Про Програму інформатизації міста Києва на 2002 - 2004 роки | Рішення № 107/107 від 11.07.2002 | Київська міська рада

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

II сесія XXIV скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 107/107 від 11.07.2002

Про Програму інформатизації міста Києва

на 2002 - 2004 роки

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), Закону України "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ) та з метою організаційного забезпечення практичної реалізації завдань, що окреслені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації" від 12.04.2000 N 644 ( 644-2000-п ), Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Програму інформатизації міста Києва на 2002 - 2004 роки згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) передбачати кошти на виконання Програми інформатизації міста Києва на 2002 - 2004 роки.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань транспорту та зв'язку.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток

до рішення Київради

від 11 липня 2002 р.

N 107/107

Програма

інформатизації міста Києва на 2002 - 2004 роки

Вступ

Програма інформатизації передбачає визначення основних принципів політики Київської міської державної адміністрації при формуванні та виконанні Програми інформатизації міста Києва на 2002 - 2004 рр.

Програма інформатизації міста Києва повинна визначати стратегію інформаційно-аналітичного забезпечення розв'язання соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, національно-культурних та інших проблем у сферах діяльності місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на засадах широкого застосування комп'ютерних технологій.

Програма розроблена з урахуванням основних положень Законів України "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ), "Про Концепцію Національної програми інформатизації" ( 75/98-ВР ) та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації" ( 644-2000-п ), а також Програми соціально-економічного розвитку м. Києва.

1. Загальні положення

Проведений аналіз виконання чинної Програми інформатизації міста Києва на 1999 - 2001 роки показав, що її фактичне виконання не буде завершено повністю у рамках зазначеного періоду (в основному, за браком фінансування), що створює загрозливі тенденції відставання темпів впровадження та використання сучасних комп'ютерних інформаційних технологій в різноманітних сферах життєдіяльності столиці України.

1.1 Особливості інформатизації міста Києва

Київ, як об'єкт інформатизації, характеризується:

- особливим соціально-політичним і економічним становищем як столиця держави;

- наявністю значної кількості роз'єднаних інформаційних ресурсів;

- достатньо розвинутою телекомунікаційною мережею, різні сегменти якої відрізняються технологічними особливостями, якісними та кількісними показниками, належністю до власності різних компаній;

- високим, в порівнянні з іншими регіонами України, рівнем насиченості телефонами та комп'ютерами з розрахунку на душу населення;

- інвестиційною привабливістю з боку як вітчизняного, так і іноземного капіталу;

- наявністю значної кількості підготовлених фахівців з інформаційних технологій (як випускників вузів, так і інженерного персоналу колишнього ВПК тощо);

- наявністю науково-дослідних, дослідно-конструкторських та виробничих підприємств і організацій, які працюють в галузі зв'язку та інформаційних технологій.

Програма інформатизації міста Києва повинна враховувати пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку міста Києва, що спрямовані насамперед на оздоровлення економіки, створення сприятливого життєвого середовища відповідно до сучасних вимог соціальних стандартів якості життя, підвищення позитивних тенденцій у розвитку трудового ресурсного потенціалу міста Києва, сприяння продуктивній трудовій діяльності населення та забезпечення цільового соціального захисту громадян. Інформатизація Києва відіграє особливе значення для України тому, що має дві сторони: внутрішню та зовнішню. Внутрішня - пов'язана з життям та працею людей, а також з управлінням містом. Зовнішня - із Києвом як особливим важливим регіональним компонентом держави.

Програма інформатизації міста Києва передбачає наступні пріоритетні напрямки розвитку інформатизації:

- інформаційно-аналітичне забезпечення управлінської діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- комп'ютерно-телекомунікаційну та інформаційну підтримку розв'язання соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, національно-культурних та інших проблем у сферах діяльності місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- інформаційне забезпечення потреб населення та підприємств усіх форм власності.

1.2 Стан інформатизації міста Києва

Однією із найважливіших передумов широкого впровадження сучасних інформаційних технологій у всі сфери діяльності міста Києва є створення сучасної інфраструктури інформатизації, основними елементами якої є:

- телекомунікаційна складова;

- мережеві інформаційні технології;

- сукупність інформаційних ресурсів;

- засоби обчислювальної техніки, мережеве обладнання та програмне забезпечення;

- прикладні інформаційні технології;

- система забезпечення інформаційної безпеки;

- сукупність кваліфікованих кадрів і система їх підготовки та перепідготовки;

- система науково-методичного забезпечення;

- система нормативно-правового забезпечення;

- система стандартизації та сертифікації;

- система виробництва та впровадження компонентів інформаційної інфраструктури.

Розглянемо більш детально лише ті компоненти, які повинні знайти відображення в Програмі інформатизації міста Києва як одній із регіональних програм, що є складовими Національної програми інформатизації ( 74/98-ВР ).

Мережі електрозв'язку та мережі передачі даних є одним з визначальних компонентів телекомунікаційної інфраструктури. Стан цих мереж в місті відображає рівень його інформатизації та визначає її перспективу. За рівнем оснащення телефонним зв'язком Київ відстає від столичних міст економічно розвинених країн у 1,5 - 2 рази, а з таких видів електрозв'язку, як передача даних, телерадіомовлення, стільникова мережа тощо, відставання ще більше.

Роботи зі створення корпоративних мереж більшості районів та управлінь міста ще знаходяться у початковій стадії. Взаємодія систем муніципального управління з відомчими корпоративними системами практично відсутня. Повільно вирішується питання створення єдиної корпоративної мережі органів управління міста Києва. Пілотний проект побудови цієї мережі не вдалося завершити в основному через відсутність фінансування, погану пропускну спроможність каналів зв'язку, недостатню потужність центрального вузла корпоративної мережі.

Поточний стан розвитку сегмента мережі Інтернет, що знаходиться у м. Києві, значно випереджає розвиток українського сегмента мережі Інтернет у цілому. У м. Києві послуги доступу до ресурсів мережі Інтернет надають 119 операторів. Тут розміщуються 43,7 % українських інформаційних ресурсів і більш ніж 50 % користувачів мережі. Сорок чотири головні управління та управління і районні у місті Києві державні адміністрації використовують можливості мережі Інтернет. Але це значно нижче, ніж у столицях економічно розвинених країн.

У 1999 - 2000 роках були проведені роботи з розвитку інформаційного портрета міста та розробки на цій основі офіційного Веб-сайта Київської міської державної адміністрації. Але цей інформаційний ресурс поки що слабо наповнений, а сам сервер функціонує недостатньо стабільно.

Побудова інфраструктури інформатизації міста Києва неможлива без використання сучасних засобів обчислювальної техніки, мережевого обладнання та програмного забезпечення. Разом з тим, незважаючи на нарощування темпів насичення міста засобами обчислювальної техніки, їх якісний склад залишається незадовільним. Все ще велику частку комп'ютерного парку складають застарілі моделі. Лише 45,4 % від загальної кількості ПЕОМ, що застосовуються в органах управління містом, є комп'ютери на базі процесора типу Pentium, Pentium II та Pentium III.

Ситуація на краще змінюється дуже повільно внаслідок практики багаторічної експлуатації комп'ютерів і недосконалої системи формування амортизаційних відрахувань. У місті є значні потреби у комп'ютерних засобах на 2002 - 2004 роки.

Незважаючи на незадовільний фінансовий стан багатьох підприємств і низьку купівельну спроможність як суб'єктів господарювання, так і населення, у м. Києві починає відроджуватись і розширюватись індустрія виробництва програмного забезпечення. Все більше компаній починають займатися цим видом бізнесу, поступово насичуючи ринок проблемно-орієнтованим програмним забезпеченням. Однак розвиток цієї індустрії стримується не лише низькою купівельною спроможністю, але й відсутністю дієвого механізму захисту прав на інтелектуальну власність. І хоча ситуація почала змінюватися на краще, рівень використання піратського програмного забезпечення залишається все ще значним.

В м. Києві продовжується процес розробки та впровадження в практичну діяльність органів управління прикладного програмного забезпечення. Основними напрямками автоматизації є: облік та реєстрація, документообіг та контроль виконання, інформаційно-довідкові служби, розрахунки зі споживачами, розрахунок показників економічного та соціального розвитку міста, розрахунок балансу грошових прибутків і витрат населення; розрахунок внутрішнього валового продукту міста; бухгалтерсько-фінансові розрахунки, нарахування, виділення та розподіл субсидій і матеріальної допомоги, нарахування та перерахунок пенсій. Але кількість таких систем все ще недостатня. Вони не охоплюють діяльність органів управління містом у багатьох напрямках.

Зростає кількість банків та баз даних, реєстрів (банк даних нежилого фонду міста, банк даних про підприємства комунальної власності та банк даних про промислові підприємства міста; банк даних розпоряджень міської державної адміністрації, реєстр власників нерухомого майна, реєстр іноземних інвестицій та інш.). Створюються та розвиваються елементи ГІС-технологій. Однак все ще відсутня інтеграція створених систем, баз і банків даних, що не дає можливості використання їх ресурсів для роботи в головних управліннях, управліннями та структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації.

Основу нормативно-правового забезпечення інформатизації складають прийняті у 1998 році Закони України "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ), "Про Концепцію Національної програми інформатизації" ( 75/98-ВР ) (із змінами та доповненнями, внесеними у 2001 році). Сьогодні в Україні діють близько 80 нормативно-правових актів, які визначають правовідношення в інформаційній сфері. Разом з тим слід зазначити, що нормативно-правове забезпечення інформатизації потрібно розвивати і вдосконалювати. Зокрема, вимагають системного вирішення питання ліцензування діяльності у сфері інформатизації, сертифікації засобів інформатизації, реалізації державного контролю за станом інформаційної безпеки в мережах передачі даних. Нагальною є потреба законодавчого врегулювання відносин, що виникають у процесі обміну електронною інформацією, стосуються формування та використання національних інформаційних ресурсів, захисту персональних даних та інших.

Незважаючи на значний пакет законів, постанов, указів, практично відсутня нормативна і методологічна база по ряду найважливіших проблем інформатизації міста.

1.3 Проблеми міської інформатизації

Програма інформатизації міста Києва як регіональна програма з'явилась в Україні однією з перших, але в процесі інформатизації міста Києва існують як загальні для регіонів України, так і свої специфічні проблеми. Основною проблемою є те, що структура бюджету міста Києва не передбачає цільові витрати на Програму інформатизації м. Києва. Як результат - у місті не здійснено системний підхід до вирішення проблем інформатизації, відсутня єдина методологічна база інформатизації, дієва координація і централізований контроль за ефективністю використання коштів, що виділяються з різних джерел на інформатизацію.

До числа основних методичних та технологічних недоліків слід віднести наступні:

- не сформульовані організаційні принципи та не створена структура регулювання інформаційної взаємодії суб'єктів, а також обліку й реєстрації баз та банків даних;

- не запроваджена єдина методологія проектування та побудови інформаційних систем як основних засобів комплексної інформатизації; застосовуються різні підходи до створення та інтеграції таких систем;

- не створено єдиного телекомунікаційного середовища, яким повинна бути загальноміська базова мультисервісна мережа передачі даних;

- не створена загальноміська система електронних інформаційних ресурсів;

- не впроваджені потужні аналітичні процедури у процес прийняття керівних рішень;

- недостатнє впровадження геоінформаційних технологій у ті сфери, де ефективність їх застосування дуже висока;

- більшість створених інформаційних систем мають вузьковідомчу направленість і доступ до їх ресурсів зі сторони можливих зацікавлених суб'єктів міської влади не забезпечується.

1.4 Головна мета та завдання інформатизації міста Києва

Головною метою інформатизації м. Києва є створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів місцевої влади і місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання електронних інформаційних ресурсів і сучасних комп'ютерних технологій.

Головними критеріями інформатизації міста є:

1) формування та здійснення єдиної політики у сфері інформатизації міста, визначення стратегії та тактики розвитку інформаційної індустрії;

2) забезпечення інформаційної підтримки процедур прийняття рішень для керування економічними і соціальними процесами органами місцевого самоврядування та виконавчої влади та місцевого самоврядування;

3) створення єдиного міського інформаційного ресурсу, який буде інтегрувати різноманітні інформаційні ресурси з забезпеченням можливості колективного користування:

- органів місцевого самоврядування і виконавчої влади;

- сфери виробництва і виробничої інфраструктури (промисловість, енергетика, зв'язок, транспорт, будівництво і т. д.);

- соціальної, індивідуально-побутової і правової сфери (наука, освіта, культура, засоби масової інформації, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, зайнятість, пошта, житлово-комунальні служби, юридичні консультації і т. д.);

- сфери ринкової інфраструктури;

- максимальне використання Internet-технологій для вирішення завдань інформаційного обміну;

- формування умов для задоволення інформаційних потреб, розвиток інформаційної культури населення та створення умов для повного, достовірного і своєчасного представлення інформації, необхідної громадянам;

- розвиток ринку інформаційних послуг;

- створення інформаційної інфраструктури міста, що забезпечує ефективне застосування сучасних інформаційних технологій, технічних і програмних засобів.

Головними завданнями інформатизації міста Києва у 2001 - 2004 роках повинні бути:

- інформатизація процесів управління Київської міської державної адміністрації та районних державних адміністрацій міста, створення елементів електронного муніципального уряду;

- створення та розвиток міських систем і мереж, що визначають інформаційну інфраструктуру міста, із забезпеченням їхньої сумісності й взаємодії з загальнодержавними інформаційними ресурсами;

- забезпечення єдності стандартів у сфері інформатизації, відповідність загальнодержавним і міжнародним рекомендаціям і вимогам;

- підготовка, впровадження правових і господарських норм, що забезпечують розвиток інформатизації міста;

- інформатизація соціально-економічних та гуманітарних сфер, разом із інформатизацією сфери виробництва, праці і зайнятості, соціального захисту та ін.;

- створення міських чи окремих розподільних банків даних, які отримують дані з усіх соціально-економічних аспектів життєдіяльності міста;

- створення регіональної інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій в м. Києві;

- створення нормативно-правових, виробничих, організаційних та інших умов, що забезпечують розвиток інформатизації міста;

- формування та захист інформаційних ресурсів міста;

- підготовка управлінських кадрів Київської міської державної адміністрації та районних держадміністрацій міста, залучення населення до активного використання нових можливостей, наданих інформаційними технологіями.

2. РОЗВИТОК ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА

2.1 Основні принципи та завдання формування

телекомунікаційного середовища міста

Розвиток існуючих і створення нових телекомунікаційних мереж для задоволення потреб міста Києва повинен забезпечувати можливість їхньої інтеграції в інші телекомунікаційні мережі. Враховуючи обмеженість коштів, розвиток телекомунікаційних мереж, доцільно створювати експериментальні пілотні зони з наступним їх розширенням.

Вирішення завдань інформатизації ставить до

телекомунікаційних мереж наступні вимоги:

- подальше розширення складу і підвищення якості традиційних послуг зв'язку;

- впровадження і розвиток нових телекомунікаційних служб, таких як: електронна пошта, телефакс та ін.;

- інтеграція всіх існуючих мереж зв'язку та служб у єдине телекомунікаційне середовище на базі цифрових методів передачі й обробки сигналів і створення єдиної гетерогенної корпоративної мережі;

- створення виділених і накладених регіональних, відомчих, банківських і інших цифрових мереж з інтеграцією обслуговування;

- забезпечення масштабованості, мультисервісності та відмовостійкості мережі;

- взаємний обмін інформацією між інформаційними системами загальнодержавного та регіонального рівня.

2.2 Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційного

середовища та послуг зв'язку

Програма розвитку телекомунікаційного середовища для потреб міста Києва повинна включити заходи щодо:

- створення телекомунікаційного середовища, яке мало б змогу повністю задовольнити потреби органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, соціальної сфери та сфери послуг міста з визначенням перспективних напрямків розвитку складових елементів телекомунікаційного середовища - первинних каналів, вузлів комутації і мережевих технологій;

- виявлення пріоритетних напрямків і формування вичерпного комплексу послуг для всіх категорій кінцевих користувачів;

- створення єдиної бази сервісу, витратних матеріалів, замінних та запасних частин;

- координація державних, відомчих та комерційних програм розвитку телекомунікаційної мережі міста для виключення непотрібного дублювання і розпилення ресурсів.

2.3 Основні принципи та завдання інформаційного

наповнення телекомунікаційного середовища

Задоволення інформаційних потреб залежить від інформаційного наповнення й ефективного використання телекомунікаційного середовища для транспортування інформації. Крім того, це визначається організацією, змістом і використанням інформаційних ресурсів для надання різноманітних послуг з виконанням вимог по безпеці й ефективній взаємодії між суб'єктами єдиного інформаційного ресурсу.

Щодо інформаційного наповнення та пріоритетною метою й завданнями розвитку є:

- формування та захист державних інформаційних ресурсів;

- створення необхідних передумов для підвищення ефективності і якості інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень зі стратегічних і оперативних завдань соціального й економічного розвитку міста;

- забезпечення повноти, точності, вірогідності і своєчасності надання інформації органам управління всіх рівнів, юридичним і фізичним особам, незалежно від їхнього територіального розміщення;

- інтеграція інформаційних ресурсів різних сфер діяльності держави і суспільства, місцевих органів влади і реалізація доступу до них;

- сумісність, взаємодія відомчих і територіальних інформаційних систем (на всіх рівнях управління) на базі сучасних інформаційних технологій, міжнародних стандартів, загальнодержавних систем класифікації і кодування інформації, форм представлення інформаційних ресурсів;

- створення проблемно-орієнтованих і корпоративних систем формування, поширення і раціонального використання інформаційних ресурсів міста;

- створення інтегрованого інформаційного сховища;

- підвищення ділової активності громадян і розвиток малого підприємництва шляхом забезпечення доступу до соціально-економічної і суспільно-політичної інформації, а також до інформаційних фондів сфер науки, культури тощо;

- розвиток механізму надання інформаційних послуг і ринку інформаційних продуктів.

3. ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО МІСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ

3.1 Принципи формування єдиного міського

інформаційного ресурсу

Головними принципами формування єдиного інформаційного ресурсу м. Києва є:

- реалізація основних напрямків державної політики у сфері розвитку телекомунікаційного середовища, формування й об'єднання інформаційних ресурсів, забезпечення прав громадян на інформацію;

- створення та розвиток інформаційної індустрії в інтересах міста;

- створення умов для розвитку підприємництва у сфері інформаційної індустрії;

- максимальне використання інтелектуального та кадрового потенціалу міста;

- підтримка корпоративних та регіональних інформаційних систем і мереж, а також забезпечення їхньої сумісності та взаємодія із загальнодержавними й міжнародними інформаційними ресурсами;

- формування ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, засобів їхнього забезпечення;

- забезпечення умов для розвитку та захисту усіх форм власності на інформаційні ресурси;

- підвищення ділової та суспільної активності громадян шляхом надання рівної з державними структурами можливості користуватися відкритою нормативно-правовою і політичною інформацією, а також інформаційними фондами сфер науки, освіти, культури тощо.

3.2 Організаційно-технічні та технологічні основи

створення міського інформаційного ресурсу

Міський інформаційний ресурс повинен створюватись з урахуванням наступного:

- забезпечення інтеграції наявних і створюваних регіональних, корпоративних і проблемно-орієнтованих електронних інформаційних ресурсів;

- дотримання єдності організаційних, технічних і технологічних принципів побудови інформаційних мереж міста;

- дотримання міжнародних стандартів в галузі інформаційно-обчислювальних мереж та засобів зв'язку, інформаційних ресурсів і систем;

- забезпечення інформаційної безпеки і багаторівневого захисту інформації від несанкціонованого доступу, включаючи гарантії достовірності переданої інформації у телекомунікаційних системах;

- забезпечення можливості колективного доступу до інформаційних ресурсів, які створюються та функціонують у складі корпоративної інформаційно-аналітичної мережі міста;

- розвитку інформаційних ресурсів і проблемно-орієнтованих систем на основі стандартів відкритих систем, що забезпечують можливість спільного використання різних апаратних платформ і операційних систем;

- використання сертифікованих програмно-технічних рішень і уніфікованих компонентів функціонуючих систем і мереж;

- забезпечення обліку та реєстрації інформаційних ресурсів;

- розвитку геоінформаційних технологій, створення районних багатоцільових кадастрів та удосконалювання на цій базі систем моніторингу й управління;

- розвитку механізмів та засобів надання інформаційного сервісу кінцевим користувачам.

Обов'язковою та найважливішою умовою формування й використання єдиного інформаційного ресурсу є нормативно-правова база, що визначає основи регулювання відносин суб'єктів, що беруть участь в інформаційному обміні.

3.3 Структура інформаційного ресурсу міста

Створення систем формування, поширення і раціонального використання інформаційних ресурсів повинно здійснюватись на основі комплексного підходу, що включає:

- виділення та створення в місті ключових організаційних, управлінських і соціальних структур, що активно використовують інформаційні технології;

- організацію в цих структурах процесу системної інтеграції існуючих і розроблюваних інформаційних об'єктів;

- адаптацію існуючих локальних систем формування, поширення і раціонального використання інформаційних ресурсів до сучасних інформаційних технологій і нових вимог соціально-економічного розвитку;

- використання різних інформаційних технологій на основі збалансованої нормативно-правової, фінансової і соціальної підтримки різнорідних технологій формування, поширення і раціонального використання інформаційних ресурсів з активним зближенням їх у процесі системної інтеграції.

У рамках формування єдиного міського інформаційного ресурсу в пріоритетному порядку необхідно впровадити та ввести державний інформаційний реєстр, що містить відомості про організації - власників державних, недержавних і змішаних інформаційних ресурсів. Це може бути забезпечене шляхом створення:

- міського інформаційно-аналітичного центру, на який буде покладено обов'язок щодо організації збору, первинної обробки, збереження інформаційних ресурсів та надання кінцевим користувачам доступу згідно визначених умов, а також для реєстрації інформаційних систем і мереж, баз і банків даних;

- районних державних та комерційних організацій для довідково-інформаційного обслуговування юридичних і фізичних осіб.

3.4 Застосування пріоритетних інформаційних технологій

З урахуванням світових тенденцій, що складаються, у розглянутій предметній галузі пропонується при реалізації Програми спиратися на наступні сучасні інформаційні технології:

- базові технології Internet (WWW, Gopher, ftp, IRC, E-mail і т. д.);

- інформаційну службу X.500;

- ідеологію інформаційних сховищ і архітектуру "клієнт-сервер";

- SQL - орієнтовані інструментальні системи (СКБД ORACLE, INFORMIX і т. д.);

- CASE - технології проектування інформаційних систем і баз даних;

- ГІС - технології у тих сферах, де їх використання є найбільш ефективним;

- мультимедійні технології і технології створення віртуальної реальності;

- інтранет-ідеологія при створенні корпоративних та відомчих інформаційних систем.

Зазначені вище технології дозволяють забезпечити технологічні передумови для побудови територіально розподілених, проблемно-орієнтованих і корпоративних інформаційних мереж і систем у вигляді логічних надбудов над єдиним телекомунікаційним середовищем міста Києва.

Впровадження єдиної системи електронного документообігу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування м. Києва передбачає практичну реалізацію автоматизованого документообігу з регламентацією прав доступу до загальної інформації, можливістю колективної роботи над документами, забезпечення: приймання, реєстрації, розгляду, передачі, відправки, оперативного зберігання, контролю виконання, систематизації і класифікації, формування справ, складання описів та передачі в архів документів.

Один із напрямків розвитку систем інформаційної підтримки міської державної адміністрації та районних в місті Києві державних адміністрацій може базуватись на використанні геоінформаційних технологій (ГІС-технології) та створенні на їх основі регіональних багатоцільових кадастрів (земельний, екологічний, соціальний, водяний, лісовий, транспортний, геологічний, природно-ресурсний тощо).

Розробляючи технологію створення розподілених баз даних, варто передбачити перехід на наскрізну технологію збору інформації, надавши програмні засоби безпосередньо суб'єктам, що ведуть спостереження, з максимальним дотриманням вимог по забезпеченню безпеки і захисту від несанкціонованого доступу до інформації.

Створення єдиної системи інформаційно-аналітичного

забезпечення діяльності органів місцевої влади та місцевого

самоврядування з інтеграцією інформаційних ресурсів передбачає

впровадження автоматизованих аналітичних методів підготовки

рішень.

3.5 Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності

місцевих органів виконавчої влади в місті Києві

Основними комплексами завдань інформатизації щодо інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності місцевих органів виконавчої влади в місті Києві слід вважати забезпечення управління територією та містобудуванням, гуманітарною сферою, господарсько-економічною діяльністю міста, майном та житлово-комунальним господарством, зовнішньоекономічною діяльністю тощо.

З метою підвищення ефективності управлінської діяльності державних адміністрацій всіх рівнів необхідно створювати інформаційно-аналітичний комплекс "Адміністративне управління містом". Основними складовими цього комплексу повинні бути єдиний електронний документообіг, система автоматизованого обліку та зберігання рішень Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, районних державних адміністрацій, система контролю виконання законодавчих актів, розпоряджень КМДА, аналізу рішень держадміністрації щодо виконання законів, система аналітичної підтримки процесу прийняття рішень. Окремими складовими цієї системи повинні бути інформаційно-аналітичні системи районних державних адміністрацій. Телекомунікаційною основою цієї системи повинна стати корпоративна мультисервісна телекомунікаційна мережа КМДА.

Розвиток інформаційно-аналітичного комплексу "Управління територією та містобудуванням" дозволить вести автоматизований облік земель (земельний кадастр), економічної та грошової оцінки земель, облік (кадастр) природних ресурсів, здійснювати автоматизований аналіз використання земельних ділянок, виділення земель під забудову, передачі в оренду, у власність, а також оформлення та реєстрації документів з усіх видів операцій із землею. Крім того, він дозволить в автоматизованому режимі створення та підтримку Генерального плану міста, ведення містобудівного кадастру, єдиного реєстру адрес міста, планування, обліку та контролю об'єктів капітального промислового та житлово-комунального будівництва; аналізу та контролю за їх будівництвом і введенням в дію тощо. Всі ці програмно-апаратні комплекси повинні будуватись на базі широкого застосування геоінформаційних технологій. Нерозривною частиною цього комплексу є забезпечення ведення інформаційного моніторингу стану навколишнього середовища та об'єктів забруднення, обліку підприємств - забруднювачів, розрахунку викидів та розсіювання шкідливих речовин, розрахунку екологічного та інших видів збитків, нарахування штрафів за нанесені збитки.

Для підтримки діяльності, пов'язаної з гуманітарною сферою, необхідно створення та поступове впровадження автоматизованих систем персоніфікованого обліку та аналізу демографічного складу населення; баз даних щодо стану соціально-побутового та медичного обслуговування населення, контроль за виконанням заходів щодо працевлаштування; обліку та аналізу діяльності громадських, партійних та релігійних організацій тощо. З метою прогнозування розвитку установ науки, культури, освіти, фізкультури і спорту та молодіжного дозвілля необхідно приділяти увагу створенню відповідних інформаційно-аналітичних систем.

Для інформаційної підтримки соціально вагомої сфери - охорони здоров'я потрібно забезпечити впровадження систем ведення автоматизованого обліку установ охорони здоров'я та контролю за їх діяльністю, управління фінансуванням бюджетних медичних установ, аналізу попиту на медичні послуги, контролю та аналізу стану охорони здоров'я громадян міста.

Освіта відіграє важливу роль в регенерації інтелектуального та трудового потенціалу столиці. Потрібна увага впровадженню дистанційних, мультимедійних методів та технологій навчання, створенню відповідних баз та банків знань.

Справа збереження та розвитку культурного надбання столиці потребує відповідної інформаційної підтримки, що дасть змогу створити реєстр мультимедійних електронних паспортів опису творів кіномистецтва, пам'яток історії та культури, явищ музичної і театральної творчості, тематичних баз даних з реферативною, фактографічною та оглядово-аналітичною інформацією з питань кіномистецтва, музичної культури, театрального мистецтва, електронного інформаційного бібліотечного ресурсу.

Своєчасний соціальний захист населення вимагає впровадження технологічної підтримки системи обліку пільгових категорій громадян, які потребують соціального захисту, надання пільг, субсидій, пенсійного забезпечення, обліку пільгових робочих місць для підприємств по працевлаштуванню окремих пільгових категорій громадян, прогнозування розвитку установ соціального захисту, контролю та аналізу зайнятості населення, ринку праці, обліку безробітних та аналізу їх працевлаштування.

Київ потребує відповідної інформаційно-аналітичної підтримки своєї як господарчо-економічної діяльності за рахунок розвитку системи інформаційно-аналітичної підтримки фінансової діяльності КМДА, енергетичного комплексу, промисловості міста, транспорту, торговельного та побутового обслуговування, міжнародних та зовнішньоекономічних зв'язків. Складовими елементами такої системи повинні бути інтегровані бази даних, моніторингу та прогнозування основних індикаторів соціально-економічного розвитку районів та галузей економіки міста, макроекономічних показників міста, управління державним майном тощо. Крім того, повинно здійснюватись впровадження та розвиток інформаційно-аналітичних систем з підготовки місцевого бюджету, аналізу та контролю його виконання із забезпеченням щомісячного і щодекадного планування надходжень до державного бюджету та щоденного складання балансу, обліку об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, обліку та аналізу використання позабюджетних, цільових, резервних, валютних фондів фінансування підприємств, підпорядкованих адміністрації.

В енергетичному комплексі необхідно впровадження другої черги оперативно-інформаційного комплексу "Київенерго", геоінформаційної бази даних про газові мережі міста, мережі збору та обробки інформації про стан постачання природного газу міста Києва.

Система інформаційно-аналітичного забезпечення промисловості міста надасть змогу здійснювати аналіз та прогнозування результатів надання фінансової допомоги підприємствам міста, аналіз фінансового стану підприємств, підготовки програм соціально-економічного розвитку, перепрофілювання, конверсії промислових підприємств та контроль за їх виконанням, обліку та аналізу номенклатури та обсягів продукції, що підлягає поставці для державних потреб, а також продукції, що поставляється для потреб відповідної міської ланки, ведення реєстру промислових підприємств усіх видів підпорядкування та усіх форм власності, ведення реєстру продукції промислових підприємств та ціни на неї, обліку виробничих потужностей та їх завантаженості тощо.

Ефективний розвиток транспорту неможливий без відповідної інформаційно-аналітичної підтримки, яка надасть змогу вести автоматизований облік та аналіз поточного стану та експлуатаційних характеристик транспортних мереж загального призначення, облік та аналіз вантажообігу за видами транспорту, узгодження вантажопотоків, облік та аналіз пасажиропотоків міського, міжміського, міжобласного та міждержавного транспорту, узгодження пасажиропотоків, облік підприємств громадського транспорту, аналіз їх потужностей, планування та прогнозування їх розвитку.

Для ефективного управління майном потрібен розвиток інформаційно-аналітичної системи, яка давала б змогу вести облік майна, що знаходиться у власності громади міста, аналізу його використання, облік нерухомості, аналізу її використання та підготовки пропозицій по оптимальному її використанню, підготовки програм приватизації майна, контролю та аналізу їх виконання, облік приватизації житла та контролю за його здійсненням.

Потребує уваги і створення системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності, яка пов'язана з житлом, житлово-комунальне господарство благоустроєм та комунальними послугами. Ця система дозволить вести автоматизований облік та аналіз стану житлового фонду, облік та аналіз використання житлових приміщень, облік громадян на отримання житлової площі, розподілу та перерозподілу житлової площі, облік та аналіз використання нежитлового фонду, планування та прогнозування розвитку житлового фонду та його ремонту, планування та прогнозування ремонту і розвитку шляхових комунікацій; облік та аналіз стану комунікацій теплопостачання, водопостачання, енергетики та інших підземних і наземних комунікацій, облік зелених насаджень, планування їх заміни та розвитку.

Важливим кроком для забезпечення життєдіяльності міста та захисту населення при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій є створення Регіональної інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій м. Києва (РІАС-НС) з центром оперативного реагування (Кризовий центр) на виникаючі аварії, катастрофи і стихійні лиха.

РІАС-НС повинна забезпечити максимальне ефективне та координоване використання можливостей наявних органів управління, сил і засобів для запобігання НС або локалізації поширення небезпеки в мінімально можливі терміни на початковому етапі їх виникнення і скорочення до мінімального розміру можливих збитків і втрат.

Потребує інформаційно-аналітичної підтримки

зовнішньоекономічна діяльність. При цьому розвиток системи

інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних та

зовнішньоекономічних зв'язків буде здійснюватись з урахуванням

інформаційної підтримки виконання "Програми залучення іноземних

інвестицій в економіку м. Києва ( ra1662017-97 )".

З метою підвищення надходжень до бюджету міста потребує розвитку туризм та готельне господарство у м. Києві. інформаційно-аналітична підтримка цього процесу передбачає створення автоматизованих систем обліку стану туристичної діяльності, аналізу та прогнозування розвитку туризму в Києві, обліку, аналізу та прогнозування розвитку готельного господарства.

3.6 Інформаційне забезпечення потреб населення,

підприємств, установ та організацій

Важливою ознакою інформаційного суспільства є створення умов для повного задоволення інформаційних потреб населення, підприємств, установ та організацій за рахунок створення різноманітних баз та банків даних, довідково-інформаційних систем.

Насамперед, це електронні інформаційні ресурси, які стосуються діяльності влади і мають відношення до кожного мешканця та підприємця міста. Мова йде про створення відповідних веб-сайтів, а в перспективі веб-порталу, на яких повинна висвітлюватись діяльність Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, районних у місті Києві державних адміністрацій, їх рішення. Такі сайти будуть мати інтерактивний зв'язок, тобто кожен громадянин повинен мати змогу спілкування з відповідними підрозділами та службами в дистанційному режимі. Діапазон змісту спілкування лежить від отримання довідкової інформації до здійснення відповідних дій по отриманню довідок тощо.

Важливе значення для забезпечення інформаційних потреб мешканців Києва та гостей столиці мають веб-сайти з розміщеною інформацією про систему торгівлі, транспорту, готелів, медичного та побутового обслуговування, культурно-розважальні та спортивно-оздоровчі заклади тощо. Інформаційні веб-сайти з питань культури, мистецтва, архітектури також повинні задовольнити попит населення та гостей столиці.

Особливої уваги потребує створення електронного інформаційного ресурсу про столицю України місто-герой Київ із загальними даними (географічна, історична довідка, органи влади, туристичні об'єкти тощо), інформацією про систему управління містом, інформацією для іноземних гостей міста (візовий режим, посольства та консульства), інформацією про найбільш важливі факти та події в соціально-економічному, політичному, культурному житті.

Для підтримки розвитку малого бізнесу та електронної торгівлі необхідно створювати електронні інформаційні ресурси з розміщенням на відповідних веб-сайтах переліку малих підприємств з пропозиціями їх товарів та послуг, інформації щодо консультативної допомоги для підприємців тощо.

Увага повинна приділятись і створенню загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів бібліотек міста Києва з можливістю доступу до електронних каталогів та різноманітних публікацій в бібліотеках міста Києва і замовлення літератури.

Одним із методів вирішення питання працевлаштування є впровадження та технологічна підтримка веб-сайта з інформацією про вакантні робочі місця, про пропозиції фахівців з влаштування на роботу. Крім того, з метою підтримки незалежного існування і соціальної адаптації літнього та непрацездатного населення необхідно передбачити забезпечення умов спілкування таких людей за допомогою Інтернет та роз'яснення їх пільг і політики держави та міста Києва щодо подання їм допомоги, сприяння забезпеченню зайнятості літніх людей та інвалідів.

Впровадження інформаційної системи підтримки дітей і охорони материнства та дитинства створить умови для широкого роз'яснення прав та пільг, які надаються матерям та дітям, а також політики держави та міста Києва щодо охорони материнства, дитинства та надання допомоги, пропаганди здорового способу життя та методів виховання дітей.

3.7 Порядок використання інформаційного ресурсу міста

Послуги інформаційного транзиту в телекомунікаційному середовищі й послуги користування інформаційними ресурсами складають основу обслуговування користувачів інформації. Вони можуть бути організовані у формі обміну й надання інформаційної послуги.

Користувачі - громадяни, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, організації і громадські об'єднання - мають рівні права на доступ до загальних інформаційних ресурсів і не зобов'язані обгрунтовувати перед власником цих ресурсів необхідність одержання ними інформації, яка запитується (виняток складає інформація з обмеженим доступом). Відносини, пов'язані з правом власності, що виникають у результаті надання чи одержання інформаційної послуги, визначаються договором між власником інформаційних продуктів і користувачем.

Власники інформаційних ресурсів забезпечують користувачів інформацією з інформаційних ресурсів на основі законодавства, статутів відповідних органів і організацій, положень, а також договорів.

Інформація, отримана на законних підставах із державних інформаційних ресурсів громадянами й організаціями, може бути використана ними для створення похідної інформації з метою її комерційного поширення з обов'язковим дотриманням вимог щодо авторського і суміжних прав.

Гарантії і права щодо надання доступу громадянам і організаціям до інформації, обов'язки й відповідальність власників інформаційних ресурсів, захист інформації і права споживачів визначаються чинним законодавством.

4. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ТА ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ

При реалізації Програми інформатизації м. Києва повинні бути закладені основи системи інформаційної безпеки, що включає комплекс заходів і технічних рішень по захисту, а саме:

- від порушення функціонування мережі шляхом усунення впливу на інформаційні канали, канали сигналізації, управління, комунікаційного устаткування, системного й прикладного програмного забезпечення;

- від несанкціонованого доступу до інформації шляхом виявлення й нейтралізації спроб використання ресурсів мережі, що приводять до порушення цілісності інформації, зміни функціонування підсистем розподілу інформації;

- від руйнування засобів захисту, з можливістю доказу неправомочності дій користувачів і обслуговуючого персоналу мережі;

- від упровадження програмних "вірусів" і "закладок" у програмні продукти.

У процесі реалізації даної Програми повинні бути вирішені завдання створення організаційної і технологічної інфраструктури керування системою безпеки й захисту інформації єдиного інформаційного ресурсу міста.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА КИЄВА

Замовником Програми інформатизації міста Києва є Київська міська державна адміністрація. Всі без винятку проекти та роботи з інформатизації, які фінансуються з міського бюджету, повинні включатися в Програму інформатизації міста Києва. Окремі проекти та завдання загальнодержавних та галузевих програм, які фінансуються з відповідних джерел, включаються в Програму зі своїм бюджетом, а при необхідності розглядається питання про їхню додаткову фінансову підтримку за рахунок міського бюджету. Взаємини учасників Програми визначаються укладеними між ними договорами, статутами, положеннями й іншими нормативними актами. У процесі формування завдань та проектів Програми здійснюється інвентаризація діючих проектів і програм з інформатизації, які фінансуються за рахунок міського бюджету, з наступним проведенням техніко-економічної експертизи.

У Програмі можуть бути виділені першочергові проекти, що відіграють визначальну роль у вирішенні проблем інформатизації міста. Ці напрямки повинні мати пріоритетне фінансування з міського бюджету.

Умовою успішної реалізації Програми інформатизації міста є розвинута, надійно функціонуюча система управління, здатна вчасно, комплексно й ефективно вирішувати всю сукупність проблем, що виникають у цій сфері. Вирішення усіх проблем інформатизації міста повинно здійснюватись шляхом послідовних, розрахованих на перспективу, скоординованих дій усіх суб'єктів інформатизації, які враховують як державні інтереси, так і інтереси населення міста.

Дорадчо-консультативним органом формування Програми є Науково-технічна рада Програми інформатизації міста Києва, до складу якої повинні входити провідні спеціалісти у сфері інформатизації міста і яка очолюється заступником голови Київської міської державної адміністрації, який є керівником Програми. Безпосередньо за формування та виконання Програми відповідає структурний підрозділ Київської міської державної адміністрації, який підпорядкований керівнику Програми.

Організаційно-технічна робота з реалізації Програми, її інформаційне забезпечення, виконання окремих завдань та проектів Програми, що мають загальноміський характер, повинно здійснюватися спеціалізованим госпрозрахунковим комунальним підприємством Київської міської державної адміністрації. На це підприємство можуть бути покладені функції центру по організації та координації діяльності організацій, різноманітних за відомчою приналежністю й формами власності, що діють на інформаційному ринку міста і забезпечують підтримку інформаційного ресурсу міста.

Діяльність всіх органів управління Програмою повинна визначатися положеннями, затвердженими головою Київської міської державної адміністрації.

Інформатизація міста повинна здійснюватися відповідно до чинного законодавства. Нормативно-правове забезпечення робіт з інформатизації міста вимагає розробки і прийняття пакета нормативно-правових актів про права суб'єктів і регулювання відносин, що виникають при формуванні, передачі й використанні інформаційних ресурсів, захисті інформації.

Для організації єдиного інформаційного ресурсу міста велике значення має розробка пакета нормативних документів, що регламентують функціонування регіональної системи класифікаторів економічної і статистичної інформації і включають порядок використання загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих класифікаторів, їхнє ув'язування і перекодування, а також порядок створення й ведення міських класифікаторів, реєстрів, регістрів і довідників.

Іншою важливою складовою нормативно-правової бази є пакет нормативно-технічних документів, що спрямований на стандартизацію й уніфікацію процедур інформаційного обміну між загальнодержавними, регіональними і галузевими інформаційними системами; впровадження концепції відкритих систем; забезпечення сумісності відкритих банків даних; організація розподіленої обробки інформації; побудова спеціалізованих профілів тощо.

Одним з варіантів вирішення зазначеної проблеми могло б стати створення спеціального інноваційно-інвестиційного фонду, діяльність якого забезпечувалася б і контролювалася керівником Програми. Зазначений фонд не повинен мати інших механізмів управління його діяльністю і формується за рахунок міського бюджету, позабюджетних джерел, а також за рахунок кредитів під гарантію держадміністрації міста. Для прискорення процесу інформатизації доцільно за допомогою нормативних актів сприяти залученню фінансових ресурсів із фондів та джерел іншого призначення.

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

ІНФОРМАТИЗАЦІЇ М. КИЄВА

Створені та впроваджені нові інформаційні технології, інформаційно-аналітичні системи, інформаційні ресурси регіону виступають як найважливіші чинники соціально-економічного розвитку території, сприяють створенню нових форм підприємницької діяльності, демократизації громадського життя, удосконаленню системи управління, поліпшують рівень та якість життя всіх членів суспільства. Інформаційно-аналітичні та комп'ютерно-телекомунікаційні системи, що впроваджуються у рамках Програми інформатизації м. Києва, безпосередньо підвищують продуктивність праці, насамперед, у сфері розумової праці і управління, але найбільший ефект досягається у сферах матеріального виробництва і соціального розвитку регіону.

На основі створення автоматизованої системи кадастрів природних та земельних ресурсів, інвентаризації засобів виробництва, транспорту та нерухомості, формування реєстру населення та урахування трудових ресурсів при використанні економіко-математичних методів можна розробити та здійснити оптимальну стратегію рішення основних соціально-економічних проблем та залучити додаткові надходження до бюджету. Стане можливим:

- визначити шляхи реалізації збалансованої стратегії раціонального використання ресурсів міста;

- визначити структуру споживчого кошика населення та оптимізувати структуру і номенклатуру продукції, що випускається;

- визначити раціональну спеціалізацію та коопераційні зв'язки м. Києва із сусідніми регіонами України та закордонними державами і за рахунок цього підняти продуктивність праці та добробут громадян, забезпечити зайнятість населення;

- постійно здійснювати моніторинг навколишнього середовища регіону та намітити заходи щодо боротьби із забрудненнями та поліпшити екологію;

- змінити, за рахунок обліку населення та створення системи працевлаштування, структуру підготовки кадрів і, як наслідок, зменшити число безробітних;

- впровадження веб-сайтів про ринок праці і працевлаштування, та розвитку інформаційно-аналітичної системи "Праця, охорона праці, трудові ресурси та заробітна плата" буде сприяти працевлаштуванню, підвищить рівень соціального захисту населення;

- забезпечити прийняття обгрунтованих рішень при розробці програм соціально-економічного розвитку м. Києва та реалізувати оперативний контроль за їх виконанням;

- оптимізувати формування місцевого бюджету та забезпечити діючий контроль за його виконанням.

Застосування сучасних засобів обчислювальної техніки та інформатики у сфері управління дозволить підвищити продуктивність праці за рахунок скорочення термінів виконання рутинних операцій по підготовці, оформленню та пересилці документів, використання оперативної нормативної та довідкової інформації, впровадження елементів інтелектуальних систем підготовки та прийняття рішень.

Використання математичного забезпечення, експертних систем та інших перспективних засобів інформатизації дозволить підвищити якість та ефективність управлінських рішень в регіоні. Розмір цього ефекту в кожному випадку буде конкретним, але інтегрально він може бути оцінений на рівні 5 - 10 %.

Надання інформаційних послуг та колективне використання засобів в масовому масштабі, можливість використання засобів інформатизації на умовах прокату, оренди та лізингу численними користувачами створюють передумови для наступного стійкого розвитку інформатизації міста.

Інформатизація соціальної сфери Києва дасть можливість:

- не допустити соціальної напруженості за рахунок оперативного інформаційного обслуговування населення регіону;

- здійснити адресне забезпечення соціально незахищених верств населення регіону;

- значно поліпшити якість медичного обслуговування та знизити рівень загальної захворюваності населення регіону за рахунок розвитку комплексу інформаційно-аналітичних систем "Охорона здоров'я";

- здійснювати необхідний прогноз соціального розвитку та стежити за доцільністю витрат засобів соціального забезпечення в м. Києві.

Соціальний ефект інформатизації обумовлений також тим, що населення міста отримає доступ до сучасних інформаційно-обчислювальних засобів та послуг, що сприяють росту фахової кваліфікації та культури, підвищенню рівня та якості життя, розширенню сфери спілкування та дозвілля, посиленню суспільної підтримки процесів інформатизації в регіоні.

Таким чином, інтегральний ефект, який м. Київ отримає від реалізації Програми інформатизації міста, полягає в узгодженості та підвищенні якості, оперативності інформаційних процесів та послуг; крім того, він оцінюється зростанням не тільки економічних, а й соціальних, науково-технічних та інших показників.

ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

МІСТА КИЄВА НА 2002 - 2004 РОКИ

-----------------------------------------------------------------------------------------

|---------------------------------------------------------------------------------------|

| 1. Нормативно-правове, організаційне та методичне забезпечення інформатизації |

|---------------------------------------------------------------------------------------|

| | | |( 74/98-ВР ) з: |

................

Перейти до повного тексту