Відповідно до статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Затвердити Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування (додається).

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15.08.2001 року N 32 "Про затвердження Положення про забезпечення інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування та облік, зберігання, розподіл і видачу путівок".

4. Встановити на 2003 рік наступні граничні витрати коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на медичну реабілітацію потерпілих із санаторно-курортним лікуванням з розрахунку на одну особу за добу з терміном перебування на лікуванні не більше 24 діб в санаторно-курортних закладах Автономної Республіки Крим по путівках (крім путівок до спеціалізованих оздоровниць):

в одномісні номери з усіма комунальними зручностями до 100 гривень;

в двомісні номери з усіма комунальними зручностями до 95 гривень;

в санаторно-курортних закладах інших регіонів:

в одномісні номери з усіма комунальними зручностями до 75 гривень;

в двомісні номери з усіма комунальними зручностями до 65 гривень.

5. Оплату вартості путівок для потерпілих, які направляються до спеціалізованих оздоровниць, здійснювати в повному розмірі.

6. Директору виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) довести зазначене Положення до робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчу дирекцію Фонду.

1.1. Це Положення розроблено відповідно до статей 21 та 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" з метою забезпечення санаторно-курортним лікуванням потерпілих, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - потерпілі), відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в районах та містах обласного значення (далі - відділення) та управліннями виконавчої дирекції Фонду у містах Києві та Севастополі.

2.1. Відділення за рахунок коштів Фонду забезпечують путівками для санаторно-курортного лікування (далі - путівки) потерпілих згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК):

інвалідів 1 групи - щорічно;

інвалідів 2 та 3 групи - не рідше 1 разу на три роки.

2.2. Якщо потерпілий одночасно має право на забезпечення путівкою згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та іншими нормативно-правовими актами, йому надається право вибору за однією з підстав.

Списки потерпілих, які мають право на санаторно-курортне лікування на підставі нормативно-правових актів, щоквартально звіряються з робочими органами Пенсійного фонду, Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, управління соціального захисту населення тощо.

При фінансуванні витрат на путівки потерпілим, які мають право на дане лікування відповідно до інших нормативно-правових актів, відділення повинні отримати довідки, що потерпілі не отримували путівки за іншими підставами.

2.3. Відділення виконавчої дирекції Фонду письмово повідомляють потерпілих про їх право отримувати у Фонді путівки, якщо це визначено в довідці МСЕК.

2.4. Для постановки на облік потерпілі подають до відділення такі документи:

1) заяву за встановленою формою (додаток 1);

2) висновок МСЕК про необхідність санаторно-курортного лікування;

3) довідку для отримання путівки за формою N 070/о з обов'язковим зазначенням діагнозу, профілю санаторію, сезонності.

2.5. Заява на одержання путівки реєструється в журналі обліку (додаток 2). Датою постановки на облік для одержання путівки вважається дата реєстрації заяви в зазначеному журналі. При надходженні черги потерпілого на одержання путівки відділення направляє йому письмовий виклик, за яким він або уповноважена ним особа повинні одержати путівку протягом строку, зазначеного у виклику.

2.7. Особі, яка супроводжує потерпілого, відділення компенсує витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.

Добові витрати установлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон" від 23.04.99 р. N 663.

2.8. Інваліду та особі, яка супроводжує інваліда до санаторно-курортного або лікувально-оздоровчого закладу, відділення компенсує витрати на проїзд (туди і назад) згідно з поданими проїзними документами (квитки, квитанції на постільну білизну та транспортування багажу).

Вартість проїзду відшкодовується відділеннями у таких розмірах:

залізницею - для інвалідів I групи та супроводжуючої особи за тарифом купейного вагону;

- для інвалідів II-III груп за тарифом плацкартного вагону; автобусом - за фактичними витратами;

водним транспортом - за тарифом третього класу.

Якщо інвалід або супроводжуюча його особа має право на безкоштовний проїзд відповідно до законів та інших нормативно-правових актів, то відшкодування за проїзд не проводиться.

Якщо інвалід або супроводжуюча його особа має право на пільговий проїзд відповідно до законів та інших нормативно-правових актів, то відшкодування за проїзд проводиться з урахуванням пільг.

Інвалід, на підставі договору, укладеного відділенням з автотранспортним підприємством та санаторно-курортним або лікувально-оздоровчим закладом, при необхідності забезпечується транспортуванням від місця проживання до основного виду транспорту, а по приїзді до місця знаходження санаторно-курортного чи лікувально-оздоровчого закладу від основного виду транспорту до цього закладу, а також від місця проживання до санаторно-курортного чи лікувально-оздоровчого закладу місцевого значення та у зворотній бік.

Інвалід-спинальник транспортується до місця лікування і назад спеціальним медичним транспортом в супроводі медичного працівника лікувального закладу.

У разі відмови інваліда-спинальника від транспортування спецмедтранспортом, складається акт про відмову від такого транспортування.

Транспортування інваліда-спинальника може здійснюватися також власним транспортом інваліда або його супроводжуючої особи. У такому разі фактичні витрати на паливно-мастильні матеріали компенсуються відділенням інваліду-спинальнику згідно з касово-розрахунковими документами з урахуванням відрізку шляху від місця проживання інваліда-спинальника до місця розташування санаторно-курортного чи лікувально-оздоровчого закладу і у зворотньому напрямку. Вартість інших видатків, пов'язаних із транспортуванням інваліда-спинальника до місця лікування і назад, не компенсується.

2.9. Якщо потерпілий поїхав до санаторію на власному автомобілі або автомобілі супроводжуючої особи, то фінансування витрат на мастильно-паливні речовини не проводиться.

2.10. В разі відмови потерпілого від забезпечення путівкою вартість путівки йому не компенсується.

2.11. У разі самостійного придбання інвалідом путівки до санаторно-курортного закладу, визначеного торгами (тендером), її вартість компенсується робочими органами виконавчої дирекції Фонду у розмірі фактичних витрат за умови перебування інваліда на обліку для одержання путівки та при наявності документів, що свідчать про сплату вартості путівки (прибутковий касовий ордер або касовий чек) та заповненого зворотнього талону до придбаної путівки.

Компенсація витрат інвалідам за проїзд до санаторно-курортного закладу та лікувально-оздоровчого закладу проводиться відповідно до пункту 2.8 цього Положення.

2.12. На час лікування потерпілого в санаторії відділення припиняють забезпечення інваліда лікарськими засобами, виробами медичного призначення; не проводять виплати на додаткове харчування, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, які призначені потерпілому за рішенням МСЕК. Ці послуги передбачаються в договорі з санаторно-курортним закладом.

2.13. При черговому зверненні до відділення за постановкою на облік для одержання путівки, потерпілий повинен подати письмову заяву, яка реєструється в установленому порядку при наявності заповненого зворотного талону до раніше виданої йому путівки.

Постановка потерпілого на облік здійснюється не раніше 6 місяців з часу повернення його із санаторію.

Часом повернення вважається дата закінчення перебування потерпілого в санаторії, яка зазначена у зворотному талоні до раніше виданої йому путівки.

Заповнений зворотній талон повертається до відділення у 5-денний термін від дня повернення потерпілого із санаторно-курортного закладу.

3.1. Відділення на підставі даних обліку потерпілих, які потребують санаторно-курортного лікування, направляють управлінням виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління) річні заявки на путівки згідно медичних рекомендацій щодо відповідного профілю санаторно-курортного закладу:

попередні - до 15 червня поточного року на наступний рік;

уточнені - до 15 листопада поточного року.