Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення "Про економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків".

2. Ввести в дію Положення, починаючи з 1 лютого 1994 року.

3. Управлінню контролю нормативів разом з управлінням бухгалтерського обліку та звітності визначити групи балансових рахунків та форми статистичної звітності для здійснення розрахунків економічних нормативів відповідно до "Положення про економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків" до 17 січня 1994 року.

4. Управлінню інформатизації та комп'ютерних технологій до 1 лютого 1994 року внести необхідні зміни до програми розрахунків економічних нормативів.

5. Положення "Про економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків", затверджене постановою Правління Національного банку України N 64 від 27 липня 1993 року та пункт 1 розділу 4 протоколу Правління Національного банку України N 80 від 27 вересня 1993 року вважати такими, що втратили чинність.

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків, Національний банк України встановлює обов'язкові для всіх комерційних банків економічні нормативи:

- мінімальний розмір статутного фонду;

- платоспроможність банку;

- показники ліквідності балансу;

- максимальний розмір ризику на одного позичальника;

- обов'язкові резерви, що розміщуються у Національному банку.

Для реєстрації комерційного банку встановлюється мінімальний розмір статутного фонду в сумі, еквівалентній 3 млн. ЕКЮ.

Платоспроможність банку - це достатність власних коштів банку для захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку.

Платоспроможність визначається як співвідношення між власними коштами банку (ВК) та його активами (А).

Показник платоспроможності (ПС) обчислюється за формулою:

Власні кошти банку складаються із основного та додаткового капіталу.

Основний капітал включає фактичний статутний фонд у сумі, не більше зареєстрованої Національним банком України, та інші фонди, які створюються банком за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків і обов'язкових платежів.

Додатковий капітал складається із:

а) резервів для покриття кредитних і валютних ризиків та ризиків цінних паперів;

б) резервів, створених за рахунок переоцінки фіксованих активів банку.

При обрахуванні платоспроможності додатковий капітал включається до власних коштів банку в розмірі не більше основного капіталу.

Власні кошти для визначення платоспроможності банку зменшуються на розмір внесків до статутних фондів інших підприємств, установ та організацій, коштів і майна для участі в їх господарській діяльності та на суму майнового внеску учасників банку до його статутного фонду.

Активи банку, при визначенні його платоспроможності, підсумовуються з врахуванням коефіцієнтів їх потенційної ліквідності.

Значення показника ПС не повинно бути меншим 8 відсотків.

Додаткові вимоги до підтримання платоспроможності банку і розміру показника ПС визначені у пункті 4.

Ліквідність - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання грошових зобов'язань. Ліквідність банку визначається збалансованістю активів і пасивів балансу банку, відповідністю строків розміщення активів строкам залучення пасивів банку.

Комерційні банки зобов'язані дотримуватися показників поточної, короткострокової та загальної ліквідності.

Показники поточної, короткострокової та загальної ліквідності розраховуються за формулою:

До зобов'язань банку при розрахунку показників поточної, короткострокової та загальної ліквідності відносяться кошти на розрахункових, поточних, депозитних рахунках та в кредиторській заборгованості, а також суми гарантій та поручительств, наданих банком.