Відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та підпункту 15 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291/2007,

1. Затвердити Регламент роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) (додається).

2. Визнати такими, що втратив чинність Наказ N 91 від 28.02.2002 року Про затвердження Регламенту роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

3. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення забезпечити роз'яснення норм Регламенту сторонам соціально-трудових відносин.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Регламент роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (далі - Регламент) розроблений відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", інших законодавчих актів України, Положення про Національну службу посередництва і примирення , нормативних актів Національної служби посередництва і примирення з питань здійснення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

1.2. Регламент встановлює порядок скликання і проведення засідань примирної комісії, визначає процедуру розгляду висунутих найманими працівниками (профспілкою) вимог, порядок прийняття рішень примирної комісії та доведення їх до виконавців, а також функції членів примирної комісії, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про примирну комісію, затвердженим Національною службою посередництва і примирення.

1.3. Примирна комісія з дотриманням положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" може вести розгляд колективного трудового спору (конфлікту) таким чином, який вона вважає за потрібний. Повноваження, надані сторонами колективного трудового спору (конфлікту) членам примирної комісії, можуть включати повноваження на визначення допустимості та належності будь-якого доказу.

1.4. За загальним правилом місце проведення засідань примирної комісії визначається сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за їх місцезнаходженням.

За бажанням сторін місцем проведення засідань примирної комісії можуть бути зали (кімнати) примирних процедур структурних підрозділів НСПП.

За наявності домовленості сторін і примирної комісії місце засідань примирної комісії визначається примирною комісією з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності обраного місця розгляду для сторін та складу примирної комісії.

1.5. Примирна комісія може оголосити перерву в засіданні або відкласти розгляд справи у випадках:

- необхідності отримати нові докази від сторін колективного трудового спору (конфлікту) або ж отримати відповідні експертні висновки;

- необхідності проведення консультацій із сторонами колективного трудового спору (конфлікту);

- необхідності отримання роз'яснень або консультацій від центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

- виникнення потреби залучення до роботи примирної комісії незалежного посередника. Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що перешкоджають, на думку примирної комісії, розгляду колективного трудового спору на даному засіданні. Відкладаючи розгляд справи, примирна комісія приймає мотивоване рішення.

1.6. Примирна комісія повинна прийняти рішення: на виробничому рівні - у п'ятиденний, на галузевому і територіальному рівнях - у десятиденний, на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту), яка оформляється відповідною угодою, строки розгляду колективного трудового спору (конфлікту) можуть бути продовжені.

1.7. Усі документи, що стосуються колективного трудового спору (конфлікту), повинні подаватися сторонами у такій кількості примірників, щоб кожна із них мала по одному примірнику.

1.8. Примирна комісія забезпечує відправлення сторонам колективного трудового спору (конфлікту) усіх документів у справі. Вони направляються за адресою, вказаною сторонами.

1.9. Будь-яке повідомлення вважається одержаним, якщо воно доставлене адресату особисто чи направлене адресату рекомендованим листом або будь-яким іншим шляхом, що передбачає реєстрацію доставки цього повідомлення. Повідомлення вважається одержаним в день такої доставки.

1.10. Рішення примирної комісії направляються сторонам колективного трудового спору (конфлікту) лише рекомендованим листом або вручаються особисто під розписку.

2.1. Примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається із представників сторін.

2.2. Примирна комісія розглядає розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин щодо:

- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

- укладення чи зміни колективного договору, угоди.

2.3. Примирна комісія розглядає колективні трудові спори (конфлікти), віднесені до її компетенції статтею 7 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Конвенції Міжнародної організації праці N 154 1981 року "Про сприяння колективним переговорам", Рекомендації Міжнародної організації праці N 92 1951 року "Щодо добровільного примирення та арбітражу", Рекомендації Міжнародної організації праці N 130 1967 року "Щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення" з питань прав і обов'язків сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та послідовності проведення примирних процедур в частині обов'язку сторін використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством, сторони колективних трудових спорів (конфліктів) за взаємною згодою можуть утворювати примирну комісію для вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли щодо:

- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

- невиконання вимог законодавства про працю.

2.4. Примирна комісія з додержанням вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" на першому засідання самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у неї компетенції для розгляду конкретного спору.

У випадках, передбачених частиною першою цього пункту, примирна комісія повинна відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення нею питання щодо наявності у неї відповідної компетенції.

З питань наявності чи відсутності компетенції примирна комісія у зазначених випадках виносить мотивоване рішення. Якщо примирна комісія дійде висновку щодо неможливості розгляду нею конкретного спору внаслідок відсутності у неї компетенції, розгляд колективного трудового спору (конфлікту) припиняється.

3.1. Примирна комісія проводить свою роботу у формі засідань.

Відкриття засідання примирної комісії оголошується головуючим, який обирається більшістю голосів від фактичної кількості членів примирної комісії.

3.2. Дата і місце проведення наступних засідань примирної комісії визначаються членами комісії шляхом голосування. За пропозицією головуючого на початку роботи примирної комісії вона визначає після можливого скороченого обговорення орієнтовну дату закінчення роботи примирної комісії.

3.3. Засідання примирної комісії є відкритими, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної чи комерційної таємниці.

У разі, коли проти відкритого розгляду справи примирною комісією висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.

3.4. Представники телебачення, радіо і преси можуть бути присутніми на засіданнях примирної комісії, за винятком випадків, визначених пунктом 3.3 цього Регламенту.

3.5. На закритому засіданні примирної комісії мають право бути присутніми незалежні посередники, представники сторін колективного трудового спору (конфлікту) та представники Національної служби посередництва і примирення.

3.6. Особи, присутні на засіданнях примирної комісії, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення ними порядку за розпорядженням головуючого на засіданні їх може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

3.7. Головуючий на засіданні оголошує закінчення роботи примирної комісії на підставі рішення примирної комісії, прийнятого безпосередньо перед закінченням роботи.

3.8. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) не пізніше як за один день до початку роботи примирної комісії надають членам примирної комісії необхідні матеріали, що стосуються колективного трудового спору.

3.9. Затвердження порядку денного засідання примирної комісії здійснюється відповідно до вимог цього Регламенту. Розгляд питань примирною комісією здійснюється шляхом обговорення.

3.10. Проект порядку денного засідання примирної комісії обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.

3.11. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного засідання примирної комісії проводиться за скороченою процедурою.

3.12. Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного засідання примирної комісії приймається, якщо за нього проголосувало не менше 1/3 членів примирної комісії від їх фактичної кількості. Рішення про виключення питання з ще не затвердженого в цілому порядку денного приймається не менш як половиною голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.

3.13. Питання затвердженого порядку денного засідання примирної комісії можуть розглядатися в іншій, ніж в передбаченій в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням примирної комісії, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, а також повідомлення про виконану згідно з Регламентом підготовчу роботу і ступінь підготовленості питання до розгляду.

3.14. Рішення про розгляд питань затвердженого в цілому порядку денного в іншій послідовності чи про відкладення їх розгляду приймаються більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.

3.15. Рішення про зміну чи виключення питання з затвердженого в цілому порядку денного приймається більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.

3.16. Примирна комісія більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості може прийняти мотивоване рішення про відкладення розгляду питання затвердженого порядку денного засідання примирної комісії на наступне засідання.

3.17. Рішення про розгляд на засіданні примирної комісії питання, не включеного до порядку денного засідання, примирна комісія може прийняти більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.

3.18. Рішення примирної комісії (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання примирної комісії.

3.19. Засідання примирної комісії відкриває, веде і закриває головуючий, який обирається на початку кожного засідання більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.

Примирна комісія може на першому засіданні прийняти рішення про почергове головування та ведення протоколу засідання примирної комісії.

3.20. Головуючий на засіданні примирної комісії:

1) відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви в засіданнях примирної комісії;

2) виносить на обговорення проекти рішень, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли до примирної комісії;

3) організовує розгляд питань;

4) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

6) створює рівні можливості членам примирної комісії для участі в обговоренні питань;

7) ставить питання на голосування, оголошує його результати;

8) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;

9) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;

10) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;

11) має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на засіданні;

12) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.

3.21. Під час засідання примирної комісії головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів.

3.22. Для організації ходу засідання головуючий на засіданні має право:

1) в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими;

2) проводити сигнальне голосування;

3) ставити запитання.

3.23. Для визначення критеріїв організації і прогнозування ходу засідання та розгляду питань головуючий на засіданні на свій розсуд може оголосити проведення сигнального голосування з тієї чи іншої пропозиції, щоб з'ясувати кількість членів примирної комісії, які її не підтримують або заперечують проти неї.

3.24. Сигнальне голосування проводиться без обговорення і здійснюється підняттям руки; при цьому підрахунок голосів не проводиться, про прийняття будь-якого рішення не оголошується.

3.25. Проведення сигнального голосування не виключає можливості прийняття рішення з того ж питання чи пропозиції згідно з Регламентом.

3.26. Засідання примирної комісії відкривається і проводиться, якщо на ньому присутні не менше 2/3 членів примирної комісії від кожної із сторін колективного трудового спору.

3.27. Якщо відкриття засідання неможливе у зв'язку з відсутністю необхідної кількості членів примирної комісії від кожної із сторін колективного трудового спору (конфлікту), головуючий на засіданні відкладає відкриття засідання на одну годину або переносить засідання на наступний день, який визначається наступним узгодженням представників сторін колективного трудового спору (конфлікту). Ведення протоколу в таких випадках здійснюється членом примирної комісії, який вів протокол попереднього засідання. Якщо цей член примирної комісії відсутній, то ведення протоколу здійснюється членом примирної комісії, якого визначає головуючий.

3.28. На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий на засіданні оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.

3.29. Перед закриттям останнього засідання робочого дня головуючий на засіданні уточнює та оголошує: порядок денний і час проведення засідань примирної комісії на наступний день роботи відповідно до розкладу засідань примирної комісії. Питання, не розглянуті на поточному засіданні, за звичайних обставин підлягають розгляду на наступному засіданні.

3.30. Перехід до розгляду питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє також про назву питання, проекти документів (в тому числі й альтернативні), які підлягають розгляду, та про намічений порядок розгляду питання.

3.31. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення членів примирної комісії, процедурне рішення про це приймається примирною комісією без обговорення.

3.32. До початку розгляду питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення примирній комісії, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли засідання не може бути відкрито.

3.33. Матеріали, що стосуються питань, які пропонуються до розгляду на черговому засіданні примирної комісії, не пізніше ніж за один день до проведення засідання надаються членам примирної комісії. Організація підготовки і подання матеріалів покладається на члена примирної комісії, який головував на попередньому засіданні примирної комісії.

3.34. Тривалість засідання визначається членами примирної комісії. Головуючий оголошує рішення про закінчення засідання на підставі рішення членів примирної комісії.

3.35. Головуючий на засіданні може запросити представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), представників Національної служби посередництва і примирення, експертів, фахівців на засідання примирної комісії, на яких розглядаються питання, що опрацьовуються цими особами або стосуються їх діяльності. Державні службовці запрошуються через керівників відповідних організацій.

4.1. Незалежний посередник - це визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору (конфлікту) особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення.

4.2. Основною метою діяльності незалежного посередника є досягнення довіри сторін колективного трудового спору (конфлікту), встановлення співробітництва між сторонами колективного трудового спору (конфлікту), сприяння сторонам колективного трудового спору (конфлікту) в його вирішенні на взаємоприйнятних умовах.

4.3. Діяльність незалежного посередника не може зазнавати втручання з боку будь-якого органу, організації, фізичної особи з метою перешкоджання веденню переговорів, спонукання незалежного посередника до нав'язування сторонам прийняття певного рішення.

4.4. Незалежний посередник має право:

4.4.1. брати участь в усіх засіданнях примирної комісії;

4.4.2. проводити консультації з окремими членами примирної комісії;

4.4.3. пропонувати сторонам для обговорення та відбору різні варіанти вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

4.4.4. безоплатно отримувати від сторін колективного трудового спору (конфлікту), НСПП, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для проведення аналізу, розрахунків, підготовки обґрунтувань;

4.4.5. отримувати копії протоколів засідань та рішення примирної комісії;

4.4.6. отримувати копію угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та копію протоколу про розбіжності, якщо колективний трудовий спір (конфлікт) не врегульовано, в день їх підписання представниками сторін;

4.4.7. ініціювати утворення трудового арбітражу у разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "а" і "б" статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

4.4.8. попереджати членів примирної комісії про допущені ними чи можливі порушення норм чинного законодавства;

4.4.9. повідомляти сторони про можливі наслідки недосягнення ними згоди по суті колективного трудового спору (конфлікту).

5.1. В роботі примирної комісії на її запрошення можуть брати участь представники сторін колективного трудового спору (конфлікту), які: - надають примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів; - беруть, в разі необхідності, участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданні.

5.2. Представники Національної служби посередництва і примирення відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" можуть брати участь в роботі примирної комісії на всіх її етапах.

Представники Національної служби посередництва і примирення:

- сприяють встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);