі комплекси тощо;

4) у разі відсутності або недостатньої кількості даних за окремими показниками (наприклад, за окремим видом худоби) у вибірковому обстеженні сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості з метою підвищення достовірності розрахунків можливе проведення коригування показників відповідно до тенденцій (темпів змін), що склалися у сільськогосподарських підприємствах або фермерських господарствах, а також за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Коригування може бути використане також у випадках, коли до обстеження потрапили великі домогосподарства, які займаються підприємницькою діяльністю;

5) у разі відсутності або недостатньої кількості показників по домогосподарствах окремого адміністративного району слід скористатися даними за природно-сільськогосподарською територією, до якої район відноситься, або по регіону загалом.

Зведені показники щодо обсягів виробництва основних видів продукції тваринництва показуються у таблиці 8 "Виробництво продуктів тваринництва" (Додаток 1) у одиницях виміру, передбачених пп. IV.2-IV.8 цієї Методики.

IV.1. Оборот поголів'я сільськогосподарських тварин

IV.1.1. Оборот поголів'я худоби складається за програмою таблиці 9 "Оборот стада" (Додатки 3.1 та 3.2) за основними видами худоби:

* Велика рогата худоба

* Свині

* Вівці та кози

* Коні.

Оборот поголів'я птиці складається за програмою розділу I таблиці 18 "Оборот поголів'я птиці всіх видів та виробництво продукції птахівництва" (Додаток 9).

IV.1.2. Усі показники табл. 9 та розділу I табл. 18 заповнюються у тисячах голів з одним знаком після коми, крім гр. 13 табл. 9, яка заповнюється у головах (у цілих числах).

IV.1.3. Оборот стада худоби - це система показників, що характеризують рух поголів'я внаслідок одержання приплоду, забою на м'ясо, падежу, купівлі та продажу сільськогосподарських тварин. Оборот стада складається у вигляді балансу: сума чисельності поголів'я на початок року й усіх статей надходження тварин повинна дорівнювати сумі всіх видаткових статей та чисельності худоби на кінець року:

При складанні обороту стада за звітний календарний рік у розрізі категорій господарств слід ураховувати такі особливості.

IV.1.4. Чисельність худоби на початок звітного року (гр. 1 табл. 9) за кожною категорією господарств приймається за даними підсумків обліку худоби (ф. N 7) і відповідає даним гр. 11 табл. 9 за попередній звітному рік.

IV.1.5. При складанні обороту стада у сільськогосподарських підприємствах усі статті надходження та вибуття великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, коней заповнюються на підставі даних державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна):

У разі зміни сільськогосподарськими підприємствами упродовж року організаційно-правової форми господарювання, дані щодо чисельності худоби на початок звітного року за обліком худоби та в рядку 40 державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) за звітний рік можуть дещо різнитися. У такому випадку в сільськогосподарських підприємствах чисельність худоби на початок року (гр. 1 табл. 9) приймається за показниками обороту стада за попередній звітному рік (показник "наявність на кінець року"), а одержана різниця у чисельності голів на початок року відноситься до іншого надходження або вибуття худоби і показується відповідно у гр. 4 і гр. 9.

При складанні обороту стада овець та кіз реалізація овець каракульських на забій у гр. 7 не враховується, а показується окремо у гр. 7а (за іншими статтями обороту поголів'я овець та кіз показується з урахуванням овець каракульських).

IV.1.6. При розрахунку статей обороту стада особливої уваги потребує показник "одержано приплоду". Загальний приплід за видами худоби можна отримати шляхом розрахунку його виходу на одну голову маточного поголів'я на початок року за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості та розповсюдження цього показника на маточне поголів'я, що було в наявності в усіх господарствах населення за даними обліку (перепису) худоби.

Ураховуючи, що чисельність свиноматок у домогосподарствах є недостатньо сталим показником, при визначенні виходу приплоду поросят за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості слід використати ряд методів, а саме: розрахувати вихід приплоду на середньорічне поголів'я свиноматок, на все поголів'я свиней на початок року або на їх середньорічне поголів'я, вихід поросят на одне домогосподарство тощо.

IV.1.7. Для розрахунку кількості худоби, що пала та загинула, суму поголів'я тварин на початок року, приплоду та купівлі за даними табл. 9 слід помножити на відсоток падежу, визначений за інформацією вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості. Відсоток падежу за ф. N 02-СГН визначається як співвідношення середніх показників за ротаційний період: ряд. 03 / (ряд. 10 + ряд. 01 + ряд. 02) x 100%. Після визначення кількості худоби, що пала та загинула, зворотнім шляхом можна вирахувати чи/або проконтролювати показник кількості реалізованої на забій худоби.

IV.1.8. Показники щодо купівлі (продажу) худоби господарствами населення у сільськогосподарських підприємств повинні дорівнювати відповідним даним державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) рядки 65 та 50 щодо продажу (купівлі) тварин сільськогосподарськими підприємствами у населення.

IV.1.9. У рядку "Господарства усіх категорій" кількість худоби, показана у гр. 3 і 8, а також у гр. 4 і 9, повинна бути однаковою.

IV.1.10. Вихід приплоду молодняку на 100 маток (гр. 13 табл. 9) розраховується як співвідношення отриманого за звітний рік приплоду до поголів'я маток, що було в наявності на початок року.

IV.1.10.1. У сільськогосподарських підприємствах наявність маток на початок звітного року (гр. 12 табл. 9) встановлюється за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) за попередній рік і дорівнює:

- за великою рогатою худобою: ряд. 75 гр. 2 + (ряд. 80 + ряд. 81 + ряд. 82) гр. 1

- за свинями: ряд. 89 гр. 1 + ряд. 90 гр. 1

- за вівцями та козами: ряд. 94 гр. 1 + ряд. 98 гр. 1

- за конями: ряд. 100 гр. 1.

IV.1.10.2. Наявність маток на початок звітного року у господарствах населення приймається за даними перепису (обліку) худоби. У поголів'я маток великої рогатої худоби на початок року включаються корови (без корів на відгодівлі), осіменені телиці від 1 до 2 років та всі телиці у віці старше 2 років; свиней - основні свиноматки; овець та кіз - вівце/козоматки від 1 року і старші; коней - кобили від 3 років і старші.

Чисельність осіменених телиць від 1 до 2 років визначається розрахунково, виходячи із співвідношення чисельності осіменених телиць від 1 до 2 років та загальної кількості телиць у віці старше 2 років за 2001-2005 рр.:

195,3 тис. голів = 78,1 тис. голів х 2,5

IV.2. Виробництво (вирощування) продуктивних сільськогосподарських тварин

IV.2.1. Виробництво (вирощування) сільськогосподарських тварин відображається в таблиці 8 "Виробництво продуктів тваринництва" (Додаток 1) за основними видами продуктивної худоби (велика рогата худоба, свині, вівці та кози), а також птицею всіх видів. Обсяги вирощування кролів та коней умовно приймаються на рівні обсягів реалізації на забій у живій масі цих видів худоби. Усі показники щодо обсягів виробництва (вирощування) та реалізації сільськогосподарських тварин на забій у табл. 8 заповнюються у тисячах тонн з одним знаком після коми. Показники додатка до табл. 8 заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком (у цілих числах), крім чисельності поголів'я (ряд. 2а та 2б), яка показується у тисячах голів з одним знаком після коми.

IV.2.2. У сільськогосподарських підприємствах показники щодо виробництва (вирощування) сільськогосподарських тварин заповнюються на підставі даних державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна); реалізація на забій сільськогосподарських тварин - за даними таблиці 12 "Виробництво м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів (реалізація худоби на забій)" (Додаток 4). При цьому між показниками повинен витримуватися такий взаємозв'язок, зокрема за великою рогатою худобою:

IV.2.3. Розрахунки обсягів виробництва (вирощування) сільськогосподарських тварин у господарствах населення проводяться за програмою додатка до таблиці 8 (Додаток 2) на підставі даних розрахунків обороту стада (табл. 9), розрахунків виробництва м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів (табл. 12), розрахунків обороту птиці всіх видів та виробництва продукції птахівництва (табл. 18), даних вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (ф. N 02-СГН) та державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна).

Загальна схема розрахунку обсягів виробництва (вирощування) сільськогосподарських тварин в господарствах населення та взаємозв'язок показників такі:

За іншими статтями розрахунки проводяться відповідно до підказів, зазначених на бланку табл. 8.

Середня жива маса 1 голови худоби кожного виду загалом (велика рогата худоба, свині тощо) у господарствах населення розраховується за інформацією перепису (обліку) худоби та середньою живою масою 1 голови у розрізі вікових груп. Середня жива маса 1 голови за окремими віковими групами визначається так: спочатку за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості встановлюється середня жива маса корови, забитої у домогосподарстві (ф. N 02-СГН, розділ II пит. 1, ряд. 05 / ряд. 04 за гр. 202). Потім, виходячи із вікового складу відповідного виду худоби за даними обліку (перепису) худоби та встановлених співвідношень маси окремих груп та видів худоби до маси корів, встановлюється середня маса 1 голови кожного виду худоби:

Цей метод визначення середньої маси худоби за віковими групами є основним. Однак отримані результати слід експертно оцінити, порівняти з інформацією вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості щодо середньої маси худоби, яка забита в домогосподарстві, й у разі необхідності провести необхідні коригування, зокрема з урахуванням значень відповідних показників у фермерських господарствах.

Обсяги виробництва (вирощування) сільськогосподарських тварин у господарствах населення заносяться у гр. 9 табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва" у розрізі окремих видів худоби.

IV.3. Виробництво м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів (реалізація худоби на забій)

IV.3.1. Розрахунки виробництва м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів (реалізація худоби на забій) за категоріями господарств проводяться за програмою таблиці 12 "Виробництво м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів (реалізація худоби на забій)" (Додаток 4) за основними видами худоби:

* Велика рогата худоба

* Свині

* Вівці та кози (без урахування каракульських овець)

* Вівці каракульські

* Коні.

Показники табл. 12 заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком (у цілих числах), крім чисельності поголів'я (ряд. 1 за видами худоби) та виходу м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів (ряд. 3), які показуються у тисячах голів та відсотках з одним знаком після коми.

IV.3.2. У сільськогосподарських підприємствах загальний обсяг реалізованої худоби на забій у живій масі приймається за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна); чисельність реалізованих на забій тварин - за даними гр. 7 табл. 9 "Оборот стада" за відповідним видом худоби.

Наприклад, при розрахунку виробництва м'яса великої рогатої худоби у живій масі джерелами інформації для складання табл. 12 є:

Рядки 4, 7-10 табл. 12 розраховуються відповідно до підказів, зазначених на бланку.

За аналогічною схемою розраховуються обсяги виробництва м'яса свиней (у ряд. 11-20), овець та кіз (у ряд. 21-30), коней (у ряд. 31-40).

IV.3.3. У господарствах населення виробництво м'яса у живій масі визначається як добуток середньої маси 1 голови відповідного виду худоби на кількість реалізованих на забій тварин, яка встановлюється за оборотом худоби (гр. 7 табл. 9). Середня жива маса 1 голови худоби розраховується за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості з урахуванням вікової структури поголів'я або приймається рівній середній масі худоби, яка продана на ринку сільськогосподарськими підприємствами, за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна): ряд. 66 / ряд. 65.

IV.3.4. У районах, де проводиться забій каракульських ягнят на смушку, у виробництво м'яса включається також м'ясо ягнят, фактично використане як продовольче м'ясо. Обсяг такого м'яса розраховується в окремій таблиці "вівці каракульські" згідно зі схемою, наведеною у ряд. 21-30, на підставі даних щодо кількості реалізованих на забій каракульських ягнят та середньої ваги голови приплоду, визначеної за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна): ряд. 30 гр. 3 / ряд. 44 гр. 4.

IV.3.5. Обсяги реалізації худоби на забій розраховуються у масі живої худоби та в забійній масі, включаючи субпродукти.

Для розрахунку виробництва м'яса у забійній вазі використовуються коефіцієнти виходу м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів, які розраховуються як середньорічні дані за останні 3 роки на підставі даних м'ясокомбінатів, птахофабрик, інших переробних підприємств, що розташовані на території регіону. У разі відсутності інформації у розрізі категорій товаровиробників вони встановлюються єдиними для сільськогосподарських підприємств та господарств населення.

При відсутності даних про вихід м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів від живої маси кролів та коней вихід м'яса, жиру-сирцю та субпродуктів умовно приймається: від живої маси кролів - у розмірі 50 відсотків, від живої маси коней - на рівні виходу по великій рогатій худобі.

IV.3.6. Результати розрахунків виробництва м'яса у живій та забійній масі, включаючи жир-сирець і субпродукти (відповідно рядки 7 та 8 табл. 12), заносяться до табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва" з урахуванням одиниць виміру, в яких вона складається.

IV.4. Виробництво шкур

IV.4.1. Загальне виробництво шкур наводиться у таблиці 13 "Виробництво шкур усіх видів" (Додаток 5.1).

Розрахунок виробництва шкур у розрізі категорій виробників здійснюється за програмою таблиці 14 "Виробництво шкур" (Додаток 5.2) за такими видами худоби:

* Велика рогата худоба

* Коні

* Вівці та кози (без урахування каракульських овець)

* Вівці каракульські.

Усі показники табл. 13 і 14 заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком, з одним знаком після коми.

IV.4.2. Загальна кількість одержаних шкур складається з кількості шкур реалізованої на забій худоби; шкур, одержаних від худоби, яка пала та загинула, та шкур, що отримані від мертвонародженого приплоду.

Джерелом інформації щодо чисельності худоби, яка була реалізована на забій, є дані табл. 12 або табл. 9. Чисельність худоби, яка пала та загинула, приймається за даними гр. 6 табл. 9 "Оборот стада" за відповідним видом худоби.

IV.4.3. Відсоток використання шкур від загиблої худоби у сільськогосподарських підприємствах установлюється за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) як співвідношення даних ряд. 152 "з них знято і оприбутковано шкур" до ряд. 151 "Забито та пало худоби, одержано мертвонародженого приплоду".

IV.4.4. Відсоток використання шкур від загиблої худоби у господарствах населення визначається за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості: розділ II "Довідково" ряд. 54 / (ряд. 03 + ряд. 04 + 07) або за матеріалами лабораторій ветеринарної медицини.

IV.4.5. Загальну кількість шкур, одержаних від забою худоби та її загибелі, слід розподілити на шкури великі (вагою понад 10 кг) та дрібні (вагою до 10 кг). До дрібних шкур відносяться шкури телят, лошат, кінського молодняку, шкури овець та кіз всіх видів, у т.ч. каракуль та хутросировина (овчина хутряна та шубна, хутряні шкурки ягнят).

Із загального виробництва дрібних шкур виділяється виробництво каракульських шкурок за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна). У виробництво каракульських шкурок потрібно включити каракульські шкури як від забитих для одержання шкурок ягнят, так і шкури, одержані від ягнят, які пали та загинули, і мертвонароджених ягнят (ряд. 62 та 70).

Розподіл шкур на великі і дрібні у сільськогосподарських підприємствах здійснюється за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) ряд. 152 гр. 1 і гр. 2; у господарствах населення - за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.

IV.4.6. Виробництво шкур худоби загалом та за видами у розрізі категорій товаровиробників заноситься до табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва".

IV.5. Виробництво продукції тваринництва, яка не пов'язана із забоєм худоби

IV.5.1. Виробництво молока коров'ячого

IV.5.1.1. Виробництво молока розраховується за програмою таблиці 15 "Виробництво молока" (Додаток 6). Показники таблиці заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком (у цілих числах), крім чисельності поголів'я тварин (гр. 1, 2, 6, 9, 12), яке показується у тисячах голів з одним знаком після коми.

IV.5.1.2. Виробництво молока коров'ячого визначається від усього стада корів (гр. 3 табл. 15) і в т.ч. від корів молочного стада (гр. 3а табл. 15). Чисельність поголів'я молочних корів на початок року та середньорічне поголів'я корів визначається відповідно до п. III.3.1 цієї Методики. Розрахунок середнього надою від однієї корови проводиться виходячи з валового надою молока від молочних корів.

IV.5.1.3. Показники обсягу надоєного молока, поголів'я корів, середнього надою молока від однієї корови у сільськогосподарських підприємствах приймаються за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна).

IV.5.1.4. Основними джерелами даних для визначення поголів'я корів та обсягів надоєного молока у господарствах населення є дані обліку (перепису) худоби та вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.

На підставі даних вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості визначається середній надій молока від однієї корови у домогосподарствах у сільській місцевості (ф. N 02-СГН, розділ II пит. 3). При цьому слід мати на увазі, що середній надій молока від однієї корови за матеріалами обстеження рахується у літрах і для перерахунку в кілограми ці дані необхідно помножити на коефіцієнт 1,03.

Розміри середнього надою молока від корів, що знаходяться у домогосподарствах, які проживають у міських населених пунктах, приймаються на рівні середніх показників надою молока в домогосподарствах у сільській місцевості даного регіону.

IV.5.2. Виробництво молока козячого, овечого та кобилячого

Середні надої та обсяги виробництва молока козячого, овечого та кобилячого визначаються аналогічно виробництву та надоям молока коров'ячого. Виробництво молока овечого розраховується лише у регіонах, де проводиться доїння овець. Для визначення виробництва кобилячого молока у регіонах рекомендується використовувати дані про надої кобил у сільськогосподарських підприємствах, що займаються виробництвом кумису.

Для забезпечення достовірності показника щодо середнього надою молока від овець, кіз та кобил у гр. 6, 9 і 12 табл. 15 відображається поголів'я лише тих маток зазначених видів тварин, які доїлися на початок звітного року.

Обсяги виробництва молока загалом та за видами, у розрізі категорій товаровиробників заносяться до табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва" з урахуванням одиниць виміру, в яких вона складається.

IV.5.3. Виробництво вовни овечої та козячої

IV.5.3.1. Розрахунок виробництва вовни здійснюється за програмою таблиці 16 "Виробництво вовни" (Додаток 7). Показники таблиці заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком: загальний обсяг настриженої вовни - у цілих числах; чисельність поголів'я овець та кіз, середній настриг з однієї вівці - з одним знаком після коми.

IV.5.3.2. Чисельність поголів'я овець та кіз, виробництво овечої або козячої вовни у сільськогосподарських підприємствах визначається за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна). Загальна чисельність поголів'я овець та кіз у табл. 16 (гр. 1 + гр. 4) повинна дорівнювати поголів'ю тварин, яке відображене у гр. 1 табл. 9.

IV.5.3.3. Для розрахунку обсягів виробництва овечої та козячої вовни у господарствах населення основним джерелом даних про кількість настриженої вовни з овець є дані вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (ф. N 02-СГН розд. II пит. 3). Розмір валового настригу овечої вовни встановлюється як добуток розрахованого за даними обстеження розміру середнього настригу з 1 голови та поголів'я овець будь-якого віку на початок звітного року в усіх господарствах населення за даними обліку (перепису) худоби. Якщо упродовж року мала місце різка зміна поголів'я овець (кіз), розрахунки слід провести виходячи із середнього поголів'я тварин, розрахованого із двох дат (на початок та кінець звітного року).

IV.5.3.4. Обсяги виробництва вовни загалом та у розрізі категорій товаровиробників заносяться до табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва".

IV.6. Виробництво продукції кролівництва

IV.6.1. Розрахунок продукції кролівництва проводиться за програмою таблиці 17 "Продукція кролівництва" (Додаток 8). Показники таблиці заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком (з одним знаком після коми), крім обсягів реалізації кролів, які проставляються у цілих числах.

IV.6.2. У сільськогосподарських підприємствах загальна чисельність кролів на початок та кінець звітного року визначається за даними обліку (перепису) худоби; обсяги виробництва м'яса кролів у живій масі - за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна). Кількість кролів, реалізованих на забій, розраховується як співвідношення показника "Продано на забій і забито кролів" ряд. 08 ф. N 24 (річна) до середньої ваги 1 голови кролів, встановленої за даними сільськогосподарських підприємств, які займаються розведенням кролів.

Кількість кролів, які пали та загинули, визначається за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.

IV.6.3. У господарствах населення чисельність кролів на початок звітного року визначається за даними гр. 2 табл. 17 за попередній звітному рік; на кінець звітного року - розрахунково, за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості шляхом розповсюдження відсотка забезпечення тваринами одного домогосподарства, що проживає у сільській місцевості, або за відсотком зміни чисельності кролів на кінець року порівняно з початком року за даними форми N 6-сільрада.

Для обрахунку забійного контингенту кролів (гр. 3 табл. 17) за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (ф. N 02-СГН) суму поголів'я тварин на початок року і одержаного приплоду слід помножити на коефіцієнт забійного контингенту, визначений як співвідношення показників (ряд. 04 + ряд. 06) / (ряд. 10 + ряд. 01) по гр. 230.

Вихід приплоду кролів у домогосподарствах можна визначити як добуток середнього виходу приплоду за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості та чисельності кролематок, прийнятий за їх питомою вагою у загальному поголів'ї кролів за формою N 6-сільрада.

Середня вага 1 голови кролів для розрахунку виробництва м'яса встановлюється за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.

IV.6.4. При відсутності даних про вихід м'яса кролів показник умовно приймається у розмірі 50 відсотків від їх живої маси.

IV.6.5. Обсяги реалізації кролів на забій у живій та забійній вазі у розрізі категорій товаровиробників заносяться до табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва" з урахуванням одиниць виміру, в яких вона складається.

IV.7. Виробництво продукції птахівництва

Розрахунок продукції птахівництва проводиться за програмою таблиці 18 "Оборот поголів'я птиці всіх видів та виробництво продукції птахівництва" (Додаток 9).

IV.7.1. Оборот поголів'я птиці всіх видів

IV.7.1.1. Усі показники розділу I табл. 18 заповнюються у тисячах голів з одним знаком після коми.

IV.7.1.2. Для складання обороту поголів'я птиці всіх видів у сільськогосподарських підприємствах дані беруться з таких джерел:

У випадку зміни сільськогосподарськими підприємствами упродовж року організаційно-правової форми господарювання виникають розбіжності у чисельності птиці за розрахунками за попередній звітному рік та даними рядка 40 державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна), то чисельність птиці на початок року приймається за показниками розд. 1 табл. 18 за попередній звітному рік (гр. 11 "наявність на кінець року"), а одержана різниця у чисельності птиці на початок року відноситься до іншого надходження або вибуття птиці і показується відповідно у гр. 4 і гр. 9. Реалізація добових півників на забій у гр. 7 не враховується, а показується окремо у гр. 7а.

IV.7.1.3. У господарствах населення поголів'я птиці встановлюється за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості шляхом розрахунку чисельності птиці за окремими статтями обороту на одне домогосподарство та подальшого розповсюдження отриманих показників на всі домогосподарства, включаючи домогосподарства у міських населених пунктах, відповідно до п. IV.1.3 цієї Методики.

Дані щодо чисельності поголів'я птиці всіх видів на кінець року перевіряються методом обороту, тобто до наявності птиці на початок звітного року додаються всі статті надходжень та віднімаються всі витратні статті обороту. Чисельність птиці на кінець звітного року також можна визначити на підставі зміни чисельності птиці на кінець року порівняно з початком року, який встановлюється за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості та/або за даними ф. N 6-сільрада.

IV.7.1.4. Показники щодо купівлі (продажу) птиці господарствами населення у сільськогосподарських підприємств повинні дорівнювати відповідним даним державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) - рядки 65 та 50 - щодо продажу (купівлі) тварин сільськогосподарськими підприємствами у населення.

IV.7.1.5. У рядку "Господарства усіх категорій" кількість птиці, показана у гр. 3 і 8, а також у гр. 4 і 9, повинна бути однаковою.

IV.7.2. Виробництво продукції птахівництва

IV.7.2.1. У розділі II табл. 18 обчислюються обсяги виробництва продукції птахівництва: реалізація птиці на м'ясо (у живій та забійній масі), виробництво яєць від птиці всіх видів, пуху та пера. Показники табл. 18 заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком: гр. 14, 16-19 розділу II, гр. 4 розділу III - у цілих числах; чисельність поголів'я птиці, виробництво яєць від птиці всіх видів, курячих яєць (у т.ч. від дорослих курей-несучок), середня забійна маса птиці - з одним знаком після коми.

IV.7.2.2. Для визначення продукції птахівництва у сільськогосподарських підприємствах використовуються дані державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна); у господарствах населення - дані вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості за ф. N 02-СГН.

IV.7.2.3. Виробництво м'яса птиці у живій вазі у сільськогосподарських підприємствах визначається за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) ряд. 05. Перерахунок живої маси, реалізованої на забій птиці у забійну масу, проводиться за середньорічними коефіцієнтами за останні 3 роки, встановленими за даними птахофабрик, переробних підприємств, що розташовані на території регіону. У разі відсутності коефіцієнтів у розрізі категорій товаровиробників вони встановлюються єдиними для сільськогосподарських підприємств та господарств населення.

При визначенні обсягів виробництва м'яса птиці всіх видів (гр. 15, 16 і 17 табл. 18) забій півників у добовому віці не враховується.

Виробництво яєць від птиці всіх видів у сільськогосподарських підприємствах та розділ III "Розрахунок продуктивності дорослих курей-несучок" заповнюються за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна):

IV.7.2.4. У господарствах населення виробництво м'яса птиці всіх видів встановлюється як добуток забійного контингенту (гр. 7 табл. 18) на середню живу та забійну масу 1 голови птиці. Середня маса 1 голови птиці, реалізованої на забій, визначається за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.

Виробництво яєць від птиці всіх видів у господарствах населення розраховується виходячи із кількості одержаних яєць на 1 голову птиці на початок року та чисельності птиці на початок року. Вихід яєць на 1 голову птиці приймається за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості шляхом ділення кількості одержаних яєць від усіх видів птиці на чисельність поголів'я птиці на початок року або на середньорічне поголів'я птиці, розраховане із двох дат (у випадку значних змін чисельності птиці протягом року). Чисельність птиці для розрахунку виробництва яєць приймається за даними гр. 1 розділу I табл. 18 по цій категорії господарств.

IV.7.2.5. Продукція пуху та пера визначається шляхом розповсюдження норм виходу пуху та пера з 1 голови птиці на забійний контингент птиці або виходу пуху та пера від живої маси забитої птиці, встановлених за даними птахофабрик. Середня норма виходу пуху від курей складає до 4% від їх маси, водоплавної птиці - до 5 відсотків.

IV.7.2.6. Обсяги продукції птахівництва у розрізі категорій товаровиробників заносяться до табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва" з урахуванням одиниць виміру, в яких вона складається.

IV.8. Виробництво продукції бджільництва

IV.8.1. Розрахунок виробництва меду та воску проводиться за програмою таблиці 19 "Виробництво меду" (Додаток 10). Показники таблиці заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком: виробництво меду та воску - у цілих числах; наявність бджолосімей, середній вихід меду на 1 бджолосім'ю та відсоток виходу воску - з одним знаком після коми.

IV.8.2. Дані про наявність бджолосімей на початок року у сільськогосподарських підприємствах приймаються за даними табл. 19 за попередній звітному рік (гр. 2 "наявність бджолосімей на кінець року"). За даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) проставляється наявність бджолосімей на кінець року (ряд. 108), виробництво меду (ряд. 26) та воску (ряд. 27).

При цьому слід мати на увазі, що у ф. N 24 (річна) показано як вийнятий із вуликів мед, так і залишений на годівлю бджолам: Загальне виробництво меду (ряд. 26) = Мед, вийнятий із вуликів + Мед, який залишено на годівлю бджолам. Для заповнення гр. 3 та гр. 6 табл. 19 загальний обсяг виробленого меду необхідно умовно розподілити на зазначені складові відповідно до норм меду, необхідних для годівлі бджіл під час зимівлі.

IV.8.3. У господарствах населення дані про наявність бджолосімей на початок року приймаються за даними табл. 19 за попередній звітному рік (гр. 2 "наявність бджолосімей на кінець року"). Наявність бджолосімей на кінець звітного року визначається на підставі коефіцієнту зміни показника за інформацією державного статистичного спостереження за ф. N 6-сільрада.

Виробництво меду в господарствах населення встановлюється за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості. При цьому слід мати на увазі, що в обстеженні показується лише мед, вийнятий із вуликів. Вихід меду на одну бджолосім'ю визначається як співвідношення обсягу меду, вийнятого із вуликів за ротаційний період, до кількості бджолосімей за даними базового інтерв'ю за ф. N 01-СГН:

Вихід меду на 1 бджолосім'ю = Вийнято меду із вуликів / Кількість бджолосімей.

Для визначення обсягу вийнятого меду (гр. 3 табл. 19) одержаний середній вихід меду на 1 бджолосім'ю треба помножити на всю кількість бджолосімей на початок року (табл. 19) у домогосподарствах.

Обсяг меду, який залишено для зимової годівлі бджіл (гр. 6 табл. 19), розраховується із середніх норм меду, необхідних для годівлі бджіл під час зимівлі, із врахуванням терміну зимового періоду.

Виробництво воску в господарствах населення встановлюється виходячи з співвідношення виходу меду та воску, прийнятого у розрахунку для сільськогосподарських підприємств.

IV.8.4. Виробництво меду в розрізі категорій товаровиробників заноситься до табл. 8 "Виробництво продуктів тваринництва".

IV.9. Виробництво окремих видів продукції тваринництва у розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь та на одну особу

IV.9.1. Виробництво продуктів тваринництва у розрахунку на 100 гектарів площ та на одну особу розраховується за програмою таблиці 20 (Додаток 11). Показники таблиці заповнюються в одиницях виміру, передбачених бланком, з одним знаком після коми, крім виробництва яєць на одну особу (у цілих числах).

IV.9.2. Виробництво м'яса всіх видів, молока та вовни розраховується на 100 гектарів сільськогосподарських угідь; виробництво м'яса свинини - на 100 гектарів ріллі; виробництво яєць - на 100 гектарів площ, з яких зібрано зернові культури.

IV.9.3. Для обчислення показників виходу продукції тваринництва у розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь та ріллі останні приймаються за даними земельного обліку за формою N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" на початок звітного року.

Якщо після 1 січня звітного року відбулася реорганізація підприємств, у зв'язку з чим змінилися розміри сільськогосподарських угідь за окремими категоріями господарств, то за цими категоріями господарств обчислення виробництва продукції на 100 гектарів проводиться з урахуванням зазначених змін.

Крім того, у випадках масштабного використання промисловими підприємствами, організаціями та іншими закладами наданих їм у користування або взятих ними в оренду сільськогосподарських угідь, ріллі з метою виробництва сільськогосподарської продукції без створення останніми сільськогосподарських підприємств - юридичних осіб, такі площі також необхідно включати до площ сільськогосподарських угідь, що використовуються при розрахунку відносних показників ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. У цьому випадку разом з табл. 20 слід надати довідку з наведенням детального розрахунку змін площ сільськогосподарських угідь, у т.ч. ріллі, які прийняті для розрахунків продукції тваринництва на 100 гектарів площ.

IV.9.4. Для розрахунку виробництва яєць площа, з якої зібрано зернові культури, береться під урожай попереднього звітному року за інформацією державного статистичного спостереження за ф. N 29-сг "Підсумки збору урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_ р.".

IV.9.5. Розрахунок виробництва продукції тваринництва на одну особу здійснюється на підставі даних табл. 8 щодо обсягів виробництва та середньорічної чисельності наявного населення.

IV.10. Розрахунок поголів'я сільськогосподарських тварин та обсягів виробництва продукції тваринництва по фізичних особах - підприємцях (суб'єктах підприємницької діяльності)

Категорія "фізичні особи - підприємці" при розрахунках чисельності сільськогосподарських тварин, виробництва продукції тваринництва окремо не виділяється, а враховується у категорії "господарства населення" і по ній проводяться відповідні дорахунки. При проведенні дорахунків на регіональному рівні слід мати на увазі, що фізичні особи - підприємці порівняно з домогосподарствами (особливо у сільській місцевості) можуть більш інтенсивно займатися виробництвом продукції тваринництва і мати кращі середні показники.

IV.11. Розподіл обсягів виробництва продукції тваринництва за адміністративними районами

IV.11.1. У сільськогосподарських підприємствах обсяги виробництва продукції тваринництва за районами визначаються за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) "Стан тваринництва".

IV.11.2. Розраховані на підставі даних вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (ф. N 02-СГН) обсяги виробництва продукції тваринництва у домогосподарствах є репрезентативними тільки на регіональному рівні через недостатню вибіркову сукупність на районному рівні.

Розподіл розрахованих у цілому по регіону даних щодо обсягів виробництва продукції тваринництва за адміністративними районами є досить умовним. У разі необхідності проведення таких розрахунків можуть бути застосовані такі рівноцінні варіанти розрахунку.

IV.11.3. Розрахунки, наведені у I та II варіантах, передбачають розподіл даних по домогосподарствах із використанням даних по сільськогосподарських підприємствах.

У випадках наявності у районах сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні окремих видів худоби, їх необхідно виключити з розрахунку виходу продукції на 1 голову.

IV.11.4. I варіант розрахунку (Схема 1)

По кожному району на підставі зведених даних державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) щодо виробництва продукції тваринництва та чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин, кролів, наявності бджолосімей на початок звітного року по сільськогосподарських підприємствах розраховується вихід продукції на 1 голову за такими показниками:

- вирощування великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, птиці на 1 голову відповідного виду худоби;

- виробництво м'яса у живій масі великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, птиці, коней, кролів на 1 голову відповідного виду худоби;

- виробництво молока за видами (коров'яче, козяче, овече, кобиляче) у розрахунку на 1 голову маточного поголів'я відповідного виду худоби;

- виробництво яєць у розрахунку на 1 голову птиці всіх видів;

- виробництво вовни за видами (овеча, козяча) у розрахунку на 1 голову відповідного виду худоби;

- виробництво меду на 1 бджолосім'ю.

По кожному району проводиться оцінка обсягів виробництва продукції тваринництва шляхом добутку виходу продукції на 1 голову сільськогосподарських тварин в сільськогосподарських підприємствах на чисельність сільськогосподарських тварин на початок року в господарствах населення за даними перепису (обліку) худоби.

Потім по регіону загалом за даними, отриманими за оцінкою та розрахованими згідно з цією Методикою, визначається коефіцієнт відхилення як співвідношення гр. 8 до гр. 7. На визначений коефіцієнт відхилення (гр. 9) за кожним адміністративним районом регіону для господарств населення проводиться коригування виходу продукції у розрахунку на 1 голову сільськогосподарських тварин.

Виробництво продукції тваринництва в усіх господарствах населення по кожному району розраховується як добуток виходу продукції на 1 голову сільськогосподарських тварин і поголів'я відповідного виду сільськогосподарських тварин на початок звітного року.

IV.11.5. II варіант розрахунку (Схема 2)

По кожному району на підставі зведених даних державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) щодо виробництва продукції тваринництва та чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин, кролів, наявності бджолосімей на початок звітного року розраховується вихід продукції на 1 голову сільськогосподарських тварин в сільськогосподарських підприємствах.

Потім визначається співвідношення отриманих показників виходу продукції у розрахунку на 1 голову сільськогосподарських тварин за кожним районом до аналогічних показників по сільськогосподарських підприємствах загалом по регіону.

На підставі розрахованих згідно з цією Методикою обсягів виробництва продукції тваринництва та чисельності сільськогосподарських тварин в господарствах населення обчислюються показники виходу продукції на 1 голову сільськогосподарських тварин по регіону в цілому.

По кожному району розраховується вихід тваринницької продукції на 1 голову сільськогосподарських тварин, що була в наявності на початок року в домогосподарствах, як добуток відповідних показників по господарствах населення регіону в цілому та співвідношення продуктивності кожного адміністративного району до регіонального рівня, розрахованого для сільськогосподарських підприємств.

Для кожного району розраховується виробництво продукції тваринництва в усіх господарствах населення як добуток виходу продукції у розрахунку на 1 голову сільськогосподарських тварин на відповідне поголів'я, що було в наявності на початок року.

IV.11.6. Сума отриманих за I та II варіантами розрахунків даних за районами може дещо різнитися з даними по регіону загалом. Цю різницю слід розподілити між районами пропорційно їх питомій вазі у загальному виробництві відповідного виду продукції тваринництва.

IV.11.7. III варіант розрахунку

У регіонах, де питома вага сільськогосподарських підприємств з виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій дуже низька або практично відсутня, розраховані обсяги виробництва окремих видів продукції тваринництва у господарствах населення по регіону загалом можна розподілити на підставі даних вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості та обліку (перепису) худоби на початок року. За даними зазначеного обстеження розраховується вихід продукції на 1 голову поголів'я худоби, птиці, кролів за кожною природно-сільськогосподарською територією або загалом по регіону.

По кожному району розраховується виробництво продукції тваринництва у домогосподарствах у сільській місцевості та міських населених пунктах як добуток виходу продукції на 1 голову сільськогосподарських тварин відповідної природно-сільськогосподарської території (або середнього показника) на відповідне поголів'я, що було в наявності в районі на початок року за даними обліку (перепису) худоби.

Сума отриманих даних може дещо різнитися з даними по регіону загалом. Цю різницю слід розподілити між районами пропорційно їх питомій вазі у загальному виробництві відповідного виду продукції тваринництва.

(1) За розрахованими даними у цілому по регіону згідно з цією Методикою.

(1) За розрахованими даними в цілому по регіону згідно з цією Методикою.

(2) 243 = 3774 (гр. 8) - 3531 (гр. 7)

V.1. Особливості проведення поточних розрахунків та джерела інформації

V.1.1. Обсяги виробництва продукції тваринництва та поголів'я сільськогосподарських тварин у господарствах усіх категорій визначаються щомісячно як сума показників по сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення.

V.1.2. При здійсненні поточних розрахунків виділяються такі категорії розробки:

* сільськогосподарські підприємства, що звітуються за оперативною звітністю;

* сільськогосподарські підприємства, що звітуються раз на рік;

* господарства населення.

Обсяги виробництва продукції тваринництва та чисельність поголів'я сільськогосподарських тварин у сільськогосподарських підприємствах, що звітуються за оперативною звітністю, визначаються за даними державного статистичного спостереження за ф. N 24-сг "Стан тваринництва".

У сільськогосподарських підприємствах, що звітуються раз на рік, дані визначаються розрахунковим методом на підставі інформації про поголів'я сільськогосподарських тварин, співвідношення продуктивності худоби, яке склалося між цими підприємствами та сільськогосподарськими підприємствами, що звітуються за оперативною звітністю, за даними розробки державного статистичного спостереження за ф. N 24 (річна) за попередні роки.

У господарствах населення джерелами інформації є вибіркові обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (фф. NN 01-СГН, 02-СГН), дані перепису (обліку) худоби.

V.1.3. При проведенні поточних розрахунків обсягів виробництва продукції тваринництва, чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин у господарствах усіх категорій слід дотримуватися таких методологічних підходів:

1) поточні розрахунки, як і річні, здійснюються по регіону (області, республіці) загалом з подальшим розподілом за адміністративними районами;

2) розрахунки проводяться на дискретній основі (тобто за звітний місяць), а сума обсягів виробництва за окремі місяці буде складати обсяг виробництва за звітний період;

3) при розрахунках необхідно проводити помісячний аналіз отриманих результатів з урахуванням можливих сезонних коливань у зміні чисельності поголів'я та обсягів виробництва, порівнювати їх з попередньою звітною датою поточного року та відповідною датою минулого року;

4) при розрахунках обсягів виробництва та чисельності поголів'я у господарствах населення, виходячи з остаточних розрахунків за попередній рік та результатів перепису (обліку) худоби, у разі необхідності, слід переглянути та уточнити щомісячну базову інформацію за попередній рік;

5) з метою уникнення невиправданого завищення чи заниження середніх показників (продуктивності, виходу продукції на 1 голову) при їх визначенні необхідно виключити із загальної сукупності спеціалізовані господарства (як сільгосппідприємства, так і домогосподарства), тваринницькі комплекси тощо;

6) у разі відсутності або недостатньої кількості даних за окремими показниками (наприклад, за окремим видом худоби) у вибірковому обстеженні сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості з метою підвищення достовірності розрахунків можливе проведення коригування показників відповідно до тенденцій (темпів росту), що склалися у сільськогосподарських підприємствах, що звітуються за оперативною звітністю. Коригування може бути використане також у випадках, коли до вибіркового обстеження потрапили великі домогосподарства, які займаються підприємницькою діяльністю;

7) у разі відсутності або недостатньої кількості показників по домогосподарствах окремого адміністративного району слід скористатися даними за природно-сільськогосподарською територією, до якої район відноситься, або по регіону загалом.

V.2. Розрахунок чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин

Поголів'я сільськогосподарських тварин визначається на кінець звітного періоду (наприклад, за січень - березень станом на 1 квітня) та складається з поголів'я тварин, що утримуються в усіх сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення у сільській місцевості та міських населених пунктах.

Для розрахунку чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин використовуються районні підсумки обліку (перепису) сільськогосподарських тварин (ф. N 7); дані державних статистичних спостережень за фф. N N 24 (річна) і 24-сг "Стан тваринництва"; заключні розрахунки виробництва продуктів тваринництва за попередній рік; дані вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (фф. NN 01-СГН, 02-СГН).

V.2.1. Чисельність поголів'я сільськогосподарських тварин у сільськогосподарських підприємствах

V.2.1.1. Чисельність сільськогосподарських тварин на початок кожного місяця у сільськогосподарських підприємствах визначається як сума поголів'я тварин на звітну дату у сільськогосподарських підприємствах, що звітуються за оперативною звітністю за ф. N 24-сг, та поголів'я тварин на початок року в інших сільськогосподарських підприємствах, що звітуються раз на рік, скоригованого на процент зміни чисельності поголів'я на звітну дату в сільгосппідприємствах, що звітуються за оперативною звітністю.

V.2.2.2. Чисельність поголів'я сільськогосподарських тварин у сільськогосподарських підприємствах, що звітуються раз на рік, розраховується за коефіцієнтом співвідношення поголів'я сільськогосподарських тварин за видами в цих підприємствах та сільськогосподарських підприємствах, що звітуються за оперативною звітністю, на підставі даних перепису (обліку) сільськогосподарських тварин за попередній рік:

Розрахунок коефіцієнту дорахунку у сільгосппідприємствах, що звітуються раз на рік, за видами сільськогосподарських тварин здійснюється за регіоном загалом за такою формулою:

Приклад розрахунку загальної чисельності поголів'я худоби в сільськогосподарських підприємствах (показники умовні):

Згідно з формулами (1), (2), (3):

V.2.2. Чисельність поголів'я сільськогосподарських тварин у господарствах населення

V.2.2.1. Підставою для обчислення чисельності поголів'я у господарствах населення є інформація про облік (перепис) худоби за ф. N 7, дані державного статистичного спостереження за ф. N 6-сільрада, останнього перепису худоби у міських населених пунктах та щомісячні темпи зміни чисельності сільськогосподарських тварин, розраховані за інформацією вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості (як порівняно з початком року, так і порівняно з попередньою звітною датою).

V.2.2.2. Поголів'я сільськогосподарських тварин у домогосподарствах сільської місцевості визначається на підставі даних обліку (перепису) сільськогосподарських тварин у сільській місцевості, скоригованих на темпи зміни чисельності поголів'я у цій категорії господарств за даними вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості.

Розрахунок поголів'я худоби у домогосподарствах міських населених пунктів здійснюється за питомою вагою тварин, що знаходяться у цих домогосподарствах, у загальній чисельності поголів'я худоби в усіх домогосподарствах, одержаною за даними останнього обліку (перепису) сільськогосподарських тварин:

Коефіцієнт дорахунку визначається за формулою:

Приклад розрахунку чисельності поголів'я худоби в усіх домогосподарствах (показники умовні):