Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року , затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060, з метою удосконалення містобудівної діяльності в місті Києві Київська міська рада

1. Містобудівна політика в місті Києві здійснюється Київською міською радою та її виконавчим органом (Київською міською державною адміністрацією), Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), територіальними органами центральних органів виконавчої влади на підставі Конституції України, законів України "Про стимулювання розвитку регіонів", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", Статуту територіальної громади міста Києва та інших нормативно-правових актів.

2. Головною метою містобудівної політики у місті Києві є забезпечення сталого розвитку міста Києва - столиці України як стабільного європейського міста з одночасним і справедливим урахуванням громадських та приватних інтересів, релевантних для розвитку міста; створення повноцінного життєвого середовища; збереження традиційних особливостей, історичного середовища та природно-ландшафтного комплексу міста; проведення реставрації та реабілітації об'єктів культурної спадщини; модернізація інженерної та транспортної інфраструктури; впровадження найкращих європейських практик сталого розвитку міст, закріплених у Лейпцизькій хартії сталого європейського міста (травень 2007 р., м. Лейпциг); розвиток засобів для інтегративного міського розвитку; сприяння вдосконаленню управлінських структур для їх практичного впровадження.

3. Відповідно до Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року основними принципами містобудівної політики в м. Києві є:

3.1. Компактне місто. Стримування територіального розростання міста для зменшення навантажень та витрат на інженерно-транспортну інфраструктуру. Пріоритет внутрішнього розвитку та облаштування міста. Раціональне використання вільних міських земельних ресурсів, модернізація застарілого житлового фонду, оновлення деградованих промислово-складських та інших територій.

3.2. Культурно-діловий центр країни. Великі ділові ініціативи. Активізація потенціалу розвитку столиці. Розширення міжнародних зв'язків і проектів. Збільшення конкурентоздатності економіки. Розвиток економіки знань. Поліпшення інвестиційного клімату. Розвиток установ культури з урахуванням потреб різних соціальних та вікових груп, людей з особливими потребами. Збільшення кількості установ дитячого дошкільного та позашкільного виховання, місць культурного спілкування для молоді.

3.3. Збалансований інтегрований розвиток міста та приміських територій. Координоване регулювання використання і забудови приміських територій (київської агломерації). Формування єдиного транспортно-планувального каркасу міста та приміської зони. Розвиток швидкісного електротранспорту для забезпечення сполучень місць розселення і прикладання праці міста та приміської зони. Забезпечення будівництва об'єктів спільних інтересів.

3.4. Відповідальність перед прийдешніми поколіннями. Збереження історичного середовища, пам'яток світового, національного та місцевого значення, раціональне їх використання для історико-пізнавального туризму.

Збереження та поліпшення унікального природного ландшафту, рівня озеленення, збагачення екосистем, створення парків, скверів, інших зелених насаджень, збільшення площ громадських зелених зон. Поліпшення якості повітря і води та санітарної очистки міста. Чистота територій.

3.5. Привабливе та гуманне місто. Підвищення якості житлових умов до рівня європейських столиць. Урахування потреб у житлі майбутніх поколінь. Можливість придбання житла для сімей з середнім рівнем доходу. Забезпечення соціального житла для громадян, що потребують соціальної підтримки. Гарантування громадської безпеки та надання високоякісних побутових, медичних і комунальних послуг. Розвиток інфраструктури фізкультури і спорту. Урахування потреб людей з обмеженими фізичними можливостями.

3.6. Мобільне та доступне місто. Збалансоване розселення та зайнятість на лівобережжі і правобережжі. Розвиток міської мобільності у широкому розумінні цього слова. Пріоритетний розвиток громадського швидкісного електротранспорту. Поліпшення транспортних зв'язків між районами міста. Збільшення довжини та щільності автомагістралей. Впровадження систем автоматизованого управління рухом транспорту. Будівництво тунелів, мостів, розв'язок та паркінгів. Забезпечення зручних транспортних зв'язків з приміськими територіями. Зменшення витрат часу до 30 - 40 хвилин на пересування від місця проживання до роботи. Моделювання наслідків проектних рішень.

3.7. Плановість і контроль за реалізацією Генерального плану міста Києва, іншої містобудівної документації, моніторинг реалізації містобудівної діяльності в цілому, завчасне виявлення конфліктних питань та відпрацювання шляхів їх вирішення. Реалізація галузевих програм розвитку. Запровадження системи оцінки наслідків прийняття містобудівних рішень. Впровадження Міської інформаційної аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності "Містобудівний кадастр Києва" (далі - МІАС ЗМД МКК). Обов'язкова реєстрація та облік в МІАС ЗМД МКК документів, необхідних для провадження містобудівної діяльності.

4. Для запровадження принципів, визначених пунктом 3 цього рішення, основними напрямами містобудівної політики є:

4.1. Планування, забудова та ефективне використання територій міста Києва.

4.2. Розроблення, затвердження та реалізація Генерального плану міста Києва, планів зонування території (зонінгів), детальних планів територій, розроблення програм і схем розвитку окремих галузей міського господарства, концепцій забудови, інтегрованого розвитку та використання територій.

4.3. Забезпечення дотримання стандартів планування, забудови та будівництва у м. Києві, затверджених в установленому порядку.

4.4. Забезпечення комплексності забудови при проектуванні та будівництві об'єктів на земельних ділянках, відведених в установленому порядку.

4.5. Проведення містобудівного моніторингу реалізації Генерального плану міста Києва, містобудівних програм, планів зонування території (зонінгів), детальних планів територій, проектної документації на будівництво, схем розвитку та розміщення галузей міського господарства, схем інженерно-транспортної інфраструктури, розміщення тимчасових споруд тощо.

4.6. Створення та ведення МІАС ЗМД МКК, формування інформаційних ресурсів, включення містобудівної та проектної документації на будівництво до містобудівного кадастру Києва. Авторизація процесів управління територіальним розвитком. Забезпечення містобудівної діяльності на основі бази даних містобудівного кадастру Києва.

4.7. Визначення територій для містобудівних потреб, розроблення та впровадження інвестиційних програм міста Києва.

4.8. Поліпшення соціальної та оптимізація інженерної і транспортної інфраструктур міста.

4.9. Захист життєвого та природного середовища міста Києва від шкідливого впливу техногенних факторів і соціально-побутових явищ, непередбачуваних змін клімату та небезпечних природних явищ, зокрема:

- формування збалансованої системи природокористування та структурної перебудови виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві та на транспорті;

- збереження екологічного та ландшафтного розмаїття;

- забезпечення захисту міста від несприятливих природних явищ, стихійних лих та техногенних аварій шляхом заходів щодо запобігання та ліквідації їх наслідків;

- вирішення питань утилізації побутових та промислових відходів.

4.10. Збереження пам'яток культурної спадщини та історичного середовища.

4.11. Проведення архітектурної діяльності та впровадження будівельної культури, орієнтованої на створення в місті Києві високоякісних публічних просторів та міських культурних ландшафтів, сучасних архітектурно-планувальних, функціональних та конструктивних рішень об'єктів містобудування, формування і реконструкцію містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів із широким залученням практики конкурентності проектних рішень.