У зв'язку з тим, що не у всіх медичних вузах України впроваджено професійно-діяльнісний принцип організації навчання, зміст ліцензійних іспитів не орієнтований на заходи, що ввійшли в державні стандарти: Крок-1 на заходи фундаментальних дисциплін, Крок-2 - на кінцеві заходи, проведено недостатньо якісну експертизу тестів і допущено організаційно-методичні недоліки в системі впровадження інтегрованих ліцензійних іспитів

1. Призупинити дію наказів МОЗ України від 14.08.98 N 251 та від 03.05.99 N 104 "Про введення ліцензійних державних іспитів" та "Про відміну державних перевідних іспитів".

2. Виконавцям, визначеним в рішенні наради ректорів вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів та закладів післядипломної освіти від 9 липня 1999 р. (м. Донецьк), організувати виконання пунктів, які позначені в рішенні, у вказані терміни (рішення додається).

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Заслухавши і обговоривши доповіді Міністра охорони здоров'я України Р.В.Богатирьової, начальника Управління освіти та медичної науки Ю.В.Вороненка, начальника Головного управління медичних кадрів та державної служби Ю.В.Мельника, начальника відділу науки Є.М.Горбаня, начальника Головного управління економіки Т.Ф.Баранової, директора Центрального методичного кабінету з вищої медичної освіти І.С.Вітенка, директора Центру тестування І.Є.Булах, виступи ректорів вищих медичних навчальних закладів, нарада відзначає, що Міністерство охорони здоров'я України та вищі медичні (фармацевтичний) навчальні заклади провели значну роботу з питань покращання підготовки кадрів та продовження реформування вищої медичної школи, а також по забезпеченню якісного прийому студентів у 1999 році.

За останні 2 роки стабілізувався прийом студентів відповідно до потреби в кадрах установ охорони здоров'я. В 1999 році вищі медичні навчальні заклади здійснюють прийом студентів з 17 спеціальностей (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст) в кількості 4300 чол. за державним замовленням.

Завдяки системі письмових іспитів досягнута прозорість прийому, значно зменшилась кількість скарг абітурієнтів та батьків на необ'єктивність оцінки знань.

На виконання рішень Уряду України у вищих навчальних закладах здійснені заходи щодо ліквідації заборгованості заробітної плати, а також виплати стипендій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року N 379 створено Харківську медичну академію післядипломної освіти.

Маючи значний науково-педагогічний потенціал (6767 працівників, 1095 докторів і 4334 кандидатів наук) вищі медичні навчальні заклади та заклади післядипломної освіти виконують більше 800 науково-дослідних робіт. Міністерством охорони здоров'я України фінансується 85 розробок, інші виконуються за рахунок власних коштів та позабюджетних джерел фінансування.

Тільки у 1998 році науковцями цих закладів завершено 204 наукові роботи. За результатами наукових досліджень отримано 340 патентів, видано 241 монографію, опубліковано більше 17 тис. наукових праць. Результати наукових розробок стали основою 105 докторських і 475 кандидатських дисертацій, затверджених ВАК. В даний час у вищих медичних закладах освіти та закладах післядипломної освіти виконується 464 докторських і 1775 кандидатських дисертаційних робіт.

На виконання Указу Президента України від 18.10.97 N 1166 та постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.98 N 422 створено нормативно-правову базу поступового впровадження ліцензійних інтегрованих іспитів в систему підготовки фахівців напрямів "Медицина" і "Фармація" та розроблено Положення про систему ліцензійних іспитів.

З метою здійснення контрольних функцій МОЗ України щодо визначення відповідності показників якості медичної освіти державним стандартам, встановлення мінімального рівня професійної компетентності, необхідного для присвоєння кваліфікації фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, створено Центр тестування професійної компетентності фахівця з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина" та "Фармація".

Впроваджено ліцензійний інтегрований іспит для спеціалістів за спеціальністю "стоматологія". Розпочата апробація ліцензійного інтегрованого іспиту Крок-1 та 2 за спеціальністю "лікувальна справа" в усіх вищих навчальних закладах, які ведуть підготовку лікарів, незалежно від їхнього підпорядкування, та здійснено детальний аналіз результатів експериментальних тестових екзаменів.

В ході обговорення впроваджуємих МОЗ України ліцензійних іспитів (Крок-1, Крок-2 з обох спеціальностей) черга ректорів вищих навчальних закладів піддала об'єктивній критиці їх методичні та організаційні аспекти. Як було визначено в виступах професорів В.М.Казакова, В.М.Мороза, В.Г.Ковешнікова, В.М.Запорожана, головний дефект цього напряму полягає в тому, що він не орієнтований на потрібний об'єм професіональної діяльності та ступені досягнення єдиної кінцевої мети навчання, відсутніх сьогодні в системі медичних вузів України. Нині дуже важливо привести в повну відповідність структуру змісту ліцензійних іспитів та мети навчання на усіх рівнях. Відповідним компонентом таких іспитів є розробка тестових завдань вищої якості. Але технологія їх створення для ліцензійних іспитів взагалі не відповідає таким вимогам. Насамперед, розробники тестів мають бути найбільш кваліфікованими у своєму предметі та однодумцями у відношенні системи навчання та педагогічного стандарту тестів. Не обов'язково, а скоріше, і не треба, щоб усі вузи приймали участь у цьому. Масовий процес створення тестів, притягнення лиць різноманітної підготовленості збільшує можливість помилок різного роду. На підставі аналізу протестів, а також запитань, які виникли під час самих іспитів, можливо відзначити, що черга ситуацій, включених в тести, вміщує недостатню або надмірну інформацію, не завжди пропонують рівнозначне рішення, мають місце не завжди реальні дистрактори для вибору. Не можна не відмітити, що щорічно Центром тестування організуються семінари, на яких спеціально виділеними викладачами, також навіть усіх медвузів, експертуються знов розроблені тести. Але рішення експертів виноситься за допомогою простого голосування. Більшість голосів не може бути критерієм правильності рішення у цьому випадку. Є доцільним мати постійний склад попереду вивчених експертів, використовувати в якості філій Центру створені лабораторії, можливо, робочі групи вищої кваліфікації, котрі розробляли би тести та подавали до ради експертів.

Центр тестування щорічно здійснює психометричний аналіз результатів ліцензійного іспиту. Це, безперечно, вельми необхідні матеріали. Однак, порівняння даних по вузах коректно при умові, що всі вони тестуються в один день, реалізують єдину систему навчання та, що дуже важливо, результати такого аналізу з характеристикою дефектури надходять до вузів до початку наступного навчального року. Коли ж останнє надходить у листопаді - грудні, значення для корекції навчання це вже не має.

Велика роль в підготовці осіб, які екзаменуються в медичних та фармацевтичному вузах України, повинна бути відведена збіркам тестових завдань, методично та методологічно прив'язаних до системи навчання. Такі збірки тестів повинні включати декілька тисяч завдань та складатися до видання радою експертів при Центрі тестування або установами, яким повинні бути дані такі повноваження (лабораторії визначеного профілю при вузах).

Усунення всіх цих суттєвих недоробок потребує корінної перебудови організаційно-методичних аспектів системи ліцензійних іспитів та роблять очевидним, що строки їх впровадження до вузів, обговорених у наказах МОЗ України N 251 від 14.08.98 та N 104 від 03.05.99, недостатньо обгрунтовані.

В проведенні всієї системи державних іспитів нечітко визначена роль державної екзаменаційної комісії та її задачі. Відповідно до складеного статусу тільки ця комісія визначає якість теоретичної та практичної підготовки випускника. При наявності тестової частини державна екзаменаційна комісія фактично усунена від цього етапу та, взагалі, приймає участь в практичній частині іспиту, котра, зважаючи на ряд дефектів тестового варіанту, набуває особливу значність.

Нарада ректорів також відзначає, що в роботі вищих медичних навчальних закладів існують недоліки та упущення.

Продовжується невиправдана політика деякими керівниками вищих навчальних закладів щодо демпінгових цін вартості навчання громадян Україні та іноземців на до- та післядипломному етапах, які не враховують всі витрати держави на навчання.

Є чисельні порушення чинного законодавства при прийомі документів на конкурс в клінічну ординатуру та аспірантуру.

Результати проведених ревізій та перевірок в системі охорони здоров'я свідчать про те, що при дефіциті бюджетних коштів є факти порушень чинного законодавства, нестачі та розкрадання грошових коштів та матеріальних цінностей.

Внаслідок зниження рівня попереднього і поточного контролю, який покладений на керівників бюджетних установ, допускаються факти зайвого стягнення державних коштів за ненадані послуги, витрачання бюджетних коштів на оплату комунальних і інших послуг, які фактично одержані сторонніми організаціями, що орендують приміщення та майно закладів, безпідставного проведення взаємозаліків, порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.96 N 1033.

Із 18 вищих навчальних закладів IV рівня акредитації одинадцять закладів в різні роки розпочали будівництво тринадцяти об'єктів. За останні три роки, завдяки активності ректорів, здано в експлуатацію 1-й пусковий комплекс навчального корпусу Луганського медичного університету та блок-прибудову до гуртожитку Української медичної стоматологічної академії.

В поточному році активно продовжується будівництво Луганським медичним університетом, а всі інші одинадцять об'єктів, які знаходяться в стадії незавершеного будівництва, не будуються.