На виконання вимог статей 26 та 113 Бюджетного кодексу України

затвердити Методичні рекомендації щодо проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми.

Організувати вивчення даних рекомендацій всіма структурними підрозділами державної контрольно-ревізійної служби України.

1.1. Методичні рекомендації щодо проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми (Рекомендації) розроблено на виконання вимог статей 26 та 113 Бюджетного кодексу України.

1.2. Користувачами цих Рекомендацій є органи державної контрольно-ревізійної служби.

1.3. Терміни, що їх ужито у цих Рекомендаціях, мають такі значення:

1.3.1. Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

1.3.2. Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

1.3.3. Одержувачі бюджетних коштів - підприємства і госпрозрахункові, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

1.3.4. Принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

1.3.5. Мета бюджетної програми - визначені нормативно-правовими актами основні цілі, яких необхідно досягти в результаті виконання конкретної бюджетної програми.

1.3.6. Завдання бюджетної програми - конкретні цілі, яких необхідно досягти в результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду і які можна оцінити за допомогою результативних показників.

1.3.7. Напрями діяльності, що реалізуються бюджетною програмою, - конкретні дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми, з визначенням джерел фінансування і напрямів витрачання бюджетних коштів.

1.3.8. Результативні показники бюджетної програми - кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, фінансовою та іншою звітністю та дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.

1.3.9. Паспорт бюджетної програми - документ, що формується на основі бюджетного запиту та визначає суму коштів, затверджену в бюджеті для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, результативні показники та інші характеристики (форма цього паспорта затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2002 р. N 1098).

1.3.10. Аудит ефективності виконання бюджетної програми - це форма контролю, яка є сукупністю дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обгрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

1.3.11. Тема аудиту ефективності - дослідження ефективності управління державними ресурсами при виконанні конкретно визначеної бюджетної програми.

1.3.12. Проблеми аудиту - загальновідомі недоліки програми, які визначаються під час попереднього ознайомлення з досліджуваною бюджетною програмою.

1.3.13. Гіпотези аудиту - припущення ревізора (здогад, висновок) щодо причини виникнення та існування проблем, недосконалості певних позицій в організації виконання бюджетних цільових програм.

1.3.14. Аудиторський звіт - документ, який складається керівником аудиторської групи у встановленому порядку за результатами дослідження ефективності виконання бюджетної програми, визначення недосконалих позицій в організації її виконання, впливу цих недоліків на досягнення запланованих цілей та розробки обгрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

1.3.15. Учасники бюджетної програми:

- головні розпорядники бюджетних коштів;

- розпорядники коштів нижчого рівня;

- одержувачі бюджетних коштів;

- інші органи виконавчої влади, які беруть участь в процесі управління державними ресурсами, виділеними на виконання бюджетної програми (Мінфін, Держказначейство, ДПА, Мінекономіки, їх органи на регіональному рівні та інші).

1.3.16. Користувачі аудиторського звіту - Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Міністерство економіки та європейської інтеграції, головні розпорядники бюджетних коштів, а також інші зацікавлені органи державної влади, громадськість.

2.1. Метою аудиту ефективності є оцінка повноти досягнення запланованих цілей, виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

2.2. Основні завдання аудиту ефективності:

2.2.1. Оцінка виконання заданих параметрів програми - порівняння результативних звітних показників виконання програми із заданими параметрами, у т. ч. в паспорті бюджетної програми.

2.2.2. Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.

2.2.3. Визначення рівня впливу виявлених упущень і недоліків на якість виконання бюджетної програми (ефективність використання державних ресурсів).

2.2.4. Розробка пропозицій щодо вдосконалення організації виконання бюджетної програми, висновків про доцільність її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу державних ресурсів чи припинення.

2.2.5. Підготовка пропозицій для користувачів аудиторського звіту щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання державних ресурсів.

2.3. Основні методи аудиту ефективності виконання бюджетної програми:

2.3.1. Аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та пояснювальних записок до них, методичних документів, видань і публікацій про сферу діяльності, обрану для дослідження.

2.3.2. Аналіз результатів раніше проведених ревізій та перевірок, з допомогою яких можна зробити висновки щодо об'єктивних і суб'єктивних причин виникнення або існування проблеми аудиту.

2.3.3. Аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності.

2.3.4. Обстеження виробничих приміщень, хронометраж затрат робочого часу.

Ці методи полягають у спостереженні процесу або процедури, яка виконується учасниками бюджетної програми, іншими особами; наприклад, спостереження ревізори за контрольними обмірами виконаних робіт, контрольним запуском продукції у виробництво, визначення затрат праці і ресурсів на одиницю продукції тощо.

2.3.5. Опитування, інтерв'ювання, анкетування - встановлення проблемних питань, збір пропозицій та підтвердження (спростування) гіпотез (причин існування проблем аудиту) під час спілкування з учасниками бюджетної програми. Опитування полягає в пошуку інформації, яку можна отримати від обізнаних осіб підприємства або поза його межами. Надзвичайно важливо, щоб питання були простими з точки зору розуміння і коректно сформульовані. При підготовці анкети або інтерв'ю необхідно чітко уявляти:

- яку мету має кожне із запитань;

- як треба сформулювати запитання і які є альтернативні можливості з'ясування цього ж питання;

- як оброблятимуться відповіді.

2.3.6. Збір інформації у юридичних осіб.

2.3.7. Збір інформації здійснюється у формі письмових запитів, адресованих третім особам. Відповіді, одержані в ході збору інформації, можуть дати учаснику дослідження (аудитору) інформацію, якою він раніше не володів, або таку, що підтверджує висновки аудиту.

3.1. Вимоги до персоналу:

3.1.1. Керівник групи учасників дослідження повинен мати навики проведення аналізу і діяльності і практики управління, написання звітів зі складних питань, що вимагають логічного і ретельно обґрунтованого викладу.

3.1.2. Керівник групи відповідного структурного підрозділу затверджує склад аудиторської групи і проводить інструктаж щодо визначення ключових питань, методів проведення дослідження.

3.2. Організація роботи:

3.2.1. Проведенню аудиторського дослідження передує направлення головному розпоряднику бюджетних коштів (відповідальному виконавцю) повідомлення про проведення аудиторського дослідження (додаток 1). Послідовність організації та проведення аудиторських досліджень в часі відображено на схемі 1 (додаток 2). Узгодження дій та виконавців аудиту орієнтовно визначено на схемі 2 (додаток 3). Аудит ефективності може проводитися як з виходом, так і без виходу на об'єкт контролю. Вихід на об'єкт аудиторського дослідження здійснюється на підставі посвідчення, виданого керівником органу ДКРС (або його заступником).

3.2.2. Керівник групи учасників дослідження на рівні головного розпорядника та Міністерства фінансів повинен:

а) ознайомитися із обгрунтуваннями до бюджетної програми та даними її паспорта (після 01.01.2004 р.), проаналізувати пояснювальні записки до відповідних регулюючих документів, а також розрахунки, які подавалися головному розпоряднику на затвердження;

б) порівняти дані затверджених і фактично виділених обсягів бюджетних коштів; дати оцінку достатності виділених коштів для досягнення запланованих результативних показників;

в) визначити коло учасників бюджетної програми і обсяги бюджетного та іншого фінансування;

г) підібрати та проаналізувати нормативно-правову базу, яка регулює механізм проходження бюджетних коштів, забезпечення контролю та відповідальності за дотримання норм законодавства;

д) підібрати дані фінансової звітності, статистичного та економічного аналізу щодо виконання результативних показників, якості, затрат тощо;

е) оцінити досягнуті результати як співвідношення фактично отриманих результативних показників до запланованих.

За відсутності чітко визначених показників необхідно разом з головним розпорядником визначити найбільш значущі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізований продукт або фінансовий результат, що можуть характеризувати досягнення мети бюджетної програми.

Якість управління бюджетними коштами визначається за результатами аналізу досягнення поставленої мети в процесі виконання бюджетної програми за такими критеріями:

- бюджетна програма виконана ефективно;

- бюджетна програма виконана недостатньо ефективно;

- бюджетна програма виконана неефективно.

Саме на цьому етапі визначається проблема, яка заважає ефективному виконанню програми. Ця проблема є об'єктом дослідження.

3.2.3. Після аналізу отриманих результатів ревізій (перевірок) та на підставі зібраних у головного розпорядника, інших органів державної влади даних показників статистичної, фінансової та оперативної звітності, аналізу законів та нормативно-правових актів тощо визначаються причини існуючої проблеми аудиту (гіпотези). Що перешкоджають досягненню очікуваних результатів бюджетної програми та ефективному використанню державних ресурсів.

Наприклад:

- недостатнє обгрунтування реальних потреб у коштах призвело до затвердження занижених асигнувань, у результаті чого не досягнуто мети під час реалізації бюджетної програми;