- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Н А К А З
N 83 від 27.03.2001 м.Київ |
Про затвердження Інструкції про організацію роботи з кадрами у відділеннях Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Національної
служби посередництва і примирення
N 404 від 09.12.2002
N 39 від 24.03.2005 )
На виконання положень Закону України
"Про державну службу" та у відповідності із чинними нормативно-правовими актами з питань організації роботи з кадрами державних службовців
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про організацію роботи з кадрами у відділеннях Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях (додається).
2. Сектору кадрів НСПП, відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях забезпечити реалізацію та дотримання положень цієї Інструкції.
( Пункт 2 в редакції Наказу НСПП
N 404 від 09.12.2002; із змінами, внесенеми згідно з Наказом НСПП
N 39 від 24.03.2005 )
3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Голова Національної служби посередництва і примирення | В.М.Руденко |
Затверджено
наказом Національної служби
посередництва і примирення
від 27 березня 2001 р. N 83
Інструкція про організацію роботи з кадрами у відділеннях Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях
1. Загальні положення
Законом України
"Про державну службу" визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативно-правовими актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Державний службовець повинен:
сумлінно виконувати свої службові обов'язки;
шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Він має діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Визначене Законом специфічне коло повноважень і обов'язків спричинило більш жорсткі, порівняно з
Кодексом законів про працю України, умови прийняття на посади державних службовців та проходження державної служби.
Відповідно до статті
12 Закону України
"Про державну службу" не можуть бути обраними, або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які мають судимість. Статтею 16 цього Закону визначено, що державний службовець не може брати участь у страйках.
Статтею 2 Закону України
"Про боротьбу з корупцією" державні службовці визначені суб'єктами корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією. Стаття 1 цього Закону визначає, що корупційними діяннями є:
а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій, матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;
б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.
Подарунок (винагорода), отриманий зазначеними особами за обставин, передбачених пунктом "а" частини другої цієї статті, у тому числі такий, що надійшов без їх відома, а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню (відшкодуванню) в дохід держави.
Статтею 5 встановлено, що державний службовець не має права:
- сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
- займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);
- входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;
- відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права:
- сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг, або інших переваг;
- неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень;
- бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює;
- надавати незаконні переваги фізичним та юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що в разі відкриття валютною рахунка в іноземному банку державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, зобов'язана у десятиденний строк письмово повідомити про це податкову службу із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження іноземного банку.
Статтею 13 Закону України
"Про державну службу" передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої - сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї.
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи за розпорядженням керівника державний службовець зобов'язаний з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, може бути відкликаним із щорічної або додаткової відпустки. Перебування на державній службі обмежується граничним віком: 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Досягнення граничного віку, якщо не продовжено в установленому порядку терміну перебування на державній службі, відмова від прийняття або порушення Присяги, неподання або подання неправдивих відомостей щодо доходів є підставою для беззастережного звільнення державного службовця з посади.
2. Прийняття на посади на конкурсній основі
Статтею 15 Закону України
"Про державну службу" визначено, що прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.
Проведення конкурсу здійснюється відповідно до Порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців в Національній службі посередництва і примирення, затвердженого наказом НСПП від 15 листопада 2002 року
N 376, який був розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року
N 169 з урахуванням Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого спільним наказом Головного управління державної служби України та Української Академії державного управління при Президентові України від 10 травня 2002 року
N 30/84, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 24 травня 2002 року за N 446/6734.
( Частина друга розділу 2 в редакції Наказу НСПП
N 404 від 09.12.2002 )
Рішення про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад у відділеннях Національної служби посередництва і примирення (далі - відділення НСПП) та його умови приймається головою НСПП. Наказом НСПП утворюється конкурсна комісія, яку очолює заступник голови НСПП. Інформація про конкурс на заміщення вакантних посад та умови конкурсу публікуються начальниками відділень НСПП в пресі та поширюються через інші засоби масової інформації не пізніш як за місяць до проведення конкурсу і доводяться до відома працівників відділення НСПП, в якому оголошується конкурс.
Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім'я начальника відділення НСПП заяву, до якої додаються особовий листок обліку кадрів, автобіографія, копії документів про освіту, декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї за формою N 001-ДС, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.03.97 р.
N 58 та зареєстрованою Міністерством юстиції 31.03.97 р. N 104/1908. Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.
Особи, які працюють у відділенні НСПП, де оголошено конкурс, і ті, які зараховані до кадрового резерву цього відділення НСПП і бажають взяти участь у конкурсі, зазначених документів до заяви не додають.
На другий день після закінчення терміну оголошення конкурсу начальник відділення НСПП направляє заяви із документами, що додаються до заяви, конкурсній комісії НСПП, яка розглядає їх в тижневий термін з дня отримання.
За рішенням комісії до участі в конкурсі допускаються особи, які відповідають умовам конкурсу. Особи, які досягли граничного віку перебування на державній службі, участі в конкурсі не беруть.
Рішення комісії про недопущення до конкурсу надсилається заявникові і може бути оскаржено голові НСПП протягом 3 днів з дня одержання відмови комісії.
Учасникам конкурсу надається інформація щодо особливостей умов праці за відповідною посадою, вони завчасно повідомляються про час і місце засідання комісії. Комісія проводить співбесіду з кожним учасником конкурсу. Їм може бути запропоновано викласти свої міркування чи підготувати реферат на тему, пов'язану з майбутньою роботою.
Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. На підставі вивчення поданих документів, рефератів, співбесід комісія приймає рішення стосовно кожного учасника конкурсу шляхом голосування. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Голосування проводиться на закритому засіданні. Форма голосування обирається на розсуд комісії.
У разі, коли два або більше учасників конкурсу, які претендують на одну і ту ж посаду, отримали рівну кількість голосів або жоден з учасників конкурсу не отримав більшості голосів, за рішенням комісії може бути проведено повторне голосування. Коли за підсумками повторного голосування жоден з учасників конкурсу не набрав необхідної кількості голосів, оголошується повторний конкурс.
Засідання комісії оформляється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії і направляється начальникові відділення НСПП не пізніш як через 2 дні після голосування. Кожний член комісії може додати до протоколу свою окрему думку.
Рішення про укладення трудового договору приймає начальник відділення НСПП на підставі рішення комісії про переможця конкурсу, інші учасники конкурсу можуть бути зараховані до кадрового резерву чи прийняті на стажування. Відповідно до рекомендацій Головдержслужби, наказ про призначення на посади осіб, які пройшли конкурсний відбір, має бути такого змісту:
"Призначити (прізвище, ім'я, по батькові) з (число, місяць, рік) на посаду (назва посади) з окладом _______ грн. на місяць з присвоєнням йому ___ рангу державного службовця, як такого, що пройшов за конкурсом".
3. Прийняття на посади державних службовців поза конкурсом
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.94 р.
N 423 "Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України "Про державну службу" визначено, що просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням начальника відділення НСПП без конкурсного відбору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.95 року
N 694 "Про внесення доповнень до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. N 423" встановлено, що без конкурсного відбору або стажування можуть також прийматися:
а) державні службовці на посади:
- керівників, які згідно з законодавством обираються або затверджуються колегіальним органом;
- керівників, які призначаються міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади за погодженням з керівниками місцевих органів виконавчої влади;
- спеціалістів при переміщенні їх в межах одного державного органу на рівнозначну або нижчу посаду з дотриманням вимог законодавства про працю;
б) державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах та виконавчих органах рад, у тому числі в тих, що ліквідуються, до новостворених органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
в) випускники Української Академії державного управління при Президентові України та її філіалів у державні органи, які направляли їх на навчання.
4. Стажування
Відповідно до статті
19 Закону України
"Про державну службу" постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.94 р.
N 804 затверджено Положення про порядок стажування у державних органах. Воно проводиться у відповідному державному органі з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, терміном до двох місяців.
Стажування можуть проходити як особи, що вперше претендують на посаду державного службовця, так і державні службовці, які бажають зайняти більш високу посаду. Стажування проводиться за рішенням начальника відділення НСПП, погодженим з головою НСПП. Відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи начальника відділення НСПП, де має відбуватись стажування. При цьому необхідна письмова заява самого стажиста та згода відповідних керівників за місцями його стажування та основної роботи. Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються.
Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформляються наказом начальника відділення НСПП, де проводиться стажування. Під час проходження стажування працівник повинен додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку відділення НСПП, де він проходить стажування.
Стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна плата за основним місцем роботи з подальшим урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати відповідно до чинного законодавства. Стажисту за основним місцем роботи відшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час знаходження в дорозі та наймання житла.
Витрати, пов'язані з стажуванням спеціаліста, відшкодовуються відділенням НСПП, яке запросило спеціаліста на стажування, за рахунок коштів, передбачених на утримання цього відділення НСПП. НСПП провадить витрати на зазначені цілі за рахунок коштів, призначених на інші видатки.
На період стажування за стажистом закріплюється державний службовець, відповідальний за стажування. Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується начальником відділення НСПП, де проводиться стажування.
Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування він подає начальнику відділення НСПП доповідну записку про стажування з висновками державного службовця, відповідального за стажування, щодо можливості використання його на державній службі, а за основним місцем роботи - стислий письмовий звіт. За результатами стажування у відділенні НСПП стажисту видається довідка для подання за основним місцем роботи.
Особа (не державний службовець), яка після успішного стажування виявила бажання працювати у відповідному відділенні НСПП, складає відповідно до статті
15 Закону України
"Про державну службу" іспит на заміщення вакантної посади державного службовця в Національній службі посередництва і примирення згідно з "Порядком проведення іспиту на заміщення вакантних посад державних службовців в Національній службі посередництва і примирення", затвердженого наказом НСПП від 15 листопада 2002 року
N 376. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.
( Частина восьма розділу 4 в редакції Наказу НСПП
N 404 від 09.12.2002 )
Державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням начальника відділення НСПП без конкурсного відбору або зарахований до кадрового резерву.
При призначенні на посаду видається наказ такого змісту:
"Призначити (прізвище, ім'я, по батькові) з (число, місяць, рік) на посаду (назва посади) з окладом ____ грн. на місяць з присвоєнням йому ____ рангу державного службовця, як такого, що успішно пройшов стажування".
У випадку, коли призначеному на посаду на попередній роботі було присвоєно вищий ранг, можна в наказі відзначити: "Взяти до уваги, що (прізвище, ініціали) присвоєно ___ ранг державного службовця".
5. Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву
Відповідно до Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року
N 199, для заміщення вакантних посад державних службовців, а також для просування їх по службі, створюється кадровий резерв. Формування кадрового резерву повинне забезпечити добір працівників, які здатні запровадити демократичні цінності правової держави та громадського суспільства, неухильно відстоювати права людини та громадянина і мають професійні навички, що грунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень.
( Частина перша розділу 5 в редакції Наказу НСПП
N 404 від 09.12.2002 )
Робота, яка проводиться з особами, зарахованими до кадрового резерву, повинна сприяти підвищенню професійного рівня працівників та підготовці їх до виконання функцій на майбутній посаді.
Кадровий резерв формується із:
керівників і спеціалістів підприємств, установ, організацій, сфера діяльності яких належить до компетенції даного державного органу, та інших органів;
працівників місцевих органів виконавчої влади і органів самоврядування;
випускників вищих навчальних закладів відповідного профілю, державних службовців, які підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або рекомендовані для просування на більш високі посади;
осіб, рекомендованих конкурсною комісією НСПП для зарахування до кадрового резерву;
числа випускників вищих закладів освіти, зарахованих на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління, за поданням Головдержслужби.
До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, проявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи, успіхи у навчанні. Під час формування кадрового резерву забезпечується пропорційно-збалансоване представництво кандидатур кожної статі з урахуванням складу працюючих у відповідних сферах управління.
( Частина четверта розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 404 від 09.12.2002 )
Зарахування працівника до кадрового резерву проводиться за його згодою. Про зарахування до кадрового резерву повідомляється керівництво за місцем роботи зарахованого працівника.
На кожну посаду державного службовця-керівника формується кадровий резерв у кількості двох осіб, а за посадами спеціалістів складаються списки осіб, які включаються до резерву з урахуванням фактичної потреби.
Зарахування до кадрового резерву проводиться начальником відділення НСПП. Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, щорічно у грудні переглядається начальником відділення НСПП і направляється сектору кадрів НСПП.
( Частина сьома розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 39 від 24.03.2005 )
................Перейти до повного тексту