Відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, затвердженими Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, з метою подальшого вдосконалення нормативно-правового забезпечення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів),

1. Затвердити Положення про порядок підготовки і прийняття рішення трудового арбітражу при вирішенні колективного трудового спору (конфлікту), виклавши його в новій редакції (додається).

2. Вважати таким, що втратили чинність:

- наказ Національної служби посередництва і примирення від 20.09.1999 року N 88 "Про затвердження Положення про порядок підготовки і прийняття рішення трудового арбітражу при вирішенні колективного трудового спору (конфлікту)";

- пункт 6 наказу Національної служби посередництва і примирення від 08.09.2003 року N 412 "Про внесення змін і доповнень до окремих наказів Національної служби посередництва і примирення".

3. Положення про порядок підготовки і прийняття рішення трудового арбітражу при вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) в новій редакції опублікувати в Бюлетені Національної служби посередництва і примирення.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Положення про порядок підготовки і прийняття рішення трудового арбітражу при вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) (далі - Положення) розроблене відповідно до статей 11, 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, затвердженими Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000.

1.2. Положення встановлює норми підготовки рішення, вимоги до його змісту, прийняття, оприлюднення та доведення його до виконавців.

1.3. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", при вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) трудовий арбітраж приймає рішення у десятиденний строк з дня його створення. Строки розгляду колективного трудового спору, передбачені частиною другою статті 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", можуть бути продовжені до двадцяти днів лише за рішенням більшості членів трудового арбітражу.

2.1. Розгляд справи трудовим арбітражем починається з прийняття рішення про взяття вимог найманих працівників або профспілки в даному колективному трудовому спорі до розгляду.

При розгляді справи трудовим арбітражем можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій. 2.2. Трудовий арбітраж на початку розгляду може з'ясувати у сторін можливість закінчити справу та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) на всіх стадіях роботи трудового арбітражу.

Сторони мають право закінчити справу укладенням угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) як до початку роботи трудового арбітражу, так і на будь-якій його стадії, до прийняття рішення.

За клопотанням сторін трудовий арбітраж може прийняти рішення про затвердження угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору. В цьому випадку зміст угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) викладається безпосередньо в рішенні трудового арбітражу.

2.3. Трудовий арбітраж під час своєї роботи зобов'язаний забезпечити дотримання принципу змагальності сторін колективного трудового спору (конфлікту) та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні їх переконливості.

Обов'язок доказування покладається на сторони колективного трудового спору (конфлікту): кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких трудовий арбітраж встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Засоби доказування визначаються Регламентом роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

Трудовий арбітраж надає допомогу сторонам колективного трудового спору (конфлікту) у збиранні доказів. Виявляючи активність у доказовій сфері, трудовий арбітраж повинен виходити з інтересів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з використанням всіх можливостей, не заборонених законодавством.

Трудовий арбітраж зобов'язаний вчиняти дії, спрямовані на врегулювання колективного трудового спору, в тому числі і ті, які пов'язані з витребуванням необхідних доказів. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Кожна сторона спору повинна у трудовому арбітражі довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Трудовий арбітраж має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об'єктивного вирішення спору.

Якщо трудовий арбітраж визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками даного колективного трудового спору (конфлікту), він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх трудовому арбітражу.

Сторони повинні надавати трудовому арбітражу докази в оригіналах чи в належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані письмові докази разом з процесуальними документами сторін та трудового арбітражу повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.

Всі заяви, документи або інша інформація, що подаються однією із сторін трудовому арбітражу, повинні бути передані іншій стороні колективного трудового спору (конфлікту). Сторонам повинні бути передані також будь-які висновки експертів або інші документи доказового характеру, які можуть впливати на рішення трудового арбітражу.

2.4. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем здійснюється з обов'язковою участю представників сторін.

Трудовий арбітраж під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед трудовим арбітражем їх переконливості.

2.5. Ненадання витребуваних трудовим арбітражем доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка на засідання трудового арбітражу сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання трудового арбітражу, не є перешкодою для розгляду трудовим арбітражем колективного трудового спору (конфлікту) і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін на засідання визнана трудовим арбітражем неповажною.

2.6. Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог щодо необхідності вчинення певних дій, передбачених цим Положенням чи Регламентом роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору, не є підставою для надання трудовим арбітражем переваг аргументам та доказам, наведеним та поданим іншою стороною.