Рада глав держав Співдружності Незалежних Держав

ВИРІШИЛА:

1. Прийняти Меморандум Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав "Основні напрямки інтеграційного розвитку Співдружності Незалежних Держав" (додається).

2. Затвердити Перспективний план інтеграційного розвитку Співдружності Незалежних Держав (додається).

3. Міждержавному економічному Комітету Економічного союзу, Раді міністрів закордонних справ держав - членів Співдружності, Раді міністрів оборони держав - учасниць Співдружності, Виконавчому Секретаріату Співдружності Незалежних Держав, Секретаріату Ради Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць Співдружності внести пропозиції щодо вдосконалення діяльності структур Співдружності у зв'язку з реалізацією Перспективного плану інтеграційного розвитку Співдружності Незалежних Держав.

4. Главам урядів держав - учасниць Співдружності вжити заходів щодо розробки національних програм з реалізації Перспективного плану інтеграційного розвитку Співдружності Незалежних Держав.

Вчинено в місті Москві 21 жовтня 1994 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить кожній державі, що підписала це Рішення, його завірену копію.

Важливе значення для зміцнення і розвитку Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД) має продовження активної лінії, спрямованої на поетапне перетворення його в дієздатне об'єднання суверенних держав. Просуватися до цієї мети варто за допомогою послідовного формування ефективної інтеграційної структури Співдружності. Особливе значення при цьому здобуває погодженість дій держав - учасниць СНД, що починаються на міждержавному і міжурядовому рівні, а також у рамках Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць Співдружності. Назріла необхідність удосконалення і підвищення ефективності статутних органів і раціоналізації структури Співдружності. Реалії життя вимагають створення механізму взаємодії держав СНД, що забезпечує виконання багатосторонніх угод в органічному сполученні з прийняттям статутними органами Співдружності оперативних, у тому числі обов'язкових рішень у межах їхньої компетенції, і виробленням ефективної системи контролю в цій сфері.

Виходячи з цього може виникнути потреба в наданні деяким органам СНД визначених міждержавних повноважень у погоджених сферах.

На даному етапі процес інтеграції повинен носити природний характер і повною мірою залежить від доброї волі його учасників.

У той же час об'єктивна логіка розвитку пострадянського простору, усвідомлене прагнення народів до інтеграції вимагають продовження пошуку нових більш тісних організаційних форм співробітництва незалежних держав.

Збереження можливості різношвидкісного руху в Співдружності, багатоваріантність форм участі в його діяльності дозволить гнучко враховувати інтереси партнерів, їхні можливі особливі позиції, просуватися по шляху поглиблення інтеграції між тими країнами, що готові до більш тісної взаємодії в різних сферах.

1. Головним напрямком інтеграції в найближчій і середньостроковій перспективі є налагодження ефективного економічного співробітництва як основної передумови подолання кризових явищ і підйому економіки всіх держав - учасниць СНД.

Пріоритетним у цій галузі, відповідно до Договору про створення Економічного союзу, повинно стати поетапне формування загального економічного простору на базі ринкових відносин. Найближчим часом основну увагу варто було б зосередити на створенні зони вільної торгівлі, як етапу у формуванні Митного союзу, що передбачає повне зняття митних обмежень у торговельних відносинах між його учасниками, у рамках якого був би встановлений загальний митний тариф і налагоджена координація зовнішньоторговельної політики у відношенні третіх країн. Паралельно необхідно вести роботу з утворення Платіжного союзу, що допомогло б рішенню найгострішої проблеми платіжно-розрахункових відносин.

Реалізація цих задач створила б економічні й організаційні умови для формування загального ринку з безперешкодним рухом товарів, послуг, капіталів і трудових ресурсів.

Велику важливість здобуває розвиток прямих зв'язків між підприємствами, здійснення загальних галузевих і міжгалузевих програм і стимулювання субрегіональной кооперації.

Для успішної діяльності Економічного союзу актуальне значення має робота його постійно діючого органу, наділеного досить широкими повноваженнями, у тому числі і для оперативного рішення питань.

2. У сфері співробітництва з проблем екології мова повинна йти про узгодження зусиль держав - учасників СНД у ключових галузях охорони навколишнього середовища й оздоровлення населення екологічно неблагополучних регіонів.

3. Постійної уваги вимагають до себе військові питання. Як першочергову задачу варто розглядати формування системи безпеки Співдружності на основі Договору про колективну безпеку від 15 травня 1992 року і двосторонніх угод між державами - учасницями СНД. Це дозволить підняти на якісно нову ступінь співробітництво в галузі безпеки держав - учасниць СНД, по недопущенню і припиненню збройних конфліктів на територіях держав - учасниць СНД і між ними, у підготовці кадрів, оснащенні збройних сил держав - учасниць СНД, кооперуванні військового виробництва і стандартизації озброєнь, а також створить сприятливі умови для збереження і використання наявної оборонної інфраструктури.

4. Необхідно реалізувати ідею колективної миротворчості держав - учасниць СНД при тому розумінні, що основні зусилля будуть спрямовані на мирні, політико-дипломатичні способи вирішення виникаючих протиріч, формування на основі принципів ООН і НБСЄ ефективних механізмів припинення і врегулювання збройних конфліктів з метою забезпечення стабільності на всьому просторі держав - учасниць Співдружності. Завершення процесу інституалізацій в даній галузі дозволить Колективним миротворчим силам Співдружності оперативно реагувати на події, не виключаючи зваженого, строго адекватного конкретним умовам і в рамках міжнародного права застосування сили відповідно до Статуту ООН.

5. Важливим напрямком інтеграційних зусиль є налагодження і поглиблення співробітництва між державами - учасниками Співдружності в сфері забезпечення безпеки їхніх зовнішніх кордонів.

Загальним інтересам держав - учасниць Співдружності відповідає надійна охорона кордонів по периметру СНД, що повинна здійснюватися спільними зусиллями.

Здійснення на практиці принципу відкритості кордонів усередині СНД не повинно наносити збитку політичним, військовим і економічним інтересам жодній з держав - учасниць Співдружності.

Останнім часом у розвитку співробітництва держав - учасниць СНД з прикордонних питань стійко виявляється спрямованість на об'єднання зусиль у сфері охорони зовнішніх кордонів держав - учасниць Співдружності. У цих умовах варто вести лінію на практичне закріплення інтеграційних тенденцій у діяльності прикордонних військ держав - учасників Співдружності, до створення і підтримки на зовнішніх кордонах режиму, що сприяє зміцненню статусу Співдружності в цілому і захисті життєво важливих інтересів кожної з держав - учасниць СНД.

6. Широкий спектр проблем має вирішитись в рамках СНД по лінії гуманітарного співробітництва і прав людини. Насамперед домагатися реального забезпечення всім громадянам, незалежно від їхньої національності або інших розходжень, рівних прав і свобод і сприяти вираженню, збереженню і розвиткові етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності всіх народів, що населяють держави - учасниці СНД.

Варто завершити розробку в рамках СНД договірно-правової бази, що регулює взаємини держав - учасниць Співдружності в галузі дотримання основних прав і свобод людини і національних меншин.

Загальним інтересам служила би активізація культурних обмінів, співробітництва в галузі науки, освіти, спорту. Необхідно налагодити взаємний обмін інформацією і співробітництво національних комісій зі справ ЮНЕСКО держав - учасниць СНД.

7. У контексті кроків по зміцненню інтеграційних процесів у СНД важливе значення має здійснення постійних консультацій держав - учасниць Співдружності в міжнародній сфері, погоджених дій у міжнародних і регіональних організаціях з питань, що представляють взаємний інтерес.

Перспективи інтеграційного розвитку СНД припускають активний пошук адекватних галузей і форм взаємодії в зовнішній політиці. З урахуванням накопиченого досвіду представляється, що до реалізації на практиці зазначених задач варто підходити поетапно, виявляючи коло проблем, що представляють взаємний інтерес, поступово удосконалюючи механізми консультацій і розширюючи основи погоджених спільних дій на світовій арені та у міжнародних організаціях.

Просування по всіх цих напрямках створить реальну можливість побудови в перспективі регіональної міжнародної організації, здатної забезпечувати політичну і соціально-економічну стабільність на просторі СНД.