Відповідно до підпунктів 14, 15 пункту 4 та пункту 7 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року № 1258/98, із змінами, та з врахуванням пропозицій Робочої групи з питань удосконалення нормативних актів Національної служби посередництва і примирення, утвореної наказом Національної служби посередництва і примирення від 12 грудня 2017 року № 132, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про примирну комісію, що додається.

2. Вважати таким, що втратив чинність, наказ НСПП "Про затвердження Положення про примирну комісію" від 18.11.2008 р. № 130.

3. Керівникам структурних підрозділів НСПП та начальникам відділень НСПП в областях забезпечити дотримання Положення про примирну комісію в процесі реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Положення про примирну комісію (далі - Положення) розроблене відповідно до статей 2, 3, 7-10, 13-16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" .

1.2. Положення визначає завдання, функції та порядок формування і діяльності примирної комісії і встановлює правові норми щодо розгляду вимог сторони найманих працівників/профспілки або роботодавця (далі - Сторона) примирною комісією з метою вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

1.3. Відповідно до статті 7 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" примирною комісією здійснюється розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору (угоди).

За угодою сторін колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія може розглядати вимоги Сторони з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.

1.4. Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються на виробничому, галузевому, територіальному та національному рівнях відповідною примирною комісією.

1.5. Основним завданням примирної комісії є вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту).

1.6. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

комерційна таємниця підприємства - відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам;

незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення;

примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається з представників сторін;

регламент роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (далі - Регламент примирної комісії) - документ, який встановлює порядок скликання і проведення засідань примирної комісії, визначає процедуру розгляду висунутих Стороною вимог, порядок прийняття рішень примирної комісії та доведення їх до виконавців, а також функції членів примирної комісії, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про примирну комісію, затвердженим Національною службою посередництва і примирення.

1.7. Примирна комісія утворюється і здійснює свою діяльність на основі принципів:

1) законності;

2) рівності сторін колективного трудового спору (конфлікту) перед законом і примирною комісією;

3) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;

4) змагальності сторін та свободи в наданні ними в примирній комісії своїх доказів і у доведенні перед примирною комісією їх переконливості;

5) добровільної згоди членів примирної комісії на їхнє призначення;

6) сприяння досягнення угоди між сторонами;

7) гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці, або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;

8) обов'язковості виконання рішень примирної комісії в порядку і строки, які встановлені цим рішенням;

9) сприяння сторонам у досягненні ними угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) на будь-якій стадії розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією.

1.8. У своїй діяльності примирна комісія керується Конституцією України, Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", іншими законодавчими та нормативно-правовими актами і цим Положенням.

2.1. Примирна комісія утворюється за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) іншій стороні:

- на виробничому рівні - у триденний,

- на галузевому або територіальному - у п'ятиденний,

- на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з рівної кількості представників сторін.

2.2. Рішення про утворення примирної комісії та про встановлення кількості представників сторін оформляється відповідною угодою.

2.3. Порядок делегування представників до комісії, персональний склад представників та їхні повноваження вирішуються кожною із сторін самостійно.

Зміна складу представників однієї із сторін допускається у разі невиконання представником (представниками) обов'язків перед стороною колективного трудового спору (конфлікту), яку вони представляють або у разі самовідводу.

Визначення представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) до примирної комісії оформляється відповідним рішенням.

2.4. У разі потреби примирна комісія залучає до свого складу незалежного посередника. Статус незалежного посередника визначається Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про незалежного посередника, яке затверджується НСПП.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує кандидатури незалежних посередників.

Порядок залучення незалежного посередника до участі в роботі примирної комісії та вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередника визначений Положенням про порядок розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередника, що затверджується НСПП.

2.5. Повноваження члена примирної комісії припиняються:

- за рішенням відповідної сторони;

- у разі самовідводу.

2.6. Засідання примирної комісії та її повноваження припиняються після прийняття нею рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

2.7. У разі, якщо повноваження члена примирної комісії припинені відповідно до цього Положення, інший член примирної комісії призначається згідно з правилами, які застосовувалися при призначенні члена примирної комісії, який замінюється.

3.1. Правила розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією визначаються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", цим Положенням та Регламентом примирної комісії, що затверджується НСПП.

З питань, не врегульованих Регламентом примирної комісії щодо правил розгляду колективного трудового спору (конфлікту), примирна комісія застосовує норми Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та може визначити власні правила розгляду лише в тій частині, що не суперечить принципам організації та діяльності примирної комісії, які визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

3.2. Примирна комісія зобов'язана створити умови для ведення переговорів та використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.

Примирна комісія зобов'язана вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

3.3. З метою реалізації своїх завдань примирна комісія здійснює такі функції:

- створення умов для ведення переговорів;

- обмін думками представників сторін про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників сторін із зацікавленими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- пошук й обговорення варіантів вирішення кожної вимоги Сторони у колективному трудовому спорі (конфлікті) та вибір з них найбільш прийнятного рішення по кожній вимозі та по суті спору (конфлікту) в цілому.

3.4. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією мають рівні права.

Примирна комісія зобов'язана забезпечити рівність можливостей сторін колективного трудового спору (конфлікту) у доказовій діяльності.

3.5. Процес розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією проводиться у формі змагання між сторонами, підставою для якого є протилежність їх матеріально-правових інтересів.

3.6. Примирна комісія, з додержанням вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", на першому засідання самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у неї компетенції для розгляду конкретного спору.

У випадках, передбачених частиною першою цього пункту, примирна комісія повинна відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення нею питання щодо наявності у неї відповідної компетенції.

З питань наявності чи відсутності компетенції примирна комісія у зазначених випадках виносить мотивоване рішення.

Якщо примирна комісія дійде висновку щодо неможливості розгляду нею конкретного спору внаслідок відсутності у неї компетенції, розгляд колективного трудового спору (конфлікту) припиняється.

3.7. Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються примирною комісією на виробничому рівні у п'ятиденний, примирними комісіями на територіальному, галузевому рівні - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій.

За згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту), яка оформляється відповідним протоколом комісії, строки розгляду колективного трудового спору (конфлікту) можуть бути продовжені.

3.8. Засідання примирної комісії є відкритими, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної чи комерційної таємниці.

У разі, коли проти відкритого розгляду справи примирною комісією висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.