Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 66, 67, 67-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків" (далі - Закон), з метою підвищення стійкості банківської системи України та захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про Кредитний реєстр Національного банку України (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 27 червня 2001 року № 245 "Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників/боржників", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18 липня 2001 року за № 604/5795;

2) підпункт 1.14 пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2001 року № 495 "Про приведення у відповідність до законодавства про судочинство нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2001 року за № 1022/6213;

3) постанову Правління Національного банку України від 15 травня 2002 року № 183 "Про затвердження Змін до Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 03 червня 2002 року за № 469/6757;

4) постанову Правління Національного банку України від 23 грудня 2003 року № 573 "Про затвердження Змін до Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за № 82/8681;

5) постанову Правління Національного банку України від 11 листопада 2005 року № 426 "Про затвердження Змін до Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2005 року за № 1431/11711;

6) постанову Правління Національного банку України від 08 жовтня 2010 року № 455 "Про внесення змін до Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 986/18281.

3. Банкам України забезпечити подання інформації до Кредитного реєстру Національного банку України у встановленому Національним банком України порядку.

4. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) після офіційного опублікування довести інформацію про прийняття цієї постанови до відома банків України/Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для використання в роботі.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (далі - Закон про фінансові послуги), "Про кредитні спілки" та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк) і визначає порядок функціонування Кредитного реєстру Національного банку (далі - Кредитний реєстр).

2. Терміни в цьому Положенні вживаються в таких значеннях:

1) боржник - фізична або юридична особа, яка уклала кредитний правочин і повинна сплатити борг;

2) запит - електронний документ, складений кредитодавцем або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів у разі делегування їй повноважень стосовно банку, щодо якого Національний банк прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію (далі - Фонд гарантування вкладів), або фізичною особою для отримання інформації з Кредитного реєстру;

3) заявник - фізична/юридична особа, яка звернулася із запитом/заявою на отримання інформації з Кредитного реєстру у випадках, визначених цим Положенням;

4) звіт - вихідна інформація з Кредитного реєстру, що надсилається кредитодавцю або Фонду гарантування вкладів, або фізичній особі згідно з його/її запитом;

5) кредитна операція - операція за видами фінансових послуг, визначеними в пунктах 2, 4-6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги;

6) кредитний правочин - правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов’язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів кредитодавцю протягом певного часу в майбутньому;

7) кредитодавець - надавач фінансових послуг (крім ломбардів за виданими кредитами), що здійснює діяльність із надання фінансових послуг, визначених у пунктах 2, 4-6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги.

Інші терміни, що використовуються в цьому Положенні, вживаються в значеннях, визначених законами України, нормативно-правовими актами Національного банку.

3. Учасниками Кредитного реєстру є Національний банк, кредитодавці, Фонд гарантування вкладів.

4. Обмін інформацією щодо Кредитного реєстру між його учасниками здійснюється з використанням онлайн-сервісів, розміщених на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

5. Формування Кредитного реєстру здійснюється на підставі інформації, яка щомісячно надається/оновлюється кредитодавцем відповідно до нормативно - правового акта Національного банку, що визначає правила подання звітності про активні операції, Фондом гарантування вкладів відповідно до нормативно - правового акта Національного банку, що визначає правила подання Фондом гарантування вкладів інформації до Кредитного реєстру.

6. Кредитодавець/Фонд гарантування вкладів надає до Кредитного реєстру інформацію про кредитні операції боржника, якщо загальна сума зобов’язань (сукупний борг боржника) дорівнює 50 тисяч гривень і більше (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку, установленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним), і надалі до повного припинення зобов’язань цього боржника.

7. Кредитодавець - фінансова компанія, кредитна спілка отримують інформацію з Кредитного реєстру відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань взаємодії фінансових компаній і кредитних спілок із Національним банком щодо Кредитного реєстру.

8. Національний банк надає кредитодавцю доступ до Кредитного реєстру в режимі реального часу на безоплатній основі.

Національний банк надає кредитодавцю/Фонду гарантування вкладів доступ до інформації з Кредитного реєстру станом на день звернення щодо кредитних операцій боржника (та/або його пов’язаних осіб), у якого загальна заборгованість, зобов’язання з кредитування, за гарантіями та/або акредитивами дорівнюють або перевищують порогове значення, методика встановлення якого визначається Національним банком, але не менше 10 розмірів мінімальної місячної заробітної плати (або еквіваленту цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку, установленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним).

9. Кредитодавець/Фонд гарантування вкладів забезпечує достовірність і своєчасність надання інформації до Кредитного реєстру.

10. Кредитодавець/Фонд гарантування вкладів самостійно вирішує питання трансформації даних із внутрішньої бази даних у структуровані повідомлення, визначені Національним банком для надання інформації до Кредитного реєстру.

11. Банк/Фонд гарантування вкладів має право звернутися до Національного банку із запитом (за формою, визначеною в додатку 1 до цього Положення) про отримання інформації, яка міститься в Кредитному реєстрі.

12. Національний банк надає банку інформацію:

1) щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цього банку;

2) у разі звернення особи, яка має намір укласти кредитний правочин із цим банком, за наявності в банку документально підтвердженого звернення цієї особи.

13. Національний банк надає банку/Фонду гарантування вкладів звіт згідно з розділами I-V додатка 2 до цього Положення.

14. Національний банк надає банкам інформацію з Кредитного реєстру про будь-які кредитні операції боржника (та/або його пов’язаних осіб), потрібну для виконання банками вимог Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами) (далі - Положення № 351), згідно з додатком 3 до цього Положення.

15. Реєстр запитів/заяв до Кредитного реєстру (далі - Реєстр запитів) ведеться з метою зберігання даних про запити кредитодавців/Фонду гарантування вкладів та/або заяви заявників за інформацією, яка міститься в Кредитному реєстрі.

16. Реєстр запитів є складовою частиною Кредитного реєстру.

17. Реєстр запитів містить таку інформацію:

1) відомості, що ідентифікують кредитодавця/Фонд гарантування вкладів/заявника, який зробив запит/заяву про отримання звіту/інформації;

2) відомості, що ідентифікують боржника (та/або пов’язаних із ним осіб, якщо інформація про таких осіб є в Кредитному реєстрі);

3) дату запиту/заяви про отримання звіту/інформації.

18. Інформація про запит вноситься до Реєстру запитів під час його оброблення.

19. Інформація про заяву вноситься до Реєстру запитів після її відправлення.

20. Запит/заява на отримання інформації з Кредитного реєстру (далі - Запит/заява) повинен/повинна містити інформацію, що дає змогу ідентифікувати заявника.

Запит/заява може надаватися в паперовій або електронній формі на відповідну адресу, зазначену на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

Заява, яка надається на паперових носіях, підписується особисто заявником - фізичною особою або керівником заявника - юридичної особи. Якщо заява надається уповноваженою особою, то разом із заявою подається документ (копія документа), оформлений відповідно до законодавства України, який підтверджує повноваження такої особи.

Запит підписується кваліфікованим електронним підписом заявника, якщо заявником є фізична особа, керівника юридичної особи, якщо заявником є юридична особа.

Фізична особа може отримати інформацію з Кредитного реєстру шляхом подання запиту до пошукової системи, доступ до якої надається на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку. Ідентифікація фізичної особи здійснюється з використанням Системи BankID Національного банку.

21. Запит/заява фізичної особи повинен/повинна містити таку інформацію:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта/номер паспорта у формі ID-картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

3) місце реєстрації/місце проживання (місце перебування) фізичної особи.

Заява фізичної особи в паперовій формі надається разом із копіями першої та другої сторінок паспорта/обох боків паспорта у формі ID-картки.

22. Запит/заява юридичної особи повинен/повинна містити таку інформацію:

1) повне найменування юридичної особи;

2) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - код за ЄДРПОУ);

3) місцезнаходження юридичної особи;

4) прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), найменування посади особи, яка підписала заяву.

23. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня отримання запиту/заяви надає заявнику інформацію:

зазначену в додатку 2 до цього Положення, якщо в заяві заявника не передбачено конкретного переліку інформації;

зазначену в заяві заявника, якщо в заяві є конкретний перелік інформації;

про відсутність щодо заявника інформації, яка запитувалася у запиті/заяві.

24. Заявник у разі незгоди з інформацією, яка міститься стосовно нього в Кредитному реєстрі, має право звернутися до Національного банку із заявою про виправлення чи видалення такої інформації з Кредитного реєстру.

25. Національний банк під час отримання заяви заявника про виправлення чи видалення інформації стосовно нього з Кредитного реєстру позначає інформацію про кредитні операції боржника відповідною позначкою "Заперечення" на весь час перевірки інформації.