Відповідно до статей 7, 15, 41, 56 Закону України "Про Національний банк України" , статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , з метою вдосконалення нормативно-правових актів, які встановлюють порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку банків України, Правління Національного банку України

1. Затвердити Зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 року № 480, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2006 року за № 40/11914 (зі змінами), що додаються.

2. Департаменту бухгалтерського обліку (Богдан Лукасевич) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Романа Борисенка.

4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. У розділі I:

1) у главі 1:

пункт 1.4 викласти в такій редакції:

"1.4. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

1) актив з права користування - актив, який представляє собою право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди;

2) амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

3) базовий актив - актив, який є предметом оренди, і право щодо використання якого передане орендодавцем орендарю;

4) балансова вартість - сума, за якою актив обліковують у балансі після вирахування будь-якої накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення його корисності;

5) валова інвестиція в оренду - сума орендних платежів, які мають бути отримані орендодавцем за фінансовою орендою та будь-якої негарантованої ліквідаційної вартості, нарахованої орендодавцю;

6) вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість основних засобів чи нематеріальних активів з вирахуванням їх ліквідаційної вартості;

7) гарантія ліквідаційної вартості - гарантія, надана орендодавцеві стороною, не пов’язаною з орендодавцем, стосовно того, що вартість (абочастина вартості) базового активу на кінець оренди щонайменше дорівнюватиме зазначеній сумі;

8) група основних засобів або нематеріальних активів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів або нематеріальних активів;

9) дата набрання чинності модифікацією - дата, станом на яку обидві сторони погодилися на модифікацію оренди;

10) дата початку дії оренди - більш рання з двох дат: або дата угоди про оренду, або дата зобов’язання, коли сторони дійшли згоди щодо основних умов оренди;

11) дата початку оренди - дата, коли орендодавець надає базовий актив для використання орендарем;

12) дата придбання - дата, на яку контроль за активами, що купуються, переходить до покупця;

13) еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості;

14) залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою нарахованого зносу;

15) змінні орендні платежі - частка платежів, здійснених орендарем на користь орендодавця за право використовувати базовий актив протягом строку оренди, яка змінюється внаслідок зміни фактів або обставин, що відбуваються після дати початку оренди, крім плину часу;

16) знос основних засобів - сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання;

17) інвестиційна нерухомість - нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або орендарем як актив з права користування) з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для:

використання у виробництві чи під час постачання товарів, надання послуг чи для адміністративних цілей; або

продажу під час звичайної діяльності;

18) клас базового активу - це група базових активів, що мають подібні природу та спосіб використання;

19) короткострокова оренда - оренда, яка на дату початку оренди має строк оренди 12 місяців або менше. Оренда, яка містить можливості придбання, не є короткостроковою орендою;

20) ліквідаційна вартість активу - попередньо оцінена сума, яку суб’єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на його вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному після закінчення строку його корисної експлуатації;

21) модифікація оренди - зміна обсягу оренди або компенсації за оренду, яка не була частиною початкових умов оренди (наприклад, додаткове включення або припинення права на використання одного чи більше базових активів, або подовження чи скорочення строку оренди за договором);

22) накопичена амортизація нематеріальних активів - сума амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корисного використання;

23) негарантована ліквідаційна вартість - частка ліквідаційної вартості базового активу реалізація, якої орендодавцем негарантована або гарантована лише стороною, пов’язаною з орендодавцем;

24) незароблений фінансовий дохід - різниця між валовою інвестицією в оренду та чистою інвестицією в оренду;

25) нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, не є утримуваними грошима та активами, що мають бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей, та може бути ідентифікований;

26) необоротні активи - основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи;

27) необоротні активи, утримувані для продажу, - необоротні активи, що утримуються з метою продажу, та їх балансова вартість відшкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання;

28) нерухомість, зайнята власником, - нерухомість, утримувана (власником або орендарем як актив з права користування) для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг або для адміністративних цілей;

29) об’єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно, також інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється банком. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів;

30) оренда - договір або частина договору, яка передає право на використання активу (базового активу) протягом певного періоду в обмін на компенсацію;

31) орендні платежі - платежі, здійснювані орендарем на користь орендодавця, пов’язані з правом користування базового активу протягом строку оренди;

32) основні засоби - матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально- культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

33) первісна вартість - історична (фактична) собівартість основних засобів чи нематеріальних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) основних засобів або нематеріальних активів;

34) первісні прямі витрати - додаткові витрати, понесені у зв’язку з укладанням оренди, які не були б понесені, якби такої оренди не було б укладено, за винятком таких витрат, понесених орендодавцем-виробником або орендодавцем-дилером у зв’язку з фінансовою орендою;

35) переоцінена вартість - вартість основних засобів або нематеріальних активів після їх переоцінки;

36) підтримання об’єкта основних засобів чи нематеріальних активів у робочому стані - витрати на підтримання об’єкта в робочому стані (у придатному для використання) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання;

37) подібні об’єкти - об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість;

38) поліпшення об’єкта основних засобів - витрати, що пов’язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об’єкта основних засобів, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання;

39) припустима ставка відсотка - ставка відсотка, завдяки якій теперішня вартість орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює сумі справедливої вартості базового активу та будь-яких первісних прямих витрат орендодавця;

40) ринкова вартість - сума, яку можна отримати від продажу активу на активному ринку;

41) ставка додаткових запозичень орендаря - ставка відсотка, яку орендар сплатив би, щоб позичити на подібний строк та з подібним забезпеченням коштів, необхідні для того, щоб отримати актив, за вартістю подібний до активу з права користування за подібних економічних умов;

42) стимули до оренди - платежі, здійснені орендодавцем на користь орендаря, пов’язані з орендою, або відшкодування чи взяття на себе орендодавцем витрат орендаря;

43) строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого основні засоби чи нематеріальні активи використовуватимутьсябанком або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний банком обсяг продукції (робіт, послуг);

44) строк оренди - це невідмовний період, протягом якого орендар має право використовувати базовий актив;

45) суборенда - операція, у якій базовий актив знову здається в подальшому в оренду орендарем ("проміжним орендодавцем") третій стороні, а оренда ("головна оренда") між головним орендодавцем та орендарем лишається в силі;

46) сума очікуваного відшкодування необоротного активу - найбільша з двох оцінок, а саме чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необоротного активу, уключаючи його ліквідаційну вартість;

47) теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (з вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання під час поточної діяльності банку;

48) теперішня вартість майбутнього платежу під визначений процент - це сума, яку необхідно вкласти на цей час під визначений процент для отримання відповідної суми в майбутньому;

49) удосконалення нематеріальних активів - витрати, пов’язані з удосконаленням нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод;

50) фіксовані платежі - платежі, здійснювані орендарем на користь орендодавця за право використовувати базовий актив протягом строку оренди, за винятком змінних орендних платежів;

51) чиста інвестиція в оренду - валова інвестиція в оренду, дисконтована за припустимою ставкою відсотка в оренді;

52) чиста вартість реалізації необоротного активу - справедлива вартість необоротного активу з вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.

Інші терміни, які вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку, міжнародними стандартами фінансової звітності.";

у пункті 1.7 слова та цифри "Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 481, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2008 за № 48/14739 (зі змінами)" замінити словами та цифрами " Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 лютого 2018 року № 14 (далі - Інструкція 14).";

2) у главі 2:

у пункті 2.1 слова та цифри "затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517, із змінами (далі - План рахунків) (додаток)" замінити словами та цифрами "затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - План рахунків) (додаток).";

пункти 2.8-2.10, 2.12 викласти в такій редакції:

"2.8. Орендар обліковує активи з права користування за необоротними активами, що отримані в лізинг (оренду), за балансовими рахунками 4600, 4609 Плану рахунків, а орендне зобов’язання - за балансовим рахунком 3615 Плану рахунків.

2.9. Орендодавець або заставодавець продовжує визнавати необоротні активи, передані в оперативну оренду або заставу, за балансовими рахунками 4300, 4309, 4400, 4409 Плану рахунків.

2.10. Витрати орендаря, що пов’язані з поліпшенням об’єкта основних засобів, відображаються за балансовим рахунком 4530 Плану рахунків. Завершене поліпшення основних засобів відображається за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку 4500 Плану рахунків. Амортизація суми завершеного поліпшення відображається орендарем такою бухгалтерською проводкою:

"2.12. Банки для відображення в бухгалтерському обліку операцій з необоротними активами мають право використовувати транзитні рахунки відповідно до облікової політики банку.".

2. У главі 8 розділу II:

1) пункти 8.1, 8.4 викласти в такій редакції:

"8.1. Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земля чи будівля або частина будівлі, або земля і будівля, що перебувають у розпорядженні власника або орендаря за договором про оренду з метою отримання орендних платежів, збільшення капіталу або для обох цілей, а не для надання послуг або адміністративних цілей.";

"8.4. До інвестиційної нерухомості належать:

1) земля, утримувана для довгострокового збільшення капіталу, а не для короткострокового продажу під час звичайної діяльності;

2) земля, утримувана для майбутнього, але ще невизначеного використання (якщо банк ще не визначив, чи буде він використовувати землю як нерухомість, зайняту власником, чи для короткострокового продажу під час звичайної діяльності, тоді земля вважається утримуваною для збільшення капіталу);

3) будівля, яка є власністю банка (або пов’язаний з будівлею актив з права користування, що утримується цим банком) та надана в оренду згідно з одним чи кількома договорами про операційну оренду;

4) будівля, яка не зайнята, але утримується для надання в оренду згідно з одним чи кількома договорами про операційну оренду;

5) нерухомість, яка будується або поліпшується для майбутнього використання як інвестиційна нерухомість.";

пункти 8.5, 8.6 виключити.

У зв’язку з цим пункти 8.7-8.28 уважати відповідно пунктами 8.5-8.26;

пункт 8.9 викласти в такій редакції:

"8.9. Орендар оцінює за справедливою вартістю актив з права користування, а не базову нерухомість, якщо застосовує модель справедливої вартості для оцінки інвестиційної нерухомості, яка утримується як актив з права користування.";

після пункту 8.9 доповнити главу новим пунктом 8.10 у такій редакції:

"8.10. Інвестиційну нерухомість, утримувану орендарем як актив з права користування, потрібно за необхідності переоцінювати до справедливої вартості, якщо банк вибирає модель справедливої вартості. Якщо орендні платежі здійснюються за ринковими ставками, то справедлива вартість інвестиційної нерухомості, утримуваної орендарем як актив з права користування, на момент придбання за вирахуванням усіх очікуваних орендних платежів (уключаючи й тих, що пов’язані з визнаними зобов’язаннями за орендою) має дорівнювати нулю.".

У зв’язку з цим пункти 8.10-8.26 уважати відповідно пунктами 8.11-8.27.

3. Розділ VIII викласти в такій редакції:

1. Банк оцінює договір лізингу (оренди) (далі - договір оренди) у цілому або окремі компоненти як договір оренди, якщо виконуються такі критерії:

1) актив є ідентифікованим;

2) лізингоодержувачу (орендарю) (далі - орендар) передається право отримувати практично всі економічні вигоди від використання ідентифікованого активу протягом усього періоду використання активу;

3) орендарю передається право визначати спосіб використання активу протягом усього періоду використання в обмін на компенсацію;

4) орендодавець не має істотного права заміни активу протягом строку його використання.

2. Банк визначає строк оренди як невідмовний період оренди разом з:

1) періодами, на які розповсюджуються право продовження оренди, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою можливістю;

2) періодами, на які розповсюджуються право припинити дію оренди, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він не скористається такою можливістю.

3. Банк переглядає строк оренди, якщо сталася зміна невідмовного періоду оренди.

4. Орендар має право не визнавати договір орендою у разі короткострокової оренди або оренди, за якою базовий актив має низьку вартість, і не відображати в обліку актив з прав користування та орендне зобов’язання.

5. Орендар визнає орендні платежі витратами на прямолінійній основі протягом строку оренди або на іншій систематичній основі, якщо застосовує звільнення від визнання оренди, визначені в пункті 4 глави 1 розділу VIII цієї Інструкції, та відображає їх у бухгалтерському обліку за рахунком 7395 Плану рахунків.

6. Орендар самостійно визначає вартість базового активу за орендою, яка є низькою, і визначає це в обліковій політиці банку із застосуванням професійного судження.

7. Орендар визнає новий договір оренди, якщо відбулася модифікація договору короткострокової оренди або сталася будь-яка зміна строку оренди, яку орендар обліковував, застосовуючи вимоги пункту 5 глави 1 розділу VIII цієї Інструкції.

8. Орендар має застосовувати політику визнання короткострокової оренди за класом базового активу, з яким пов’язане право на використання.

9. Орендар має право приймати рішення щодо застосування звільнення від визнання оренди для кожного окремого випадку оренди, якщо вартість базового активу за ним є низькою.

10. Орендар обліковує компоненти договору, які є орендою окремо від компонентів договору, що не пов’язані з орендою, якщо виконуються обидві такі умови:

1) орендар може отримувати вигоду від використання самого базового активу або з іншими ресурсами, які він може легко отримати; та

2) базовий актив не є сильно залежним та тісно пов’язаним з іншими базовими активами, зазначеними в договорі.

11. Орендар має право прийняти рішення для окремого класу базових активів не виділяти компоненти, що не пов’язані з орендою та оренди, і обліковувати кожний компонент оренди та пов’язані з ним компоненти, які не є орендою, як один компонент оренди.

12. Орендар не має застосовувати спрощення, зазначене в пункті 11 глави 1 розділу VIII цієї Інструкції, якщо договір оренди є базовим активом гібридного (комбінованого) фінансового інструменту. Виділений похідний інструмент як компонент гібридного (комбінованого) фінансового інструменту обліковується відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку похідних фінансових інструментів.

13. Орендодавець розподіляє компенсацію, передбачену в договорі, на кожний компонент на підставі відносної окремо взятої ціни компонента оренди та агрегованої окремо взятої ціни компонентів, що не пов’язані з орендою.

14. Орендодавець класифікує кожну зі своїх оренд як фінансову або оперативну.

1. Орендар на дату початку оренди повинен визнавати актив з права користування та зобов’язання з лізингу (оренди) (далі - орендне зобов’язання).

2. Орендар первісно визнає актив з права користування за первісною вартістю (собівартістю).

3. Первісна вартість (собівартість) активу з права користування включає таке:

1) суму первісної оцінки орендного зобов’язання;

2) орендні платежі, здійснені на/до дату/дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди;

3) первісні прямі витрати, понесені орендарем;

4) витрати, які будуть понесені орендарем на демонтаж, переміщення, доведення базового активу до стану, що вимагається строками та умовами оренди. Орендар несе зобов’язання за такими витратами або на дату початку оренди, або внаслідок використання базового активу протягом певного періоду.

4. Орендар на дату початку оренди визнає орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Орендар дисконтує платежі за право користування базовим активом протягом строку оренди (орендні платежі), застосовуючи ставку відсотка, яка передбачена в договорі оренди. Орендар застосовує ставку додаткового запозичення орендаря, якщо ставку в договорі оренди не можна визначити.

5. Орендні платежі на дату початку оренди включають:

1) фіксовані платежі (уключаючи по суті фіксовані платежі) за вирахуванням будь яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню;

2) змінні орендні платежі, що залежать від індексу або ставки, які первісно оцінені з використанням такого індексу чи ставки на дату початку оренди;

3) суми, які будуть сплачені орендарем за гарантіями ліквідаційної вартості;

4) ціну виконання можливості придбання активу, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою можливістю;

5) платежі як штрафи за припинення оренди, якщо строк оренди відображає реалізацію орендарем можливості припинення оренди.

6. Для орендаря орендні платежі також уключають суми, що, як очікується, будуть сплачені орендарем за гарантіями ліквідаційної вартості. Орендні платежі не включають платежі, віднесені на компоненти, що не пов’язані з орендою цього договору, крім випадків, коли орендар обирає можливість поєднати компоненти, що не пов’язані з орендою з орендними компонентами, та обліковувати їх як єдиний орендний компонент.

7. Орендар на дату початку оренди відображає в бухгалтерському обліку актив з права користування і орендне зобов’язання за такою бухгалтерською проводкою:

8. Орендар використовує забезпечення витрат на демонтаж, переміщення, доведення базового активу до стану, що вимагається строками та умовами оренди, протягом періоду, зазначеного в договорі оренди, і здійснює за такою бухгалтерською проводкою:

9. Орендар після дати початку оренди оцінює орендне зобов’язання таким чином:

1) збільшуючи балансову вартість для відображення процентів за орендним зобов’язанням;

2) зменшуючи балансову вартість для відображення сплачених орендних платежів;

3) переоцінюючи балансову вартість для відображення переоцінки, модифікації оренди або перегляду по суті фіксованих орендних платежів.

10. Орендар відображає в бухгалтерському обліку нарахування процентних витрат за орендним зобов’язанням за такою бухгалтерською проводкою:

11. Орендар після дати початку оренди визнає іншими операційними витратами змінні орендні платежі, що не включені в оцінку орендного зобов’язання в тому періоді, у якому сталися подія чи певні умови, які спричинили здійснення таких платежів (та ті, які не залежать від індексу та ставки). Орендар відображає такі витрати за балансовим рахунком 7399 Плану рахунків.

12. Орендар відображає в бухгалтерському обліку сплату орендних платежів за такою бухгалтерською проводкою:

13. Орендар повинен регулярно на кожну звітну дату оцінювати орендне зобов’язання, дисконтуючи переглянуті орендні платежі з використанням переглянутої ставки дисконтування, якщо виконується будь-яка з умов:

1) зміна строку оренди (уключаючи у зв’язку з переглядом імовірності виконання опціону на продовження або дострокового припинення оренди);

2) зміна оцінки можливості придбання базового активу (у разі використання можливості придбання);

3) зміна платежів, обумовлена зміною плаваючої процентної ставки.

Орендар визначає переглянуту ставку дисконтування як припустиму ставку відсотка щодо оренди на решту строку оренди, якщо таку ставку можна легко визначити, або як ставку додаткових запозичень орендаря на дату переоцінки, якщо припустиму ставку відсотка не можна легко визначити.

14. Орендар має також здійснити переоцінку орендного зобов’язання з використанням незмінної ставки дисконтування в таких випадках:

1) зміна сум, які, як очікується, будуть сплачені за гарантією ліквідаційної вартості;

2) зміна майбутніх орендних платежів унаслідок зміни індексу або ставки, що використовуються для визначення таких платежів.

Орендар визначає переглянуті орендні платежі для решти строку оренди, застосовуючи ставку відсотка на дату початку оренди.

15. Орендар визнає суму переоцінки орендного зобов’язання як коригування активу з права користування (крім випадку зменшення балансової вартості активу з права користування до нуля). У випадку, коли балансова вартість активу з права користування зменшилася до нуля та відбувається подальше зменшення орендного зобов’язання, орендар визнає решту суми у складі прибутку або збитку.

16. Орендар відображає в бухгалтерському обліку переоцінку орендного зобов’язання як коригування активу з права користування (крім випадку зменшення до нуля) такими бухгалтерськими проводками:

17. Орендар відображає в бухгалтерському обліку подальше зменшення орендного зобов’язання, якщо балансова вартість активу з права користування вже зменшена до нуля, такою бухгалтерською проводкою:

18. Орендар для подальшої оцінки активу з права користування застосовує модель обліку за первісною вартістю (собівартістю) або моделі обліку, що використовується до активів, подібних до базового активу з права користування, які передбачені обліковою політикою банку.

19. Орендар оцінює актив із права користування за собівартістю з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків унаслідок зменшення корисності та з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов’язання, якщо він застосовує для подальшої оцінки активу з права користування модель обліку за первісною вартістю (собівартістю).

20. Орендар застосовує модель справедливої вартості до активів із права користування, які відповідають визначенню інвестиційної нерухомості, якщо він застосовує цю модель для своєї власної інвестиційної нерухомості.

21. Орендар має право застосовувати модель переоцінки до класу активів із права користування, пов’язаних з основними засобами, якщо він застосовує цю модель до відповідного класу основних засобів.

22. Орендар після первісного визнання здійснює нарахування амортизації активу з права користування, переглядає його справедливу вартість, визнає зменшення його корисності відповідно до моделі оцінки, яка застосовується ним до активів, подібних до базового активу.

23. Орендар здійснює облік активу з права користування після первісного визнання в порядку, аналогічному порядку:

1) обліку основних засобів, викладеному в главі 1 розділу III, главі 1 розділу V цієї Інструкції, якщо базовий актив застосовується до класу основних засобів;

2) обліку нематеріальних активів, викладеному в главі 2 розділу III цієї Інструкції, якщо базовий актив застосовується до нематеріальних активів;

3) обліку інвестиційної нерухомості, викладеному в главі 8 розділу II цієї Інструкції, якщо базовий актив застосовується до інвестиційної нерухомості.

24. Орендар має амортизувати актив із права користування від дати початку оренди до кінця строку корисного використання базового активу, якщо оренда передає орендарю право власності на базовий актив наприкінці строку оренди або якщо собівартість активу з права користування відображає факт, що орендар скористається можливістю його придбати. За інших умов орендар амортизує актив із права користування відповідно до пункту 25 глави 2 розділу VIII цієї Інструкції.