Відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та від 17 жовтня 1997 року N 1153 "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2002 р. N 102/5 (державна реєстрація 25 листопада 2002 р. за N 915/7203) "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів" та з метою поліпшення організації роботи з питань підготовки, погодження, затвердження та подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів Мінпаливенерго (далі - актів)

1. Затвердити Порядок підготовки та подання нормативно-правових актів Мінпаливенерго на державну реєстрацію (далі - Порядок).

2. Структурним підрозділам Мінпаливенерго визначити осіб, які відповідатимуть за подання та державну реєстрацію нормативно-правових актів Мінпаливенерго, та протягом трьох днів надати їх кандидатури Юридичному управлінню.

У разі заміни особи негайно повідомити про це Юридичне управління.

3. Юридичному управлінню:

3.1. Вести реєстр осіб, відповідальних за державну реєстрацію нормативно-правових актів Мінпаливенерго.

3.2. Аналізувати причини відмови Міністерства юстиції в державній реєстрації нормативно-правових актів Мінпаливенерго, надавати пропозиції щодо удосконалення цієї роботи.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лушкіна В.А.

Цей Порядок розроблено відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та від 17 жовтня 1997 року N 1153 "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2002 р. N 102/5 (державна реєстрація 25 листопада 2002 р. за N 915/7203) "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів" та з метою поліпшення організації роботи з питань підготовки, погодження, затвердження та подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів Мінпаливенерго.

1.1. Цей Порядок застосовується під час підготовки актів, які регулюють відносини у паливно-енергетичному комплексі. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду, якщо в них є одна або більше норм, що:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи і законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного управління та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, що не належать до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

На державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

1.2. На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та з інших питань, які не мають нормативного характеру, а також ті, які містять індивідуально-конкретні приписи;

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищих органів державної влади;

ґ) спрямовані на організацію виконання рішень вищих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного управління та органів місцевого самоврядування, що не мають нових правових норм, а також внутрішньовідомчого характеру;

д) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші).

Якщо в тексті правового акта містяться правові норми та індивідуально-конкретні приписи, він вважається нормативним і підлягає державній реєстрації.

2.1. Підготовка проекту акта покладається на один або декілька структурних підрозділів міністерства, з урахуванням їх компетенції.

Для розробки проекту визначається коло осіб, відповідальних за його підготовку та організацію, які залучаються до цієї роботи.

Для підготовки найбільш важливих та складних проектів рекомендується створювати комісію (робочу групу).

Під час підготовки проекту акта обов'язковою є участь Юридичного управління Мінпаливенерго.

2.2. Якщо підготовку та затвердження акта доручено декільком підрозділам, то роботу над проектом організовує той з них, якому доручено скликання комісії або який у дорученні зазначений першим.

2.3. Посадова особа, яка очолює розробку проекту, за участю відповідних спеціалістів готує пропозиції щодо порядку його розробки та складає план роботи, у якому передбачається:

- вивчення матеріалів, необхідних для розробки проекту;

- розробка пропозицій по суті питань, які складають зміст проекту;

- обговорення підготовлених пропозицій та складання проекту;

- підготовка переліку актів, які втратять чинність, або до яких будуть внесені відповідні зміни у зв'язку з прийняттям підготовленого акта;

- направлення проекту на відгук відповідним органам;

- розгляд одержаних зауважень та пропозицій, доопрацювання проекту;

- підпис акта та подання його на державну реєстрацію.

У плані зазначаються строки виконання передбачених заходів та особи, відповідальні за їх виконання. Затверджений план надсилається всім співвиконавцям, зазначеним у дорученні про підготовку акта.

2.4. Проект, який передбачено затвердити за узгодженням з іншими органами, після його підготовки надсилається на офіційне узгодження до цих органів.

2.5. Під час підготовки акта, який має міжвідомчий характер, слід визначити коло міністерств, на які буде поширюватися дія цього акта, та, у необхідних випадках, ступінь їх участі у підготовці проекту.

3.1. Складання проекту починається з визначення кола питань, які слід вирішити у новому акті. До нього включаються правові норми, які відносяться до одного чи декількох питань, безпосередньо пов'язаних між собою за змістом. Необхідно також визначити вид акта (наказ, розпорядження, постанова тощо).

3.2. З початку роботи над проектом потрібно вивчити чинні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у цій сфері.

3.3. Структура проекту повинна забезпечити послідовний розвиток теми правового регулювання, а також правильне розуміння та застосування акта, що складається.

Текст нормативно-правового акта повинен містити аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження.

3.4. Проект повинен мати відповідну його змісту коротку назву.

Якщо є потреба у роз'ясненні мети та мотивів прийняття акта, у проекті подається вступна частина. Положення, що мають нормативний характер, до вступної частини не включаються.

Залежно від змісту та обсягів проект може складатися з розділів та підрозділів, які, як правило, мають заголовки.

3.5. Текст проекту викладається однозначною, чіткою та зрозумілою термінологією. Якщо термін має різні значення, то з тексту повинно бути зрозуміло, в якому з них застосовується він у даному акті.

3.6. Посилання на інші пункти проекту, а також на раніше видані відомчі акти, робляться лише у випадках, коли необхідно вказати їх взаємний зв'язок або уникнути повторення. Посилання на раніше виданий акт повинно містити його найменування, дату та номер акта, назву органу, що видав акт, а також дату та номер державної реєстрації (відомчого акта).

3.7. Кожний пункт проекту повинен містити, як правило, одну правову норму.

Декілька пов'язаних між собою правових норм доцільно вміщувати до одного пункту в тих випадках, коли це необхідно для їх правильного розуміння та застосування. Кожний самостійний пункт акта повинен мати повний та закінчений зміст.

3.8. Якщо у проекті необхідно навести переліки, таблиці, графіки, карти, зразки документів, бланків, схем, вони, як правило, містяться у додатку.

Додатки оформлюються таким чином: у верхньому правому куті зазначається "Додаток (у разі якщо їх декілька - його N) до пункту акта та назва акта". У відповідних пунктах проекту акта даються посилання на додатки.

3.9. Найменування організацій та об'єктів вказуються у проекті у точній відповідності з їх офіційним найменуванням, передбаченим статутами та положеннями про їх правовий статус, рішеннями про їх утворення та іншими актами.

Використання їх скорочених найменувань допускається у тих випадках, коли вони є офіційними (передбачені відповідними актами).

3.10. У випадках, коли у процесі підготовки нового акта необхідно внести зміни до раніше прийнятого акта, доцільно дати нову редакцію відповідних пунктів чинного акта. Якщо пункти, які потребують зміни, немає необхідності повністю викладати в новій редакції, до їх тексту вносяться уточнення (зокрема, шляхом виключення, доповнення або заміни окремих слів, речень). Можуть бути також викладені у новій редакції окремі частини пунктів, абзаців.

Доповнення, що містять нові правові норми, оформляються, як правило, у вигляді окремих пунктів та абзаців.

У проекті нового акта не рекомендується передбачати приписи із зазначенням про те, що вони приймаються "на зміну", "у часткову зміну", "на додаток" відповідного пункту чинного акта.

Тексти змін та доповнень, які вносяться до чинних актів, викладаються у кінці проекту.

3.11. Якщо є значна кількість актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, або до яких необхідно внести зміни чи доповнення (більше трьох), їх переліки необхідно викладати у додатку до проекту.

3.12. Під час підготовки пропозицій про визнання актів такими, що втратили чинність, або про зміну чи доповнення раніше прийнятих актів та їх частин, необхідно встановити, чи поширювалася їх дія наступними актами на інші організації, категорії працівників та врахувати ці обставини для того, щоб скасувати також акти про їх поширення.

3.13. Акти Мінпаливенерго, видані спільно чи за узгодженням з іншими органами, змінюються, доповнюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за узгодженням з відповідними органами.

4.1. Підготовлений проект слід узгодити з відповідними структурними підрозділами Мінпаливенерго, а у необхідних випадках з іншими центральними органами виконавчої влади. Проект вважається узгодженим за наявності віз.

Під час візування в разі незгоди із змістом проекту письмово викладаються зауваження та пропозиції щодо його спірних питань.