З метою удосконалення координації навчального процесу з підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів, підвищення його якості

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розробки типових програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів (додаються).

2. Адміністративно-фінансовому департаменту ознайомити з цим наказом заступників Начальника Головдержслужби України, керівників структурних підрозділів Головдержслужби, директорів Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Школи вищого корпусу державної служби.

3. Управлінню організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-сайті Головдержслужби та доведення його до територіальних органів Головдержслужби, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Начальника Головдержслужби відповідно до розподілу обов'язків.

1. Розбудова системи підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування як національної мережі професійного навчання та оцінювання розвитку персоналу державної служби та служби в органах місцевого самоврядування з метою врахування викликів сучасності потребує постійного оновлення змісту навчання на підставі принципів:

- професійного зростання особистості;

- андрагогіки;

- інноваційності;

- неперервності;

- диференціації;

- елективності;

- акмеологічності;

- синергетичності.

2. Важливою тенденцією трансформації змісту професійного навчання державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування є актуалізація функціональної та галузевої підготовки. Це передбачає розробку програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів на засадах компетентнісно спрямованої освіти.

3. Підвищення кваліфікації за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих навчальних курсів відіграє особливу роль у професіоналізації державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, оскільки передбачає:

- чітку спрямованість на задоволення конкретних навчальних потреб і професійних інтересів державних службовців відповідно до профілів компетентностей та посадових осіб місцевого самоврядування, що виникають у зв'язку зі змінами державної політики і законодавства;

- можливість за відносно короткий час здобути додаткові знання з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності, а також удосконалити окремі аспекти професійної компетентності (зокрема, розширити і систематизувати знання, підвищити рівень оволодіння уміннями, необхідними для виконання посадових обов'язків та ін.).

4. Професійна компетентність державного службовця відповідно до профілів компетентностей та посадової особи місцевого самоврядування виявляється в сукупності політичних, юридичних, економічних, соціально-комунікативних знань, психолого-педагогічної підготовки, управлінської компетенції тощо. Загальні знання, які необхідні державному службовцю чи посадовій особі місцевого самоврядування будь-якого рівня чи посади як складові моделі компетентності, мають бути доповнені відповідними вимогами до поведінкових проявів та особистісних професійно важливих якостей.

5. Компетентності як характеристики особистості мають дієвий, практично-орієнтований характер і передбачають наявність системи спеціальних (професійних) теоретичних і прикладних знань таких структурних компонентів:

- ціннісного;

- мотиваційного;

- когнітивного;

- операційно-технологічного.

6. У процесі розробки змісту програм підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування (в т.ч. програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів) обов'язковим є урахування їх ключових компетентностей.

7. Для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування ключовими компетентностями є:

- політико-правова компетентність, основу якої складають знання про роль держави в сучасному демократичному суспільстві; структуру та повноваження окремих гілок державної влади, характер взаємодії між ними; структуру й основні характеристики політичних партій, особливості їх взаємодії з державними органами; демократичні механізми формування та оновлення політичної еліти; основні положення конституційного та інших галузей права; вміння реалізовувати правові норми у професійній діяльності; здійснювати нормотворчу діяльність, застосовувати принципи, форми і методи організації контролю за виконанням Конституції та законів України; використовувати процедури юридичної експертизи управлінських документів;

- економічна компетентність, в основі якої закладено знання основних економічних категорій; механізмів функціонування ринкової моделі економіки; взаємозв'язків між власністю та підприємництвом; основних важелів кредитно-фінансового макрорегулювання економічних процесів; основних завдань податкової політики та її впливу на економічну динаміку; здатність використовувати критерії та показники економічної ефективності діяльності підприємств і організацій; методи комплексного мікроекономічного аналізу; механізми формування заробітної плати; методи цілеспрямованого регулювання зайнятості; усвідомлення проблем і перспектив інтеграції економіки України у світовий ринок;

- соціально-комунікативна компетентність, яка забезпечує володіння знаннями з основних соціологічних категорій; особливостей розвитку соціальних відносин з приводу власності і влади в сучасних індустріальних країнах; основних моделей соціальної диференціації та їх можливого впливу на підприємницьку та трудову мотивацію і соціальну стабільність; вміннями використовувати механізми вирішення конфліктів інтересів окремих соціальних груп; використовувати ефективні моделі трудових відносин; застосовувати методи дослідження громадської думки та цілеспрямованого впливу на неї; взаємодіяти із засобами масової інформації;

- психолого-педагогічна компетентність, основу якої складають знання про основні психологічні характеристики особи та методи їх діагностування;

- психологічні закономірності міжособистісної взаємодії і, зокрема, спілкування; спроможність здійснювати експертизи нововведень; здатність використовувати соціально-психологічні механізми регуляції групової творчої діяльності; формувати ефективні творчі та управлінські команди; розуміти психологію масових суспільних акцій (страйків, демонстрацій, заворушень тощо);

- професійно-фахова компетентність, що визначається вищою фаховою освітою, досвідом державної служби, володінням технологією підготовки управлінських документів (розробка, узгодження, затвердження, розмноження, розсилання тощо); класифікації документів; організації архівів та банків документальної інформації; методами змістовного аналізу документів; володіння діловою українською та іноземними мовами;

- управлінська компетентність, яка проявляється у наявності знань щодо сутності організації та управління; принципів і методів організаційної діяльності; механізму, структури та методів управління; здатності застосовувати ситуативні принципи пошуку оптимальних методів управлінської діяльності та стилю управління; використовувати основні методи і сучасні технології управління персоналом (професійний відбір, професійна адаптація, організація системи безперервного розвитку професіоналізму; комплексні методи ділової оцінки; управління трудовою мотивацією; регулювання трудових відносин, попередження і вирішення трудових конфліктів);

- інформаційно-комунікаційна компетентність, яка проявляється в оволодінні здатністю застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології у професійній діяльності; здійснювати діагностику різноманітних аспектів професійної діяльності, побудову алгоритмів дій підлеглих; використовувати прикладні комп'ютерні програми, можливості Інтернет, спілкуватися електронною поштою; застосувати метод навчальних проектів з використанням ІКТ; використовувати новітні комп'ютерні технології та Інтернет для вивчення передового досвіду та удосконалення професійної діяльності.

8. Розробка програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів має здійснюватися з урахуванням вимог законодавчих і нормативно-правових актів, які регламентують питання державного управління, організації і функціонування системи освіти в Україні, зокрема підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування" від 7 липня 2010 р. N 564 типові програми тематичних семінарів і тренінгів розробляються Національною академією державного управління при Президентові України та затверджуються Головдержслужбою.

9. Тематичні постійно діючі та короткострокові семінари, тренінги, спеціалізовані короткострокові навчальні курси проводяться за програмами, що розробляються відповідними навчальними закладами на підставі цих Методичних рекомендацій.

10. У методичних рекомендаціях використовуються терміни:

10.1. Тематичний короткостроковий (постійно діючий) семінар - навчальний захід (система заходів), який використовується в системі навчання державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування для періодичного підвищення кваліфікації персоналу (як у спеціальних навчальних закладах, так і без відриву від роботи) з метою підвищення їх професійної компетентності, забезпечення рівня професіоналізму, достатнього для ефективної професійної діяльності в умовах політичних змін, змін державної політики і законодавства тощо.

10.2. Тренінг (англ. training від train - навчати, тренувати, виховувати) - короткостроковий захід (або система заходів), який використовується у навчальному процесі з підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування з метою підвищення рівня їх професійної компетентності, формування системи професійних умінь, навичок інтелектуальної діяльності і самоосвіти шляхом сумісної діяльності тренера (викладача) й групи осіб, яка полягає у виконанні учасниками тренінгу (індивідуально чи у малих групах) під керівництвом тренера вправ, практичних завдань, за змістом і характером близьких до професійних; рольових і навчальних дій з метою вправляння у розробці і реалізації управлінських рішень в умовах, що імітують реальну обстановку протікання професійної діяльності.

10.3. Спеціалізований короткостроковий навчальний курс - захід з підвищення кваліфікації в системі навчання державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування, який передбачає сумісну навчальну діяльність викладача і слухачів з метою досягнення освітньої мети, яка полягає у забезпеченні високого рівня професіоналізму слухачів шляхом формування у процесі навчання системи додаткових знань (наприклад, з питань використання інформаційних технологій, вивчення іноземних мов, здійснення контролю за виконавчою дисципліною, з питань запобігання та протидії корупції, тощо) і спеціальних умінь, які забезпечують здатність ефективно здійснювати професійну діяльність.

10.4. Програма тематичного постійно діючого семінару (короткострокового семінару, тренінгу, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів) - це навчально-методичний документ, який визначає зміст навчання, вимоги до знань і умінь слухачів за темою відповідного семінару (тренінгу, курсів), рекомендації щодо розподілу навчального часу аудиторних занять і самостійної навчальної роботи для вивчення кожного з модулів і тем, а також рекомендації щодо засобів, методів, форм організації навчання і літератури для поглибленого вивчення матеріалу.

10.5. Типова програма тематичного постійно діючого семінару (короткострокового семінару, тренінгу, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів) - це навчально-методичний документ, що визначає обов'язковий компонент змісту підвищення кваліфікації за темою відповідного семінару (тренінгу, курсів), вимоги до знань і умінь слухачів, рекомендації щодо розподілу навчального часу аудиторних занять і самостійної навчальної роботи для вивчення кожного з модулів і тем, а також рекомендації щодо засобів, методів, форм організації навчання і літератури для поглибленого вивчення матеріалу.

11. Зміст програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів повинен відповідати таким вимогам:

- відповідність сучасним потребам державотворення, врахування тенденцій соціально-економічного розвитку країни;

- практична спрямованість на вирішення актуальних проблем державного управління, реалізації реформ, що проводяться в країні, розвитку громадянського суспільства;

- спрямованість на удосконалення системи професійних компетентностей слухачів;

- відповідність Положенню про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року N 564.

12. У процесі розроблення змісту навчання необхідно дотримуватися загально-дидактичних і методичних принципів, що сприяють розгортанню інноваційних процесів у підвищенні кваліфікації державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування.

12.1. Зміст загальнодидактичних принципів навчання:

- науковості та прогностичності;

- встановлення стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями;

- організаційної динамічності та усвідомленої перспективи;

- забезпечення умов для глибокого розуміння слухачем цілей освіти та професійного зростання, можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці;

- пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку;

- створення умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності слухачів;

- гнучкості та партнерства;

- побудова змісту навчання, що відповідає індивідуальним потребам і можливостям слухача.

12.2. Зміст методичних (локальних) принципів навчання:

- науково-методичного консультування;

- наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу;

- технологічності та інноваційності;

- використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісному підвищенню кваліфікації фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір;

- діагностичності;

- забезпечення можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі цілей освіти та підвищення кваліфікації.

13. Зміст навчання за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів розробляється з урахуванням потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування.

У процесі розроблення змісту навчання враховуються навчальні потреби, які виникають внаслідок змін державної політики, законодавчого і нормативно-правового забезпечення, завдань, умов і технологій управлінської діяльності.

Формування змісту навчання за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів здійснюється на основі аналізу документів, які регламентують питання діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів, типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад, посадових інструкцій державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, даних про їх завдання і функції, одержаних у процесі спостережень за роботою, аналізу продуктів діяльності, бесід, інтерв'ю, анкетувань тощо.

14. Розробка програм тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів спеціалізованих курсів здійснюється у такій послідовності:

а) вивчення і аналіз тенденцій щодо змін державної політики, законодавства, завдань і технологій діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

б) вивчення кількісних і якісних потреб у навчанні державних службовців відповідно до профілів компетентностей і посадових осіб місцевого самоврядування за програмами тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів;

в) розробка концептуальних засад змісту навчання за програмами навчання;

г) розробка змісту навчання з урахуванням пропозицій зацікавлених сторін, зокрема тих інституцій, які здійснюють підготовку матеріалів щодо впровадження реформ, змін державної політики і законодавства;

д) розробка матеріалів до кожного з розділів програми;

е) упорядкування програми.

15. У програмах тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів структурування навчального матеріалу здійснюється за модулями і темами. У програмах короткострокових семінарів та тренінгів, які присвячені вивченню вузького кола питань, структурувати матеріал доцільно за темами.

16. Зміст навчального матеріалу кожного модуля і теми включає теоретичну і практичну складові.

16.1. Теоретична складова змісту програми - це інформація про сутність понять, закономірності, принципи, класифікації, види, ознаки, правила, методи, засоби діяльності, пов'язані з вирішенням певних завдань і проблем діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування в умовах змін.

Теоретична складова змісту навчання є інформаційним забезпеченням професійної діяльності. Тому матеріал цієї складової має забезпечувати розуміння теоретичних засад усіх структурних компонентів і аспектів професійної діяльності: мети, завдань, способів, умов, технології діяльності, критеріїв оцінювання процесу і результатів діяльності.

16.2. Практична складова модулів і тем включає систему навчальних завдань, виконання яких здійснюється із застосуванням знань теоретичної складової і забезпечує формування професійних умінь, необхідних для вирішення певного кола професійних завдань і проблем.

Практична складова програми має відповідати таким вимогам:

- спрямованість на формування професійних умінь;