Згідно з Конституцією України усі органи і посадові особи держави повинні діяти на основі законності.

Перевищення влади або посадових повноважень є небезпечним посадовим злочином, що посягає на державні та громадські інтереси, охоронювані законом права й інтереси окремих громадян.

Суди в основному правильно вирішують справи цієї категорії. Разом з тим в їх діяльності є помилки, пов'язані з неправильним розумінням кваліфікуючих ознак перевищення влади чи посадових повноважень, відмежуванням цього злочину від суміжних злочинів.

У ряді випадків суди призначають м'які міри покарання особам, які вчинили цей злочин за кваліфікуючих обставин або в сукупності з більш тяжкими злочинами; не обговорюють питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Мають місце факти, коли суди не вживають необхідних заходів до виявлення всіх учасників злочину, а також до встановлення причин і умов, що сприяють його вчиненню. Пленум Верховного Суду України

1. Звернути увагу судів на те, що правильне здійснення правосуддя у справах про перевищення влади або посадових повноважень покликано максимально сприяти зміцненню законності та правопорядку, охороні державних і громадських інтересів, а також законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Суди зобов'язані забезпечити своєчасне та якісне вирішення кожної справи цієї категорії і притягнення до встановленої відповідальності всіх осіб, винних у вчиненні цих злочинів.

2. Судам слід глибоко досліджувати обставини справи про перевищення влади або посадових повноважень, звертаючи увагу на повноту, всебічність і об'єктивність попереднього слідства з тим, щоб вирок грунтувався на доказах, ретельно перевірених в ході судового розгляду. При цьому необхідно з'ясовувати всі фактичні обставини, в тому числі посадовий стан і коло повноважень особи, обвинуваченої у перевищенні влади або посадових повноважень, її поведінку до вчиненого злочину, мотив, мету і характер вчинених дій, їх зв'язок із посадовим становищем притягнутої до відповідальності особи та наслідками, що настали.

До кримінальних справ про перевищення влади або посадових повноважень мають додаватися копії положень, інструкцій та інших аналогічних документів, що розкривають характер повноважень посадової особи.

3. Суди повинні мати на увазі, що відповідальність за ст.166 КК України несуть лише посадові особи, тобто особи, поняття яких міститься у ст.164 КК України.

Для застосування ст.166 КК України необхідно, щоб дії винної посадової особи були зумовлені її посадовим становищем і перебували у зв'язку з посадовими повноваженнями щодо потерпілого. За відсутності такого зв'язку дії винного підлягають кваліфікації за статтями КК України , що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо.

Організатором, підмовником і пособником можуть бути і не посадові особи, їх дії підлягають кваліфікації за статтями 19, 166 КК України.

3-1. За перевищення влади або посадових повноважень військовою посадовою особою за наявності ознак, передбачених ст.254-2 КК, відповідальність настає за цим законом.

4. Судам необхідно відмежовувати перевищення влади або посадових повноважень від зловживання владою або посадовим станом. Для перевищення влади або посадових повноважень характерним є явний, тобто очевидний, вихід посадової особи за межі наданих їй законом прав і повноважень.

Як перевищення влади або посадових повноважень кваліфікується:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої посадової особи даного відомства чи посадової особи іншого відомства;

б) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути здійснені лише колегіально;

в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення, - за відсутності цих умов;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

5. Відповідно до ч.3 ст.164 КК істотною шкодою державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб, якщо вона полягає в заподіянні матеріальних збитків (які включають упущену вигоду), вважається така шкода, яка в п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні нематеріального виміру, можуть визнаватися порушення політичних, трудових, житлових та інших прав і свобод людини й громадянина, підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадського порядку, створення обстановки, що утруднює установі, організації, підприємству здійснення основних функцій тощо.

6. Роз'яснити судам, що кваліфікований вид перевищення влади або посадових повноважень може мати місце лише за наявності ознак злочину, зазначених у ч.1 ст.166 КК, і хоча б однієї кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.2 або 3 даної статті. При цьому необхідно мати на увазі, що за своїм змістом дії, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.166 КК, порушують основні конституційні права та свободи людини й громадянина і тому, як правило, вже самі по собі свідчать про наявність істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам фізичної особи.

7. Суди повинні мати на увазі, що перевищення влади або посадових повноважень, поєднане з умисним знищенням чи пошкодженням державного, колективного або індивідуального майна громадян за наявності ознак, передбачених ч.2 або 3 ст.89, ч.2 ст.145 та ст.189-5 КК, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів.