- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду
№ 4 від 09.07.2015 )
( Пункт 1 фактично втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Постанови Вищого господарського суду
№ 2 від 11.10.2010, до якої вносились зміни )
1. Абзаци перший - третій пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010
№ 2 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-2 Господарського процесуального кодексу України" замінити двома абзацами в такій редакції:
"Правом на звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України судових рішень господарських судів наділено сторін у справі, третіх осіб, Генерального прокурора України, його першого заступника та заступників.
У зв'язку з цим абзаци четвертий-шостий цього пункту вважати відповідно абзацами третім - п'ятим.
2. В абзаці першому пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011
№ 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" виключити слова "чи його заступника, який подав позов".
3. У підпункті 7.2 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011
№ 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами":
3.1. Абзац перший викласти у такій редакції:
"За змістом статті
113 ГПК і частини четвертої статті
37 Закону України
"Про прокуратуру" судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами, зокрема, за заявою Генерального прокурора України, його першого заступника та заступника, прокурора Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняних до них прокурорів.";
3.2. Останнє речення абзацу другого викласти в такій редакції: "При цьому участь у розгляді справи може взяти й інший прокурор, а не той, який подавав заяву про перегляд судового рішення, і не обов'язково належний до названих у частині четвертій статті
37 Закону України
"Про прокуратуру" .
4. У першому реченні підпункту 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011
№ 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" виключити слова "чи їх заступників".
5. У першому абзаці підпункту 7.1 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012
№ 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" виключити слова "чи його заступника".
6. Текст постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012
№ 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" викласти в такій редакції: "З метою однакового і правильного застосування законодавства про участь прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам, дати господарським судам такі роз'яснення.
1. Відповідно до частини першої статті
29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Поняття "прокурор" визначене у статті
56 Закону України "Про прокуратуру", а права прокурора стосовно подання позовної заяви (заяви) в порядку господарського судочинства, внесення апеляційної чи касаційної скарги на судові рішення господарських судів, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України - статтею 37 названого Закону.
У вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті
2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99
№ 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті
2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Системний аналіз приписів статті
36-1 Закону України
"Про прокуратуру" і норм
ГПК (зокрема, статті
29 та пункту 6 частини першої статті
81) свідчить про наявність у прокурора права на звернення до господарського суду з позовом в інтересах громадянина (в тому числі фізичної особи-підприємця) за наявності підтверджених належними доказами підстав, передбачених частиною другою статті
36-1 названого
Закону, та з урахуванням правил статті
12 ГПК стосовно підвідомчості справ господарському суду.
При цьому необхідно враховувати, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" від 18.09.2012
№ 5288-VI на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких центри надання безоплатної вторинної допомоги не розпочали надання такого виду правової допомоги, органи прокуратури можуть здійснювати представництво в суді інтересів громадян з такої підстави, як неспроможність громадянина через свій матеріальний стан самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Згідно з частиною другою статті
29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.
Закон не обмежує право прокурора на подання позову в інтересах держави в особі того її органу, що перебуває поза територією, на яку поширюються повноваження даного прокурора.
Право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов.
2. Статтею
13 Закону України
"Про прокуратуру" передбачена можливість створення спеціалізованих прокуратур на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур. Тому прокурори мають право звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави на загальних підставах. Прокурори беруть участь у судовому засіданні на підставі службових посвідчень.
3. Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.
У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті
63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті
81 ГПК .
Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті
2, частина друга статті
29 ГПК ), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті
63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті
81 ГПК.
При цьому якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті
63 ГПК . У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті
81 названого
Кодексу.
4. За змістом частини другої пункту 3 резолютивної частини
Рішення Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді включає не лише подання прокурором позовної заяви, але й розгляд будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора.Такою іншою справою може бути справа про банкрутство, порушена господарським судом за заявою прокурора із зазначенням кредитора - державного органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, наприклад, органу державної податкової служби як органу стягнення обов'язкових платежів.
5. Відповідно до статті
18 ГПК прокурор є самостійним учасником судового процесу.
................Перейти до повного тексту