1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
04.10.2021 № 98
Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці
Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою вдосконалення порядку зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809 (зі змінами), що додаються.
2. Юридичному департаменту (Владислав Бедненко) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.
3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
Голова К. Шевченко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
04.10.2021 № 98
ЗМІНИ
до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці
1. Абзац другий пункту 1.1 глави 1 викласти в такій редакції:
"Порядок та обсяги розкриття Національним банком та банками інформації, яка містить банківську таємницю, визначаються Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цими Правилами".
2. Підпункт "д" пункту 2.6 глави 2 викласти в такій редакції:
"д) Національний банк та банки розробляють власні розпорядчі акти/внутрішні документи стосовно правил зберігання відокремлених електронних даних, які містять банківську таємницю та які отримано за результатами роботи інформаційних систем відповідно до Положення про порядок формування, зберігання та знищення відокремлених електронних даних, отриманих за результатами роботи інформаційних систем у Національному банку України і банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 вересня 2018 року № 99;".
3. Главу 3 викласти в такій редакції:
"3. Порядок та межі розкриття інформації, що становить банківську таємницю
1. Банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі.
Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається банками на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, серед яких, узяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження.
Письмовий запит та/або дозвіл клієнта до банку про розкриття інформації, що становить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, письмовий запит бенефіціара за рахунком умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним, письмовий запит обтяжувача щодо залишку коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, складається за довільною формою в паперовому або електронному вигляді.
2. Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку, письмовий запит фізичної особи-бенефіціара та/або обтяжувача підписується:
1) у паперовому вигляді цією особою. Її власноручний підпис засвідчується підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально;
2) в електронному вигляді в порядку, передбаченому нормативно- правовими актами Національного банку з питань застосування цифрового власноручного підпису, електронного підпису в банківській системі України.
3. Письмовий запит (дозвіл) юридичної особи - клієнта банку, письмовий запит бенефіціара та/або обтяжувача підписується:
1) у паперовому вигляді власноручно керівником або уповноваженою ним особою;
2) в електронному вигляді керівником або уповноваженою ним особою в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.
4. Уповноважена особа під час надання запиту (дозволу), обов’язково додає документ (належним чином засвідчена копія документа), який підтверджує повноваження цієї особи на підписання запиту (дозволу).
Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.
5. Банки зобов’язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України.
За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
6. Запит органу державної влади, його посадових і службових осіб на отримання інформації, що становить банківську таємницю, має відповідати таким вимогам:
1) викладений на бланку державного органу встановленої форми або надісланий в електронному вигляді;
2) наданий за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріплений гербовою печаткою, або підписаний кваліфікованим електронним підписом керівника державного органу (чи його заступника);
3) містити передбачені Законом про банки підстави для отримання цієї інформації;
4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
7. Запит органу державної влади, його посадових і службових осіб на отримання інформації, що становить банківську таємницю, має містити:
1) для фізичних осіб-резидентів - прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків України або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номер паспорта громадянина України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії;
2) для фізичних осіб-нерезидентів - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер (та за наявності - серію) паспорта;
3) для юридичних осіб - найменування та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - код за ЄДРПОУ).
8. Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, також, якщо до належним чином оформленого запиту відповідного державного органу додається перелік:
1) найменувань та ідентифікаційних кодів у ЄДРПОУ конкретних юридичних осіб;
2) прізвищ, імен, по батькові та реєстраційних номерів облікової картки платника податків України або номерів (та за наявності - серій) паспортів громадян України, у яких проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України, або номерів паспортів громадян України у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії для фізичних осіб-резидентів;
3) прізвищ, імен та по батькові (за наявності), номерів (та за наявності - серій) паспортів для фізичних осіб-нерезидентів.
9. Банк на запит державних органів, визначених статтею 62 Закону про банки, розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, в обсягах, визначених Законом про банки для відповідного державного органу.
10. Банк відмовляє в розкритті інформації, що становить банківську таємницю, якщо за своєю формою або змістом запит відповідного державного органу не відповідає вимогам пунктів 6-8 глави 3 цих Правил.
11. Банк у разі надходження до нього запиту про надання інформації, що становить банківську таємницю, зобов’язаний розкрити цю інформацію або дати мотивовану відповідь про неможливість надання відповідної інформації протягом 10 робочих днів із дня отримання вимоги, якщо інші строки не встановлені законодавством України.
12. Банк, якщо підготовка інформації перевищує вищезазначений строк її надання, зобов’язаний письмово повідомити про це службову особу або відповідний державний орган, що звернувся із запитом про надання інформації, та зазначити, у який строк надаватиметься інформація, що становить банківську таємницю.
13. Банки надають на адресу вповноваженого державного органу інформацію, що становить банківську таємницю, у паперовому або електронному вигляді, якщо це визначено в запиті вповноваженого державного органу. Інформація, яка надсилається в електронній формі, має бути підписана вповноваженою особою кваліфікованим електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Передавання інформації, що становить банківську таємницю, в електронному вигляді здійснюється в зашифрованому вигляді та/або захищеними каналами зв’язку згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку з питань інформаційної безпеки.
14. Банки, за запитом уповноважених державних органів та осіб, визначених у частині першій статті 62 Закону про банки, надають у паперовому або електронному вигляді згідно з вимогами, викладеними в додатку до цих Правил, інформацію щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, серед яких, операції без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи-підприємця про:

................
Перейти до повного тексту