Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини четвертої статті 17 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" та з метою вдосконалення системи цивільного захисту населення, оперативного реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на території м. Києва Київська міська рада

1. Затвердити Міську цільову програму технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки, що додається.

2. Головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачати видатки на реалізацію заходів Міської цільової програми технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки при формуванні бюджетних запитів на 2012 - 2016 роки.

3. Визначити відповідальним виконавцем Міської цільової програми технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки Головне управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київській міській раді звіт про виконання Міської цільової програми технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки.

5. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) при формуванні проекту бюджетів м. Києва на 2012 - 2016 роки враховувати видатки на фінансування Міської цільової програми технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Під час розроблення Міської цільової програми технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки враховувались чинники можливого виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціально-політичного характеру, шляхи своєчасного запобігання та ліквідації їх наслідків, системної організації роботи всіх підрозділів служби.

Статистичні дані свідчать: щорічно відбуваються зміни кліматичних чинників, внаслідок чого підвищується ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру (паводки, підтоплення, землетруси, зсуви, лісові пожежі тощо). Підвищення загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру зумовлюється постійним розвитком виробничої діяльності, виникненням нових виробництв та матеріалів, більшість з яких у процесі свого функціонування та після його завершення являють собою джерела забруднення навколишнього середовища і становлять екологічну загрозу, особливо в місцях надмірної концентрації виробництва. Крім того, внаслідок зносу технологічного обладнання на підприємствах, викликаних економічними негараздами, значно підвищується ризик виникнення техногенних аварій, пов'язаних, у першу чергу, із викидом хімічно небезпечних речовин. На сьогоднішній день на території міста знаходяться 38 хімічно небезпечних об'єктів, з яких 2 мають I ступінь хімічної небезпеки і використовують до 200 т хлору, 9 мають II ступінь хімічної небезпеки і використовують 198 т аміаку, 12 - III ступінь хімічної небезпеки з 157 т аміаку та 15 об'єктів відносяться до IV ступеню хімічної небезпеки і використовують до 27 т аміаку та 70 т інших хімічно небезпечних речовин.

Динаміка виїздів оперативних підрозділів служби на надзвичайні ситуації техногенного, природного та побутового характеру збільшується щорічно від 43 до 64 %, з 40 виїздів на місяць у 2005 році до 212 у 2011 році.

Стабільно високим є показник травматизму та загибелі людей під час дорожньо-транспортних пригод. Оперативні підрозділи служби брали участь у ліквідації 257 ДТП, врятовано 48 життів.

Виходячи з статистики надзвичайних ситуацій та надзвичайних подій, які стались в м. Києві протягом 2006 - 2010 років, можна чітко прослідкувати тенденцію до їх збільшення.

Кількість НС і НП за типом (класами) за 2006 - 2010 роки

Екстраполюючи зазначені тенденції на період 2012 - 2016 років, статистичний прогноз передбачає зростання чинників виникнення надзвичайних ситуацій у природній, техногенній та соціально-політичній сфері в середньому на 41,4 % щорічно. Готовність до локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій буде визначатись кількістю, чисельним складом оперативних підрозділів, рівнем їх технічного оснащення та професійної підготовки. Важливим чинником сталої роботи аварійно-рятувальної служби є своєчасне фінансування організаційних та матеріально-технічних заходів (утримання) служби.

За сім років своєї діяльності оперативні підрозділи комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" здійснили 12,5 тис. виїздів на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, понад 1400 киянам надано першу медичну допомогу, врятовано більше 900 людських життів, під час обстеження будівельних майданчиків вилучено 750 вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни. Допомога мешканцям міста Києва, що потрапили в надзвичайну ситуацію, відповідно до законодавства здійснюється безкоштовно. Крім того, з метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації підрозділи служби здійснюють аварійне обслуговування потенційно небезпечних підприємств міста, за зверненнями райдержадміністрацій та ЖЕКів виконують аварійно-попереджувальні роботи на території житлових масивів.

Відповідно до п. 2 розділу IV Міської програми розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2007 - 2011 роки передбачалось створення та забезпечення сталого функціонування водолазно-рятувального підрозділу служби. Цей пункт був внесений до цієї програми у зв'язку із тим, що режим роботи аварійно-рятувальних станцій КП "ПЛЕСО" (далі - АРС) з 9-00 до 21-00, тобто у літній період, коли світловий день триває з 4-00 до 22-00, понад 5 годин на добу стан безпеки на водних об'єктах не контролюється. Неодноразово виникали надзвичайні ситуації, коли випадки утоплення громадян або падіння у водойми автомобілів ставались у нічний час (після 22-00) і рятувальні роботи переносились на ранок наступного дня, тому що в цей час АРС не працювали. В зимовий період надзвичайні події виникали в темний період доби під час перетинання дітьми та дорослими громадянами водойм із тонким льодом з метою скорочення дороги (Русанівський канал, Оболонські затоки, струмки, стави та озера в приватному секторі Дарницького, Солом'янського районів тощо). Тому створення аварійно-рятувальних водолазних станцій, рятувальних станцій та постів у складі КАРС "Київська служба порятунку", яка на відміну від КП "ПЛЕСО" працює в цілодобовому режимі, обумовлене необхідністю створення цілодобової служби порятунку на водних об'єктах. У 2010 році до складу служби від КП "ПЛЕСО" передана рятувальна станція N 7 в затоці Оболонь єдиним майновим комплексом. Стан споруд станції - незадовільний: дебаркадер, елінг для плавзасобів та пірси для швартування суден - в аварійному стані. Сьогоднішній штат станції складає 13 штатних одиниць, що недостатньо для організації цілодобового чергування в зоні відповідальності та проведення водолазно-рятувальних робіт. У міських програмах створення КАРС "Київська служба порятунку" на 2004 - 2006 роки та розвитку КАРС "Київська служба порятунку" на 2007 - 2011 роки передбачалась передача водолазно-рятувальної служби КП "ПЛЕСО" єдиним майновим комплексом до складу КАРС "Київська служба порятунку" для створення єдиної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах м. Києва. Однак це питання досі не вирішено і потребує подальшого розгляду.

У зв'язку із збільшенням кількості викликів на надзвичайні ситуації значно зростає навантаження на оперативні підрозділи служби. Враховуючи велику інтенсивність та екстремальні умови використання обладнання, спеціального спорядження та одягу, підвищений знос обмежує можливості їх використання під час виконання рятувальних робіт. Основний оперативно-рятувальний автомобіль на базі ГАЗ 2705 "ГАЗЕЛЬ" (експлуатується з 2004 року) потребує капітального ремонту, але в зв'язку з тим, що це єдиний спеціалізований автомобіль, оснащений вмонтованою спецтехнікою, на сьогодні зняти його з експлуатації неможливо. Тому необхідно дооснастити правобережний загін служби інженерною технікою, сучасним аварійно-рятувальним обладнанням та спорядженням, придбати два спеціальні аварійно-рятувальні автомобілі

Велика територія м. Києва, значне навантаження на транспортну інфраструктуру не дають можливості швидкого реагування на надзвичайні ситуації силами одного правобережного підрозділу служби. Тому вкрай необхідне створення лівобережного підрозділу та розгалуженої системи рятувальних підрозділів на рівні районних аварійно-рятувальних взводів. Враховуючи існуючий стан оснащення, правобережний загін, маючи 2 оперативні автомобілі, може здійснити одночасно 2 виїзди на аварійні ситуації побутового характеру або 1 виїзд на серйозну аварію техногенного або природного характеру. Час під'їзду на аварійну ситуацію - від 5 до 60 хвилин, в залежності від відстані до місця НС (до 30 км) та завантаженості шляхів.

Відстань під'їзду до обэєктів НС від базового правобережного загону (вул. Вишгородська, 21)

Рішенням Київської міської ради від 23.04.2009 N 336/1392 для створення лівобережного підрозділу служби надано в оренду нежилу будівлю на вул. Павла Усенка, 7/9, площею 2737,0 кв. м, що належить КП "Київпастранс". Оскільки будівля знаходиться у непридатному до експлуатації стані, необхідно виготовити проектно-кошторисну документацію та здійснити будівельні роботи по її реконструкції. Також необхідно набрати штат підрозділу в кількості 96 штатних одиниць та придбати відповідне спорядження та обладнання, провести підготовку особового складу до дій за призначенням та атестацію.

Введення базового лівобережного загону та районних аварійно-рятувальних взводів дозволить знизити час реагування на надзвичайні ситуації до 10 - 15 хвилин. Тобто, відповідно до світової практики "золотої години" (перша година після виникнення НС, протягом якої найбільш вірогідне знаходження та рятування життя людини, яка потрапила в ситуацію, що загрожує її життю та здоров'ю) на першочергові аварійно-рятувальні роботи по пошуку та вилученню постраждалих залишиться 45 - 50 хвилин. Крім того, в разі виникнення масштабної надзвичайної ситуації є можливість збільшення сил реагування за рахунок залучення районних рятувальних підрозділів (додатково до 9 екіпажів із спорядженням).

Схема покриття території м. Київа аварійно-рятувальним обслуговуванням у разі створення додаткових підрозділів

При створенні розгалуженої системи аварійно-рятувальних підрозділів необхідне створення системи сталого зв'язку для оперативного управління та координації дій рятувальних груп. До КАРС "Київська служба порятунку" передана в користування від Головного управління з питань надзвичайних ситуацій система транкінгового зв'язку, встановлена на будівлі АТ "Київміськбуд", але обладнання повністю вичерпало терміни експлуатації і потребує заміни.

У зв'язку із специфікою аварійно-рятувальної роботи працівники оперативних підрозділів служби під час виконання службових обов'язків отримують велике фізичне та психологічне навантаження. Тривалий вплив негативних факторів може призвести до часткової або повної втрати професійної придатності. Тому запобіжні заходи, а саме: медико-психологічна реабілітація після важких аварійно-рятувальних робіт, щорічний медичний огляд, професійне навчання, забезпечення відповідними умовами праці, підвищення рівня заробітної плати є конче необхідні як заходи по підвищенню соціального захисту працівників служби. Виконання цих заходів сприятиме накопиченню кадрового потенціалу служби, зменшенню плинності кадрів, підвищенню престижності професії рятувальника, покращенню соціального захисту сімей працівників служби, формуванню стабільного трудового колективу.

Заходи по технічному переоснащенню, перспективному та соціальному розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" дозволять своєчасно та більш ефективно виконувати роботи по запобіганню та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що виникають на території м. Києва.

Міська цільова програма технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки створена з метою забезпечення сталої діяльності мобільної, технічно оснащеної, багатофункціональної аварійно-рятувальної служби постійної готовності для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, мінімізації їх наслідків, захисту населення і території міста Києва від їх негативного впливу.

Шляхи і засоби розв'язання проблеми

Досягти мети планується шляхом вирішення організаційних, матеріально-технічних та фінансових проблем.

Вирішення організаційних проблем досягається через створення оптимальної організаційно-штатної структури служби, яка забезпечить виконання дій за призначенням у мінімальні строки з максимальною ефективністю, а саме:

- розбудова правобережного загону та аварійно-рятувальної водолазної станції, створення лівобережного загону, восьми районних аварійно-рятувальних взводів, учбово-тренувального полігону;

- збільшення загальної чисельності працівників служби до 520 штатних одиниць, в т. ч.:

базовий правобережний загін - 108,

базовий лівобережний загін - 96,

аварійно-рятувальна водолазна станція - 65,

районні аварійно-рятувальні взводи - 8 х 30 = 240,

учбово-тренувальний полігон - 11,

у т. ч. по роках:

____________

Вирішення матеріально-технічних проблем досягається через створення безпечних умов праці рятувальників, забезпечення підрозділів необхідними службовими приміщеннями, сучасним технічним оснащенням та спорядженням. Створення безпечних умов праці рятувальників включає в себе:

- професійне навчання з профільних професій, які необхідні під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

- медичне забезпечення рятувальників (щорічні медичні комісії, медико-психологічна реабілітація);

- забезпечення виконання вимог техніки безпеки та правил охорони праці шляхом забезпечення працівників спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту.

Забезпечення підрозділів служби необхідними службовими приміщеннями включає в себе:

- проектування та капітальний ремонт приміщення базового лівобережного підрозділу на вул. П. Усенка, 7/9;

- реконструкція дебаркадеру та споруд аварійно-рятувальної водолазної станції на вул. Прирічній (затока Оболонь);

- виділення та ремонт приміщень для районних аварійно-рятувальних пунктів;

- виділення території та будівництво учбово-тренувального полігону (Печерський учбовий центр).

Забезпечення підрозділів служби сучасним технічним оснащенням та спорядженням включає в себе:

- переоснащення оперативних підрозділів базового правобережного загону шляхом оновлення парку аварійно-рятувальних автомобілів, засобів індивідуального захисту, засобів зв'язку та оповіщення, комп'ютерної техніки, часткове оновлення меблів;

- дооснащення аварійно-рятувальної водолазної станції водолазним ботом з декомпресійною камерою, рятувальним судном на повітряній подушці (для пересування рятувальників взимку до снігу та льоду), мобільним водолазним автомобілем, сучасним водолазним спорядженням, засобами підводного та надводного зв'язку, медичним реанімаційним обладнанням;

- оснащення базового лівобережного загону, районних аварійно-рятувальних пунктів, учбово-тренувального полігону технікою та спорядженням відповідно до табелів оснащення.

Вирішення фінансових проблем досягається через створення сталої системи фінансування діяльності служби, яке включає в себе:

- видатки: оплата праці, придбання пально-мастильних та розхідних матеріалів, професійне навчання та медичне забезпечення рятувальників, страхування рятувальників та автотранспорту, оплата комунальних послуг, зв'язку, заходів з охорони праці та техніки безпеки;

- видатки на технічне оснащення (придбання основних засобів);

- видатки на проектування, будівництво та реконструкцію приміщень на вул. П. Усенка, 7/9 (лівобережний загін), вул. Прирічній (аварійно-рятувальна водолазна станція), приміщень для аварійно-рятувальних районних взводів.

Строки та етапи виконання програми

Міська цільова програма технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2012 - 2016 роки розрахована на 5 років і є довгостроковою. Програма діє з 01.01.2012 по 31.12.2016.

Виконання програми складається з таких етапів:

1. Доукомплектування штату, дооснащення та підтримка в стані постійної готовності до дій за призначенням правобережного загону служби.

2. Дооснащення, доукомплектування штату та підтримка в стані постійної готовності до дій за призначенням аварійно-рятувальної водолазної станції.

3. Створення та підтримка в стані постійної готовності до дій за призначенням лівобережного загону служби.

4. Створення та підтримка в стані постійної готовності до дій за призначенням районних аварійно-рятувальних взводів.

5. Створення та підтримка в стані постійної готовності до дій за призначенням учбово-тренувального полігону служби.

Етапи здійснюються одночасно по всіх роках виконання міської цільової програми.

Обсяги та джерела фінансування

Фінансування КАРС "Київська служба порятунку" здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету м. Києва та власних надходжень (відшкодування за виконання аварійно-попереджувальних робіт та обслуговування потенційно небезпечних об'єктів).

Розрахунки зроблені з урахуванням середнього індексу інфляції 12 % на рік

Основні завдання програми

Основними завданнями міської цільової програми є:

- забезпечення сталого функціонування підрозділів КАРС "Київська служба порятунку";

- удосконалення нормативно-правової бази діяльності КАРС "Київська служба порятунку";

- забезпечення надійного захисту рятувальників від дії шкідливих факторів під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

- зменшення часу реагування на надзвичайні ситуації;

- підвищення ефективності проведення аварійно-рятувальних робіт;

- підвищення безпеки мешканців м. Києва та гостей столиці під час відпочинку на водних об'єктах;

- удосконалення професійної підготовки рятувальників до дій за призначенням;

- надання належної долікарняної та психологічної допомоги потерпілим;

- підвищення соціального захисту рятувальників та їх сімей;

- підвищення престижності професії рятувальника.