Обговоривши матеріали узагальнення практики застосування судами законодавства в справах про злочини неповнолітніх і про втягнення їх у злочинну та іншу антигромадську діяльність, Пленум відмічає, що суди в основному правильно застосовують законодавство у справах цієї категорії. Разом з тим у роботі деяких судів є істотні недоліки. Окремі суди ще не завжди враховують вимоги закону і вказівки Пленуму Верховного Суду України про необхідність забезпечувати такий рівень судової діяльності, який максимально сприяв би правильному застосуванню закону при розгляді справ про злочини неповнолітніх. У деяких випадках суди неналежно виконують вимоги процесуального закону, що визначає умови і порядок розгляду цих справ. Трапляються факти засудження осіб, які за віком не були суб'єктами злочину.

В окремих випадках суди приймають до свого провадження справи, по яких розслідування проведено неповно або допущено інші істотні порушення кримінально-процесуального закону.

При призначенні покарання винним неповнолітнім не завжди додержується принцип індивідуалізації. Іноді за наявності до того підстав не обговорюється питання про відстрочку виконання вироку неповнолітнім, а також про застосування до них примусових заходів виховного характеру. Нерідко недооцінюється роль громадськості у виправленні і перевихованні підлітків, залишаються без уваги випадки незастосування органами слідства закону про кримінальну відповідальність осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну й іншу антигромадську діяльність. Допускаються помилки при вирішенні питання про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

По окремих справах неналежно з'ясовуються причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів, а винесені з цього питання окремі ухвали (постанови) нерідко бувають неконкретними, мають інформаційний характер.

З метою підвищення рівня діяльності судів по розгляду справ про злочини неповнолітніх і про втягнення їх у злочинну та іншу антигромадську діяльність Пленум Верховного Суду України

1. Звернути увагу судів на необхідність вжиття дійових заходів, спрямованих на усунення зазначених недоліків, забезпечення суворого виконання вимог процесуального закону, що регулює умови і порядок розгляду справ про злочини неповнолітніх та про втягнення їх у злочинну й іншу антигромадську діяльність, підвищення культури і виховного впливу судових процесів.

2.

3. Крім обставин, зазначених у ст.64 КПК України, судам належить, відповідно до вимог ст.433 КПК України, всебічно і повно з'ясовувати питання, що підлягають установленню по справах про злочини неповнолітніх.

У разі істотної неповноти попереднього слідства, зокрема, коли не з'ясовані дані про особу підсудного, умови його життя і виховання, не виявлені дорослі співучасники і особи, що втягли неповнолітнього у злочинну й іншу антигромадську діяльність, суд, при неможливості усунути неповноту попереднього слідства в судовому засіданні, повинен повернути справу на додаткове розслідування.

4. Судам належить мати на увазі, що відповідно до ст.44 КПК України захисник у справі про злочин неповнолітнього допускається з моменту пред'явлення обвинувачення, а у разі затримання, як підозрюваного, або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - з моменту оголошення неповнолітньому протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, і участь захисника у судовому розгляді є обов'язковою незалежно від того, чи досяг обвинувачений на той час 18 років. Недодержання цієї вимоги в силу ст.370 КПК є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

З моменту допущення до участі у справі захисник має право до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого неповнолітнього мати з ним побачення віч-на-віч, а після першого допиту - без обмеження їх кількості і тривалості; бути присутнім при допитах неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого; ставити йому запитання; бути присутнім при провадженні інших слідчих дій, виконуваних з участю обвинуваченого або за клопотанням обвинуваченого чи його захисника; ставити запитання особам, яких допитують, і користуватися іншими правами, передбаченими ст.48 КПК.

5. Суди зобов'язані суворо додержувати вимог статей 441, 442, 443 КПК України про участь у судовому засіданні законних представників неповнолітніх підсудних, представників служб у справах неповнолітніх, учбових закладів, підприємств, установ чи організацій, в яких навчався або працював неповнолітній, і забезпечити надані їм законом права.