КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

Р І Ш Е Н Н Я

N 616/776 від 10.07.2003

Про затвердження Концепції безпеки міста Києва

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), Постанови Верховної Ради України "Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України" ( 3/97-ВР ) Київська міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Концепцію безпеки міста Києва згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) розробити та внести на розгляд Київської міської ради програму заходів щодо забезпечення реалізації Концепції безпеки міста Києва.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови - секретаря Київради Ялового В.Б.

Київський міський голова О.Омельченко

"Хрещатик" N 143 (2350) від 30 вересня 2003 року

Додаток до

рішення Київської міської

ради

від 10.07.2003 N 616/776

КОНЦЕПЦІЯ

БЕЗПЕКИ МІСТА КИЄВА

Вступ

Концепція безпеки міста Києва (далі за текстом Концепція) являє собою офіційно прийняту систему поглядів на мету, завдання, основні принципи і напрямки діяльності у сфері забезпечення безпеки стійкого розвитку столиці, життя і здоров'я населення міста Києва, його прав та волі в умовах можливих загроз внутрішнього і зовнішнього характеру (далі - загрози).

Вона є підставою для:

розробки стратегії забезпечення безпеки міста Києва;

удосконалення та подальшого розвитку нормативно-правової бази забезпечення безпеки особистості, міста;

розробки та реалізації цільових програм щодо забезпечення безпеки столиці України від конкретних загроз (розділ 3);

формування та проведення єдиної політики міської влади, економічних і соціальних структур, населення міста у сфері забезпечення безпеки міста Києва.

Правову основу забезпечення безпеки міста Києва становлять ст.ст. 3, 17 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закони України "Про столицю України - місто герой Київ" ( 401-14 ), п.22 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР ), ст.ст. 1, 2, 5 Закону України "Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 ), ст.ст. 18, 21, 32 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ), ст.ст. 1, 2 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" ( 1645-14 ), ст.ст. 1, 8 Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" ( 1908-14 ) та інші закони, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України у сфері безпеки, захисту населення та територій, екології, економіки, містобудування тощо та рішення Київської міської ради від 20.06.02 N 84/84 ( ra0084023-02 ) "Про затвердження Основних засад екологічної політики міста Києва".

У Концепції відображено проблеми безпеки міста Києва, життєво важливі інтереси міста, його населення і кожного громадянина, основні види загроз цим інтересам, мета, принципи та основні напрямки діяльності щодо забезпечення безпеки міста Києва.

Розділ 1. Стан безпеки міста Києва

У місті Києві проводиться активна політика міської влади та цілеспрямована робота щодо підвищення безпеки столиці України.

У першу чергу це відноситься до попередження соціальних проблем. Зусилля міської влади спрямовуються на реалізацію завдань щодо поступового подолання бідності, підвищення життєвого рівня та зміцнення системи соціальної підтримки незахищених верств населення, забезпечення продуктивної зайнятості киян. В місті, шляхом підвищення пенсій, стипендій, рівня оплати праці забезпечено стабільне зростання грошових доходів населення. Тільки за 1996-2001 роки вони зросли більш, ніж у 3,5 рази. В місті Києві здійснюється регулювання ринку праці.

Значні зусилля здійснюються щодо збереження промислового та наукового потенціалу столиці за рахунок дотацій з міського бюджету підприємствам, науковим організаціям, ВУЗам, фінансування розробок та виробництва наукомістких виробів.

Досягнуто стабілізацію екологічних умов шляхом зниження викидів із ТЕЦ, контролю викидів на автотранспорті, ліквідації смітників, використання сучасних технологій утилізації відходів, очищення території міста від різного роду забруднень.

Приймаються активні заходи щодо підвищення стійкості систем життєзабезпечення міста шляхом створення запасів продовольства, санації з бюджету міста підприємств, які мають пріоритетне значення для життєдіяльності столиці, ремонту і профілактики комунальних мереж, створення страхового фонду документації на підприємствах міста.

Відбувається значне зниження залежності від імпорту при розвитку виробництв у місті Києві і Київській області, відтворення старих і формування нових міжрегіональних зв'язків.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.05.99 N 793 ( ra0793017-99 ) "Про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру міста Києва" в місті створена і функціонує міська територіальна підсистема для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Активізується діяльність щодо удосконалення роботи наглядових органів і реалізації запобіжних заходів на діючих потенційно небезпечних об'єктах та під час розробки проектної документації на нове будівництво. У складі Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації створена інспекція цивільної оборони та техногенної безпеки яка здійснює постійний нагляд за дотриманням законодавства у сфері захисту населення і територій з техногенно-небезпечними підприємствами.

Більш ефективно діє система оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Рятувальники оперативно-рятувальної служби міста Києва у 2002 році здійснили 2063 виїзди на ліквідацію 2014 аварійних та надзвичайних ситуацій, врятовано від смерті 27 чоловік.

Активізація форм і методів діяльності у сфері законності і правопорядку столиці сприяла досягненню позитивних результатів. Так, у 2002 році забезпечено скорочення злочинності на 7%, при підвищенні (очікуваного) рівня розкриття злочинів до 80% проти 77,5% у 2001 році. Триває робота щодо попередження і викриття фактів розповсюдження наркотиків, підліткової злочинності, зниження рівня нелегальної міграції.

Разом з тим, через недостатню ефективність правових та економічних механізмів щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій збільшується ризик катастроф техногенного і природного характеру.

Зміна умов життя супроводжується розподілом людей за рівнем доходів і якістю життя.

Останнім часом терористичні акти з області можливих загроз переходять до реальних. Спостерігається тенденція активізації діяльності екстремістських угруповань у Росії і інших закордонних країнах, що може негативно вплинути на безпеку міста Києва.

Усе це вимагає розробки та вживання стратегічних заходів щодо стабілізації економічного і соціального становища, поліпшенню забезпечення безпеки міста Києва.

Розділ 2. Життєво важливі інтереси міста Києва

Життєво важливі інтереси міста Києва - це сукупність інтересів кожного окремого мешканця, суспільних, виробничих та інших визначених законодавством утворень і міста в цілому.

Інтереси киян складаються з реального забезпечення конституційних прав та волі, особистої безпеки, безпеки їх майна, можливості фізичного, духовного, інтелектуального розвитку, створення та підтримки здорового способу і якості життя на рівні високорозвинених міст інших держав.

Інтереси соціальних груп складаються із забезпечення обумовлених законами умов їх функціонування, саморозвитку, самоврядування, підвищення активності членів цих груп при виконанні встановлених законодавством завдань.

Інтереси міста містять встановлення політичної, економічної та соціальної стабільності, виконання законів і підтримку правопорядку, створення нормальних умов життєдіяльності для киян. При цьому, інтереси міста у конкретних сферах прояву полягають у наступному:

у сфері громадської безпеки:

недопущення та своєчасне припинення будь-яких проявів терористичної діяльності;

підтримка та удосконалення системи забезпечення правопорядку; створення умов для розвитку ініціативи киян щодо сприяння силам забезпечення громадської безпеки;

у сфері попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру:

створення міської системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій;

створення Київської міської служби порятунку;

удосконалення організаційно-правових основ функціонування міської територіальної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

підвищення ефективності діяльності щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій, зменшення їх наслідків;

розвиток та підтримка у постійній готовності сил і засобів дія ліквідації надзвичайних ситуацій;

у техногенній сфері:

забезпечення безпеки виробничих структур, послідовна їх модернізація шляхом впровадження передових та нешкідливих технологій;

підвищення надійності роботи об'єктів та систем життєзабезпечення міста;

раціональне розміщення продуктивних сил міста;

забезпечення стійкого функціонування виробництв та інфраструктури міста Києва в умовах впливу факторів небезпек і загроз;

у екологічній сфері:

оздоровлення природного середовища, відновлення прийнятного рівня екологічного стану міста;

впровадження передових природоохоронних мір та технологій до генерального плану розвитку міста;

облік факторів захисту природи під час реалізації економічних та соціальних програм і проектів;

у соціальній сфері:

забезпечення прав кожної людини на особисту безпеку;

підвищення рівня та якості життя киян, викорінення бідності, забезпечення гідного життя ветеранів, інвалідів та людей похилого віку, подолання кризової демографічної та екологічної ситуації і забезпечення здоров'я населення;

розвиток житлово-комунального господарства та сфери побутових послуг;

доступність для всіх киян медичного обслуговування, транспорту, зв'язку;

підтримка родини як первісного осередку суспільства;

у оборонній сфері:

створення умов для ефективної діяльності підприємств оборонного комплексу;

створення та ведення ефективної системи цивільної оборони;

зміцнення зв'язків міста Києва і військових установ України; проведення активної військово-патріотичної роботи серед молоді;

своєчасне та повне виконання заходів мобілізаційної підготовки;

в сфері економіки:

підвищення інноваційної та інвестиційної активності;

захист інтересів вітчизняного виробника, підвищення конкурентної спроможності товарів та послуг, які вироблені у місті;

боротьба з економічними злочинами, корупцією;

забезпечення переходу економіки на модель стійкого розвитку; забезпечення розвитку та ефективного використання науково-технічного потенціалу міста;

у сфері духовного життя культури та науки:

духовне відродження суспільства, утвердження високої моральності, гуманізму та культури розвиток багатовікових духовних традицій;

створення умов доступності до культурних цінностей усім членам суспільства;

розвиток науки, підтримка наукового потенціалу міста на високому міжнародному рівні, створення умов для припинення міграції вчених - науковців в інші сфери діяльності, від'їзду за кордон;

у внутрішньо-політичній сфері:

дотримання основних прав киян на життя та безпеку, забезпечення цивільного захисту, згоди, правопорядку, стабільності державної влади та її інститутів, завершення становлення демократичного суспільства;

у міжнародній сфері:

забезпечення традиційних зв'язків зі столицями держав;

встановлення двосторонніх зв'язків з найбільшими містами світу на основі всебічного співробітництва та взаєморозуміння;

розвиток туризму, залучення іноземних громадян для ознайомлення з визначними пам'ятками міста, створення комфортних умов для їх перебування в місті;

всебічна підтримка української діаспори за кордоном.

Розділ 3. Можливі загрози безпеки міста Києва

Розробка заходів для поліпшення стану безпеки міста, механізму їх реалізації здійснюється з урахуванням загроз, які протистоять відповідним інтересам киян, соціальним групам, місту в цілому.

Найбільш характерними є наступні групи загроз соціальні, політичні, комунально-побутові, техногенні, природні, екологічні, інформаційні, психологічні, кримінальні, терорістічни, військові. Ці загрози носять комплексний, взаємозалежний характер і більшість з них мають транскордонні масштаби.

Рівні небезпеки загроз різного виду залежать від політичного становища держави та у світі в цілому, стабільності соціально-економічного розвитку України та міста Києва і в різні періоди можуть змінюватися.

Значимість загроз підсилюється особливостями міста Києва:

Київ - історичний центр Київської Русі, його вплив на долю України має визначальне значення;

Київ - столиця України, її політична, соціальна, моральна і культурна атмосфера - застава здорового суспільного клімату всіх областей України та її населення;

Київ - великий промисловий центр України, його внесок у загальні економічні показники держави є визначальним;

Київ - найбільший транспортний вузол держави від стану якого залежить функціонування всієї транспортної системи України;

Київ - найбільше зосередження фінансових і інформаційних потоків, що забезпечують розвиток України;

Київ - центр наукового і культурного життя держави, зосередження значної частини національного надбання;

Київ - унікальний історичний і архітектурний світовий центр, об'єкт містобудівної діяльності особливого регулювання.

3.1. Загрози комунально-побутового та житлового характеру

Для нормальної життєдіяльності міста та його населення життєво важливе значення має стійке та надійне комунально-побутове забезпечення, стійка система життєзабезпечення міста і вирішення житлових проблем.

Основними загрозами комунально-побутового та життєвого характеру є:

підвищення аварійності на інженерних комунікаціях та джерелах енергопостачання;

можливість впливу зовнішніх факторів на якість води;

дефіцит джерел теплопостачання в окремих районах міста;

перевантаженість магістральних інженерних мереж каналізації; повільне впровадження нових технологій очищення питної води, утилізації виробничих та побутових відходів, енергозберігаючих, маловідходних технологій (у тому числі у будівництві) застосування матеріалів, сировини, продуктів, що містять речовини, які руйнують озоновий шар надзвичайно стабільних речовин, що вимагають спеціальних технологій утилізації;

недостатній обсяг заміни застарілих інженерних мереж і основного енергетичного устаткування і, як наслідок, зниження надійності та стійкості енергопостачання;

зниження рівня надання комунально-побутових послуг для населення (лазні, пральні тощо);

витоки у мережах тепло- та водопостачання, що приводить до вимивання грунту і утворення провалів;

старіння житлового фонду та інженерної інфраструктури міста.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз комунально-побутового та житлового характеру є:

послаблення матеріально-технічної бази житлового та комунально-побутового забезпечення через низьку платоспроможність населення;

старіння та зношеність газових, водопровідних, теплових та інших інженерних мереж і споруджень;

неповна закольцованість мереж теплопостачання;

недостатня наявність чи повна відсутність резервних та аварійних джерел водо- і теплопостачання;

неможливість використання альтернативних енергоресурсів (вітрової, сонячної, геотермальної енергії тощо).

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до різкого підвищення аварійності на комунально-енергетичних мережах міста;

до погіршення функціонування економіки міста;

до дестабілізації санітарно-епідеміологічного стану підвищення рівня інфекційних захворювань;

до зниження рівня життєзабезпечення населення столиці при надзвичайних ситуаціях, викликаних сильними морозами, засухою;

до створення нестабільної соціальної обстановки.

3.2. Техногенні загрози

У Києві офіційно зареєстровано 39 підприємств, які використовують в своєму виробництві хімічно небезпечні речовини (хлор - 200т, аміак - 382т, інші - 160т), 2 радіаційно небезпечних об'єкта, 292 вибухо- та пожежно-небезпечних підприємства (згідно з Переліком потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки міста Києва). У місті сформувався великий будівельний комплекс, функціонує складна мережа міського транспорту, місто - могутній залізничний вузол. По його території проходить два магістральних газопроводи. Однією з найактуальніших проблем для всіх галузей економіки є високий ступінь зносу основних фондів. В середньому по місту він оцінюється у 37,7%, а в окремих галузях і сферах економіки ця цифра значно вища. Все це обумовлює високий рівень ризику техногенних аварій та катастроф.

До найбільш вірогідних загроз техногенного походження слід віднести можливість виникнення:

аварій з викидом (загрозою викиду) хімічно небезпечних речовин у районах проживання киян і утворенням зон хімічного забруднення;

радіаційних аварій на ядерній установці НАН України та на підприємстві "Радон" з утворенням (загрозою створення) зон радіоактивного забруднення;

аварій на залізничному, річковому та автомобільному транспорті з викидом небезпечних речовин і виникненням великих площ зараження, забруднення та загорання;

великомасштабних пожеж, вибухів у місцях сконцентрованого проживання та перебування населення;

зон затоплення внаслідок руйнування греблі Київської ГЕС;

транспортних аварій на метрополітені;

аварій на комунальних системах життєзабезпечення міста;

аварій на енергетичних мережах;

аварій на очисних спорудах;

аварій на магістральних газопроводах;

аварій на об'єктах з джерелами іонізуючого випромінювання;

аварій систем зв'язку та телекомунікацій;

авіаційні катастрофи в аеропорту "Жуляни" та на території міста Києва тощо.

Основними передумовами, що збільшують виникнення техногенних загроз є:

підвищена концентрація потенційно небезпечних об'єктів;

старіння основних виробничих фондів;

скорочення внаслідок забудови, санітарно-захисних зон навколо потенційно небезпечних об'єктів;

падіння виробничої дисципліни та збільшення у зв'язку з цим числа відхилень від установлених технологічних режимів роботи;

поява великої кількості дрібних виробників поза колом нагляду;

відсутність належних мір захисту та профілактики на залізничному і автомобільному транспорті, який перевозить небезпечні речовини;

недостатня ефективність системи захисту населення та реагування на надзвичайні ситуації на міському рівні (не на всіх хімічно небезпечних об'єктах встановлено автоматизовану систему виявлення та оповіщення, локалізації і ліквідації наслідків аварій).

Реалізація техногенних загроз може призвести:

до загибелі та втрати здоров'я промислово-виробничого персоналу і населення, яке мешкає поблизу небезпечних об'єктів;

до зростання травматизму на виробництві;

до знищення значних матеріальних цінностей, великого економічного збитку;

до руйнування середовища побуту людини з посиленням соціально-політичних та економічних загроз.

3.3. Природні загрози

Місто Київ розташоване на обох берегах р.Дніпро, в його середній течії, на межі фізико-географічних зон - лісостепової та мішаних лісів. Правобережна частина міста розміщена на складному рельєфі з перепадом висот до 100 м, що сприяє виникненню зсувних процесів, які загрожують як інженерним спорудам, так і життю населення. Ускладнюють ситуацію особливості геологічної будови схилів, для яких характерним є чергування глинистих водонепроникних грунтів з водонасиченими грунтами, а також метеорологічні умови - атмосферні опади зволожують грунти, що призводить до ерозії схилів.

До основних природних загроз відносяться:

можливість затоплення території міста внаслідок сильних затяжних дощів та інтенсивного таяння снігу в басейні річок Дніпро та Десна;

можливість підтоплення лівобережної частини міста ґрунтовими водами;

виникнення карстово-суффозіонних процесів, провалів на поверхні земної кори;

виникнення зсувів, селів, обвалів правобережної частини території міста;

у зимовий період можливі снігові замети, сильна ожеледь, що може призвести до зупинення руху міського транспорту порушення енергопостачання промислових та житлових об'єктів;

задимлення житлових масивів внаслідок масових торф'яних, лісових пожеж у лісопарковій та у приміській зоні міста.

Основними передумовами, що збільшують виникнення природних погроз, є:

недостатня розвиненість системи моніторингу навколишнього середовища;

господарська діяльність людини, що призводить до підрізання та додаткового навантаження схилів, зволоження грунтів та пошкодження водонесучих комунікацій;

тривалі періоди з високими температурами у літній період та відсутністю дощів;

зношеність зливової каналізації, особливо в центрі міста;

наявність значної кількості підземних вироблень і споруджень.

Реалізація зазначених загроз може призвести до:

загибелі та втрати здоров'я великої кількості киян;

нанесення значного збитку виробничому та житловому фондам, культурним цінностям;

порушення нормальної життєдіяльності міста.

3.4. Екологічні загрози

Охорона навколишнього середовища від негативного впливу діяльності людей є першочерговою проблемою для міста Києва.

Метою Основних засад екологічної політики міста Києва є сталий розвиток, який передбачає узгодженість економічного соціального та екологічного аспектів розвитку столиці.

Основними екологічними загрозами є:

критичний стан атмосфери, зростання до небезпечних меж концентрації ряду хімічних речовин (оксидів азоту, сірки, діоксиду вуглеводу тощо) у повітряному просторі міста, неприпустимий рівень забруднення повітря;

забруднення до критичних рівнів стічними водами та шкідливими викидами гідросфери, небезпечні забруднення не тільки поверхневих, але і підземних вод;

техногенне забруднення літосфери внаслідок відсутності ефективних технологій утилізації радіоактивних, хімічних, промислових та побутових відходів;

перевищення у продуктах харчування допустимих концентрацій небезпечних для здоров'я речовин (ядохімікати, нітрати, важкі метали, консерванти тощо);

загроза впливу на киян та на територію міста аварій і стихійних лих, які відбуваються у Київській та інших областях.

Основними передумовами, що збільшують виникнення екологічної загрози, є:

невиконання природоохоронного законодавства, відсутність контролю за газоочисним устаткуванням та системою його експлуатації;

проникнення технологій, що не забезпечують безпеку природи та людини;

застосування міськими службами речовин, які приносять шкоду навколішньому середовищу;

збільшення кількості автотранспорту з високим рівнем вихлопних газів, що забруднюють навколишнє середовище.

Реалізація екологічних загроз може призвести:

до збільшення числа захворювань серед киян;

до скорочення тривалості життя киян;

до загострення протиріч між виробництвом та природоохоронною діяльністю.

3.5. Загрози епідеміологічного характеру

Створення сприятливого санітарно-епідеміологічного стану є неодмінною умовою життєдіяльності міста.

До основних епідеміологічних загроз належать:

спалах інфекційних захворювань з повітряно-краплинним механізмом передачі;

ріст шкірно-венерологічних захворювань і захворювань на СНІД; ріст гострих кишкових захворювань, захворювань на туберкульоз і вірусний гепатит;

можливість спалахів особливо небезпечних інфекційних захворювань.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз епідеміологічного характеру, є:

зростання соціально-неблагополучного контингенту мешканців міста Києва (біженці, переселенці, безпритульні, жебраки тощо);

погіршення соціально-екологічних, житлово-побутових умов життя значної частини киян;

посилення міграційних процесів, що сприяє зниженню рівня імунізації населення, у першу чергу дітей;

слабка профілактика інфекційних захворювань;

наявність у столиці установ та організацій, які працюють зі збудниками особливо небезпечних інфекційних захворювань, можливість розповсюдження таких інфекцій внаслідок зниження трудової та виробничої дисципліни чи терористичного акту;

децентралізоване постачання великої кількості продуктів харчування, що мають обмежений термін вживання, імпортних продуктів із завершеними термінами реалізації та продуктів низької якості;

різке розширення вуличної торгівлі, у тому числі несанкціонованої, при якій відсутні необхідні санітарно-гігієнічні умови реалізації та збереження продукції;

соціальне розшарування населення, занепад моральності, зростання проституції і наркоманії;

різке збільшення кількості киян, які виїжджають за кордон, у тому числі в країни Азії та Африки.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до збільшення смертності серед киян;

до виникнення епідемій небезпечних та особливо небезпечних інфекційних захворювань;

до зниження рівня здоров'я киян, скорочення середньої тривалості життя.

3.6. Економічні загрози

Проблеми економічних умов життя суспільства в сучасних умовах набрали особливої гостроти. Економічна захищеність киян - найважливіша характеристика стійкого та стабільного розвитку міста.

До основних економічних загроз відносяться:

одночасний різкий спад промислового виробництва та не повне використання основною масою населення товарів і послуг;

невиправдане зростання цін на енергоресурси;

зростання вартості послуг міського транспорту;

розрив сформованих господарських зв'язків;

зростання економічних злочинів та корупції;

послаблення творчої та трудової активності киян;

залежність міста від постачань інших країн, недостатня кооперація з підприємствами Київщини, найближчих областей та ближнього зарубіжжя;

зниження рівня якості продукції та її конкурентноздатності;

недостатня платоспроможність відповідальних споживачів та недостатні запаси палива і наявність резервних джерел енергопостачання;

перевантаженість транспортних магістралей;

низька живучість системи зв'язку в умовах порушень енергопостачання;

перехід частини торгових центрів під контроль окремих угрупувань та кримінальних структур.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз економічного характеру, є:

диктат інфляційного та спекулятивного капіталу;

перевага приватних та корпоративних інтересів над міськими;

криміналізація економіки;

тінізація економіки;

недостатня ефективність діючих методів державного регулювання у сфері економіки;

високий рівень монополізації економіки і виробництва;

диктат іноземної валюти над національною;

перехід від нормальних товарно-грошових відносин до методів взаємозаліків боргів і інших подібних форм економічних відносин;

виїзд за рубіж кваліфікованих інженерно-технічних та наукових кадрів;

стагнація наукомістких виробництв та виробництв із передовими технологіями;

різка відмінність рівня оплати праці працівників у різних сферах економіки та організаціях різних форм власності;

неврегульованість виробничо-господарських зв'язків суб'єктів власності;

відмова Кабінету Міністрів від фінансування витрат Києва як столиці України.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до ланцюгового процесу реалізації загроз соціального, політичного, екологічного та техногенного характеру;

до масового безробіття, різкого зниження життєвого рівня киян;

до економічної кризи у місті.

3.7. Терористичні загрози

Тероризм став одним з найбільш небезпечних проявів злочинності для суспільства. Особливо небезпечним він є для великих міст, політичних, економічних і культурних центрів. Терористичні акти стають усе більш масштабними, багатоликими щодо мети та видам прояву. Тероризм одержав можливість використовувати у своїх злочинних цілях досягнення науки та техніки.

До основних загроз терористичного характеру належать:

напад на політичні та економічні об'єкти (захоплення, підрив, обстріл тощо);

вибухи та інші терористичні акти у місцях масового перебування людей (метро, вокзали, транспорт, житлові квартали);

викрадення людей та захоплення заручників;

захоплення повітряних судів та інших транспортних пасажирських засобів;

напад на потенційно небезпечні для життя населення об'єкти;

вивід з ладу систем керування авіаційним і залізничним рухом, силових ліній електропостачання, засобів зв'язку, комп'ютерної техніки та інших електронних приладів (електромагнітний тероризм);

порушення психофізичного стану людей шляхом програмованого поводження та діяльності цілих груп населення;

кібернетичні атаки на найважливіші комп'ютерні мережі;

впровадження через пресу, радіо і телебачення інформації, яка може викликати перекручену суспільну думку, безладдя в суспільстві;

проникнення в інформаційні мережі з метою порушення їх роботи;

застосування хімічних і радіоактивних речовин у місцях масового перебування людей;

отруєння (забруднення) систем водопостачання, продуктів харчування;

штучне поширення збудників інфекційних хвороб.

Основними передумовами, що збільшують виникнення терористичної загрози, є:

об'єднання організованих терористичних організацій з великою кількістю самостійних автономних осередків та індивідуумів;

поява нових видів тероризму (інформаційного, техногенного, кібернетичного тощо);

розширення спектру способів терористичної діяльності (біологічних, хімічних, радіаційних тощо);

невмотивованість та непередбаченість так названого "не розбірливого" тероризму, коли насильство спрямоване не проти конкретних осіб і об'єктів, а на безладне вбивство випадкових людей;

зростання "інтелектуального" рівня тероризму пропорційно темпам розвитку техніки та науки.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до порушення на тривалий період нормального життя міста;

до створення атмосфери страху;

до великої кількості жертв.

3.8. Кримінальні загрози

Посилення криміналізації суспільства завдає серйозної шкоди умовам життя.

До основних кримінальних загроз належать:

посилення кримінального тиску на життєдіяльність міста;

можливість зрощення злочинних сил із представниками силових структур;

перехід банків, економічних, торгових та посередницьких центрів під контроль кримінальних груп;

можливість проникнення злочинних авторитетів у виборні органи законодавчої влади держави та міста, а також у правоохоронні органи;

вплив кримінальних структур на ринкові ціни на продукти повсякденного вжитку.

Основними передумовами, що збільшують виникнення кримінальної загрози, є:

відсутність достатньо діючого законодавства у цій сфері як на державному, так і на місцевому рівнях;

недосконалість вітчизняного законодавства та існуючих механізмів протидії корупції та організованій злочинності;

розподіл сфер впливу серед різних кримінальних структур;

значна кількість у місті вихідців з країн ближнього та далекого зарубіжжя, у тому числі незареєстрованних у встановленому порядком громадян;

слабке розкривання замовлених вбивств, у тому числі з політичних мотивів.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до появи атмосфери страху та невпевненості у суспільстві;

до можливості переходу реальної влади в місті до злочинних авторитетів;

до паралізації економічних перетворень;

до знецінювання демократичних завоювань.

3.9. Загрози соціального характеру

Загрози соціального характеру міста є пріоритетними при розгляді всього спектру можливих загроз. Загрози у цій сфері можуть привести до зростання соціальної напруги в суспільстві, виникнення протиріч серед різних верств міського населення.

До основних соціальних загроз належать:

розшарування суспільства на вузьке коло багатих і широку масу малозабезпечених громадян;

виникнення та збільшення тенденцій зростання конфліктів на міжнаціональній основі, особливо на основі етносоціальної стратифікації (закріплення престижних та соціально значимих видів діяльності за визначеними національностями);

зростання рівня безробіття працездатних громадян, особливо серед молоді, науково-технічного та наукового персоналу, військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби;

зниження рівня освіти та писемності, інтелектуального потенціалу і культури населення;

поява неузгодженості серед частини населення з питань релігії;

зниження рівня духовної сфери життя міста, обумовленого духовною експансією ззовні, необхідністю зміни одних духовних орієнтирів на інші;

зниження рівня задоволення харчуванням, житлом, комунальними, транспортними та іншими видами послуг;

зниження рівня здоров'я населення міста внаслідок недосконалості системи охорони здоров'я зростання споживання алкоголю, тютюну та наркотичних речовин, різкого погіршення умов охорони праці, інтенсифікації трудового процесу;

зростання можливостей виникнення епідемій.

Основними передумовами, що збільшують виникнення соціальних загроз, є:

велика чисельність населення міста та висока щільність його проживання;

висока частка жителів похилого та пенсійного віку;

постійний приплив населення ззовні з іншим менталітетом і способом життя, велика міграція населення (робоча сила тощо);

стрімке збільшення релігійних конфесій, які суперечать ладу, укладу та способу життя киян;

перехід від лікувально-профілактичної медичної допомоги до екстреної медицини;

комерціалізація мережі охорони здоров'я та аптечної мережі;

відсутність рівних економічних можливостей киян в отриманні освіти та реалізації своїх можливостей;

недостатність верстви середнього класу, якій є гарантом стабільності суспільства;

відносно високі ціни на продукти харчування та товари повсякденного попиту, житло в порівнянні з іншими містами України;

велика частка закордонних постачань товарів повсякденного попиту.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до зниження рівня здоров'я киян, скорочення середньої тривалості життя, зменшення народжуваності, погіршення інших демографічних показників;

до глибокого розшарування киян на групи (за економічною, національною, релігійною ознаками тощо) та виникненню на цьому грунті конфліктів, що важко розв'язати, і масових безпорядків;

до створення передумов для поглиблення небезпечних негативних тенденцій (п'янство, наркоманія, проституція, злочинність, у тому числі дитяча);

до зниження загального середнього рівня моральних устоїв киян.

3.10. Загрози політичного характеру

Місто Київ - столиця України. Тому потребують особливої уваги загрози політичного характеру.

До основних загроз політичного характеру належать:

виникнення екстремістських політичних кланів і угруповань;

протиправна діяльність деяких політичних і суспільних об'єднань, що використовують насильство як засіб політичної боротьби;

тенденція до відхилення основної частини населення від політичного життя міста, "політична байдужість", поряд з підвищеною політизацією деяких груп населення.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз політичного характеру, є:

зміна ідеологічних орієнтирів, напрацювання нових ідеологічних цінностей, незрозумілих та недоступних широким масам;

відносна легкість реєстрації та оформлення різних суспільних і політичних організацій (партій союзів фондів тощо) не враховуючи суспільної думки;

діяльність суспільних та політичних організацій поза всяким контролем суспільства;