1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2010 № 2а-363/10/2670
( Додатково див. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-363/10/2670 від 21.12.2010 Ухвалу Вищого адміністративного суду № К/9991/3017/11 від 19.03.2013 )
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., суддів - Донця В.А., Катющенка В.П., при секретарі судового засідання - Ємельяновій А.С., вирішив адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до народного депутата України, голови фракції Партії регіонів України ОСОБА_2, Кабінету Міністрів України, про визнання незаконними нормативно-правового акту та бездіяльності (за участю: позивача - ОСОБА_3, від відповідача-1 - не з'явились, від відповідача-2 - ОСОБА_4, довіреність № 29-22/93 від 18.03.2010 р.).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 06.08.2010 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Народного депутата України, голови фракції Партії регіонів України ОСОБА_2 про визнання незаконними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р. "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", визнання незаконним порядку підготовки, розгляду, ухвалення і набуття чинності значеного нормативно-правового акту та визнання незаконною безвідповідальність відповідача (з урахуванням уточнень позовних вимог від 03.08.2010 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2010 р. відкрито провадження у адміністративній справі 2а-363/10/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2010 р. залучено Кабінет Міністрів України у якості співвідповідача у справі 2а-363/10/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2010 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.
У судове засідання 03.08.2010 р. Позивач та представник Відповідача-2 прибули, Відповідач-1 не прибув.
Позивач позов підтримує. В обґрунтування позовних вимог посилається на Конституцію України, Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про планування і забудову територій", "Про боротьбу з корупцією", "Про інформацію", Земельний кодекс України.
Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях від 01.07.2010 № 31-01/234, вважає, що Президент України ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки предметом позову є окремі положення Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963. Також заявлено клопотання про слухання справи у відсутність Відповідача-1.
Відповідач-2 проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 05.07.2010, поданих представником в судовому засіданні 07.05.2010 р.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваний нормативно-правовий акт Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 (далі - Методика), Позивач вважає незаконними, оскільки вона не відповідає положенням:
- статей 3, 8, 13, 14, 19, 21 - 24, 27 - 30, 32, 35, 36, 40 - 43, 45 - 47, 49, 50, 54, 56, 60, 66, 68, 144 Конституції України, порушення яких застосуванням оскаржуваної постанови та бездіяльністю Відповідача-1 завдано шкоду правам та свободам Позивача;
- статей 42 п. 33, п. 4, 45 п. 5, 6, 9, 15, 30, 59 п. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ;
- статей 2, 3, 10, 16, 18, 23, 27, 28, 31, 32 Закону України "Про планування і забудову територій" ;
- статей 2 "а", "в", "г", 5 "г", "г", 8 Закону України "Про боротьбу з корупцією" ;
- статей 9, 10 Закону України "Про інформацію" ;
- статей 1, 5, 12, 33, 49, 54, 78 - 81, 86, 89, 90, 92, 95 - 104, 106 - 108, 116 - 119, 121, 125, 126, 128, 146 п. 2, 149, 150 п. 1, 2, 3, 151, 152 - 158, 168, 171, 186, 189 - 202, 210 - 212 Земельного кодексу України.
Позивач зазначає, що назва додатка № 11 до Методики "Нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)" містить цілу низку недоречностей. Наводить приклади, на його думку, недоліків одного з шести розрахунків визначення розміру шкоди за Методикою. Визначений завдяки Методиці розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (п. 6 за формулою 5) є законним інструментарієм для компенсації втрат знищувача ґрунтового покриву за явно сумнівними базовими показниками (додаток № 11 до Методики) при наявності "відсутності спеціального дозволу".
Пунктами "а", "б", "в", "г" ст. 4 розділу IX Прикінцевих положень Земельного кодексу України Кабінету міністрів України визначений вичерпний перелік дій щодо розробки та застосування нормативно-правових актів щодо землеустрою, земельного кадастру, оцінки землі. Пункт 2 ст. 157 Земельного кодексу передбачає, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України, а ст. 156 Земельного кодексу дає вичерпний перелік підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Однак, в оскаржуваній постанові Кабінету Міністрів України незаконно запропоновано зовсім інші підстави, а про шкоду, завдану встановленням обмежень щодо використання земельних ділянок (п. "в" ст. 156), у випадку з позивачем завдану ОСОБА_5 шляхом обмеження доступу до земельної ділянки, зовсім не йдеться, що є на думку Позивача фактом бездіяльності.

................
Перейти до повного тексту