Кабінет Міністрів України, Уряд Російської Федерації та Уряд Словацької Республіки, які надалі іменуються Сторонами,

виходячи з дружніх стосунків між народами та державами Сторін,

прагнучи до розвитку співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії,

визнаючи потребу в перевезенні свіжого та відпрацьованого ядерного палива та інших ядерних матеріалів між Російською Федерацією і Словацькою Республікою через територію України,

враховуючи застосовні міжнародні договори та законодавство держав Сторін в галузі перевезення ядерних матеріалів,

беручи до уваги застосовні документи Міжнародного агентства з атомної енергії,

беручи до уваги членство Словацької Республіки в Європейському Союзі,

погодились про таке:

Сторони співпрацюють з метою забезпечення перевезення свіжого та відпрацьованого ядерного палива, інших категорій ядерних матеріалів, які відносяться до ядерного паливного циклу, природного урану, радіоактивних матеріалів, які утворюються в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива, а також порожніх транспортно-пакувальних комплектів для таких матеріалів (надалі - спеціальні вантажі) із Російської Федерації в Словацьку Республіку та із Словацької Республіки в Російську Федерацію транзитом через територію України.

Компетентними органами Сторін є:

а) з питань реалізації цієї Угоди і розгляду спірних питань:

від Української Сторони - Державний комітет ядерного регулювання України;

від Російської Сторони - Державна корпорація з атомної енергії "Росатом";

від Словацької Сторони - Міністерство економіки та будівництва Словацької Республіки;

б) з питань регулювання і нагляду за ядерною та радіаційною безпекою:

від Української Сторони - Державний комітет ядерного регулювання України;

від Російської Сторони - Федеральна служба з екологічного, технологічного та атомного нагляду (в частині нагляду за ядерною і радіаційною безпекою і фізичним захистом), Федеральне медико-біологічне агентство (в частині нагляду за радіаційним захистом);

від Словацької Сторони - Бюро ядерного нагляду Словацької Республіки (в частині регулювання та нагляду за ядерною безпекою та фізичним захистом) і Міністерство охорони здоров'я Словацької Республіки (в частині нагляду за радіаційною безпекою);

в) з питань фізичного захисту спеціальних вантажів, в частині їх охорони:

від Української Сторони - Державний комітет ядерного регулювання України (в частині фізичного захисту, крім охорони) і Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (в частині охорони);

від Російської Сторони - Державна корпорація з атомної енергії "Росатом" (в частині фізичного захисту, крім охорони) і Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації (в частині охорони);

від Словацької Сторони - Міністерство внутрішніх справ Словацької Республіки;

г) з питань перевезень спеціальних вантажів:

від Української Сторони - Міністерство транспорту та зв'язку України;

від Російської Сторони - Міністерство транспорту Російської Федерації;

від Словацької Сторони - Міністерство транспорту, пошт і комунікацій Словацької Республіки.

Про всі зміни у складі компетентних органів кожна Сторона інформує інші Сторони дипломатичними каналами.

1. Перевезення спеціальних вантажів здійснюється залізничним транспортом, в прямому сполученні без перевантаження, територіями Російської Федерації, Словацької Республіки і України.

2. Перетин державного кордону держав Сторін персоналом супроводу спеціальних вантажів та вартою (охороною), переміщення через державні кордони спеціальних вантажів, а також озброєння та спорядження варти (охорони) та персоналу супроводу здійснюється у відповідності до законодавства кожної з держав Сторін.

1. Обов'язковою умовою для здійснення перевезень спеціальних вантажів в рамках цієї Угоди є наявність контрактів, що укладаються між відповідними юридичними особами Російської Федерації і Словацької Республіки.

2. Українська Сторона забезпечує транзит транспорту зі спеціальними вантажами через територію України.

3. Відносини, які виникають при здійсненні транспортних операцій на території держав Сторін, регулюються законодавством кожної з держав Сторін і міжнародними документами, зазначеними в Додатку N 1, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

4. Порядок оформлення дозвільних документів на транзит транспорту зі спеціальними вантажами через територію України регулюється законодавством України.

5. Компетентні органи Сторін з питань перевезень спеціальних вантажів розробляють і затверджують умови організації та виконання перевезень спеціальних вантажів між Російською Федерацією і Словацькою Республікою через територію України, вимоги до змісту яких викладені в Додатку N 2, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

1. Порядок супроводу спеціальних вантажів представниками вантажовідправника або вантажоотримувача, якщо такий супровід необхідний, визначається в контрактах, які укладаються відповідними юридичними особами Російської Федерації і Словацької Республіки.

2. Кожна Сторона на території своєї держави забезпечує умови, необхідні для виконання персоналом супроводу спеціальних вантажів покладених на нього обов'язків.

1. Кожна Сторона на території своєї держави вживає належні заходи для забезпечення фізичного захисту спеціальних вантажів відповідно до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу від 26 жовтня 1979 року.

2. Відпрацьоване ядерне паливо підлягає охороні озброєними вартами (охороною) протягом всього шляху проходження. Забезпечення охорони свіжого ядерного палива та інших спеціальних вантажів регламентується законодавством держав Сторін.

3. Пунктами зміни варт (охорони) та передачі відповідальності за охорону транспорту зі спеціальними вантажами є українські залізничні станції Чоп, Хутір Михайлівський і Куп'янськ-Сортувальний.

4. Сторони забезпечують безпеку перебування на території своєї держави варт (охорони) держав інших Сторін, що здійснюють охорону транспорту зі спеціальними вантажами, їх розміщення, безперешкодне повернення з наявним озброєнням та спорядженням, використання вартами (охороною) каналів зв'язку, а також на прохання інших Сторін, здійснюють матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування особового складу варт (охорони). Витрати, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності особового складу варт (охорони) та персоналу супроводу спеціальних вантажів несе Сторона, від якої вони відряджені.

5. Порядок зміни варт (охорони) і передачі відповідальності за охорону транспорту зі спеціальними вантажами, включаючи умови перебування російської і словацької варт (охорони) на території України та порядок доступу до транспорту зі спеціальними вантажами представників органів, які здійснюють прикордонний, митний, санітарний та радіаційний контроль, визначається у Додатку N 3, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.

6. Відповідальність за втрату спеціальних вантажів (їх частин) несе Сторона, під юрисдикцією держави якої знаходиться варта (охорона), що здійснювала охорону транспорту зі спеціальними вантажами на момент їх втрати, а в тих випадках, коли спеціальні вантажі транспортувалися без охорони, - Сторона, на території держави якої сталася втрата.

1. Питання цивільної відповідальності за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, що стався при перевезенні спеціальних вантажів (надалі - ядерна шкода), регулюються Сторонами у відповідності до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року.

2. Відповідальність за ядерну шкоду у порядку, передбаченому Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, покладається:

при перевезенні спеціальних вантажів із території Російської Федерації на територію Словацької Республіки - на російського оператора до моменту передачі спеціальних вантажів словацькому оператору, на словацького оператора з моменту прийняття спеціальних вантажів від російського оператора в пункті, вказаному в контракті;

при перевезенні спеціальних вантажів із території Словацької Республіки на територію Російської Федерації - на словацького оператора до моменту передачі спеціальних вантажів російському оператору, на російського оператора з моменту прийняття спеціальних вантажів від словацького оператора в пункті, вказаному в контракті.

1. Ліквідація наслідків аварії, що сталася при перевезенні спеціальних вантажів, включаючи ядерний інцидент (далі - аварія), а також забезпечення охорони та зв'язку в районі аварії здійснюється Стороною, на території держави якої ця аварія сталася.

2. У разі офіційного запиту про надання допомоги, який направлений Стороною, на території держави якої сталася така аварія, інші Сторони направляють свій персонал для ліквідації її наслідків у відповідності з Конвенцією про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації від 26 вересня 1986 р. і законодавством своєї держави.

3. Російська Сторона або Словацька Сторона (в залежності від того, на оператора держави якої Сторони у відповідності до пункту 2 статті 7 цієї Угоди покладається відповідальність за ядерну шкоду) гарантує відшкодування своїм оператором витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків ядерного інциденту (аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюватимуться у разі виникнення ядерного інциденту та спрямовані на рятування життя і збереження здоров'я людей, зниження розмірів матеріальних втрат та шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, а також на локалізацію району ядерного інциденту, припинення дії характерних для нього небезпечних факторів). Вказані витрати відшкодовуються в місячний термін з дати визнання Російською Сторони або Словацькою Сторони фінансових вимог Сторони, на території держави якої сталася аварія, якщо Сторони не домовляться про інше.