Обговоривши практику розгляду судами справ про злочини з вогнестрільною і холодною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, Пленум відзначає, що суди в основному забезпечують правильне застосування закону при розгляді справ даної категорії.

Разом з тим в діяльності судів мають місце недоліки та помилки.

Окремі суди не завжди забезпечують необхідну повноту судового розгляду справ, не з'ясовують, зокрема, джерела придбання та виготовлення зброї, бойових припасів чи вибухових речовин, допускають помилки при кваліфікації дій винних осіб, не реагують належним чином на причини та умови, які сприяли розкраданню зброї, бойових припасів або вибухових речовин, в тому числі на виявлені недоліки їх обліку, зберігання, користування і перевезення.

При розгляді справ даної категорії виникають труднощі з визначенням предмету цих злочинів, правильним розумінням добровільної здачі зброї, бойових припасів або вибухових речовин, з відмежуванням закінченого злочину від замаху на його вчинення тощо.

Не завжди суди враховують суспільну небезпечність цих злочинів при призначенні покарання.

З метою поліпшення діяльності судів по розгляду справ даної категорії Пленум Верховного Суду України

1. Звернути увагу судів на необхідність забезпечення своєчасного та правильного розгляду справ про злочини, пов'язані з протиправними діяннями з вогнестрільною чи холодною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, оскільки це має важливе значення для охорони громадської безпеки, громадського порядку і запобігає вчиненню інших, більш тяжких злочинів.

При розгляді цих справ необхідно вживати передбачені законом заходи для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин злочину, особливо звертати увагу на виявлення джерел розкрадання, придбання, виготовлення зброї, бойових припасів або вибухових речовин, мотиву та цілі діянь винних.

2. Вирішуючи питання про призначення покарання особам, визнаним винними в злочинах, передбачених статтями 222-224 Кримінального кодексу, судам слід неухильно додержуватись вимог закону про індивідуалізацію покарання, не допускаючи застосування м'яких мір покарання до небезпечних злочинців, організаторів та активних учасників злочинних угруповань.

При призначенні покарання за названі злочини суди, поряд з характером і ступенем їх суспільної небезпечності та даними про особу винного, повинні враховувати також цілі, мотиви вчиненого та інші обставини справи.

3. У випадках, коли для вирішення питання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а також за необхідності з'ясування придатності зброї, боєприпасів або вибухових речовин до використання, потрібні спеціальні знання, по справі слід призначити експертизу з проведенням її у відповідних експертних установах.

Визначення лише придатності предмета для використання за призначенням може бути з'ясовано і за участю спеціаліста.

Оцінюючи докази щодо визначення зброї, бойових припасів та вибухових речовин, судам слід мати на увазі, що основною характерною ознакою цих предметів є їх призначення для ураження живої цілі та знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як саморобні, так і виготовлені промисловим способом.

4. Судам слід мати на увазі, що до вогнестрільної зброї, як предмета злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222 і ст. 223 Кримінального кодексу, належать всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї (крім гладкоствольної мисливської), для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей). Предметом злочину, передбаченого ст. 224 Кримінального кодексу, крім зазначених вище видів вогнестрільної зброї, може бути також гладкоствольна мисливська вогнестрільна зброя.

До бойових припасів належать патрони, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби або вибухові пристрої в зібраному виді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнестрільної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони, набої до гладкоствольної мисливської зброї не є предметом злочинів, передбачених ч.1 ст. 222 і ст. 223 Кримінального кодексу.

До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети, ракетниці, а також вибухові пакети та інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять в собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предметів, за незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення, збут або розкрадання яких передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 222 і ст. 223 Кримінального кодексу.

5. До холодної зброї належать знаряддя та пристрої, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що мають колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, нунчаку, кастет тощо) і призначені для ураження живої цілі.

6. При вирішенні питання, чи є незаконним носіння, зберігання, придбання, виготовлення чи збут зброї, бойових припасів або вибухової речовини, судам необхідно керуватись: Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 року "Про право власності на окремі види майна", "Положенням про дозвільну систему", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року, "Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення і використання вогнестрільної зброї, боєприпасів до неї та вибухових речовин", затвердженою наказом N 164 від 25 березня 1993 року МВС України, та іншими нормативними актами.

Питання про відповідальність за незаконні діяння осіб, які перебувають на службі в частинах, підрозділах і установах Міноборони, Національної гвардії, Держкомкордону, Служби безпеки, Управління державної охорони та МВС, вирішується також з урахуванням Закону України від 25 березня 1992 року "Про Службу безпеки України", Закону України від 20 грудня 1990 року "Про міліцію" та інших нормативних актів, в тому числі відомчих інструкцій, наказів тощо.

7. Судам слід мати на увазі, що під незаконним зберіганням вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисні, без належного дозволу дії, пов'язані з володінням незалежно від тривалості часу будь-яким із зазначених предметів, що знаходяться не при винній особі, а у вибраному і відомому їй місці.

Незаконне носіння холодної та вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, без відповідного дозволу, дією по їх переміщенню, транспортуванню винною особою безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості швидкого їх використання.

Незаконним придбанням вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин слід вважати умисні дії, спрямовані на їх заволодіння (за винятком розкрадання), всупереч встановленому законом порядку, шляхом скуповування, обміну, привласнення знайденого, одержання в подарунок чи відшкодування боргу тощо.

Під незаконним виготовленням холодної, вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин слід розуміти умисні, без надання дозволу в установленому законом порядку, дії по їх створенню, по відновленню втрачених уражаючих властивостей чи переробленню будь-яких предметів, в результаті чого вони набувають властивостей холодної чи вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.

До незаконного виготовлення відноситься, зокрема, перероблення ракетниці, стартового, будівельного чи інших пістолетів, виготовлення обрізу із мисливської (в тому числі) гладкоствольної рушниці, виготовлення вибухових пристроїв з використанням будь-яких компонентів, що самі по собі не є вибуховою речовиною чи боєприпасом, але в результаті чого вони набувають характерних властивостей вогнестрільної зброї, бойових припасів чи вибухової речовини тощо.