Висловлюючи глибоке занепокоєння з приводу ситуації, яка склалася в Україні у сфері дотримання гарантій самостійності судів і незалежності суддів, президія Ради суддів України вважає за необхідне звернутися до найавторитетніших загальноєвропейських організацій.

Україною як членом Ради Європи взято на себе зобов'язання дотримуватися верховенства права та захисту основних свобод усіх осіб. Одним із основоположних прав, яке Україна зобов'язана забезпечити кожному, є право на справедливий суд - розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так само Україна при вступі до Ради Європи взяла на себе зобов'язання створити належні умови для функціонування судової влади з гарантуванням незалежності, неупередженості та самостійності судів і суддів. Конституцією України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Для забезпечення справедливого правосуддя незалежним і неупередженим судом закон визначає особливий порядок утворення судів, призначення (обрання) суддів та їх звільнення.

Однак в Україні на найвищому державному рівні і досі не сприймаються фундаментальні положення Основного Закону України та міжнародно-правових актів щодо стандартів незалежності суддів і самостійності судів. Йдеться, зокрема, про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рада Європи, 1950), Європейську хартію про статус суддів (Рада Європи, 1998), Монреальську універсальну декларацію про незалежність правосуддя (ООН, 1983), Основні принципи незалежності судових органів (ООН, 1985). З боку державних та політичних суб'єктів має місце відвертий тиск на суддів, грубе втручання у здійснення правосуддя, ігнорування основоположних засад діяльності судів. Усе це ставить під загрозу належний судовий захист конституційних прав і свобод громадян.

Європейські міжнародні організації, у тому числі Парламентська Асамблея Ради Європи, неодноразово зверталися до Президента та Уряду України з приводу невиконання Україною взятих на себе зобов'язань у частині забезпечення справедливого правосуддя. Так, у своїй останній Резолюції 1549 (2007) з цього приводу Парламентська Асамблея Ради Європи засудила той факт, що судова система постійно використовується неналежним чином іншими гілками влади, і високопосадовці не виконують рішення судів, що свідчить про руйнування цієї ключової демократичної інституції. Незалежне та неупереджене правосуддя є передумовою існування демократичного суспільства, яке керується верховенством права.

Однак після цього ситуація у сфері правосуддя не поліпшилася, а навпаки істотно ускладнюється під час політичних криз.

Безпрецедентні тиск та втручання судова влада пережила під час політичної кризи 2007 року, яка обумовила дострокові парламентські вибори. У цей же період було зроблено спробу ухвалити базовий для діяльності судів проект Закону України "Про судоустрій та статус суддів", який містить неконституційні, юридично і соціально необґрунтовані положення, прийняття яких призведе до руйнації судової системи України, її політизації, встановлення контролю за діяльністю судів і суддів з боку інших гілок влади, погіршення доступу громадян до правосуддя.

Чергова загроза незалежності судової влади в Україні виникла у зв'язку з діями суб'єктів політичної діяльності після видання Президентом України 9 жовтня 2008 року указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VI скликання та про призначення позачергових парламентських виборів.