1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
30.07.2002 N 160
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної фінансової інспекції N 394 від 07.12.2012 )
Про затвердження Рекомендацій щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби
( Із змінами, внесеними згідно з наказами Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 грудня 2003 року N 321, від 25 квітня 2006 року N 138 )
У зв'язку зі змінами у законодавстві та на виконання п. 3 Першочергових заходів ГоловКРУ України з підготовки до відзначення 10-ї річниці створення державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затверджених наказом ГоловКРУ від 29.04.2002 N 114,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Рекомендації щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби (додаються).
2. Заступникам Голови, начальникам управлінь ГоловКРУ, начальникам контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі організувати вивчення Рекомендацій в управліннях і відділах.
3. Адміністративно-господарському управлінню (Сарапін М.І.) довести цей наказ до відома управлінь ГоловКРУ та регіональних контрольно-ревізійних управлінь служби.
4. Наказ від 07.06.2000 N 58 "Про затвердження Рекомендацій щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства з фінансових питань" вважати таким, що втратив чинність.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови ГоловКРУ Кіруцу С.М.
В. о. Голови І.Б.Стефанюк
Додаток
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби
Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та Кодекс України про адміністративні правопорушення уповноважує Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах складати протоколи про адміністративні правопорушення та у випадках, передбачених законодавчими актами, накладати на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення.
Застосування органами державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) заходів адміністративного впливу повинно провадитися в межах їх компетенції, у точній відповідності із законодавством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі чинного законодавства та за порядком, встановленим нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
При складанні протоколів про адміністративні правопорушення та здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення і контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень працівники органів ДКРС повинні керуватися Кодексом про адміністративні правопорушення, Порядком застосування статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затвердженим наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 N 54 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.03.2002 за N 227/6515, та цими Рекомендаціями.
Види адміністративних правопорушень
Органи ДКРС мають право складати протоколи за статтями КУпАП: 164-2 "Порушення законодавства з фінансових питань", 166-6 "Порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи", 164-12 "Порушення законодавства про бюджетну систему України" і 164-14 "Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Види адміністративних правопорушень, а також розміри адміністративних стягнень чітко визначені зазначеними статтями.
Так, статтею 164-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі порушення:
- приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;
- відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;
- внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності;
- несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;
- порушення правил ведення касових операцій;
- перешкоджання працівникам ДКРС у проведенні ревізій;
- невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.
Зазначені порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.07.2002 це 136 - 255 грн.).
Ті ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 - 340 грн.).
Статтею 166-6 передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи. Зокрема, неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірних фінансової звітності і ліквідаційного балансу, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 1020 грн.).
Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 1020 грн.).
Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 - 1700 грн.).
Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 - 2040 грн.).
Відповідно до статті 164-12 КУпАП порушення законодавства про бюджетну систему України, тобто використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, встановленого чинним бюджетним законодавством, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 1190 грн.).
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 - 1700 грн.).
Протоколи про адміністративні правопорушення складаються у всіх випадках (в межах термінів притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП) , коли порушення, зазначені в графі другій наведених нижче таблиць, вчинені в результаті неналежного виконання своїх обов'язків (дії чи бездіяльності) посадовими та іншими особами підприємства, установи або організації. Наведений в цій графі перелік не є вичерпним.
Згідно зі статтею 164-14 КУпАП порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від ста п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 - 5950 грн.). Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від трьохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5950 - 8500 грн.).
Статтею 38 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" встановлено, що адміністративну відповідальність за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти несуть посадові особи замовників та учасників торгів.
Суть (склад) вказаного адміністративного правопорушення детально прописано в статті 164-14 КУпАП.
Стаття 164-2 КУпАП "Порушення законодавства з фінансових питань".
Адмінправопорушення відповідно
до КУпАП
Суть адміністративного
правопорушення
1. Приховування в обліку
валютних та інших доходів,
непродуктивних витрат і
збитків.
Заниження в обліку обсягу
реалізації продукції чи послуг;
несвоєчасне відображення в
обліку надходжень грошових
коштів; завищення собівартості
(видатків) продукції, робіт,
послуг; заниження прибутку;
приховування кредиторської чи
дебіторської заборгованості
тощо.
2. Відсутність бухгалтерського
обліку або ведення його з
порушенням установленого
порядку.
Відсутність або неналежне
оформлення бухгалтерських
облікових документів: головної
книги, первинних облікових
документів, карточок і книг
складського обліку; неповне чи
несвоєчасне відображення в
облікових документах
господарських операцій;
неправильне нарахування і
виплата заробітної плати,
надбавок, допомог, відпускних;
неправильне визначення
сукупного доходу сім'ї;
неправильне відображення в
обліку розрахунків з бюджетом;
внесення недостовірних даних до
регістрів бухгалтерського
обліку і первинних документів
та/або несвоєчасне їх складання
непроведення інвентаризації.
3. Внесення неправдивих даних до
фінансової звітності, неподання
фінансової звітності.
Невідповідність фінансової
звітності даним бухгалтерського
обліку.
4. Несвоєчасне або неякісне
проведення інвентаризації
грошових коштів і матеріальних
цінностей.
Проведення інвентаризації після
закінчення встановлених чинним
законодавством строків; неповна
інвентаризація; неналежне
документальне оформлення
інвентаризації тощо.
5. Порушення правил ведення
касових операцій.
Відсутність або неналежне
ведення касової книги;
неправильне оформлення касових
документів; завищення ліміту
готівки в касі; використання
готівки не за цільовим
призначенням; несвоєчасне
здавання готівки в установи
банку; непроведення раптових
ревізій каси тощо.
6. Перешкоджання у проведенні
ревізії.
Недопущення до проведення
ревізії; ненадання на вимогу
ревізора необхідних для
проведення ревізії
бухгалтерських та інших
документів.
7. Невжиття заходів по
відшкодуванню з винних осіб
збитків від недостач, розтрат,
крадіжок і безгосподарності.
Несвоєчасне відшкодування
збитків, невідшкодування
збитків до закінчення строку
позовної давності, невжиття
заходів для відшкодування таких
збитків у встановленому
законодавством порядку (наказом
керівника, через суд) тощо.
Стаття 164-12 КУпАП "Порушення законодавства про бюджетну систему України".
Адмінправопорушення відповідно
до КУпАП
Суть адміністративного
правопорушення
1. Використання бюджетних коштів
усупереч їх цільовому
призначенню.
Витрачання бюджетних коштів на
цілі, що не відповідають
бюджетним призначенням,
встановленим законом про
державний бюджет чи рішенням
відповідної ради про місцевий
бюджет; витрачання бюджетних
коштів на цілі, що не
відповідають наданим бюджетним
асигнуванням (обсягам,
затвердженим у кошторисі);
витрачання бюджетних коштів та
проведення
фінансово-господарських
операцій за невідповідними
кодами економічної та/або
функціональної класифікації
видатків; використання
субвенції, одержаної з бюджету
вищого рівня, на цілі, що не
відповідають визначеній меті;
здійснення з місцевих бюджетів
видатків, не віднесенихБюджетним кодексом до видатків місцевих бюджетів.
2. Недотримання порядку
проведення операцій з бюджетними
коштами, встановленого чинним
бюджетним законодавством.
Здійснення витрат з державного
та місцевих бюджетів всупереч
нормам частини першої статті 46
та статті 79 Бюджетного кодексу (в разі
несвоєчасного прийняття закону
про Державний бюджет чи рішення
про місцевий бюджет щомісячні
видатки відповідного бюджету не
можуть перевищувати 1/12 обсягу
видатків, визначених на
попередній бюджетний період);
невиконання вимог законодавства
щодо надання та повернення
бюджетних коштів, отриманих на
поворотній основі; виконання
платіжних документів щодо
операцій з бюджетними коштами з
недотриманням установленого
порядку та термінів;
неповернення розпорядниками
бюджетних коштів субвенції,
використаної не за
призначенням, протягом
бюджетного року; розміщення
всупереч законодавству
бюджетних коштів на банківських
депозитах або передача їх на
довірче управління, відкриття
рахунків поза системою
Держказначейства або
фінансового органу; проведення
передоплати (авансових
платежів) з порушенням
законодавства; недотримання
черговості платежів,
встановлених законодавством;
здійснення бюджетними
установами запозичень у
будь-якій формі або надання за
рахунок бюджетних коштів
позички юридичним та фізичним
особам, крім випадків,
передбачених у законі про
державний бюджет; недотримання
порядку виділення і
використання коштів з
резервного фонду.
Стаття 166-6 "Порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи".
Адмінправопорушення відповідно
до КУпАП
Суть адміністративного
правопорушення
1 2
1. Неподання або несвоєчасне
подання, подання за
невстановленою формою фінансової
звітності, ліквідаційного
балансу, пов'язаних з
ліквідацією юридичної особи,
головою ліквідаційної комісії,
ліквідатором, іншими
відповідальними особами,
залученими до ліквідації
юридичної особи.
Невиконання або несвоєчасне
виконання рішень, прийнятих
відповідними органами про
подання, або несвоєчасне
подання, подання не за
встановленою формою фінансової
звітності, ліквідаційного
балансу, пов'язаних з
ліквідацією юридичної особи;
перекручення зведеної
фінансової звітності;
невключення до фінансової
звітності окремих показників
фінансово-господарської
діяльності юридичної особи, що
ліквідується, тощо.
2. Подання недостовірної
фінансової звітності,
ліквідаційного балансу,
пов'язаних з ліквідацією
юридичної особи, головою
ліквідаційної комісії,
ліквідатором, іншими
відповідальними особами,
залученими до ліквідації
юридичної особи.
Включення до фінансових
показників фінансової звітності
даних, які не відповідають
даним аналітичного,
синтетичного або оперативного
бухгалтерського чи податкового
обліку; невключення до
фінансової звітності окремих
показників
фінансово-господарської
діяльності юридичної особи, що
ліквідується, тощо.
3. Ведення з порушенням
встановленого порядку
бухгалтерського обліку
господарських операцій,
пов'язаних з ліквідацією
юридичної особи, включаючи
оцінку майна і зобов'язань
юридичної особи та складання
ліквідаційного балансу, що
здійснюється відповідальними за
це особами.
Відсутність або неналежне
оформлення первинних або
зведених бухгалтерських
документів; непроведення
інвентаризації всіх статей
балансу; безпідставне списання
дебіторської заборгованості або
заниження її розмірів;
завищення кредиторської
заборгованості (зобов'язань)
або безпідставне непогашення
кредиторської заборгованості;
нездійснення дооцінки
балансової вартості необоротних
активів до їх справедливої
вартості; нездійснення
індексації балансової вартості
основних засобів або дооцінки
матеріальних цінностей
бюджетної установи у
встановленому порядку тощо.
4. Ухилення голови ліквідаційної
комісії, ліквідатора, інших
відповідальних осіб, залучених
до ліквідації юридичної особи,
від організації ведення
бухгалтерського обліку
господарських операцій,
пов'язаних з ліквідацією
юридичної особи, включаючи
оцінку майна і зобов'язань
юридичної особи та складання
ліквідаційного балансу.
Невжиття організаційних заходів
щодо ведення бухгалтерського
обліку господарських операцій,
пов'язаних з ліквідацією
юридичної особи, включаючи
оцінку майна і зобов'язань
юридичної особи та складання
ліквідаційного балансу;
невиконання вимог уповноважених
органів щодо усунення у
визначений термін виявлених
порушень з ведення
бухгалтерського обліку
господарських операцій,
пов'язаних з ліквідацією
юридичної особи, складання
фінансової звітності,
ліквідаційного балансу.
Суб'єкти адміністративних правопорушень
Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є вина особи, оскільки відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
До адміністративної відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань (стаття 164-2 КУпАП) притягаються всі особи, в тому числі посадові, які вчинили адміністративні правопорушення. Відповідальність за такі правопорушення передбачена нормативно-правовими актами та/або посадовими інструкціями (обов'язками). Зокрема, відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.
Незабезпечення дотримання на підприємстві, в установі чи організації встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, відсутність контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (ст. 8 п. 7 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") .
Відповідно до спільного наказу Міністерства фінансів та Державного казначейства від 30.10.98 N 90 "Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16.11.98 за N 728/3168 (Інструкція N 90), та наказу Міністерства фінансів від 11.08.94 N 69 "Про затвердження інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 26.08.94 за N 202/412 (Інструкція N 69), відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер разом з керівниками відповідних підрозділів та служб зобов'язаний контролювати дотримання встановлених правил проведення інвентаризації (пункт 1.10 Інструкції N 90). Члени інвентаризаційних комісій (робочі інвентаризаційні комісії) несуть відповідальність у встановленому законом порядку за внесення до описів неправильних даних про фактичні залишки матеріальних цінностей з метою приховання недостач або лишків матеріальних цінностей (п. 1.15 Інструкції N 90 та п. 11.4 Інструкції N 69).
Коло осіб, на яких покладено відповідальність за порушення правил ведення касових операцій, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 N 72.
Відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему (ст. 164-12 КУпАП) несуть лише посадові особи. Згідно зі статтею 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов'язків.
Посадовими особами слід вважати керівників, заступників керівників та інших працівників підприємств, установ і організацій, до посадових обов'язків яких входить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, за невиконання (неналежне виконання) яких КУпАП встановлена відповідальність.
Насамперед це службова особа, на яку покладено виконання функцій розпорядника бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Коло осіб, які несуть відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи, визначено у статті 166-6 КУпАП. Зокрема, це голова ліквідаційної комісії, ліквідатор, інші відповідальні особи, залучені до ліквідації юридичної особи.
Відповідно до статті 15 КУпАП військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення згідно з дисциплінарними статутами.
Інші особи, на яких поширюється чинність дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну (крім військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних), за вчинення адміністративних правопорушень несуть дисциплінарну відповідальність у випадках, прямо передбачених цими статутами чи положеннями, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
КУпАП не передбачено звільнення від адміністративної відповідальності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у зв'язку з її звільненням з роботи до початку проведення ревізії. Таким чином, особи, винні у порушенні вимог КУпАП і звільнені з роботи (вибулі у відпустку) до початку проведення ревізії, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах та притягуються до відповідальності в межах термінів, встановлених статтею 38 КУпАП.
Протокол
Факт вчинення адміністративного правопорушення встановлюється в процесі або за результатами ревізії чи перевірки підприємства, установи, організації та фіксується складеними ревізійними матеріалами (акт ревізії, проміжний акт, акт про перешкоджання у проведенні ревізії (недопущення до ревізії), ненадання бухгалтерських документів). Посадові особи ДКРС при встановленні на підприємствах, в установах чи організаціях фактів порушень, за які винні особи підлягають притягненню до відповідальності, відображають їх в актах ревізій та складають протокол про адміністративне правопорушення.
Форму і зміст протоколу про адміністративне правопорушення - порушення законодавства про бюджетну систему - затверджено наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 N 54 "Про затвердження Порядку застосування статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.03.2002 за N 227/6515.
Протокол про адміністративне правопорушення складається в одному примірнику (за статтею 164-12 - у двох). Зміст протоколу повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП. Протокол підписується посадовою особою ДКРС, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне порушення. При наявності свідків протокол може бути підписаний і ними.
У разі відмови особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення розгляду справи. При цьому такій особі надсилається рекомендованим поштовим відправленням повідомлення про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та необхідність з'явитися в призначений час до КРУ (КРВ) для ознайомлення з протоколом, його підписання та надання пояснень.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться позначка в протоколі.
Якщо ревізія проводиться за зверненням правоохоронного органу і відповідні матеріали передаються її ініціатору, протоколи про адміністративні правопорушення складаються та розглядаються на загальних підставах, за винятком випадків, коли відносно особи порушено кримінальну справу за тим самим фактом, за яким дана особа притягається до адмінвідповідальності.
При виявленні в ході ревізії порушень, за які статтями 164-2 і 164-12 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, одночасно складаються протоколи про адміністративне правопорушення як за порушення законодавства з фінансових питань, так і за порушення законодавства про бюджетну систему. Якщо ці порушення вчинено однією посадовою особою, то на неї складається протокол за кожне порушення окремо.
Не пізніше наступного дня після складання протокол реєструється в спеціальному журналі (форма додається) і разом з поясненням порушника (якщо таке подано) та матеріалами ревізії (належно завіреним витягом) із супровідним листом подається для розгляду до відповідного органу:
- адмінпротоколи за порушення законодавства з фінансових питань і за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (статті 164-2 і 166-6 КУпАП) у десятиденний термін з дня складання - до ГоловКРУ, КРУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійне управління, якому передано на розгляд протокол, на його корінці робить запис про дату отримання;
- адмінпротокол за порушення законодавства про бюджетну систему (стаття 164-12 КУпАП) - до суду в порядку, встановленому наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 N 54 "Про затвердження Порядку застосування статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.03.2002 за N 227/6515.

................
Перейти до повного тексту