З метою забезпечення належної організації роботи у сфері захисту прав і свобод дітей, керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" ,

1. Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам обласного рівня, керівникам структурних підрозділів апаратів, міським, районним, міжрайонним прокурорам, прокурорам з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері основним завданням на вказаному напрямі вважати захист особистих і соціально-економічних прав дітей, гарантованих Конституцією, законами України, Конвенцією ООН про права дитини, іншими міжнародно-правовими актами.

2. Комплексно використовувати функції прокуратури щодо представництва інтересів дітей та держави в суді, нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення в суді, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи дітей, відповідно до вимог галузевих наказів Генерального прокурора України з урахуванням положень цього наказу.

3. Зазначену діяльність організовувати та здійснювати управлінню захисту прав і свобод дітей Генеральної прокуратури України, відповідним галузевим структурним підрозділам прокуратур обласного рівня, міським, районним, міжрайонним прокурорам, прокурорам з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

3.1. Безпосереднє виконання обов'язків щодо захисту прав і свобод дітей доручати досвідченим працівникам. У прокуратурах районного рівня за можливості на цих прокурорів не покладати виконання обов'язків з інших напрямів прокурорської діяльності.

4. Пріоритетними напрямами представництва інтересів дітей та держави у суді визначити захист у сферах:

- охорони життя і здоров'я дітей, їх права на освіту, відпочинок та змістовне дозвілля;

- опіки, піклування, усиновлення дітей;

- майнових та житлових прав дітей, їх соціального забезпечення;

- прав неповнолітніх на працю та працевлаштування;

- попередження та захисту від усіх форм насильства;

- користування та розпорядження органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування майном, землями навчальних, оздоровчих, лікувальних, а також інших закладів для дітей;

- використання бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію програм та заходів з охорони дитинства, закупівлю відповідних товарів, робіт і послуг.

4.1. Особливу увагу приділяти захисту прав і свобод дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей, які виховуються в сім'ях, що перебувають у складних життєвих обставинах, залишених без догляду батьків, переміщених з тимчасово окупованої території України, районів воєнних дій, збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій.

5. При здійсненні представництва не допускати підміни органів державної влади, органів місцевого самоврядування та державного нагляду (контролю), а також інших органів, яким законом надано право захищати інтереси дітей у суді. Вживати заходів до застосування представницьких повноважень лише у випадках неналежного виконання уповноваженими органами покладених на них обов'язків або за відсутності уповноваженого органу.

5.1. Застосовувати надані законом повноваження щодо вступу за власною ініціативою в судовий розгляд цивільних, адміністративних та господарських справ, якщо цього вимагає захист прав і законних інтересів дітей.

5.2. Під час захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства звертати особливу увагу на необхідність участі в розгляді судами справ про стягнення коштів із державного та місцевих бюджетів, вилучення земель і майна дитячих закладів та установ.

5.3. Забезпечувати обов'язкову участь прокурорів при розгляді судами справ про усиновлення дітей іноземними громадянами, а у справах про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини від батьків або від одного з них без позбавлення батьківських прав - за позовами закладів, у яких дитина перебуває, органів опіки та піклування, а також самої дитини, або у разі, якщо цього потребує захист прав та інтересів дитини.

5.4. При пред'явленні позову своєчасно ініціювати забезпечення позовних вимог.

5.5. Прокурорам усіх рівнів вживати заходів, спрямованих на своєчасне та реальне виконання судових рішень, постановлених у справах за їх позовами і заявами. Захищати інтереси дітей при виконанні рішень судів. Повною мірою реалізовувати права сторони виконавчого провадження у справах, у яких вони здійснювали представництво інтересів дітей або держави сфері охорони дитинства.

6. З метою визначення основних напрямів запобігання і протидії злочинності серед неповнолітніх, розробки, узгодження і виконання спільних заходів з метою своєчасного виявлення, розкриття, припинення та попередження злочинних і корупційних проявів у сфері охорони дитинства, усунення причин та умов, що їм сприяли, активно застосовувати координаційні повноваження. На відповідних нарадах заслуховувати інформації керівників правоохоронних та інших державних органів, органів місцевого самоврядування.

7. Забезпечувати нагляд за додержанням прав і свобод дітей органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття кримінальних правопорушень, учинених неповнолітніми та за їх участі, розшуку осіб, які переховуються від органів слідства та суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісти зниклих дітей.

8. Здійснювати нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми та за їх участі.

8.1. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначених категоріях кримінальних проваджень доручати прокурорам, на яких покладено обов'язок захисту прав і свобод дітей:

- у кримінальних провадженнях щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, - упродовж доби з моменту визначення слідчого (групи слідчих), який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх;

- у кримінальних провадженнях стосовно осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, - з моменту встановлення особи.

8.2. Забезпечувати безумовне виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування стосовно неповнолітніх, у тому числі його здійснення виключно спеціально уповноваженими слідчими.

8.3. Прокурорам усіх рівнів у разі здійснення процесуального керівництва в інших категоріях кримінальних проваджень при отриманні інформації про участь у кримінальних правопорушеннях неповнолітніх упродовж доби визначати для здійснення процесуального керівництва прокурора, на якого покладено обов'язок щодо захисту прав і свобод дітей.

8.4. Особливу увагу приділяти законності та обґрунтованості затримання неповнолітніх, застосування до них запобіжних заходів. Процесуальним керівникам особисто допитувати неповнолітніх при вирішенні питання про застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

8.5. Перед зверненням до суду з клопотанням про передання неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених під нагляд осіб, зазначених у частині 1 статті 493 КПК України , доручати слідчим з'ясування відомостей про особу батьків, опікунів або піклувальників та їхні стосунки з неповнолітніми. Такі клопотання надсилати до суду лише за наявності даних про те, що вказані особи можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітніми.

8.6. Роз'яснювати неповнолітнім підозрюваним (обвинуваченим) і потерпілим, їх законним представникам право на укладання угод про примирення. За наявності підстав ініціювати укладання угод про визнання винуватості. При цьому ретельно з'ясовувати питання щодо відсутності примусу в будь-якій формі до укладання угод неповнолітніми підозрюваними (обвинуваченими) та потерпілими, усвідомлення ними передбачених законом наслідків таких дій, зокрема обов'язку відшкодування матеріальної шкоди, обмеження права на оскарження вироків.