Відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 398, Додатка 14 "Аеродроми" до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Керівництва з аеропортових служб, Частина 3 "Небезпека, що створена птахами та методи її зниження" (ІКАО, Doc 9137), Керівництва з системи обміну інформацією ІКАО про зіткнення з птахами (IBIS) (ІКАО, Doc 9332), а також з метою впровадження системи управління ризиками зіткнень повітряних суден з птахами у зоні аеродрому

1. Затвердити Положення про Координатора з контролю за птахами, що додається.

2. Призначити головного спеціаліста відділу сертифікації аеродромів управління аеродромів та аеропортів департаменту авіаційних перевезень та аеропортів Державіаслужби України Горькавого С.О. Координатором з контролю за птахами (далі - Координатор).

3. Встановити, що у межах Положення, визначеного у пункті 1 цього наказу, Координатор підпорядковується безпосередньо Першому заступнику голови Державіаслужби України Гречку О.В.

4. Схвалити Методичні рекомендації з контролю ризиків зіткнення повітряного судна з птахами у зоні аеродрому, що додаються та визнати такими що не застосовуються (рос.):

- "Типовой табель оснащения аэропортов ГА средствами борьбы с птицами" (МГА, N 3.2-253, 09.07.82);

- "Методические указания по проведению контроля за орнитологической обстановкой на аэродроме" (МГА, N 3.15-315, 01.12.82);

- "Об орнитологическом обеспечении безопасности полетов" (МГА, N 734/у, 22.10.85);

- п. 4.7 "Наставления по аэродромной службе в гражданской авиации СССР" (МГА, N 23/И, 26.03.86, НАС ГА-86);

- "Типовой табель оснащения аэропортов ГА средствами борьбы с птицами" (МГА, N 5.25-431, 25.05.87);

- "Руководство по орнитологическому обеспечению полетов в гражданской авиации" (РООП ГА-89, МГА, N 209, 26.12.88).

5. Затвердити форму повідомлення про зіткнення з представниками дикої природи "BS-1" та додаткову форму повідомлення про зіткнення з представниками дикої природи "BS-2", що додаються.

6. Координатору протягом 30-ти днів з дати введення в дію цього наказу провести моніторинг ринку та подати Першому заступнику голови Державіаслужби України Гречку О.В. пропозиції стосовно визначення експертної організації щодо ідентифікації рештків птахів, аналізу повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами, підготовки рекомендацій зі зменшення ризику зіткнень повітряних суден з птахами, розробки карт прольоту та гніздування птахів і т.і.

7. Департаменту правового та адміністративного забезпечення (Романчук В.В.) створити на офіційному сайті Державної авіаційної служби України www.avia.gov.ua розділ "BirdStrike".

8. Департаменту аеронавігації та зовнішніх зв'язків (Бабейчук Д.Г.) забезпечити опублікування в АІР України (з урахуванням дати AIRAC) форму повідомлення про зіткнення з птахами "BS-1", а також поінформувати ІКАО про призначення Координатора з контролю за птахами та його контакти.

9. Управлінню незалежного розслідування (Бабенко О.Л.) протягом 10-ти днів з дати видання цього наказу передати Координатору копії повідомлень та результати розслідувань зіткнень повітряних суден з птахами за останні 3 роки (2008-2010 рр.).

10. Координатору з контролю за птахами:

10.1. До 01.11.2011 впровадити систему обміну інформацією та статистичними даними через IBIS (ICAO Bird Strike Information System).

10.2. До 01.02.2012 забезпечити контроль за розробкою та введенням в дію методичних рекомендацій з розробки та впровадженню Плану управління небезпеками, що створюються представниками дикої природи у зоні аеродрому (Aerodrome Wildlife Hazard Management Plan - WHMP).

10.3. До 01.02.2012 провести аналіз повідомлень та результатів розслідування зіткнень повітряних суден з птахами за період 2008 - 2011 рр. та підготувати узагальнену статистичну інформацію.

11. Департаменту фінансів та економіки (Зеленков В.І.) на виконання робіт з ідентифікації рештків птахів, аналізу повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами, підготовки рекомендацій зі зменшення ризику зіткнень повітряних суден з птахами, розробки карт прольоту та гніздування птахів і т.ін., а також на підготовку та участь фахівців Державіаслужби України у міжнародних заходах щодо зіткнень повітряних суден з птахами зарезервувати на 2011 рік кошти у розмірі 95 тис.грн. та передбачати подальше фінансування зазначених робіт та заходів у розмірі, що визначається окремо на кожен рік.

12. Департаменту авіаційних перевезень та аеропортів (Коршук С.М.) довести до відома експлуатантів, аеропортів та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП "Украерорух") вимоги цього наказу.

13. Керівникам аеропортів до 01.04.2012 розробити та ввести в дію за погодженням з Координатором План управління небезпеками, що створюються представниками дикої природи у зоні аеродрому (Aerodrome Wildlife Hazard Management Plan - WHMP).

14. Координатору разом з авіакомпаніями до 01.02.2012 провести аналіз витрат (збитків) за останні 4 роки (2008 - 2011 рр.), що пов'язані з наслідками зіткнень повітряних суден з птахами.

15. ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" спільно з ДП "Украерорух" до 01.11.2011 підготувати та надати Координатору пропозиції щодо можливості ідентифікації активності птахів у зоні аеродрому за допомогою радарних систем.

16. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Відповідність Положення про Координатора з контролю за птахами (далі - Положення)

Це Положення підготовлено відповідно до:

- Додаток 14 "Аеродроми" до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

- Керівництво з аеропортових служб, Частина 3 "Небезпека, що створена птахами та методи її зниження" (ІКАО, Doc 9137);

- Керівництво з системи інформації ІКАО про зіткнення з птахами (IBIS) (ІКАО, Doc 9332).

1.2. Мета

Мета цього Положення - запровадження системи контролю та координації дій для зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами у зоні аеродрому.

1.3. Сфера застосування

Предметом цього Положення є взаємовідносини, які виникають між міжнародними організаціями, регулюючими органами, експертними організаціями та суб'єктами авіаційної діяльності у частині контролю та координації дій для зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами у зоні аеродрому та забезпечення прийнятного рівня безпеки польотів.

Це Положення застосовуються Координатором з контролю за птахами в межах своєї компетенції.

1.4. Опублікування Положення

Це Положення публікується у електродній формі на офіційному сайті Державіаслужби України: www.avia.gov.ua. Електрона форма цього Положення, що відображена на паперових носіях вважається копією, якщо це Положення роздруковане з офіційного сайту Державіаслужби України і містить відповідні ідентифікатори.

1.5. Контроль чинності

Координатор з контролю за птахами є відповідальним за контроль чинності сторінок цього Положення шляхом перегляду Каталогу чинних сторінок, який опублікований на сайті Державіаслужби України у разі необхідності але не менше ніж один раз на місяць.

2.1. Внутрішня процедура

Координатор з контролю за птахами призначається на посаду наказом Голови Державіаслужби України і діє відповідно до цього Положення.

2.2. Повідомлення ІКАО

Після призначення Координатора з контролю за птахами відповідна інформація направляється в ІКАО.

На Координатора з контролю за птахами покладається виконання, але не обмежуючись, таких завдань:

- забезпечення та підтримання системи аналізу, оцінки та управління ризиками зіткнень повітряних суден з птахами;

- забезпечення обміну інформацією, пов'язаною з зіткненнями повітряних суден з птахами, між суб'єктами авіаційної діяльності, експертними та міжнародними організаціями;

- впровадження системи аналізу, оцінки та управління ризиками зіткнень повітряних суден з птахами;

- розробка та контроль за впровадженням заходів зі зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами;

- супроводження системи повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами IBIS (ICAO Bird Strike Information System);

- участь у роботі міжнародних організацій з питань зіткнення повітряних суден з птахами;

- сприяння постійному підвищенню рівня знань та кваліфікації фахівців, задіяних у процесі зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами.

Координатор з контролю за птахами відповідно до покладених на нього завдань здійснює, але не обмежуючись цим, такі функції:

- розраховує та ініціює прийняття цільового та заданих рівнів безпеки щодо зіткнення повітряних суден з птахами;

- забезпечує та підтримує у роботоздатному стані систему аналізу, оцінки та управління ризиками зіткнень повітряних суден з птахами, шляхом своєчасного аналізу повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами, аналізу та впровадження міжнародних стандартів та рекомендованої практики щодо зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами, розробки відповідних рекомендацій з безпеки та методичних рекомендацій з залученням експертів та експертних організацій;

- забезпечує обміну інформацією, пов'язаною з зіткненнями повітряних суден з птахами, між суб'єктами авіаційної діяльності та експертними та міжнародними організаціями;

- вносить зміни та доповнення у Методичні рекомендації з контролю ризиків зіткнення повітряного судна з птахами у зоні аеродрому та підтримує їх у актуальному стані;

- супроводжує систему повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами IBIS (ICAO Bird Strike Information System);

- схвалює заходи зі зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами;

- схвалює, розроблений оператором аеродрому, план з контролю за птахами (Bird Control Management Plan - BCMP);

- приймає участь у роботі міжнародних організацій з питань зіткнення повітряних суден з птахами;

- розробляє програму підготовки (перепідготовки) на наступний рік для підвищення рівня знань та кваліфікації фахівців, задіяних у процесі зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами;

- формує бюджет на наступний рік на здійснення заходів щодо зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами.

Координатор з контролю за птахами несе особисту відповідальність за:

- якісне виконання покладених на нього функцій, визначених цим Положенням;

- своєчасне внесення змін та доповнень у Методичні рекомендації з контролю ризиків зіткнення повітряного судна з птахами у зоні аеродрому та підтримання їх у актуальному стані;

- якісний аналіз повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами та ефективність рекомендацій зі зниження ризиків зіткнень повітряних суден з птахами;

- своєчасне доведення інформації до всіх зацікавлених сторін щодо небезпечних факторів, які мають критичне значення для безпеки авіації;

- особисту трудову дисципліну;

- збереження матеріальних цінностей;

- порушення чинного законодавства України, в тому числі Закону України "Про інформацію", законодавства з охорони праці, техніки безпеки і трудового законодавства України;

- застосування цього Положення чи його окремих розділів по відношенню до підрозділів Державіаслужби України чи окремих осіб, яких стосується це Положення;

- підвищення особистого рівня кваліфікації;

- охорону державної таємниці та інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави.

6.1. Моніторинг ефективності системи зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами здійснюється Першим заступником голови Державіаслужби України, на якого покладені функції контролю за усією системою зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами, шляхом:

- аналізу тенденції щодо можливості досягнення заданих рівнів безпеки (у короткостроковій перспективі) та цільового рівня (у довгостроковій перспективі);

- аналізу ефективності заходів з безпеки, витрачених ресурсів на їх впровадження та фактичних рівнів безпеки та оцінки потенційних можливостей досягнення заданих рівнів безпеки (у короткостроковій перспективі) та цільового рівня (у довгостроковій перспективі).

6.2. На основі проаналізованих тенденцій Першим заступником голови Державіаслужби України, на якого покладені функції контролю ефективності системи зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами приймається рішення щодо:

- ефективності системи в цілому;

- ефективності роботи Координатора з контролю за птахами;

- корекції заданих рівнів безпеки;

- коригуванні заходів з безпеки;

- додаткового фінансування заходів та зміни до бюджету.

1.1. Україна, як учасник Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944) прийняла зобов'язання виконувати положення, зазначені у Додатку 14 до Конвенції. У Додаток 14, опублікований Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO), включені стандарти та рекомендована практика (SARPs) щодо ризику зіткнення повітряного судна з птахами та потенційне збільшення ймовірності ризику зіткнення з птахами, що обумовлені існуванням або змінами ознак найбільш привабливих місць на території аеродрому або поблизу нього для розташування птахів.

1.2. Під заголовком "зменшення загрози зіткнення з птахами" (том 1 Додатка 14, 4-те видання Поправка 9) зазначається, що "загроза зіткнення з птахами на території аеродрому або поблизу нього оцінюється шляхом:

a) встановлення національної процедури реєстрації та повідомлення про зіткнення повітряних суден з птахами; та

b) збір інформації від експлуатантів повітряних суден, персоналу аеродрому тощо про присутність птахів на території аеродрому або поблизу нього, які становлять потенційну загрозу експлуатації повітряних суден."

1.3. В Додатку 14 також зазначається, що "коли загрозу зіткнення з птахами виявлено на аеродромі, відповідні служби вживають заходи зі зменшення кількості птахів, що становлять потенційну загрозу для експлуатації повітряних суден, шляхом вжиття заходів щодо перешкоджання їх присутності на території аеродрому або поблизу нього". В Додатку 14 далі зазначається, що "відповідні служби вживають заходи для усунення або запобігання формуванню звалищ або будь-яких інших подібних джерел, що приваблюють птахів на території аеродрому або поблизу нього, якщо тільки відповідні дослідження авіаційних властей (авіаційної адміністрації) не визначать малу вірогідність створення умови, що спричиняють або можуть спричинити проблеми."

1.4. Термін "поблизу аеродрому" означає земельну або водну поверхню, що простягається на 13 км від відповідної точки аеродрому, "звалище відходів" означає місце викиду відходів (наприклад, знищення відходів шляхом закапування), як визначено відповідним законодавством України. "Відповідні дослідження авіаційних властей" означає дослідження, яке сфокусоване на потенційному висновку щодо підтримання безпеки польотів на відповідному аеродромі (аеродромах), а також щодо існуючих або припущених змін місць, що приваблюють птахів. Такі дослідження повинні складатися з загального оцінювання зовнішнього ризику зіткнення повітряного судна з птахами у зоні аеродромі та оцінювання ризику залежно від місцевих умов щодо до будь-яких змін у розташуванні або визначених місць концентрації птахів поблизу аеродрому. "Відповідний орган управління" означає орган управління, який має повноваження вживати заходи в окремій ситуації. Подальше роз'яснення факторів оцінювання ризику деталізовано в Главі 3.

1.5. В Україні власники сертифікату аеродрому та провайдери аеронавігаційного обслуговування зобов'язані вжити всіх необхідних заходів для постійного гарантування підтримання безпеки на аеродромі та безпеки повітряного руху у зоні підходу (нижня зона) з метою нормальної експлуатації повітряних суден. Власник сертифікату аеродрому відповідно несе відповідальність за розвиток та здійснення нагляду за ризиком зіткнення повітряних суден з птахами. Ці Методичні рекомендації встановлюють механізм оцінки ризику зіткнення повітряного судна з птахами на території аеродрому та поблизу нього, та які застережні заходи необхідно вжити для підтвердження відповідності критеріям, визначених Правилами сертифікації цивільних аеродромів України, які затверджені наказом Державіаслужби від 25.10.2005 N 796 і які базуються на положеннях Додатка 14 ICAO SARPs. Діяльність з оцінки та зниження ризику зіткнення повітряних суден з птахами є невід'ємною частиною "культури безпеки" експлуатанта аеродрому та його системи управління безпекою польотів (SMS).

1.6. В Україні повідомлення про зіткнення повітряного судна з птахами надаються згідно з Правилами розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні, які затверджені наказом Державіаслужби від 13.12.2005 N 943, а також відповідно до процедури, що встановлена у Главі 5 цих Методичних рекомендацій.

Зіткнення повітряного судна з птахами строго визначено, як зіткнення між птахом та повітряним судном, яке виконує політ, або яке здійснює пробіг для зльоту чи після приземлення. Термін зазвичай має розширений характер, щоб охопити зіткнення з іншими об'єктами живої природи - з кажанами або ґрунтовими безхребетними. Зіткнення з птахами загально поширені і можуть бути істотною загрозою для безпеки авіації. Для малих за розміром повітряних суден зіткнення з птахами може нанести істотне пошкодження конструкції та всього повітряного судна, особливо реактивного двигуна, який втрачає потужність внаслідок всмоктування птахів в повітрязабірник та викликає фатальні наслідки (нещасні випадки). Зіткнення повітряного судна з птахами може траплятися під час будь-якої фази польоту, але найбільш вірогідно під час зльоту, початкового набору висоти, зниження та приземлення.

Природа пошкодження повітряних суден в наслідок зіткнень з птахами, які створюють достатньо великий ризик для продовження безпечного польоту, різниться в залежності від розміру повітряного судна. Маленькі гвинтові повітряні судна ймовірніше за все піддаються небезпечній дії від зіткнень, як наприклад пошкодження його конструкції, такої як пробивання лобового скла кабіни екіпажу і пошкодження рульової поверхні або хвостового оперення.

Зіткнення більшого за розміром реактивного повітряного судна з птахами ймовірніше за все створить достатньо великий ризик внаслідок всмоктування птахів двигуном. Часткова або повна втрата контролю може бути вторинним результатом пошкодження конструкції маленького повітряного судна або всмоктування птаха двигуном великого реактивного повітряного судна. Втрата функції пілотування може бути викликана впливом удару на систему повного тиску повітрязабірника та поломкою багатофункціональних електронних дисплеїв пілотажно-навігаційних приладів.

Повна відмова двигуна або серйозна втрата потужності, навіть тільки одного двигуна, може стати критичною протягом фази зльоту повітряного судна, яке не сертифіковане відповідно до стандартів "Льотно-технічні характеристики А". У разі всмоктування птаха більш ніж в один двигун, все повітряне судно піддається втраті контролю та керування. Таке небезпечне всмоктування трапляється рідко, але може бути наслідком зіткнення з дуже великою зграєю птахів середнього розміру або зіткнення з меншою кількістю дуже великих за розміром птахів.

У деяких випадках пробивання лобового скла, особливо маленьких повітряних суден з нерухомим крилом і вертольотів, може призвести до пошкодження пілотів або інших людей на борту повітряного судна та іноді до втрати контролю та керування.

Пошкодження конструкції герметичного корпусу повітряного судна на висоті може призвести до швидкої розгерметизації і пошкодити шасі, що може створити достатній аварійний режим для гальм або системи управління колесом передньої опори шасі, та викликати проблеми в управлінні під час подальшого пробігу при приземленні або перерваного зльоту з ризиком пересування по злітно-посадковій смузі.

Першочерговий захист проти небезпечних зіткнень повітряного судна з птахами, пов'язаний з вимогою щодо підтримання безперервного, безпечного польоту після зіткнення. Ці вимоги з льотної придатності повинні бути визначені в рамках процедури сертифікації типу повітряного судна і типу двигуна повітряного судна. Проте, ці вимоги переважно орієнтовані на великі транспортні повітряні судна з нерухомим крилом. Також прийняті декілька конструкторських вимог до менших за розміром повітряних суден з нерухомим крилом та вертольотів.

Можливості пом'якшити ризик небезпечних зіткнень з птахами в першу чергу зосереджуються на аеропортах, тому що це місце, де зіткнення відбувається більш за все, та де легше всього досягни управління і контролю за загрозою цих зіткнень. Проте, цей підхід має дві проблеми:

a) ризик зіткнення повітряного судна з птахами, зосереджений на аеропорті, рідко обмежується периметром будь-якого окремого аеропорту;

b) багато з найризикованіших зіткнень (з великими зграйними птахами) відбуваються так далеко від аеропорту, що органи з управління повітряним рухом в аеропорту часто мають незначний реальний вплив на обставини.

Важливим є встановлення і контролювання діяльності птахів і важлива частина цього - це фіксування зіткнень з птахами на місцевому рівні (оператором аеродрому, експлуатантом, провайдером аеронавігаційного обслуговування і т.п.), що надасть можливість для створення більшої бази даних і обміну інформацією.

Керівництво з ефективних заходів для визначення того, чи становлять птахи у зоні аеродрому потенційну загрозу для експлуатації повітряного судна та методи щодо перешкоджання (попередження) їх присутності, визначені у Частині 3 Керівництва ICAO з надання послуг в аеропорту. Тактичний захист проти небезпечних зіткнень з птахами для тих, хто експлуатує транспортні повітряні судна, розглядається в Главі 10 Чек-лист експлуатанта для управління загрозами зіткнення з птахами (для нового маршруту).

5.1. Реактивне повітряне судно з чотирма двигунами починає зліт, не зважаючи на повідомлення диспетчера про присутність великих птахів і пропозицію їх розігнати до зльоту. Результатом є всмоктування птахів всіма двигунами, при цьому один повністю відмовив, два інших достатньо пошкодженими в суттєвим зменшенням потужності і аварійна посадка.

5.2. Зграя маленьких птахів зіткнулась з реактивним повітряним судном тільки після V1 і перед VR із відповідним перерваним зльотом, не зважаючи на те, що виконання зльоту було обмежено в залежності від ваги повітряного судна, і як результат викочування повітряного судна з істотним пошкодженням повітряного судна.

5.3. Легке повітряне судно з двома двигунами зіткнулося з чаплею на висоті 200 футів над рівнем моря після зльоту, вона пробиває лобове скло і вражає пілота, який тимчасово втрачає контроль, таким чином після виведення повітряного судна зі штопору єдиним виходом є аварійна посадка.

5.4. Пошкодження кореневої частини крила легкого повітряного судна з одним двигуном, спричинена зіткненням із яструбом під час переходу в режим набору висоти, викликає пошкодження конструкції до такої міри, що втрачається контроль і в результаті відбувається зіткнення з землею.

6.1. Особливості природного середовища включають відкриті зони трави і води, а також кущів і дерев, що забезпечують птахів їжею і місцями для ночівлі. Навіть тимчасові накопичення води на нерівних поверхнях доріжок можуть значно приваблювати птахів.

6.2. Закопування сміття та місця звалищ, що знаходяться поблизу аеропорту часто приваблюють велику кількість птахів, якщо ними не управляти належним чином.

6.3. Деякі види сільськогосподарської діяльності у зоні аеропорту або навколо неї можуть приваблювати птахів.

6.4. Мігруючі птахи часто слідують за чітко визначеними картами польоту у значній кількості, що може створити загрозу, якщо їх маршрути проходять біля аеропорту.

6.5. Аеропорти, що розташовані в береговій зоні, часто мають набагато вищий рівень некерованої діяльності птахів, ніж аеропорти, що знаходяться у континентальній частині.

7.1. Управління природним середовищем, включаючи скорочення або усунення дерев, кущів і іншої рослинності, яка забезпечує птахів їжею, притулком та місцями ночівлі.

7.2. Встановлення сіток або висушування вологих трав'яних масивів, струмків та маленьких водних районів.

7.3. Відповідне управління довжиною трави на аеродромі.

7.4. Підтримання зв'язку з місцевими властями з метою переміщення місць звалищ на більш віддалені відстані.

7.5. Підтримання зв'язку з місцевими фермерами з метою обмеження приваблених умов для птахів до полів.

7.6. Застосування систем відлякування птахів, таких як:

a) передача сигналів страждання птахів;

b) обстріл піротехнічними патронами, що відлякує птахів;

c) оперативне виявлення великих зграйних птахів, використовуючи спеціалізоване наземне радарне устаткування.

1.1. Як й інші форми авіаційного ризику, управління ризиком зіткнення з птахами передбачає відповідну підготовку фахівців і специфічні заходи. Цілями цих заходів є утримування (створення умов для) птахів від польоту нижче траєкторій польоту повітряного судна поблизу аеродрому, та в першу чергу включають застосування оцінку ризику, управління місцем проживання птахів у зоні аеродрому, процедури контролю за птахами і засоби захисту. Проте, ризик зіткнення з птахами не однаковий для всіх типів аеродромів і при всіх типах польотів, і тому необхідно, щоб найбільш доречні заходи були визначені та прийняті для конкретної ситуації. Існують ефективні методи з оцінювання ризику, контролю за птахами та місцем їхнього проживання і засоби захисту, які можуть скоротити присутність птахів на аеродромах і ризик зіткнення повітряного судна з птахами.

1.2. Основа політики та діяльності з управління ризиком зіткнення повітряного судна з птахами - це планування і ефективне використання людських ресурсів, процедури і уважність, які відображають принципи безпечного управління, які оператор аеродрому повинен застосувати по відношенню до всіх аспектів експлуатації повітряних суден в межах його відповідальності.

1.3. Завдання управління ризиком зіткнення повітряного судна з птахами є впровадження політики управління ризиком зіткнення з птахами та вжиття заходів, необхідних для зменшення ризику зіткнення з птахами до найнижчого реального рівня.

Розмір загрози зіткнення з птахами в певно розташованих аеропортах має змінний характер. Можливе прийняття багатьох рішень, але маловірогідне, що всі вони будуть корисні для будь-якого одного аеропорту. Найголовніше, на чому повинна базуватися будь-яка політика з управління ризиками - це знання природного середовища (некерований ризик), оскільки природні умови можуть різнитися в залежності від часу, доби та сезону, пов'язуючи це з вірогідним графіком руху повітряних суден. Необхідно усвідомити, що, у разі прийняття плану управління ризиками, треба заздалегідь контролювати будь-які зміни в орієнтовних розрахунках, на основі яких він був створений, для того, щоб уникнути повної залежності від впливу збільшення рівня зареєстрованої загрози, що спонукатиме до будь-яких модифікацій плану.

Під час управління ризиками необхідно використовувати SMS у якості платформи. Ця діяльність повинна базуватися на обліку, співпраці між зацікавленими сторонами, відповідній документації та ефективній процедурі перегляду. Все це потрібно спрощувати за допомогою людських та фінансових ресурсів, сумісних з цим завданням.

Єдиний аспект управління ризиками, який є однаковим для всіх аеропортів, це реєстрація достовірних даних щодо загрози, яка залишається, не зважаючи на реалізацію плану з управління ризиками. По відношенню до фактичних зіткнень повітряних суден з птахами - це вимога, що міститься в ICAO SARPs. Зв'язок між операторам аеродрому, експлуатантом та провайдером аеронавігаційного обслуговування є необхідним для гарантування повної дистанційної реєстрації та обробки даних та уникнення подвійного обліку подій. Також важливо реєструвати дані щодо змін в заходах із зменшення ризиків, які застосовуються відповідно до плану, таким чином, щоб вплив на рівень залишкової зареєстрованої загрози міг бути контрольованим.

Ймовірно, що багато більших за розміром аеропортів будуть потребувати послуг спеціальних консультантів, необхідних для надання допомоги в початковій підготовці та подальшому перегляді плану управління ризиками.

Багато "засобів", що знаходяться в розпорядженні операторів аеропортів знайдуть відображення у плані з управління ризиками, але необов'язково на однаковому рівні. Розглядаються три категорії:

a) заходи з догляду та нагляду за природним середовищем у зоні аеропорту - управління газонами та поверхневими водами (включаючи тимчасові накопичення води), виключаючи місця для можливого гніздування птахів у будівлях і на деревах в межах периметру аеропорту;

b) аналіз місць знаходжень природних середовищ в аеропорту - наприклад, район за межами периметру аеропорту, де привабливі для птахів місця або відповідна діяльність птахів можуть потенційно вплинути на безпечну експлуатацію повітряного судна, що користується аеропортом. ІКАО визначений 13-кілометровий радіус кола навколо аеропорту;

c) активні системи контролю в аеропорту - моніторинг діяльності птахів, методи відлякування птахів, диспетчерські канали передачі сигналів тривоги.

4.1. З метою оцінювання ризику зіткнення з птахами, а також визначення і впровадження відповідних заходів з контролю за птахами для зниження або зменшення такого ризику оператор аеродрому повинен удосконалювати План з контролю за птахами (Bird Control Management Plan - BCMP). План повинен також містити записи про результати проведеного оцінювання ризику зіткнення з птахами та визначати заходи зі зменшення ризику зіткнення з птахами. При визначенні заходів повинна бути врахована загроза, яку несе кожний визначений ризик та непередбачувані дії птахів; заходи повинні бути гнучкими у застосуванні, оскільки рівень ризику має тенденцію підвищуватися або знижуватися. Такі заходи можуть включати методи контролю за птахами, які містяться в цьому і інших документах.

Інші документи включають:

- Міжнародний комітет з питань зіткнення з птахами, Рекомендована практика N 1, Стандарти з контролю за птахами та живою природою на аеродромі, виданий 1 жовтня 2006 року;

- Міжнародна Рада аеропортів (ACI) Керівництво з управління запобіганням загрозі, яка пов'язана з птахами та живою природою, Перше видання, 2005 року.

4.2. Основною метою операторів аеродромів повинна бути максимальна мінімізація присутності кількості зграй птахів на території аеродрому або поблизу нього. Проте, це може бути важко здійснити за межами кордону (периметру) аеродрому. Не дивлячись на це, збір інформації про місця, які найбільше приваблюють птахів, як наприклад зорані фермерами поля та конструктивний діалог із землевласниками, дозволить вжити своєчасні і ефективні заходи.

4.3. План BCMP повинен, як мінімум, включати такі елементи:

a) ролі та обов'язки керівного складу аеродрому і персоналу з контролю за птахами;

b) політика та процедури для:

I) визначення ризику і його оцінки;

II) контролю за птахами на території аеродрому, включаючи діяльність у місцях низької видимості;

III) реєстрація діяльності з контролю за птахами;

IV) повідомлення з питань щодо контролю за птахами;

V) моніторингу виконання заходів контролю за птахами, системи вимірювання та удосконалення;

VI) навчання персоналу та проведення його оцінювання;

VII) реєстрація та аналіз повідомлень про зіткнення з птахами;

VIII) збір інформації про різновиди птахів та аналіз цих даних;

IX) записування результатів про проведену оцінку ризику зіткнення з птахами;

X) отримання дозволів для заходів з контролю (за необхідності);

XI) періодичної оцінки та перегляду записів ризику зіткнення з птахами та інформаційної системи, процедур з контролю за птахами та пов'язаних з цим заходів;

c) деталі проведеної оцінки ризику зіткнення з птахами та виконаних заходів зі зменшення ризику зіткнення з птахами;

d) засоби, що гарантують, що зграї не мігруючих або перелітних птахів не звикають до аеродромів, що досягається шляхом перерозподілу ефективного управління місцем проживання та розганяння птахів, а також шляхом вжиття контрольних заходів із скорочення діяльності птахів на аеродромі (дивись Главу 4) та;

e) діяльність операторів аеродромів, пов'язана із управлінням або впливом на зони поблизу аеродрому, з метою мінімізації привабливих для птахів місць, включаючи:

I) встановлення процесу охорони спільно з місцевими органами з плануванням шляхом проведення консультацій щодо запропонованих змін місць потенційного приваблення птахів в межах 13 км від аеродрому;

II) засоби впливу на використання та поліпшення земельних ділянок навколо аеродрому таким чином, що ризик зіткнення з птахами не зростав і, за можливістю, зменшувався;

III) засоби заохочення землевласників до вжиття заходів з контролю за птахами і сприяння зусиллям землевласників щодо скорочення ризиків зіткнення з птахами; та

IV) процедури з проведення відвідувань місць проживання птахів, записування результатів цих відвідувань та моніторинг місць проживання птахів.

4.4. На план BCMP повинно бути посилання у Керівництві аеродрому, або цей план повинен бути включений до Керівництва аеродрому та доступний для перевірки з боку Державіаслужби України.

1.1. Ролі та обов'язки всього персоналу, зокрема того, що залучений до контролю за птахами, це важливі елементи системи управління безпекою оператору аеродрому та є внеском в ефективність плану BCMP. Весь персонал повинен повністю розуміти свої ролі в межах плану BCMP і бути здатним активно співпрацювати з іншими організаціями, такими як провайдери аеронавігаційного забезпечення та місцеві землевласники, на території аеродрому та за його межами. Ролі та обов'язки персоналу, пов'язані з контролем за птахами на типовому аеродромі описуються в цій главі. Щоб відповідати умовам контролю за специфічними птахами, що перебувають на території аеродрому, ролі і обов'язки можуть бути скориговані.

Координатор з контролю за птахами:

- розраховує та ініціює прийняття цільового та заданих рівнів безпеки щодо зіткнення повітряних суден з птахами;

- забезпечує та підтримує у роботоздатному стані систему аналізу, оцінки та управління ризиками зіткнень повітряних суден з птахами, шляхом своєчасного аналізу повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами, аналізу та впровадження міжнародних стандартів та рекомендованої практики щодо зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами, розробки відповідних рекомендацій з безпеки та методичних рекомендацій з залученням експертів та експертних організацій;

- забезпечує обміну інформацією, пов'язаною з зіткненнями повітряних суден з птахами, між суб'єктами авіаційної діяльності та експертними та міжнародними організаціями;

- вносить зміни та доповнення у ці Методичні рекомендації та підтримує їх у актуальному стані;

- супроводжує систему повідомлень про зіткнення повітряних суден з птахами IBIS (ICAO Bird Strike Information System);

- схвалює заходи зі зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами;

- схвалює, розроблений оператором аеродрому, план з контролю за птахами (Bird Control Management Plan - BCMP);

- розробляє програму підготовки (перепідготовки) на наступний рік для підвищення рівня знань та кваліфікації фахівців, задіяних у процесі зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами; - формує бюджет регулятора на наступний рік на здійснення заходів щодо зниження ризиків зіткнення повітряних суден з птахами.

3.1. Не дивлячись на те, що оператор аеропорту несе повну відповідальність за контроль за птахами, ця відповідальність та виконання плану BCMP на аеродромі зазвичай можуть бути делеговані керівнику аеродрому або іншій людині, що займає високий пост та виконує функцію щодо здійснення контролю в зоні відповідальності аеропорту. Основними обов'язками такої особи згідно з планом BCMP, є:

a) оцінка рівня ризику зіткнення з птахами;

b) визначення політики і розробка плану BCMP;

c) забезпечення ресурсами для виконання плану BCMP;

d) виконання плану BCMP; та

e) гарантування того, що посилання на план BCMP у Керівництві аеродрому або включення плану BCMP в Керівництво аеродрому є коректним.

3.2. Роль менеджера аеродрому включає такі завдання, як:

a) контроль і вплив на природне середовище на території аеродрому і поблизу нього і вдосконалення відповідної діяльності з управління та контролю за птахами;

b) відповідно до плану BCMP виконання програм з управління природним середовищем/політикою підтримання високої трави та удосконалення програм підтримання високої трави у разі необхідності;

c) аналіз і тлумачення записів у операційних журналах про діяльність з контролю за птахами, звітів про зіткнення з птахами і обчислювання даних про птахів (карти прольоту та гніздування);

d) з метою отримання додаткової інформації проведення регулярного огляду концентрації птахів і переміщення птахів у зоні аеродрому та прилеглої території, і взаємодія з експертами з орнітології і місцевими спостерігачами за птахами;

e) взаємодія з місцевими землевласниками щодо зменшення ризику зіткнення з птахами;

f) зв'язок з місцевими землевласниками, фермерами і єгерями з метою отримання відомостей про плани розвитку сільського господарства, збереження видів диких птахів тощо;

g) контроль за ефективністю застосування заходів зі зменшення ризиків;

h) ідентифікація потенційного ризику зіткнення з птахами, що основана на місцевих орнітологічних та інших даних;

i) звернення за порадою і допомогою до сторонніх фахівців щодо питань, які потребують спеціальної експертизи, ідентифікації виду птаха, підготовка рекомендацій з безпеки, карт прольоту та гніздування і т.п., вирішення яких неможливе на аеродромі; і

j) розробка і оприлюднення звітів про удосконалення плану BCMP, інструкцій з безпеки, попереджень про ризики зіткнення з птахами і т.п.

4.1. Поки старший менеджер повністю відповідає за контроль за птахами, технічний спеціаліст, такий як координатор контролю за птахами, може займатися щоденним управлінням і ефективним виконанням плану BCMP. Детальніше ця роль включає такі ключові обов'язки як:

a) повідомлення менеджера аеродрому з приводу всіх питань, пов'язаних з птахами і запобігання зіткненню з птахами, а також допомога із розробки та удосконалення плану BCMP;

b) планування і організація діяльності з контролю за птахами відповідно до плану BCMP;

c) нагляд і моніторинг діяльності з контролю за птахами, з метою гарантування того, що план BCMP виконується правильно;

d) нагляд за зберіганням запису контролю за птахами (реєстрування, обчислення птахів, записи та повідомлення про зіткнення з птахами, відлякування птахів, журнали з управління відбором птахів та їх місцем проживання, тощо);

e) забезпечення заходів технічного спостереження за птахами, збір розвідувальної інформації та планування заходів;

f) полегшення активного спостереження, відлякування птахів, відбір і інші завдання;

g) гарантування того, що всі необхідні документи та дозволи діючі;

h) гарантування постачання, безпечного зберігання і правильного обслуговування устаткування з контролю за птахами і витратних матеріалів; та

i) забезпечення каналу зв'язку між персоналом зі здійсненням контролю за птахами та іншими зацікавленими сторонами, такими як авіадиспетчери та персонал з управління повітряним рухом.

5.1. Персонал зі здійснення контролю за птахами виконує передову функцію і може бути відповідним чином підготовлений штатним працівником аеродрому. Ця роль включає ключові обов'язки, наприклад:

a) підтримання нагляду за діяльністю птахів на аеродромі та за його межами в межах видимості;

b) здійснення активних заходів з контролю за птахами відповідно до плану BCMP з метою запобігання будь-якому ризику зіткнення з птахами;

c) надання послуг з авіаперевезень за можливістю разом з інформацією про потенційний ризик зіткнення з птахами;

d) ведення записів про діяльність птахів та про здійснення контролю за птахами;

e) ведення записів про фактичні, потенційні або припустимі зіткнення з птахами;

f) надання поради старшому персоналу щодо удосконалення завдання з контролю за птахами; та

g) допомога в проведенні досліджень тощо.

1.1. Ця глава описує ті істотні фактори, які повинні бути розглянуті під час проведення оцінки ризику зіткнення з птахами у зоні аеродрому.

3.1. Збір інформації - це істотний компонент процесу оцінки ризику зіткнення з птахами і включає нагляд за всіма потенційними місцями, які приваблюють птахів, складання схем концентрації та пересування птахів як на території аеродрому, так і поблизу нього. Персонал аеродрому або інші фахівці, які розуміють важливість контролю за птахами і мають знання про зіткнення з птахами, можуть додатково отримати інформацію можна завдяки спостереженням на полях, використовуючи інформацію про знаходження потенційних місць, що приваблюють птахів, а також типи та чисельність різновидів знайдених там птахів. Взаємозв'язок з місцевими землевласниками і користувачами землі такими як місцеві спостерігачі за птахами і орнітологічні організації, начальниками природоохоронних територій, управляючими водними ресурсами, єгерями, фермерами і любителями голубів, також може бути джерелом корисної інформації.

3.2. Персонал з контролю за птахами на аеродромі і їх колеги (які або проживають поблизу аеродрому або здійснюють регулярні поїздки по околицям аеродрому) повинен володіти інформацією щодо активності птахів та передавати таку інформацію відповідному персоналу.

3.3. Усвідомлення і розуміння важливості інформації про скупчення птахів (карти гніздування) та їх пересування (карти прольоту) можуть поліпшити ефективність контролю за птахами на аеродромі і визначить необхідні ресурси для управління ризиком та впровадження заходів з контролю. Оцінюючи місця, що приваблюють птахів (які становлять потенційний ризик зіткнення з птахами, виявляючи і приймаючи до уваги ідентифіковані види птахів) та їхню близькість до аеродрому, треба чітко розуміти який безпосередній вплив на кожне таке місце можливо забезпечити.

3.4. Огляди треба проводити на місцевості в різні пори року, щоб ідентифікувати місця, що приваблюють птахів, їхню концентрацію і регулярні маршрути пересування. Особливість кожного потенційного місця, що приваблює птахів у зоні аеродрому або поблизу нього повинна бути оцінена. Виявивши потенційні місця, що приваблюють птахів треба оцінити можливий вплив таким чином, щоб визначити рівень ризику зіткнення з птахами, який може вплинути на здійснення польотів на аеродромі. Таке оцінювання може включати наступні чинники:

a) розташування - близькість до аеродрому та відповідні траєкторії зльоту повітряного судна та наближення до аеродрому;

b) чисельність присутніх птахів;

c) розмір/види птахів;

d) місця привабливості - чи є джерела їжі, місце ночівлі або місце гніздування;

e) маршрут перельоту птахів до/від місця - чи маршрут перельоту проходить прямо до аеродрому, через траєкторію польоту повітряного судна за межами кордону аеродрому, над аеродром або не через аеродром/траєкторії польоту повітряних суден;

f) будь-які заходи з контролю за птахами, що здійснюються оператором аеродрому - можуть бути заходи від бездіяльності до організованих дій, від пасивних з відлякування птахів до активних - селекційного відлову; та

g) щоденні/сезонні чинники - місця, що приваблює птахів залишається джерелом ризику: кожен день і впродовж дня - регулярний щоденний ризик; один раз/двічі на день - ризик, що має відношення до специфічної щоденної або сезонної активності птахів; або ризик впродовж усього року.

3.5. Типові чинники, які необхідно розглядати при оцінюванні місць, що приваблюють птахів розглядаються в наступних пунктах.

4.1. Різні ландшафти на аеродромі можуть створювати різноманітні місця, що приваблюють птахів, які необхідно ідентифікувати та оцінити для визначення відповідних запобіжних заходів або заходів контролю. Положення нижченаведених пунктів можуть також застосовуватися відносно місць, що приваблюють птахів поблизу аеродрому.

4.2. Корм

4.2.1. Птахам необхідна їжа, багата енергією, та багато видів птахів залежать від земляних черв'яків, равликів, слизняків, павуків, багатоніжок та комах (особливо гусениць), що присутні у траві та низлежачому ґрунті. Дрозди, дрозди білоброві та шпаки можуть потрапляти у великі зграї з метою харчування безхребетними, які розташовані на ґрунті на території аеродромів. Комахоїдні птахи можуть харчуватися маленькими ссавцями, такими як гризуни.

4.2.2. Дуже мало птахів їдять траву. Тільки гуски і деякі інші птахи пасуться на траві тільки тоді коли трава коротка і знаходиться в стані енергетичного росту. Тому трава сама по собі неприваблива для птахів але інші рослини серед трави можуть привернути велику кількість птахів. Листя, квітки та сім'я бур'яну, такі як конюшина, Trifolium spp., кульбаба Taraxacum officinale, звідчатка Stellaria media та Cerastium spp., горошок Vicia spp. та Lathyrus spp., є кормом для голубів, дичини, зябликів та інших маленьких птахів. Тому їх місця зростання треба мінімізувати або знешкодити, наприклад, шляхом використання гербіцидів.

4.2.3. На частинах аеродрому іноді можуть зростати зернові культури. Не дивлячись на те, що високі за розміром зернові культури здебільшого непривабливі для птахів, вони потенційно викликають різні проблеми, що безпосередньо пов'язані з маршрутами пересувань птахів. Така діяльність як орання, боронування і збирання урожаю, які порушують структуру ґрунту, а також висаджування насіння, дозрівання врожаю, збір врожаю, зрізання сіна і силосу, створюють сприятливі умови харчування для чайок, ворон, шпаків і голубів. Такі роботи неминуче приваблюють птахів і збільшують необхідні ресурси, необхідні для контролю за птахами. Харчуючись, такі птахи як чайки залишаються поблизу аеродрому протягом багатьох годин.

4.2.4. Велику небезпеку створюють місця бортового харчування та харчування в аеровокзалі, сміттєбаками в автопарках і на оглядових терасах тощо, які привертають увагу чайок, диких голубів, ворон, шпаків і інших птахів із родини горобиних (горобино подібних).

4.3. Відкрита місцевість

4.3.1. Рівна, відкрита місцевість, яка не може бути змінена властива для аеродромів. Великі трав'яні масиви покривають великі території між злітно-посадковими смугами, руліжними доріжками і настили перед ангарами та замощена поверхня створюють місця, що приваблюють птахів на аеродромах, як наприклад будівлі і інші установки, такі як радарні башти.

Безперешкодний огляд і відкритий простір забезпечують безпеку (також "+" для утримання зграйних птахів в межах відповідної території "захист від зайвих пари очей") і дозволяють попереджати великі зграї птахів про потенційну небезпеку. Відкрита місцевість приваблює всі види птахів, окрім тих, які уникають небезпеки, проживаючи в деревах або надійному укритті. Проте, утримання належної висоти газонної трави може виключити відкриті простори на територіях, що засіваються травою. Ефективні заходи протидії, що пов'язані з місцями, що приваблюють птахів на відкритій місцевості відносно прості та добре зрозумілі.

4.3.2. Наявність інших, менш визначних особливостей, таких як відкриті дренажні канави, водоймища, хащі, кущі і дерева, земляні береги, і харчові відходи також забезпечує більше місць для житла для більшої кількості птахів і збільшують кількість видів птахів.

4.3.3. Увагу треба приділити відновленню трав'яних ділянок після аеродромних робіт.

4.3.4. Сезонні переповнені автопарки можуть забезпечити несезонні безпечні сховища для птахів.

4.4. Ландшафт

4.4.1. Розвиток ландшафту включає траву, дерева та кущові рослини та може включати умови щодо створення або покращення якості води. Ландшафтні зони мають потенціал:

a) створювати густі рослинні насадження, які можуть стати місцем ночівлі птахів;

b) забезпечувати численними осінніми та зимовими запасами їжі у вигляді фруктів та ягід; та

c) створювати стоячу воду або струмки, що може приваблювати чайок та водоплаваючих птахів.

4.4.2. Взагалі, по показниках привабливості для птахів, ландшафтні зони привертають менші концентрації птахів з невеликих територій і мають меншій потенціал для збільшення ризику зіткнення з птахами, ніж закопане сміття, рослини, що очищують воду і заболочені землі, а також мають багато спільного з багатьма природними і напівприродними особливостями, які зазвичай знаходяться поблизу аеродромів. Тому, на більшій частині зміненого ландшафту, ландшафтні зони, що приваблюють птахів, за винятком заболочених земель і місць гніздування шпаків, мають порівняну високу ефективність в межах 6,5 км (4 милі) від аеродрому, або менше щодо зменшення потенційних ризиків зіткнення з птахами.

4.4.3. Ландшафти зазвичай включають дерева і кущі, які можуть забезпечувати їжею та сховищем для будування гнізд та місць для ночівлі. Зяблики, дрозди, голуби і шпаки зазвичай харчуються плодами і ягодами. Зграї зябликів пересуваються на аеродромах, тільки якщо є джерело їжі у вигляді насіння, бур'яну, а місцеві дрозди не формують зграї та не відвідують відкриті ділянки аеродромів, які мають велику протяжність. Восени велика кількість ягід може приваблювати великі зграї до аеродрому і, після того як всі ягоди з'їдені, зграї рухаються по території аеродрому для полювань на земляних черв'яків, і т.п. Велика кількість фруктових та ягідних дерев і кущів, які потенційно приваблюють птахів, включаючи:

Berberis spp Barberry

Cotoneaster

Crataegus monogyna Hawthorn

Aucuba

Buddleia (Also known as the Butterfly Bush, Buddleia does not bear berries but is a bird attractant due to the large number of insects it holds)

Callicarpa Beauty Berry

Chaenomeles Japonica

Clerodendrum

Danae Butcher's Broom

Daphne

Euonymus Spindle

Hypericum St John's Wort

Lonicera Honeysuckle

Mahonia

Malus Crab Apple

Ilex aquifolium Holly

Sorbus aucuparia Rowan

Viburnum

Pernettya Prickly Heath

Prunus avium Wild Cherry

Pyracantha Firethorn

Rhus Sumac

Ribes Ornamental Currant

Rosa canina Dog Rose

Sambucus nigra Elder

Skimmia

Stransvaesia

Symphoricarpus Snowberry

Taxus Yew

4.4.4. Дубовий Quercus spp. і буковий Fagus sylvaticus, зокрема, забезпечують їжею голубів, які інтенсивно харчуються жолудями та буковими горіхами восени. Навесні вони їдять квітки ясеня Fraxinus excelsior. Граки харчуються жолудями, які іноді висаджуються на трав'яних територіях аеродрому.

4.5. Гнізда та місця для ночівлі

4.5.1. Гнізда багатьох птахів містяться в деревах і кущах. Гнізда граків традиційними колоніями розташовуються в маленьких лісах і насадженнях зрілих дерев, але нещодавно вони почали гніздитися в більш широких різновидах маленьких дерев і штучних об'єктах, наприклад аеродромні освітлювальні засоби і опори ліній електропередач. Гніздо дикого голуба розташовується в густих кущах, живоплоті і деревах.

4.5.2. З пізнього літа до зими шпаки формують великі гнізда в такій густій рослинності, як дикі хащі, молоді плантації хвойних дерев, в місцях, де птахи можуть знайти притулок, сортувальних конвеєрах (особливо Cupressocyparis leylandii) і очеретах. При недостатньої наявності густої рослинності вони можуть використовувати штучно створені притулки поблизу великих будівель.

4.5.3. Будівлі і об'єкти з доступними норами і щілинами забезпечують місцями для ночівлі і гніздами диких голубів і шпаків. Зазвичай місце ночівлі та кубла міських голубів розташоване на виступах фасадів будівель і усередині них.

4.5.4. Покинені повітряні судна забезпечують місцями гніздування та ночівлі шпаків, диких голубів, лісних голубів, галок і трясогузок.

4.6. Вода

4.6.1. Відкрита стояча вода та струмки приваблюють водоплавних птахів, більшість з яких зазвичай мають великий розмір та які перебувають у великих зграях. Водоплавні птахи прилітають до водойм задля безпеки і зазвичай неможливо виселити їх за допомогою відлякувальних пристроїв. Більш відкриті водні місця існують як на так і поблизу аеродромів, пересування водоплавних птахів поміж ними буде більш складними та частішими. Більш активна діяльність таких птахів в нічний час, ніж протягом дня.

4.6.2. Болотна трава привертає качок для харчування (особливо у нічні години) і болотних птахів для гніздування, тому дренаж потрібно встановлювати або вдосконалювати, де це можливо. Затоплення виганяють з ґрунту на поверхню безхребетних, роблячи їх доступними для птахів та привертаючи цим качок, чайок і болотяних птахів.

4.6.3. Великі постійні джерела, такі як ставки, водосховища, і т.п., привертають качок, гусок, лебедів, чапель, простаку, болотних курок і бакланів.

5.1. Птахи можуть подорожувати на довгі дистанції відносно швидко, тому навколишнє середовище, яке не відповідає всім їх вимогам, може бути змінено на таке, що відповідає. Птахи можуть заснувати гніздові колонії або місця для ночівлі, віддалені від неспокою, та літати до місць харчування. Якщо місця харчування широко розповсюджені та у великій кількості (наприклад орані поля восени), щоденне розосередження птахів може бути нечітким або непередбаченим, на відміну від нічного гніздування, яке є єдиною характерною особливістю птахів. Політ від одного місця до іншого може встановлювати траєкторії польотів птахів, що перетинають аеродром або низькі траєкторії маршрутів посадок або зльотів повітряних суден. Аеродром може бути безпосередньо місцем призначення птахів.

5.2. Їстівні запаси, які сконцентровані та яких багато тільки в декількох місцях, спричиняють постійні маршрути пересування птахів та більш передбачувані траєкторії польотів в ранкові та нічні години. Місця для ночівлі таких птахів як чайки, ворони і шпаки не мають тенденцію змінюватися і виконують як соціальну функцію, так і функцію безпечного притулку.

5.3. Птахи, які залежать від значної кількості їжі, зазвичай влаштовуються на нічні сідала колоніями, і вважається, що ці колонії забезпечують механізм передачі інформації про місцезнаходження їжі. Знання і розуміння місць скупчення птахів і їх маршрутів пересувань можуть підвищити ефективність контролю за птахами у зоні аеродромі. Наприклад, якщо знати про повернення чайок у свої гнізда в темний час доби над територією аеродрому, персонал аеродрому з контролю за птахами, може своєчасно попередити службу управління повітряним рухом про це. Подібні запобіжні заходи для забезпечення безпеки можуть вживатися щодо пересувань шпаків у ранкові та нічні години, а також можна бути виявити місце їх ночівлі та розігнати птахів до іншого місця ночівлі. Також, можна передбачити та запланувати весняне будування гнізд в місцевій колонії птахів щоб запобігти процесу розмноження.

5.4. Узбережжя

5.4.1. Піщані і забруднені береги, особливо навколо лиманів, приваблюють дуже велику кількість чайок, болотяних птахів та іноді дичину. Загалом, аеродроми біля узбережжя зазнають впливу погоди в більшій мірі, на відміну від віддалених від узбережжя аеродромів і мають більшу кількість видів птахів, моніторинг активності яких також ускладнюється припливами та відливами.

5.5. Брак корму через закопування сміття

5.5.1. Побутові відходи і відходи від комерційної діяльності містять високий відсоток залишку їжі, яка на місці закопування сміття приваблює дуже велику кількість чайок. Більшість залишків їжі усувається шляхом керованого закопування сміття, при якому вони щільно укладаються шарами близько 2 м в глибину, і покриваються щодня інертним матеріалом. Це не виключає доступ чайок, які харчуються залишками, що викидаються на звалища, розкидаються і утрамбовуються.

5.5.2. Чайки що збираються в місцях закопування сміття можуть впливати на ризик зіткнення повітряного судна з птахами на сусідніх аеродромах декількома способами:

a) коли вони не займаються пошуками їжі, вони проводять більшу частину дня на відкритих містах в межах 6 км (4 милі) або більше від місць закопування сміття;

b) в ясну погоду вони зазвичай підіймаються на висоту до 450 м (1500 фута) або більше; та

c) вони можуть пересуватися між місцями їхнього гніздування і місцями закопування сміття та перетинати аеродром або маршрути зльоту та посадки.

5.5.3. Ворони і шпаки також харчуються закопаним сміттям але їх концентрації і траєкторії польотів більш локальні і менше виражені. Вони зазвичай не несуть ніякого істотного ризику зіткнення повітряного судна з птахами, окрім того, де місця закопування сміття дуже близько розташовані до аеродрому.

5.6. Очищування стічних вод і диспозиція

5.6.1. Сучасні заводи для очищення стічних вод, на відміну від їх попередників, не привертають велику кількість птахів через відсутність відкритого доступу до стоку.

5.6.2. Якщо первинне відокремлення твердих тіл від рідкої фракції знаходиться у відкритих резервуарах, чайки можуть відвідувати їх у відносно обмеженій кількості. Шари фільтрів створюють основу для розмноження мух, і чорноголові чайки і шпаки можуть харчуватися дорослими комахами.

5.6.3. Стік води від старих та перевантажених заводів в деяких гирлах рік і місцях близьких до берегової лінії можуть містити достатню кількість органічних твердих тіл, які привертають увагу великих зграї чайок. Коли викид стічних вод не є постійним, а здійснюється в певні часи або в певний сезон року, чайки після ознайомлення зі зразками скупчуються у відповідні часи (пори роки).

5.7. Резервуари, озера та ставки

5.7.1. Популяції птахів із водними звичками сконцентровані навколо прісноводих об'єктів, які можуть бути самостійною відокремленою частиною ландшафту. Крім того, великі резервуари води (понад 10 га (25 акрів)), зрошувальні канали, і інші великі озера можуть використовуватися як регулярні нічні гнізда десяток тисяч чайок.

5.8. Ями з піском, гравієм та глиною

5.8.1. Видобування мінералів саме по собі не привертає уваги птахів. Проте, створені великі порожнечі іноді наповнюються водою, або протягом видобутку (вологе видобування) або в процесі розробки, можливе затоплення і відновлення цих місць в якості озер або природоохоронних територій.

5.8.2. Ями з піску, гравію та глини можуть іноді заповнюватися водою, або їх форма може бути змінена протягом або після розробки з метою зруйнування цілісності відкритих водойм. Вузькі доріжки, пірси і острови зазвичай недоступні і можуть збільшувати привабливість для чайок, забезпечуючи місцями для ночовки недоступну сушу. Збільшення протяжності берегової лінії шляхом створення мисів, бухт і островів збільшує місця приваблення для інших водоплавних птахів. Активне відлякування птахів на початку сутінок може усунути кубло, якщо воно з'явилося.